Постанова

від 28.10.2015 по справі 922/3843/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2015 р. Справа № 922/3843/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

2-го відповідача - ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 28.10.2015 р.

1-го відповідача, третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду ПАТ «Фінбанк» (вх.№ 4669Х/3-11) на рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2015 р. у справі № 922/3843/15

за позовом ПАТ "Фінбанк, м. Одеса

до 1. ТОВ "Брістоль ЛТД", м. Харків

2. ТОВ "Теоком",м .Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів:

1. ТОВ «Велторг - 2013», м. Харків

2. ТОВ "Харківспецнадра", м. Харків

про визнання недійсним іпотеки

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - публічне акціонерне товариство "Фінбанк" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений 12 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138, який було укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком"; встановити спосіб виконання рішення суду шляхом вилучення Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна -нежитлової будівлі літ. В«Т-5В» , загальною площею 10441,9 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13, а саме вилучити запис: про державну реєстрацію іпотеки номер 6313452 від 12.07.2014 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138 та про державну реєстрацію обтяження номер 6313417 від 12.07.2014 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2015 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/3843/15, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: товариство з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013" та товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 липня 2015 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.08.2015 року по справі №922/3843/15 у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити. Судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 28.09.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.10.2015 р.

2-м відповідачем 26.10.2015 р. надано за вх. № 14578 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги позивача заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 23 січня 2014 року між публічним акціонерним товариством "Фінбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013" було укладено Договір овердрафту № 03/01/14, за яким позивач надав товариству з обмеженою відповідальністю "Велторг 2013" кредитні кошти на умовах їх повернення, забезпечення, строковості, та плати за користування. Ліміт овердрафту за кредитним договором (з урахуванням змін до нього було встановлено в розмірі 15000000,00грн.

27 лютого 2014 року між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" з метою забезпечення зобов'язань ТОВ "Велторг 2013" за кредитним договором, було укладено іпотечний договір, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 за реєстровим № 105. Предметом іпотечного договору виступило нерухоме майно - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13.

Згідно з п. 1.2. договору іпотеки, вартість предмету іпотеки за згодою сторін становить 18 083 500,00 грн.

Згідно п.п. 1.3. договору іпотеки, експертна вартість предмету іпотеки, відповідно до Звіту про оцінку майна СОД ПП "Аргумент", реєстраційний номер 20-09/2013/ХР від 20.09.2013 року становить 18 083 500,00 грн..

Згідно з п.п. 2.4.3. договору іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором кредиту, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення та предмети іпотеки.

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів, зокрема, на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса, або шляхом позасудового врегулювання згідно з застереженням про задоволення вимог Іпотеко держателя, що міститься в п.п. 5.2.1. договору.

Відповідно до інформаційної довідки з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, складеної станом на 09 квітня 2015 року (далі за текстом - «Інформаційна довідка»), 06 травня 2014 року право власності на заставне майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13, перейшло від товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" до товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД".

11 червня 2014 року відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції було виключено запис про іпотеку та обтяження нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13. Вказана дія була здійснена на підставі листа ПАТ "Фінбанк" № 1678/14-0163, в якому зазначалося, що кредит ТОВ "Велторг 2013" погашено в повному обсязі та який було підписано Головою Правління ОСОБА_4.

Вказаний факт в даний час є предметом розслідування в межах кримінального провадження № 4201 4220 0000 00562 від 22.10.2014 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч.ч. З, 4 ст. 358. ч. 1 ст. 357 КК України, що перебуває в провадженні слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області, що підтверджується довідкою прокуратури Харківської області № 04/2/4-700-14 від 22.04.2015 року. Відповідно до вказаної довідки в ході вказаного досудового розслідування ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні вказаних злочинів, готуються матеріали щодо оголошення ОСОБА_5 у розшук.

Отже, в порушення діючого законодавства, станом на сьогоднішній день власником нерухомого майна є не іпотекодавець - товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра", а товариство з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД".

Як було зазначено у позовній заяві з метою захисту своїх порушених прав ПАТ «ФІНБАНК» звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13 літ. «Т-5», загальною площею 10441,9 кв.м.

Як свідчать матеріали справи, 22 квітня 2015 року господарським судом Харківської області було винесено рішення по справі № 922/13 04/15 , згідно якого визнана заборгованість боржника та звернено стягнення на предмет іпотеки:

«В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТОРГ 2013» (61052, м. Харків, вул.. Карла Маркса, буд. 32; код ЄДРПОУ 38633164) перед Публічним акціонерним товариством «ФІНБАНК» (65032, м. Одеса, просп. Шевченка, 4а; код ЄДРПОУ 20041917) по договору овердрафту №03/01/14 від 23.01.2014 р. в загальній сумі 22.348.163,89грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом складає 14,999,965.00 грн., прострочена заборгованість за відсотками складає 3,599,943.14 грн., заборгованість за нарахованими відсотками за період з 01.03.2015 р. по 16.03.2015 р. складає 147.944,86 грн., пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків 2.315.668,88 грн., плата в розмірі 3% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 65.342,31 грн., інфляційні нарахування 1.284.642,00 грн., звернути стягнення шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством «ФІНБАНК» на предмет іпотеки за укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВСПЕЦНАДРА» (Код ЄДРПОУ 34757109; 61054, м. Харків, вул.. Академіка Павлова, 120) і Публічним акціонерним товариством «ФІНБАНК» іпотечним договором від 27.02.2014 р., посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3, і зареєстрованим у Державному реєстрі за № 105, а саме, на нерухоме майно: нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13 літ. «Т-5», загальною площею 10441,9 кв.м.»

Тобто, судом було визнано факт дійсності іпотеки ПАТ «ФІНБАНК» та звернено стягнення на нерухоме майно в порядку, визначеному діючим законодавством України.

