Постанова

від 25.11.2015 по справі 20/49

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.11.2015 справа №20/49

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.,М'ясищев А.М. при секретаріДьома К.Г. розглянувши апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ За участю представників сторін: позивача - відповідача - ДВС - не з'явився не з'явився Фоміна В.І. (довіреність від 28.04.15 №20-22/172) на ухвалу господарського суду Донецької області від 12.10.2015 року у справі№20/49 (суддя Величко Н.В.) за позовом (стягувач)Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго», м. Маріуполь, Донецька область до (боржник, скаржник) Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Маріуполь, Донецька область про стягнення 10403841,32 грн. на дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, м.Київ навиконання рішення господарського суду Донецької області №20/49 від 18.06.2011р.

ВСТАНОВИВ :

Комунальне підприємство «Компанія Вода Донбасу» звернулось до господарського суду зі скаргою на бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просило визнати незаконною бездіяльність виконавчої служби щодо закінчення виконавчого провадження №28129402 по справі №20/49 на суму 33768481,51 грн.; зобов'язати виконавчу службу скасувати всі заходи примусового виконання наказу 20/49 щодо накладення арешту на кошти КП « Компанія «Вода Донбас»у; зобов'язати виконавчу службу винести постанову про закінчення виконавчого провадження №28129402 по справі 20/49 на суму 33768481,51 грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 12.10.2015р. скарга Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» задоволена частково.

Визнано незаконною бездіяльність Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження № 28129402 за наказом господарського суду Донецької області № 20/49 від 25.06.2011р. на суму 33768481,51 грн.

В іншій частині скарги відмовлено.

Приймаючи рішення місцевий господарський суд виходив з того, що матеріалами справи доведений факт погашення у добровільному порядку боржником заборгованості перед стягувачем за рішенням суду №20/49 у сумі 33768481,51 грн. шляхом проведення взаєморозрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517.

Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу господарського суду Донецької області від 12.10.2015 року №20/49 в частині задоволених вимог скарги, а саме в частині визнання незаконної бездіяльності щодо закінчення виконавчого провадження №28129402 з виконання наказу господарського суду Донецької області №20/49 від 25.06.2011 року скасувати, у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі.

Апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування скарги заявник, зокрема, вказує на те, що ані боржником, ані стягувачем не було повідомлено державного виконавця про погашення боргу за основним зобов'язанням, на те, що станом на 30.09.2014 року при зверненні стягувача до відділу з клопотанням про накладення арешту на майно та кошти боржника, борг сплачений не був.

Також зазначає, що борг за ВП 28129462 з виконання наказу господарського суду Донецької області №20/49 від 25.06.2011 року повністю не сплачений, інформації про повне виконання рішення суду у державного виконавця немає, у зв'язку з чим, винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» без документального підтвердження повної оплати боргу та виконавчого збору, як на то вимагає боржник, державний виконавець не має законних підстав.

Відповідно до частини другої статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представника апелянта (сторони у справі у судове засідання не з"явились), судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (ст. 116 ГПК України)

В силу ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Рішенням господарського суду Донецької області від 08.05.2011р. по справі № 20/49 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про стягнення заборгованості у сумі 35002601,76 грн., з яких 33768481,51 грн. заборгованість за активну електроенергію, 3% річних 157033,22 грн., інфляційні 265748,74 грн. та пеня у сумі 811338,29 грн., задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» заборгованість за активну електроенергію 33768481,51 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» - 3% річних у сумі 157033,22 грн., інфляційні у сумі 265748,74 грн., пеню у сумі 811338,29 грн.

Стягнуто з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» витрати на сплату державного мита у сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

На виконання цього рішення судом видано відповідні накази від 25.06.2011р., які позивачем (стягувачем) було пред'явлено до примусового виконання.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби винесено постанову від 10.08.2011р. ВП № 28129402 про відкриття виконавчого провадження за наказом № 20/49 від 25.06.2011р. господарського суду Донецької області про стягнення з Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» заборгованості за активну електроенергію 33768481,51 грн. та надано боржнику семиденний строк для самостійного виконання рішення суду.

20.10.2011 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову ВП № 28129402 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору у розмірі 3376848,00 грн.

17.04.2014 року Постановою ВП № 28129402 державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України приєднано виконавче провадження № 28129402 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.06.2011р. № 20/49 до зведеного виконавчого провадження № 41211546, яке веде Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

09.09.2014р. державним виконавцем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження ЗВП № 41211546 винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми 228480526,47 грн.

Постановою державного виконавця про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.11.2014р. ЗВП № 41211546 з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області (у тому числі й за наказом № 20/49 від 25.06.2011р. про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» на користь Публічного акціонерного товариства «Донецькобленерго» заборгованості за активну електроенергію 33768481,51 грн.), накладено арешт на все майно, що належить боржнику, в межах суми боргу за зведеним виконавчим провадженням на суму 228480526,47 грн.

