Рішення

від 02.11.2015 по справі 445/2437/14-ц

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 445/2437/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02 листопада 2015 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді Сивак В.М.

при секретарі - Стеців Н.Я..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні майном та зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої Відповідачами на земельній ділянці і встановити відповідну огорожу на дійсній межі між земельними ділянками Позивача та Відповідачів. Позивач зазначила, що є власником земельної ділянки площею 0,1487 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а також земельної ділянки площею 0,1053 га та 0,1313 га для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується свідоцтвом про право власності. Земельна ділянка, площею 0, 1487 га є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_2, а земельна ділянка, площею 0, 1053 га - суміжна із земельною ділянкою ОСОБА_3. Однак, ОСОБА_2 до оформлення права власності захватила частину земельної ділянки площею 0,0230 га із земельної ділянки Позивача площею 0, 1487 га, а ОСОБА_3 самовільно захватив частину земельної ділянки площею 0,03299 га із земельної ділянки Позивача, площею 0,1053 га. Вказані дії вважає протиправними та такими, що обмежують право користуватися земельними ділянками, які належать їй на праві власності.

20.11.2014 року ОСОБА_1 уточнила позовні вимоги та просила ухвалити рішення яким зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1478 га, що належить мені на праві власності і знаходиться по вул.Загребелля, 33 в смт.Поморяни Золочівського району Львівської області, шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої на її земельній ділянці, довжиною 44,38 м., на віддаль 4,95 м з боку вулиці Загребелля і на віддаль 5,55 м. з боку земельної ділянки ОСОБА_3 в сторону своєї земельної ділянки та встановити цю огорожу на дійсній межі між суміжними земельними ділянками, а також зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1053 га, що належить мені на праві власності і знаходиться по вул.Загребелля, 33 в смт.Поморяни Золочівського району Львівської області, шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої на її земельній ділянці, довжиною 61,15 м., на віддаль 5,66 м з боку земельної ділянки ОСОБА_2 і на віддаль 5,16 м з боку пасовища в сторону своєї земельної ділянки та встановити цю огорожу на дійсній межі між суміжними земельними ділянками.

Відповідачі вважають вказаний позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Подали суду письмові заперечення. Вважають, що належними та допустимими доказами створення перешкод у користуванні земельними ділянками шляхом їх самовільного зайняття є матеріали державних інспекторів у сфері охорони та використання земель, докази притягнення до встановленої чинним законодавством відповідальності. Оскільки такі відсутні, то відповідно твердження Позивача є необґрунтованими та безпідставними. Крім цього, матеріали, розроблені ПП «Форпроект», вважає неналежними доказами у справі, оскільки суб'єкти підприємницької діяльності не наділені повноваженнями з фіксації порушень чинного земельного законодавства.

16.02.2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, Поморянської Селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання недійсними свідоцтв на право власності на нерухоме майно та скасування рішення Поморянської селищної ради від 09.07.2013 року №231 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_1», припинення державної реєстрації земельних ділянок. У зустрічному позові ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначили, що набуття Відповідачем за зустрічним позовом права власності на спірні земельні ділянки здійснено з грубим порушенням вимог чинного законодавства, оскільки ст.25 Закону України «Про землеустрій» (у редакції чинній у серпні 2013 року) не передбачено такого виду документації як технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Поза тим, оскаржуваним рішенням Поморянської селищної ради від 09.07.2013 року №231 ОСОБА_1 були одночасно передано дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства з присвоєнням різних кадастрових номерів та різною площею, чим порушено положення ч.4 ст.116 ЗК України.

Відповідач за зустрічним позовом вважає такі вимоги безпідставними, на що подала письмові заперечення. Стверджує, що відносини щодо виготовлення технічної документації виникли 04.11.2011 року, про що свідчить технічне завдання №951, видане в.о. начальника Держкомзему у Золочівському районі ОСОБА_4 Чинна на той час редакція Закону України «Про землеустрій» передбачала такий вид документації як технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки. Відповідач також вважає, що приватизація земельних ділянок відбулася одночасно по кожному виду використання, згідно діючих норм.

Факт захоплення земельних ділянок було встановлено комісією селищної ради, членом якої було залучено ПП «Форпроект».

