Постанова

від 03.10.2016 по справі 905/1935/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.10.2016 справа №905/1935/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін від позивача від відповідача від третьої особи не з'явився; ОСОБА_4, за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармація-Трейдінг", м. Маріуполь Донецької області на рішення господарського судуДонецької області від 28.10.2015 р. (підписано 28.10.2015 р.) у справі№ 905/1935/15 (суддя Бойко І.А.) за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармація-Трейдінг", м. Маріуполь Донецької області за третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПриватного акціонерного товариства "Альба Україна", м. Бориспіль, Київська область простягнення заборгованості у розмірі 2 359 332,43 грн. В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Банк "Київська Русь", м. Київ (Позивач) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармація-Трейдінг", м. Маріуполь Донецької області (Відповідач) про стягнення 2 359 332,43 грн., з яких: 1 370 654,45 грн. основна заборгованість, 3% річних у розмірі 50 470,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 78 8126,31 грн. та пеня у розмірі 150 081,54 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 28.10.2015 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1 370 654,45 грн., 3% річних в розмірі 50 470,13 грн., інфляційні в розмірі 787 695,15 грн. та пеню в розмірі 150 081,54 грн.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що зобов'язання за Договором купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010 р. виконані в повному обсязі.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2016 р. розгляд справи було відкладено на 08.02.2016 р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.02.2016 р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Приватне акціонерне товариство "Альба Україна", м. Бориспіль, Київська область.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 14.03.2016 р. по справі № 905/1935 було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне науково-дослідне бюро судових експертиз "Сова" та провадження у справі було зупинено.

Матеріали справи 23.08.2016 р. з висновком судово-економічної експертизи було повернуто до Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 08.09.2016 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 19.09.2016р.

Представники позивача та третьої особи до судового засідання 03.10.2016 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки доказів поважності причин неявки представників позивача та третьої особи у судові засідання 19.09.2016р. та 03.10.2016 р. судовій колегії не надано, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача та третьої особи, які не скористались правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, надав письмові пояснення щодо висновку судово-економічної експертизи, просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2010 р. між третьою особою та відповідачем, був укладений договір купівлі-продажу №ДФ10/337 (далі - Договір-1), за умовами п.1.1. якого (в редакції Додаткової угоди від 03.01.2012р.) третя особа зобов'язалася передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення та інші супутні товари (далі - Товар) у власність відповідача, а відповідач - приймати Товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.4. Договору, ціна за одиницю Товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін Продавця та згідно з узгодженням Сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.

Згідно п.5.2. Договору, оплата товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказується в видаткових накладних на поставку товарної партії.

За умовами п. 6.1. Договору, товар вважається переданим третьою особою і прийнятим відповідачем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.

Договір тривалий час виконувався сторонами.

Вважаючи своє право на отримання оплати на суму 1 395 225,60 грн. порушеним, позивач направив відповідачу претензію №1 від 07.10.2014р. з вимогою сплатити заборгованість.

Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді.

Також, 05.06.2014р. між позивачем та третьою особою був укладений договір відступлення права вимоги №70572-20/14-7 (далі - Договір-2), за умовами п. 1.1 якого третя особа відступає (продає), а позивач набуває (купує) за 1 395 225,60 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 60 копійок у порядку та на умовах, визначених Договором, право вимоги за зобов'язанням відповідача у сумі 1 395 225,60 грн., що випливає з Договору купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010р.

Відповідно до п. 1.1.1. Договору-2, право вимоги третьої особи за зобов'язанням відповідача на суму зазначену у п. 1.1. Договору, що випливає з Договору-1, підтверджується випискою з балансового рахунку відповідача (довідка №2003а від 05.06.2014р.).

Згідно п. 1.1.2. Договору-2, третя особа засвідчує, що заперечень, які можуть бути висунуті відповідачем проти вимог позивача на момент підписання Договору-2, не існує, вимоги є дійсними та немає підстав для їх невиконання відповідачем.

Відповідно до п.4.2.2. Договору-2, третя особа зобов'язана передати в строк до 01.07.2014р. позивачу за Актом приймання-передачі, оригінали наступних документів:

- акт звірки взаєморозрахунків між відповідачем та третьою особою до Договору купівлі-продажу, зазначеному в п.4.2.1 Договору;

- видаткові накладні, специфікації, інші документи, що підтверджують наявність заборгованості відповідача за Договором-1 на всю суму, право вимоги на яку здійснюється відступлення прав за цим Договором.

Умовами п. 7.1. Договору-2, за цим договором позивач набуває право вимагати від відповідача належного виконання зобов'язання по оплаті коштів останнім у сумі, яка зазначена в п.1.1. цього Договору.

Згідно до акту приймання-передачі від 05.06.2014р. до Договору-2, третя особа зняла з балансу, а позивач взяв на баланс дебіторську заборгованість в сумі 1 395 225,60 (один мільйон триста дев'яносто п'ять тисяч двісті двадцять п'ять) гривень 60 копійок.

Третя особа 25.06.2014р. направила відповідачу повідомлення про здійснення відступлення права вимоги.

Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 370 654,45 грн., пені в сумі 150 081,51 грн., 3% річних в сумі 50 470,13 грн. та інфляційних в сумі 788 126,31 грн. за Договором-1 на підставі Договору-2.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неоплачені відповідачем накладні за поставлений у період з 15.05.2012р. по 08.04.2014 р. за Договором-1 товар.