Державним виконавцем винесено двадцять дев'ять постанов від 02.02.2015р. про арешт коштів боржника при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 41211546 (до складу якого входить наказ господарського суду Донецької області від 25.06.2011р. № 20/49 про стягнення заборгованості за активну електроенергію 33768481,51 грн.).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. по справі № 20/49, яка набрала законної сили, скаргу Комунального підприємства «Компанія Вода Донбасу» на дії Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (є правонаступником Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України) про визнання неправомірними дії виконавчої служби щодо винесення постанови від 20.10.2011 р. ВП №28129402 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору в сумі 3376848,15 грн.; визнання недійсною постанови Державної виконавчої служби України від 20.10.2011 р. ВП № 28129402 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору на суму 3376848,15 грн., задоволено в повному обсязі.

Визнано неправомірними дії Державної виконавчої служби України по винесенню постанови від 20.10.2011 р. ВП № 28129402 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору на суму 3376848,15 грн.

Як було встановлено судом в ухвалі від 08.06.2015р. по справі № 20/49, яка набрала законної сили, заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 33768481,51 грн. була сплачена боржником добровільно за платіжними дорученнями № 1 від 24.09.2012р. та № 3 від 17.08.2012р. шляхом надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування згідно зі ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік», постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517 та договорів № 517Е/32 від 27.06.2012р., № 517Е/34 від 27.06.2012р.

Тобто, станом на 25.09.2012р. боржником (КП «Компанія «Вода Донбасу») у добровільному порядку (самостійно) було погашено заборгованість перед стягувачем (ПАТ «ДТЕК» «Донецькобленерго») за рішенням господарського суду Донецької області по справі № 20/49 у сумі 33768481,51 грн. (основний борг за активну електричну енергію за договором про постачання електричної енергії № 4863/01 від 19.08.2008 р.) шляхом проведення взаєморозрахунків згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2012 №517.

Згідно облікової картки на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 41211546, наданої державним виконавцем до матеріалів справи, за виконавчим провадженням № 28129402 з примусового виконання наказу № 20/49 від 25.06.2011 р. про стягнення з Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу" на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК «Донецькобленерго» 33768481,51 грн. державним виконавцем стягнуто в процесі виконання 0 (нуль) грн .

23.05.2014 державний виконавець направив вимогу № 41211546/5, в якій вимагав від боржника надати документально підтверджені пояснення щодо виконання рішення суду, від стягувача повідомити про залишок заборгованості по виконавчих документах.

У листі від 30.05.2014р. № 03/вх.1-152-14 Комунальне підприємство "Компанія "Вода Донбасу", серед іншого, повідомило державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про повне погашення основного боргу за спожиту електроенергію.

Відповідно до частини третьої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом.

Згідно п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом з прийняттям відповідної постанови.

За наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа із зведеного виконавчого провадження (п.3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5).

В матеріалах справи відсутні і державним виконавцем не надано документального підтвердження виведення виконавчого документа № 20/49 на суму 3376.481,51 грн. заборгованості за активну електричну енергію у зв'язку з його добровільним виконанням боржником (виконавче провадження ВП № 28129402), як це передбачено п.3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5.

Також, не надано доказів прийняття державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Донецької області № 20/49 від 25.06.2011р. на суму 33768481,51 грн. заборгованості за активну електричну енергію у зв'язку з його добровільним виконанням боржником, як це передбачено п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

З цього господарський суд зробив висновок, що державним виконавцем було накладено арешт на кошти боржника у сумі, що перевищує межі загальної суми стягнення, а саме: при розрахунку суми арешту державний виконавець не врахував погашену суму заборгованості у розмірі 33768481,51 грн. за наказом господарського суду Донецької області від 25.06.2011р. № 20/49, здійснену боржником самостійно, і про що державний виконавець був повідомлений боржником письмово .

Відповідно до частини третьої статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини, встановлені господарським судом Запорізької області в ухвалі від 08.06.2015р. по справі № 20/49 мають преюдиційне значення при розгляді скарги на бездіяльність державної виконавчої служби в процесі виконання рішення господарського суду Донецької області № 20/49 від 08.06.2011р.

У своїй скарзі Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» зазначає, що листом 09.06.2015р. № 03/01/772 боржник звертався до Департаменту ДВС з проханням закінчити виконавчі провадження, зокрема, виконавче провадження № 28129402. Станом на 05.08.2015р. на адресу КП «Компанія «Вода Донбасу» не надходило постанови про закінчення виконавчого провадження № 28129402, а згідно даних з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень постанова про закінчення виконавчого провадження за № 28129402 не значиться, арешт, накладений на кошти боржника не знятий.

Такі обставини не спростовані Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та підтверджуються наявними у справі витягом зі зведеного виконавчого провадження, наданим державним виконавцем, та витягами з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, наданими боржником.