Крім цього, Державною інспекцією сільського господарства у Львівській області притягнуто ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності та видано приписи з вимогою усунення порушення вимог чинного земельного законодавства України у встановлений законом строк.

У судовому засіданні Представник позивача за первісним позовом ОСОБА_5 вимоги позову підтримав у повному обсязі. Зустрічні позовні вимоги не визнав у повному обсязі та пояснив, що вони є необґрунтованими, так як на момент оформлення документів, необхідних для реєстрації права власності на земельні ділянки, були дотримані усі вимоги законодавства, чинного на той момент. Просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Позивачі за зустрічним позовом свої позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав зазначених у позові та просили їх задовольнити. Позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали у повному обсязі з тих підстав, що право власності ОСОБА_1 набула із порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_6 також підтримав зустрічні позовні вимоги у повному обсязі, вимоги первісного позову не визнав у повному обсязі.

Представник відповідача за зустрічним позовом Поморянської селищної ради у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Надав до суду заяву, у якій просив суд розглядати справу без його участі.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

04 листопада 2011 року було складено Технічне завдання №951 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки.

09 серпня 2013 року Поморянська селищна рада Золочівського району Львівської області прийняла рішення №231, відповідно до якого затвердила технічну документацію із землеустрою

щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,1478 га кадастровий номер 46218556006:01:007:0005 по вул. Загребелля №33; для ведення особистого селянського господарства площею 0,1313 га кадастровий номер 4621855600:01:007:0006 по вул. Загребелля та площею 0,1053 га кадастровий номер 4621855600:01:007:0007 по вул. Загребелля в смт. Поморяни Золочівського району Львівської області. А також вирішено надати у власність ОСОБА_1 відповідні земельні ділянки.

11 вересня 2013 року ОСОБА_1 отримала Свідоцтва про вправо власності та Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а саме: на земельні ділянки, площею 0,1487 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); площею 0,1053 га та 0,1313 га для ведення особистого селянського господарства.

26 грудня 2013 року Комісією з питань сільського господарства складено Акт, яким встановлено факт дійсного накладання частини земельної ділянки ОСОБА_2 на частину земельної ділянки ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,0230 га, а також те, що ОСОБА_2 встановила загорожу з металевої сітки на земельній ділянці ОСОБА_1 та факт накладання частини земельної ділянки ОСОБА_3 на частину земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 0,0329 га, а також те, що ОСОБА_3 встановив загорожу з дерев'яних стовпців на земельній ділянці ОСОБА_1

20 листопада 2014 року ПП «Форпоект» надало висновок про те, що ОСОБА_2 самовільно захопила земельну ділянку ОСОБА_1 для обслуговування житлового будинку зі сторони вул. Загребелля згідно планом земельної ділянки в верхній частині шириною 4,95 м, в нижній частині 5,55 м та довжиною 44,38 м, а також ОСОБА_3 самовільно захопив земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства в верхній частині шириною 5,66 м, в нижній частині 5,16 м та довжиною 61,15 м.

03.03.2015 року Державною інспекцією сільського господарства в Львівській області складено Акт № 715/3-21-8 на №Б-72 від 18.02.2015 року про те, що громадянами ОСОБА_2, ОСОБА_3 самовільно зайнято земельні ділянки, площею 0, 0230 га та площею 0,0329 га, шляхом встановлення огорожі (металева сітка, дерев'яні лати) чим порушено ст.125, 126 Земельного кодексу України. 25.02.2015 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності згідно ст..53-1 КУпАП та видано приписи з вимогою усунення порушення вимог земельного законодавства в установлений законом строк.

Приписами ст.316 ЦК України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. (ст.328 ЦК України).

Відповідно до ст.22 Земельного кодексу України (1990р. в редакції від 05.05.1993р.) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Так, на підставі рішення Поморянської селищної ради від 09 серпня 2013 року ОСОБА_1 були передані у приватну власність земельні ділянки для обслуговування житлового будинку і господарських будівель площею 0,1478 га кадастровий номер 46218556006:01:007:0005 по вул. Загребелля №33; для ведення особистого селянського господарства площею 0,1313 га кадастровий номер 4621855600:01:007:0006 по вул. Загребелля та площею 0,1053 га кадастровий номер 4621855600:01:007:0007 по вул. Загребелля в смт. Поморяни Золочівського району Львівської області.