Відповідач заперечуючи проти позовних вимог, вказує на те, що оплата останнім здійснена в повному обсязі, в підтвердження чого посилається на платіжне доручення № 236 від 14.04.2014р. та реєстр вихідних платіжних доручень, проведених ПАТ КБ "Приватбанк" за період з 23.04.2014р. по 08.05.2014р.

Крім того, відповідач зазначає, що звірка взаєморозрахунків між сторонами не проводилась, відповідного акту такої звірки не підписувалось, а отже доказів наявності заборгованості у відповідача матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до вимог п. 4.2.2 Договору відступлення прав вимоги № 70572-20/14-7 від 05.06.2014 р. в числі документів, що мали бути передані на підтвердження заборгованості, був акт звірки між відповідачем та третьою особою.

Судова колегія ухвалами Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2016р., 08.02.2016 р., 29.02.2016р. зобов'язувала позивача та третю особу зробити та надати акт звірки взаєморозрахунків між відповідачем та третьою особою згідно п. 4.2.2 Договору відступлення прав вимоги № 70572-20/14-7 від 05.06.2014р.

Такий акт в матеріалах справи відсутній, на вимогу судової колегії позивачем не наданий.

У зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи виникло питання, що потребує спеціальних знань в бухгалтерській сфері, судовою колегією було призначено по справі судово-економічну експертизу та перед експертом було поставлено питання, зокрема, чи є наявною та чи підтверджується первинними документами сторін наявність заборгованості відповідача за спірний період за договором купівлі-продажу № ДФ 10/337 від 01 січня 2010 року перед третьою особою.

За змістом висновку судово-економічної експертизи № 18/08/16-1 від 18.08.2016 р. по справі 905/1935/15, по-перше, матеріалами справи підтверджується поставка третьою особою товару відповідачу на загальну суму 1 370 000,23 грн., а не 1 370 654,45 грн. як про це зазначає позивач, а по-друге - оплата товару за Договором купівлі-продажу проведена відповідачем на користь третьої особи в загальній сумі 1 372 172,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, з відміткою банку про проведення платежу.

Експертом підтверджено, що заборгованість за спірний період у відповідача перед третьою особою на момент укладення Договору відступлення права вимоги не тільки не існувала, а й була сплачена в більшому обсязі, ніж заявлено позивачем.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Будь-яких доказів на заперечення висновку експерта, витребуваних ухвалами судової колегії документів позивачем не надано, тому судова колегія не вбачає правових підстав до задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 370 654,45 грн. за Договором купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010 р.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції не дослідив моменту виникнення порушеного права позивача, оскільки згідно п. 5.2 Договору, строк оплати товару зазначений в накладних, що були відсутні в матеріалах справи на момент її розгляду судом першої інстанції. Також не досліджений факт наявності заборгованості відповідача перед третьою особою на момент укладення Договору відступлення права вимоги, поза увагою суду залишився і факт відсутності акту звірки між відповідачем та третьою особою, що мав бути переданий останнім позивачу згідно п. 4.2.2 Договору відступлення права вимоги.

Згідно з нормами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав.

Аналогійна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 02.10.2012р. у справі № 3-42гс-2012.

Оскільки судовою колегією встановлено що заборгованість відповідача перед третьою особою за поставлений товар за Договором-1 на момент відступлення права вимоги та укладення відповідного Договору-2 була відсутня, доказів наявності такої заборгованості позивачем не надано, наявність спірної заборгованості спростовується матеріалами справи, судова колегія вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1 370 654,45 грн. за Договором купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010 р.

Щодо вимог позивача про стягнення 3% річних у розмірі 50 470,13 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 78 8126,31 грн. та пені у розмірі 150 081,54 грн. судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки матеріалами справи спростовано факт наявності спірної заборгованості, то 3% річних у розмірі 50 470,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 78 8126,31 грн. та пеня у розмірі 150 081,54 грн. стягненню не підлягають.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2015 р. у справі № 905/1935/15 підлягає скасуванню через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

По справі слід прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 2 359 332,43 грн., з яких: 1 370 654,45 грн. основна заборгованість, 3% річних у розмірі 50 470,13 грн., інфляційні нарахування у розмірі 78 8126,31 грн. та пеня у розмірі 150 081,54 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі з урахуванням фактично понесених судових витрат слід покласти на позивача, стягнувши з останнього на користь відповідача судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 51 905,31 грн., 42 500,00 грн. витрат по сплаті судової експертизи.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармація-Трейдінг", м. Маріуполь Донецької області задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 28.10.2015 р. у справі № 905/1935/15 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармація-Трейдінг", м. Маріуполь Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 1 370 654,45 грн. за Договором купівлі-продажу №ДФ10/337 від 01.01.2010 р., 3% річних у розмірі 50 470,13 грн., інфляційних нарахувань у розмірі 78 8126,31 грн. та пені у розмірі 150 081,54 грн. відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 11а; код ЄДРПОУ 24214088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-Фармація-Трейдінг" (87534, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, б.39; код ЄДРПОУ 23779606) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 51 905,31 грн., 42 500,00 грн. витрат по сплаті судової експертизи.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

Судді К.І. Бойченко

ОСОБА_3