cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
03 листопада 2015 року Справа № 20/49
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної виконавчої служби України, м. Київ,
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015
за скаргою комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь,
на дії Державної виконавчої служби України щодо виконання рішення господарського суду Донецької області від 08.06.2011
зі справи № 20/49
за позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області,
про стягнення 35 002 601,76 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2015 зі справи № 20/49 скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби України залишено без задоволення.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 зі справи № 20/49 ухвалу місцевого господарського суду скасовано, скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" задоволено частково, визнано неправомірними дії Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 02.02.2015 про арешт коштів боржника на суму 392 819 005,25 грн., в частині накладення арешту по виконавчому провадженню ВП № 28129402 та скасовано зазначену постанову. В іншій частині скаргу КП "Компанія "Вода Донбасу" залишено без задоволення.
Державна виконавча служба України звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 27.08.2015 б/н, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 зі справи № 20/49 скасувати в частині задоволення скарги КП "Компанія "Вода Донбасу" на дії Державної виконавчої служби України.
Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
За приписами підпункту 8 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674) в редакції, що діяла до 01.09.2015 , ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду становить 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 гривень.
Водночас матеріали касаційної скарги не містять доказів, що підтверджували б сплату судового збору за подання касаційної скарги.
При цьому, у касаційній скарзі міститься клопотання про відстрочку сплати судового збору, яке мотивоване тим, що Державна виконавча служба України фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України в межах відкритих асигнувань, внаслідок чого скаржник не має змоги сплатити встановлений розмір судового збору за подання касаційної скарги в стислі строки.
Статтею 8 Закону № 3674 передбачена можливість, зокрема, відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення .
Таким чином, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження існування обставин, які перешкоджають сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Державною виконавчою службою України жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин не подано, зокрема на підтвердження факту звернення до органу державної казначейської служби для здійснення оплати судового збору, реєстрації відповідної вимоги скаржником, а також не подано доказів того, що протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.
Враховуючи вищевикладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Пунктом 4 частини першої статті 111 3 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, у повторному зверненні з касаційною скаргою скаржнику необхідно врахувати, що прийнятим Верховною Радою України Законом України від 22.05.2015 N 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, внесено суттєві зміни до Закону № 3674, які полягають, зокрема у такому:
- у частині другій статті 4 Закону № 3674:
пункт 2, що регулює ставки судового збору за подання до господарського суду позовних заяв, інших заяв, скарг, видачу документів, викладено у новій редакції, якою визначено найменування документа та дії, за яку справляється судовий збір, і платника судового збору;
у підпунктах 4, 5, 6 пункту 2 змінено порядок обчислення ставок судового збору за подання апеляційних, касаційних скарг на рішення господарського суду та у справах про банкрутство, заяв про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами та заяв про перегляд судових рішень Верховним Судом України. Такі ставки визначаються на підставі ставок, що підлягали сплаті при поданні позовних заяв, інших заяв і скарг.
Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В:
1. Клопотання Державної виконавчої служби України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 зі справи № 20/49 відхилити.
2. Касаційну скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 11.08.2015 зі справи № 20/49 повернути Державній виконавчій службі України.
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Палій
Суддя В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 03.11.2015 |
Оприлюднено | 04.11.2015 |
Номер документу | 53103476 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Палій B.B.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні