Рішення

від 02.11.2015 по справі 922/2281/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2015 р.Справа № 922/2281/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Бринцева О.В.

при секретарі судового засідання Гула Д.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-ВеллінаВ» , м. Харків; до Публічного акціонерного товариства В«Банк В«ОСОБА_1 та КредитВ» , м. Київ, в особі Слобожанського Регіонального Департаменту Акціонерного товариства В«Банк В«ОСОБА_1 та КредитВ» , м. Харків; про стягнення 1.296.290,32 грн. за участю представників:

позивача - не з"явився;

відповідача - ОСОБА_2, довіреність від 23.09.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 р. Товариство з обмеженою відповідальністю В«Агро-ВеллінаВ» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Публічного акціонерного товариства В«Банк В«ОСОБА_1 та КредитВ» , в особі Слобожанського Регіонального Департаменту Акціонерного товариства В«Банк В«ОСОБА_1 та КредитВ» , у якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 685231,60 (шістсот вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять одну гривню 60 копійок), які рахуються на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-ВеллінаВ» , та грошові кошти у сумі 24000,00 (двадцять чотири тисячі євро 00 євроцентів), яка еквівалентна на час звернення до суду 611058,72 (шістсот одинадцять тисяч п’ятдесят вісім гривень 72 копійки), і які рахуються на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю В«Агро-ВеллінаВ» , для зарахування на вказані у позовній заяві рахунки.

В обґрунтування позову вказує на те, що в порушення умов договору за період з 25.02.2015 року по 25.03.2015 року не було виконано платежі за 31-м дорученням позивача на суму 684390,71 гривень. Крім того, не виконано платіж згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 03.02.2015 року № 007 на суму 24000,00 євро, при цьому з невідомих причин вказана сума валютних коштів списана з рахунку позивача. В якості правових підстав позову позивач вказує на норми ст.ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 11, 15, 16, 177, 190, 321, 509, 526, 530, 1066, 1073, 1074, 1075 ЦК України

Ухвалою суду від 11.06.2015 р. у справі № 922/2281/15 призначено судову економічну експертизу, зупинено провадження у справі, матеріали справи направлені до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. ОСОБА_3 для проведення відповідної експертизи.

23.10.2015 р. надійшов висновок судової економічної експертизи від 19.10.2015 р. № 6542 та матеріали справи № 922/2281/15 (супровідний лист від 19.10.2015 р. № 6542, вх. № 3187), у зв’язку із чим, відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України, ухвалою суду від 26.10.2015 р. провадження у справі було поновлено та призначено справу до розгляду у судовому засіданні 02.11.2015 р.

Позивач свого представника у судове засідання 02.11.2015 р. не направив, звернувся з клопотанням (вх. № 43578 від 28.10.2015 р.), у якому просить викликати у судове засідання, для роз"яснення висновку судової експертизи № 6542 від 19.10.2015 р., судового експерта ОСОБА_4, у відповідності до ст. 31 ГПК України, та відкласти для цього розгляд справи.

Розглянувши вказане клопотання, суд відмовляє у його задоволенні, як у необгрунтованому, оскільки у клопотанні не доведено необхідності та достатніх підстав для виклику експерта у судове засідання, та, як наслідок і підстав для відкладення розгляду даної справи.

При цьому, суд звертає увагу, що строк вирішення спору, що продовжувався, у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України, закінчується 02.11.2015 р.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву від 02.06.2015 р. вх. № 22421 (т. І а.с. 139-143) відповідач просить суд відмовити в позові, вказуючи на те, що позов про стягнення грошових коштів у сумі 685231,60 грн. є безпідставним, оскільки по-перше на теперішній час платіжні доручення зазначені у позовній заяві на виконанні банку не перебувають і строк їх виконання сплив, а по-друге обраний позивачем спосіб захисту шляхом стягнення з відповідача грошових коштів є невірним; щодо стягнення 24.000,00 євро відповідач стверджує, що ним було продано іноземну валюту, яку раніше було куплено за заявою позивача на купівлю іноземної валюти, а потім списано з рахунку позивача на підставі платіжного доручення від 03.02.2015 р. № 007 на суму 24.000,00 євро, і 30.04.2015 р. грошові кошти були повернуті на розподільчий рахунок позивача, на підтвердження чого відповідач у тому числі надав виписку по особовому рахунку позивача за період з 30.04.2015 р. по 29.05.2015 р., отже підстав для задоволення позову, за твердженням відповідача, немає.