Суд зазначає, що на момент розгляду справи як Рішення Поморянської селищної ради, так і Свідоцтва про право власності на зазначені земельні ділянки є дійсними.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. (ст. 319 ЦК України)

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і

розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право

приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. (ст. 391 ЦК України).

Згідно зі ст.152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Статтею 158 ЗК України передбачено, що виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян.

Судом встановлено факт самовільного захоплення ОСОБА_7, ОСОБА_8 земельних ділянок, площею 0,1487 га та 0, 1053 га відповідно, які належать на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується Актом від 26 грудня 2013 року, складеним Комісією з питань сільського господарства, а також Актом № 715/3-21-8 від 03.03.2015 року Державної інспекції сільського господарства в Львівській області.

Таким чином у судовому засіданні Позивачем доведені ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх позовних вимог, а отже позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками слід задоволити.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 2 та 3 ст. 116 ЗК України визначено, що набуття права на землю громадянами і юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. При цьому безоплатна передача земельних ділянок у власність провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Згідно із п.б ч.1 ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ч.4 ст. 116 ЗК передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Дана стаття, а також інші статті ЗК України не містять будь-яких обмежень щодо кількості земельних ділянок, які можуть бути безоплатно передані у власність у межах вказаних норм. Головне, щоб було одне рішення і загальна площа земельних ділянок одного виду використання не перевищувала норми, визначені ст. 121 ЗК України.

Більше того, ст. 5 Закону України «Про особисте селянське господарство» передбачає, що громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених статтею 121 Земельного кодексу України для ведення особистого селянського господарства.

У зв'язку з цим суд приходить до висновку про правомірність рішення Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області від 09 серпня 2013 року №231, яким ОСОБА_1 передано у власність дві земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безплатної приватизації, передбачених ЗК України.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначається ст.118 ЗК України, відповідно до вимог якої сільська рада розглядає клопотання громадян про надання їм безоплатно у власність земельних ділянок для певного цільового використання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відносини щодо виготовлення технічної документації із землеустрою для ОСОБА_1 виникли у листопаді 2011 року. Відповідно до п.і ч.2 ст. 25 Закону України «Про землеустрій» (яка була чинною на момент виникнення та існування відповідних відносин) до видів документації із землеустрою належить технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку. Тому. Суд приходить до висновку, що документи. На підставі яких ОСОБА_1 були видані Свідоцтва про право власності на зазначені земельні ділянки, виготовлені у відповідності до вимог чинного на той момент Закону України «Про землеустрій».

Керуючись ст.316, 317, 321, 325, 328, 346, 377-378, 391 ЦК України, ст.ст. 120, 140-141 ЗК України та на підставі ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволити.

Зобов'язати ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1478 га, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на праві власності і знаходиться по вул.Загребелля, 33 в смт.Поморяни Золочівського району Львівської області, шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої на її земельній ділянці, довжиною 44,38 м., на віддаль 4,95 м з боку вулиці Загребелля і на віддаль 5,55 м. з боку земельної ділянки ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) в сторону своєї земельної ділянки та встановити цю огорожу на дійсній межі між суміжними земельними ділянками.

Зобов'язати ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 0,1053 га, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2)на праві власності і знаходиться по вул.Загребелля, 33 в смт.Поморяни Золочівського району Львівської області, шляхом перенесення огорожі, незаконно встановленої на її земельній ділянці, довжиною 61,15 м., на віддаль 5,66 м з боку земельної ділянки ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) і на віддаль 5,16 м з боку пасовища в сторону своєї земельної ділянки та встановити цю огорожу на дійсній межі між суміжними земельними ділянками.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Поморянської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання недійсними свідоцтв на право власності на нерухоме майно та скасування рішення Поморянської селищної ради від 09.07.2013 року №231 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки ОСОБА_1», припинення державної реєстрації земельних ділянок залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 243, 60 (двісті сорок три гривні шістдесят копійок) грн.

Рішення суду набирає законної сили через десять днів після його оголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя ОСОБА_9