У відповідності до ч. 3 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, іпотека нерухомого майна - нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13 літ. «Т-5», загальною площею 10441,9 кв.м., що виникла на підставі укладеного між ПАТ «ФІНБАНК» та ТОВ «Харківспецнадра» Іпотечного договору від 27.02.14р, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим № 105, є іпотекою першої черги.

Відповідно до п. 1.8. Іпотечного договору, посвідченого 27.02.2014 року, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу за реєстровим №105 «Наступні іпотеки предмета іпотеки здійснюються виключно за згодою Іпотекодержателя».

12 липня 2014 року без згоди позивача між відповідачами було укладено Договір наступної іпотеки, який було посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138, та ними не було дотримано положення ст. 203 Цивільного кодексу України та стст.9,12, 13 ЗУ «Про іпотеку», що свідчить про недійсність зазначеного іпотечного договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як зазначено у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання практики розгляду справ, пов'язаних з визнанням правочинів (господарських договорів) недійсними», вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Таким чином, для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29 травня 2013 року № 11 передбачено, що загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені ст.ст.215-216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 207-208 Господарського кодексу України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог ч. 1-3. 5-6 ст. 203 Цивільного кодексу України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів. зокрема, ст. 12 Закону України «Про іпотеку».

Згідно частини 2 статті 586 Цивільного кодексу України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про іпотеку», іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що договір іпотеки, посвідчений 12 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138, який було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком" без згоди позивача, тобто суперечить приписам ч. 2 ст. 586 ЦК України, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для визнання даного договору недійсним.

Також, підлягає задоволенню позовна вимога про встановлення способу виконання рішення суду шляхом вилучення Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. В«Т-5В» , загальною площею 10441,9 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13, а саме вилучення запису: про державну реєстрацію іпотеки номер 6313452 від 12.07.2014 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі іпотечного Договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138 та про державну реєстрацію обтяження номер 6313417 від 12.07.2014 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138, виходячи з наступного.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

За положенням ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Законодавець у ч. 1 ст. 16 ЦК установив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї статті визначив способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа здійснює свої права вільно на власний розсуд (ст. 12 ЦК).

Відповідно до ст. 13 ЦК цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства (ч. 1). При їх здійсненні особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах (ч. 3). При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч. 4). Не допускається використання цивільних прав для неправомірного обмеження конкуренції, зловживанням монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція (ч. 5). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені чч. 2-5 ст. 13 ЦК, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом. Зокрема, згідно із ч. 3 ст. 16 ЦК суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень чч. 2-5 ст. 13 ЦК.

Відповідно до положень ст. 15 ЦК України право на отримання судового захисту має особа, в якої порушене цивільне право або охоронюваний законом інтерес.

У позовній заяві позивач зазначає, що гарантоване законом право порушене, а саме відповідно до інформаційної довідки з Державною реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, складеної станом на 09 квітня 2015 року (далі за текстом - «Інформаційна довідка»), 06 травня 2014 року право власності на заставне майно, що розташоване за адресою: м. Харків, вулиця Морозова, буд.13, незаконним шляхом без згоди позивача, як іпотекодержателя, перейшло від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецнадра" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД", що порушує його права як іпотекодержателя, в зв'язку з цим він просив вилучити зазначені записи з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна.

Такий спосіб захисту повністю відповідає приписам ст. 55, 124 Конституції України та постановою Верховного Суду України від 21.05.2012 р. справа № 6-48704св10.

Так, колегія суддів зазначає, що законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень ст. ст. 55, 124 Конституції України та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом. Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст. ст. 8, 9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема ст. 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням. Обмежене тлумачення касаційним судом ст. 16 ЦК України суперечить зазначеним положенням та призвело до неправомірної відмови особі в реалізації його права на судовий захист.

Відповідно до змісту ст. 115 ГПК України зазначене рішення ВСУ є обов'язковим для застосування судами нижчих ланок.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що вибраний позивачем вищевказаний спосіб захисту порушеного права є по суті відновленням становища, яке існувало до порушення, що відповідає способу захисту цивільного права, встановленому пунктом 4 частини 1 статті 16 ЦК України та підлягає задоволенню.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким слід задовольнити позов у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ «Фінбанк» на рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2015 р. у справі № 922/3843/15 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.08.2015 р. у справі № 922/3843/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

Визнати недійсним договір іпотеки, посвідчений 12 липня 2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138, який було укладено між товариством з обмеженою відповідальністю "Брістоль ЛТД" та товариством з обмеженою відповідальністю "Теоком";

Встановити спосіб виконання рішення суду шляхом вилучення Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції Харківської області з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про іпотеку та обтяження об'єкта нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. В«Т-5В» , загальною площею 10441,9 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Харків, вул. Морозова, буд. 13, а саме вилучити запис: про державну реєстрацію іпотеки номер 6313452 від 12.07.2014 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі іпотечного Договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138 та про державну реєстрацію обтяження номер 6313417 від 12.07.2014 року, зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору, посвідченого 12.07.2014 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3138.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 38980445) на публічного акціонерного товариства «Фінбанк» (код ЄДРПОУ 20041917) 609,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Теоком» (код ЄДРПОУ 38633143) на публічного акціонерного товариства «Фінбанк» (код ЄДРПОУ 20041917) 609,00 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Брістоль ЛТД» (код ЄДРПОУ 38980445) на публічного акціонерного товариства «Фінбанк» (код ЄДРПОУ 20041917) 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Теоком» (код ЄДРПОУ 38633143) на публічного акціонерного товариства «Фінбанк» (код ЄДРПОУ 20041917) 304,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 02.11.2015 р.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.