Крім того, у письмових поясненнях від 10.06.2015 р. вх. № 23839 (т. І а. с. 172-174) відповідач щодо стягнення грошових коштів в сумі 24.000,00 євро додатково наголошує на тому, що згідно п. 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (затв. постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281) суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента, а тому ураховуючи обставини вказані відповідачем у відзиві позов в цій частині є безпідставним.

Також відповідач 29.10.2015 р. звернувся з клопотанням (вх. № 43822), де вказує у тому числі як підставу для відмови у даному позові норми ч. 5 ст. 36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", та просить долучити до матеріалів справи надані відповідачем докази.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством «Банк «ОСОБА_1 та Кредит» (банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Велліна» (клієнт, позивач) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування від 02.06.2010 р. № 33437 (т. І а. с. 15-19), відповідно до якого відповідач відкрив для позивача поточні рахунки № 26003133437980 - в гривні та № 2600133437978 - в євро та здійснював їх розрахунково-касове обслуговування.

У зв’язку із реорганізацією своєї діяльності в серпні 2014 року відповідач змінив систему номерів рахунків та замість вказаних в договорі № 3437 від 02.06.2010 року присвоїв єдиному мультивалютному рахунку позивача № 26000026273601.

Як слідує з позовної заяви, за період з 25.02.2015 року по 25.03.2015 року відповідачем не було виконано платежі за 31-м дорученням позивача на суму 684390,71 гривень (платіжні доручення № 44 від 25.02.2015 р. на суму 2.000,00 грн., № 45 від 25.02.2015 р. на суму 474,76 грн., № 46 від 25.02.2015 р. на суму 17.000,00 грн., № 47 від 26.02.2015 р. на суму 19.000,00 грн., № 48 від 26.02.2015 р. на суму 21.000,00 грн., № 50 від 26.02.2015 р. на суму 25.000,00 грн., № 51 від 26.02.2015 р. на суму 25.000,00 грн., № 52 від 05.03.2015 р. на суму 22.000,00 грн., № 53 від 05.03.2015 р. на суму 1.732,72 грн., № 54 від 05.03.2015 р. на суму 14.116,23 грн., № 56 від 05.03.2015 р. на суму 2.067,00 грн., № 57 від 13.03.2015 р. на суму 23.000,00 грн., № 58 від 13.03.2015 р. на суму 21.000,00 грн., № 59 від 13.03.2015 р. на суму 24.000,00 грн., № 60 від 13.03.2015 р. на суму 20.000,00 грн., № 61 від 13.03.2015 р. на суму 22.000,00 грн., № 62 від 13.03.2015 р. на суму 19.000,00 грн., № 63 від 13.03.2015 р. на суму 23.000,00 грн., № 64 від 13.03.2015 р. на суму 22.000,00 грн., № 65 від 13.03.2015 р. на суму 21.000,00 грн., № 66 від 13.03.2015 р. на суму 20.000,00 грн., № 67 від 13.03.2015 р. на суму 23.000,00 грн., № 68 від 13.03.2015 р. на суму 20.000,00 грн., № 69 від 13.03.2015 р. на суму 21.000,00 грн., № 70 від 13.03.2015 р. на суму 22.000,00 грн., № 71 від 13.03.2015 р. на суму 23.000,00 грн., № 72 від 13.03.2015 р. на суму 24.000,00 грн., № 73 від 13.03.2015 р. на суму 18.000,00 грн., № 74 від 13.03.2015 р. на суму 19.000,00 грн., № 75 від 25.03.2015 р. на суму 125.000,00 грн., № 76 від 25.03.2015 р. на суму 25.000,00 грн., т. І а. с. 82-112), а також платіж згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 03.02.2015 року № 007 на суму 24000,00 євро (т. І а. с. 31), при цьому вказана сума валютних коштів була списана з рахунку позивача (т. І а. с. 32).

Позивач звертався до відповідача з письмовими вимогами про надання інформації щодо причин невиконання доручень про перерахування коштів (листи від 25.02.2015 р. № 25/02, від 26.02.2015 р. № 26/02, т. І а. с. 25, 27, відповідно), але вказані звернення залишені без задоволення.

В зв’язку із систематичним порушенням договірних зобов’язань з боку відповідача, позивач направив письмове повідомлення про розірвання договору з вимогою перерахування залишків грошових коштів зі свого поточного рахунку в банківській установі відповідача на поточний рахунок в іншій банківській установі (лист від 01.04.2015 р. № 01/04, т. І а. с. 28).