Твердження державного виконавця про те, що борг за ВП 28129462 з виконання наказу господарського суду Донецької області № 20/49 від 05.06.2011р. повністю не сплачений, інформації про повне виконання рішення суду у державного виконавця немає, у зв'язку з чим, винести постанову про закінчення виконавчого провадження відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» без документального підтвердження повної оплати боргу та виконавчого збору, як того вимагає боржник, державний виконавець не має підстав є необґрунтованими та спростовуються вищевикладеним.

Таким чином, вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про визнання незаконною бездіяльності Департаменту державної виконавчої служби України щодо закінчення виконавчого провадження за № 28129402 по справі № 20/49 на суму 33768481,51 грн. були обґрунтованими.

Втім, вимога Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби України винести постанову про закінчення виконавчого провадження за № 28129402 по справі № 20/49 на суму 33768481,51 грн. не підлягала задоволенню.

Згідно п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом з прийняттям відповідної постанови.

Згідно 3.8. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, у разі якщо в органі ДВС відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження.

Виконання зведеного виконавчого провадження розпочинається постановою про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження. Про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження виноситься постанова, копія якої зберігається у зведеному виконавчому провадженні. Виконавчі провадження щодо одного боржника об'єднуються у зведене виконавче провадження або приєднуються до зведеного виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після закінчення строку, наданого боржнику для самостійного виконання.

За наявності підстав для завершення виконавчого провадження виконавчий документ виводиться із зведеного виконавчого провадження за постановою державного виконавця про виведення виконавчого документа із зведеного виконавчого провадження (п.3.8.8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5).

Таким чином, державним виконавцем повинно бути дотримано послідовності дій, передбачених Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5 та п.8 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Оскільки відсутнє документальне підтвердження виведення зі зведеного виконавчого провадження № 41211546 виконавчого провадження за № 28129402 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 25.06.2011р. по справі № 20/49 на суму на суму 33768481,51 грн., вимога скаржника про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби України винести постанову про закінчення виконавчого провадження за № 28129402 по справі № 20/49 на суму 33768481,51 грн., була передчасною.

Стосовно вимоги Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу № 20/49 щодо накладення арешту на кошти боржника, судова колегія зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2015р. по справі № 20/49, яка сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили, суд визнав неправомірними дії Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення постанови від 20.10.2011 р. ВП № 28129402 про стягнення з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» виконавчого збору на суму 3376848,15 грн.

При цьому суд встановив, що станом на день винесення оскаржуваної постанови від 20.10.2011 р. про стягнення виконавчого збору до 17.08.2012 р. (дати погашення заявником у повному обсязі заборгованості у розмірі 33.768.481,51 грн., стягнута за рішенням господарського суду Донецької області № 20/49 від 08.06.2011р.), дії, спрямовані на примусове виконання рішення, передбачені ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не вчинялися. Постанови про арешт коштів боржника в рамках зведеного виконавчого провадження № 41211546 були винесені лише 09.09.2014 р. та 02.02.2015 р.

Сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Також суд встановив, що заборгованість за спожиту активну електроенергію у сумі 33768481,51 грн., стягнута за рішенням господарського суду Донецької області №20/49 від 08.06.2011 р., була сплачена боржником 24.09.2012 р. у розмірі 19087358,38 грн. та 17.08.2012 р. у розмірі 14681123,13 грн. шляхом надання субвенцій з державного місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування згідно зі ст. 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» та Постанови Кабінету Міністрів України №517 від 11.06.2012 р., про що свідчать надані заявником до суду договір №517Е/32 від 27.06.2012 р., платіжне доручення № 1 від 24.09.2012 р., договір №517Е/34 від 27.06.2012 р., платіжне доручення № 3 від 17.08.2012 р.

Згідно ч. 3 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження», з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом.

Разом з тим, частиною п'ятою статті 60 вказаного Закону передбачено, що у всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, господарський суд дійшов правомірного висновку, що вимога КП «Компанія «Вода Донбасу» про зобов'язання Департаменту державної виконавчої служби України скасувати всі заходи примусового виконання наказу № 20/49 щодо накладення арешту на кошти боржника не підлягала задоволенню, оскільки вимога скаржником сформульована некоректно та не уточнено які саме заходи щодо накладення арешту державним виконавцем в межах наказу суду № 20/49 підлягали скасуванню.

Як вищевказане, відповідно до положень ч.5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 4-5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за Законом України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на приписи Закону України «Про виконавче провадження» використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за Законом України «Про виконавчу службу», зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на приписи Закону України «Про виконавче провадження» використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.

Враховуючи вищевказане, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області відповідає законодавству та прийнята на підставі матеріалів справи.

Підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись статями 33, 38, 99, 101, 102, 103, 105, 106 , 121-2 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В :

Ухвалу господарського суду Донецької області від 12.10.2015 року у справі № 20/49 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили в день її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в 20-ти денний строк.

Головуючий суддя О.Л.Агапов

Судді: Н.О. Мартюхіна

А.М. М'ясищев

Надруковано 7 прим: 1-позивачу,1-відповідачу,1-ВДВС,1-ДВС,1-у справу,1-ДАГС,1-ГСДО