Рішення

від 02.09.2010 по справі 2-492/2010

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Кузнецовський міський суд Рівненської області

м. Кузнецовськ, м-н. Будівельників, 3, 34400, (03636) 2-17-47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 вересня 2010 року м. Кузнецовськ

Кузнецовський міський суд Рівненської області під головуванням судді Малкова В.В. при секретарі Ломазі С.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кузнецовську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську про визнання права на отримання державної пенсії та додаткової пенсії, перерахунок і виплату пенсій,

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась в суд з позовом. У позовній заяві вказує, що вона є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 1 групи, захворювання пов'язане з наслідками аварії на ЧАЕС (далі в рішенні - постраждала категорії 1, інвалід 1 гр.). Отримує державну пенсію та додаткову пенсію у меншому розмірі ніж це передбачено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року №796-ХІІ (далі в рішенні- Закон №796). Відповідач не здійснює їй перерахунку та виплату пенсій у розмірі, встановленому законом. Тому просить визнати бездіяльність відповідача протиправною, визнати право на пенсійні виплати у розмірі, що встановлений законом, зобовВ»язати відповідача перерахувати та виплатити їй недоотримані пенсійні виплати за період 2005 - 2010 роки.

В судовому засіданні представник позивач вимоги позову підтримав та вказав, що просить перерахувати та виплатити пенсії за період з січня 2005 року по день ухвалення судом рішення. Також представник позивача визнав, що позивачу призначена пенсія по інвалідності, згідно із ст.54 Закону №796 з 1.01.2006 року.

Представник управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ (далі-УПФ) просить відмовити у задоволенні позову. Підставою для відмови вважає відсутність правових підстав для застосування при обрахунку пенсії та додаткової пенсії позивачу мінімального розміру пенсії за віком, який встановлено ст.28 Закону України „Про загальнообовВ»язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі-Закон N 1058) у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На його думку, мінімальний розмір пенсії у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлюється виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Також вказав, що у відповідності із ст..67 Закону №796 розміри виплат, що передбачені цим Законом підвищуються Кабміном України. Тому позивачу у період 2006 рік по 31 грудня 2007 року та з травня 2008 року виплачується державна пенсія по інвалідності по 1 групі як постраждалій категорії 1 та додаткова пенсія у розмірі, які визначені постановами КМУ №1 від 3.01.2002р. (далі - постанова КМУ №1), № 530 від 28.05.08 (далі-постанова КМУ №530) з 22.05.08 та постановою КМУ № 654 від 16.07.08 (далі- постанова КМУ №654) з 01.07.08.

Заслухавши сторони, у результаті об»єктивного, повного і всебічного дослідження доказів та керуючись законом суд прийшов до наступного висновку.

Статтею 49 Закону №796 передбачено, що пенсії постраждалим, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію. Конкретний розмір вказаних пенсій, визначений, зокрема, у статтях 50 та 54 вказаного Закону.

Статті 50 - 54 Закону №796 неодноразово змінювались. Зміни внесені у Закон №796 Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року N 107-VI ( далі- Закон №107) щодо визначення КМУ розмірів державних пенсій та додаткових пенсій постраждалим категорії 1, інвалідам 1 гр. визнано таким, що не відповідають Конституції України (рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 №10-рп/2008). Отже при розгляді спору слід застосовувати Закон №796 у редакції, яка була чинною до внесення вказаних змін, за виключенням часу з 1.01.2008 по 21.05.2008, коли ст.50 та ст.54 Закону №796 діяли в редакції Закону №107.

Частиною 4 статті 54 Закону №796 передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 10 мінімальних пенсій за віком. У ч.3 статті 54 Закону №796 визначено, що обчислення і призначення пенсій по інвалідності провадиться на загальних підставах відповідно до Закону N 1058. Згідно із статтею 50 Закону №796 постраждалим категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 1 групи - у розмірі 100 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 Закону №796, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Суд вважає, що посилання відповідача на положення ст. 28 Закону N 1058, як підставу відмови у позові, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат. Оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого статті 28 Закону N 1058 - у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення статті 28 Закону №1058 слід застосовувати у даному спорі, як вихідний критерій розрахунку пенсії по інвалідності та додаткової пенсій постраждалим категорії 1, інвалідам 1 гр.. Таким критерієм є мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 цього Закону, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. На думку суду положення ст.67 Закону №796 та ст..28 Закону №1058 не обмежують призначення пенсії по інвалідності постраждалим категорії 1, інвалідам 1 гр. та додаткової пенсії вказаним особам, у розмірах, що встановлені ст.50 та ст.54 Закону №796.

Позивач ОСОБА_3 є інвалідом 1 групи, інвалідність повВ»язана з наслідками Чорнобильської катастрофи з 1.03.2003 довіку. Також позивач віднесена до категорії 1 осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Вказані факти встановлені: довідкою Рівненської спеціалізованої онкорадіологічної МСЕК (сер. МСЕ № 022991), посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серія А №094615. Позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону №796 з 1.01.2006 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі статті 50 цього ж Закону з 1.01.2005. Виплата пенсії та додаткової пенсії позивачу у вказаний період по даний час здійснються виходячи із розміру пенсії та додаткової пенсії, що визначені постановами КМУ №1, № 654 та №530. Вказані суми виплат не відповідають розміру державної пенсії та додаткової постраждалим 1 категорії, інвалідам 1 гр., що встановлені у статтях 50 та 54 Закону №796.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, при розрахунку та виплаті позивачу державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону №796, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний Бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Вказаних правових позицій при розгляді аналогічних спорів дотримується Вищий адміністративний суд України та Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України (ухвала від 19.12.07 та постанова від 30.09.08 відповідно).

Таким чином, суд вважає незаконними дії відповідача по виплаті позивачу державної пенсії та додаткової пенсії у меншому розмірі ніж це встановлено законом. У відповідності із п.2 ч.2, ч.3 ст.22, ст.1173 ЦК, шкода завдана фізичній особі, зокрема, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади відшкодовується цим органом незалежно від вини. Відшкодування майнової шкоди здійснюється шляхом відшкодування збитків. Збитками, зокрема, є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене. Ст. 16 ЦК визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає за необхідно зобов'язати УПФ перерахувати та виплатити ОСОБА_3 юк В.О. державну пенсію у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. При перерахунку врахувати розмір пенсійних виплат, що були виплачені позивачу: державної пенсії у період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення судового рішення; додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровВ»ю у період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення судового рішення. Вирішуючи питання про судові витрати, згідно із ст.88 ЦПК, суд вважає, що витрати на ІТЗ розгляду справи, які понесені позивачем у звВ»язку із зверненням до суду підлягають стягненню з відповідача. Оскільки позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі п.5 р.11 ЦПК, п.18 та п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», витрати по сплаті судового збору компенсуються за рахунок держави.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 16, 1173 ЦК України, ст..87 Закону України „Про пенсійне забезпеченняВ» , ст.ст. 88, 212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково. Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську по виплаті позивачу державної пенсії у період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення судового рішення та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровВ»ю у період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення судового рішення, у меншому розмірі ніж це встановлено ст. 50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську перерахувати і виплатити ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) державну пенсію у розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком. Перерахунок та виплату державної пенсії здійснити за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення судового рішення. Перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровВ»ю здійснити за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день ухвалення судового рішення

Звільнити сторони від сплати судового збору. Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Кузнецовську (м.Кузнецовськ, м-н Будівельників, 2, код ЄДРПОУ 22555448) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) понесені нею витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 120 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Рівненської області через Кузнецовський міський суд.

Головуючий

Повний текст рішення підписаний 06 вересня 2010 року