Разом з цим позивач вказує, що на час подання цієї вимоги залишок грошових коштів на поточному рахунку № 26000026273601 складав 685231,60 гривень, і в порушення вимог ст. 1073 ЦК України, відповідачем не були своєчасно повернуті на цей рахунок валютні кошти, які не були ним перераховані за призначенням згідно платіжного доручення позивача.

Вимоги позивача відповідачем виконані не були.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, шляхом стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 685231,60 грн. (при цьому судом установлено, що невиконаних платіжних доручень позивачем до позовної заяви надано на суму 704.390,71 грн.), які рахуються на поточному рахунку ТОВ В«Агро-ВеллінаВ» , та грошових коштів у сумі 24000,00 євро, яка еквівалентна на час звернення до суду 611058,72 грн., і які рахуються на поточному рахунку ТОВ В«Агро-ВеллінаВ» , для зарахування на вказані у позовній заяві рахунки.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання в силу вимог ст. ст. 525,526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 ГК України.

Укладений між відповідачем і позивачем договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку, а відповідно до ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Положеннями ч. 1 ст. 1075 ЦК України передбачено, що договір банківського рахунку розривається за заявою клієнта у будь-який час. Залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами (ч. З ст. 1075 ЦК України).

Пунктами 20.1, 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493, також визначено, що поточні рахунки клієнтів банків закриваються, зокрема, на підставі заяви клієнта, яка складається в довільній формі із зазначенням таких обов'язкових реквізитів: найменування банку; найменування (прізвища, ім'я, по батькові), коду за ЄДРПОУ (реєстраційного номера облікової картки) власника рахунку; номера рахунку, який закривається; дати складання заяви. Заява про закриття поточного рахунку юридичної особи підписується керівником юридичної особи або іншою уповноваженою на це особою і засвідчується відбитком печатки юридичної особи. При цьому, банк за наявності коштів на поточному рахунку, який закривається на підставі заяви клієнта, здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів згідно з дорученням клієнта тощо). Датою закриття поточного рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день. Якщо на поточному рахунку власника немає залишку коштів, а заява подана в операційний час банку, то датою закриття поточного рахунку є день отримання банком цієї заяви. У заяві про закриття поточного рахунку (паперовій копії заяви в електронній формі) головний бухгалтер банку або інша уповноважена особа банку зазначає дату та час отримання заяви, дату закриття рахунку та засвідчує це своїм підписом (пункт 20.6 Інструкції).

Отже, згідно норм чинного законодавства України, для закриття рахунку за ініціативою клієнта, достатньо подання клієнтом банку відповідної заяви. При цьому, згода банку не вимагається, оскільки чинним законодавством визначено лише дії банку, які він повинен вчинити за наслідками подання клієнтом заяви про закриття рахунку.

Невиконанням відповідачем вимоги позивача про розірвання договору та перерахування залишків грошових коштів позивача на інший вказаний ним рахунок було порушене майнове право позивача на вільне володіння та розпорядження належним останньому майном, яким, у розумінні статей 177, 190 ЦК України, є грошові кошти.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

В силу ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, існування обставин, визначених нормами закону, для обмеження права розпоряджання рахунком, не довів, позовні вимоги про стягнення грошових коштів у сумі 685231,60грн., які рахуються на поточному рахунку ТОВ В«Агро-ВеллінаВ» , та грошових коштів у сумі 24000,00 євро, яка еквівалентна на час звернення до суду 611058,72 грн., і рахуються на поточному рахунку ТОВ В«Агро-ВеллінаВ» , для зарахування на вказані у позовній заяві рахунки, - підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно заперечень відповідача проти позову, викладених відзиві на позовну заяву від 02.06.2015 р. вх. № 22421 (т. І а.с. 139-143), суд вказує на наступне.

Так твердження відповідача про те, що на теперішній час платіжні доручення, зазначені у позовній заяві, на виконанні банку не перебувають і строк їх виконання сплив, - є безпідставними. Суд зауважує, що названі обставини (дійсність платіжних доручень та перебування їх на виконанні в установі банку) може мати істотне значення в разі вирішення питання про застосування передбаченого ст.16 ЦКУ та ст. 20 ГКУ способу захисту права "примусове виконання обов"язку в натурі". Між тим позивачем обрано інший спосіб захисту, який передбачений спеціальною нормою ч.3 ст.1075 ЦКУ "перерахування коштів на інший рахунок". Для застосування цього способу Закон не передбачає необхідності наявності та дійсності відповідного платіжного доручення станом на момент перерахування.

Також безпідставними є заперечення відповідача мотивовані посиланням на п. 7 розділу ІІІ Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою (затв. постановою Правління НБУ від 10.08.2005р. №281) згідно якої суб'єкт ринку зобов'язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента у зв'язку з тим, що взаємні зобов'язання частково або повністю не виконані, кошти в іноземній валюті, які були куплені та перераховані на користь нерезидента.

Згідно висновку проведеної у справі судової економічної експертизи від 19.10.2015 р. № 6542, виконаної ХНДІСЕ ім. засл. Проф. ОСОБА_3, вбачається відсутність підстав вважати, що відповідні кошти в сумі 24.000,00 євро дійсно були списані з рахунків банку ПАТ "ОСОБА_1 і кредит" і зараховані на рахунки інших установ банку, а потім були списані з рахунків цих установ і зараховані на рахунки банку ПАТ "ОСОБА_1 і кредит". З висновку експертизи та інших наявних у справі доказів вбачається, що спірні 24.000,00 євро були списані відповідачем з рахунку позивача у банку і зараховані на інші рахунки в цьому ж банку, але за межі банку не перераховувались і, відповідно, назад не поверталися. Відтак, підстав для застосування названого пункту Постанови НБУ від 10.08.2005р. №281 наразі немає, адже він може бути застосований лише у разі, якщо кошти були списані з рахунків банку платника і зараховані на рахунки банку одержувача (але не на рахунок одержувача) і потім повернулися назад в банк платника.

Посилання відповідача на норми ч.5 ст.36 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", також є безпідставними. Вказані норми регулюють відносини, котрі виникли після запровадження тимчасової адміністрації банку в той час, як позивач звертався до банку з відповідними платіжними вимогами у період з 25.02.2015 р. по 25.03.2015 р., тобто до введення тимчасової адміністрації (17.09.2015р. (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.09.2015 р. № 171)).

З цих же підстав судова практика, на яку посилається відповідач у своєму клопотанні, не може бути застосована у даних правовідносинах. Обставини даної справи є відмінними від обставин справ № 3-24гс15 та № 3-223гс15: у даному разі позивач звертався до банку з платіжними вимогами до запровадження тимчасової адміністрації, в той час як у вказаних справах позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити переказ грошових коштів за договором банківського рахунка у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, тому виконання зазначеної операції банком обмежувалося положеннями пункту 1 частини 5 статті 36 Закону України В«Про систему гарантування вкладів фізичних осібВ» у редакції, чинній на час виникнення спору.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у даній справі, що складаються з 25.925,81 грн. судового збору та 8.131,20 грн. вартості судової експертизи (рахунок № 1827 від 01.07.2015 р., т.І а.с. 215), покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 20, 193 ГК України, ст. ст. 11, 15, 16, 177, 190, 321, 509, 526, 530, 1066, 1073, 1074, 1075 ЦК України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) грошові кошти у сумі 685231,60 (шістсот вісімдесят п’ять тисяч двісті тридцять одну гривню 60 копійок), які рахуються на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435) № 26000026273601 в ПАТ «Банк «ОСОБА_1 та кредит» МФО 300131, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435) для зарахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435) № 26003500144386 в ПАО «КРЕДІ ОСОБА_5» м. Харків МФО 300614 (юридична адреса банку: вул. Пушкінська, 42/4, 01004, Київ, Україна).

2.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_1 та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) грошові кошти у сумі 24000,00 (двадцять чотири тисячі євро 00 євроцентів), яка еквівалентна на час звернення до суду 611058,72 (шістсот одинадцять тисяч п’ятдесят вісім гривень 72 копійки), і які рахуються на поточному рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435) № 26000026273601(978) в ПАТ «Банк «ОСОБА_1 та кредит» МФО 300131, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро- Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435) для зарахування на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435) № 26003500144386 EUR в ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_5» м. Харків, МФО 300614. СВІФТ код: АСКШАЕІК (юридична адреса банку: вул. Пушкінська, 42/4, 01004, Київ, Україна).

3.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «ОСОБА_1 та кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Велліна» (61153, м. Харків, просп. П’ятдесятиріччя ВЛКСМ, буд. 56, код ЄДРПОУ 36373435, поточний рахунок № 26003500144386 в ПАО «КРЕДІ ОСОБА_5» м. Харків МФО 300614 (юридична адреса банку: вул. Пушкінська, 42/4, 01004, Київ, Україна), витрати на сплату судового збору в розмірі 25925,81 грн. (двадцять п’ять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять гривень 81 копійка) та 8.131,20 грн. вартості судової експертизи.

4.1. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_6

/Справа № 922/2281/15/