Постанова

від 28.10.2015 по справі 820/7955/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

28 жовтня 2015 р. Справа № 820/7955/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Король Д.О.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "СПЕЦ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якій, з урахуванням уточнень, просить суд:

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області №0000482211 від 03.08.2014 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахований податок на додану вартість на суму 667214 грн. та штрафні санкції в розмірі 333607 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за №0000472211 від 03.08.2015 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахований податок на прибуток на суму 671709 грн. та штрафні санкції в розмірі 335855 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за №0000542211 від 28.08.2014 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахована пеня на суму 84557,42 грн;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за №0000532211 від 28.08.2015 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахована пеня на суму 54572,87 грн.

В обґрунтовування позову зазначено, що податкові повідомлення - рішення №0000482211 від 03.08.2014 р., №0000472211 від 03.08.2015 р., №0000542211 від 28.08.2014 р., №0000532211 від 28.08.2015 р. винесені податковим органом за наслідками перевірки позивача, результати якої оформлені актом перевірки №1/20-33-22-01-07/05837085 від 20.07.2015 р., також вказано, що факти, викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, наданим позивачем на перевірку первинним документам не надана належна правова оцінка, податковими ревізорами помилково та поверхово застосовані положення чинних нормативно-правових актів, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення, на думку позивача, є незаконними та підлягають скасуванню.

Представником відповідача надано заперечення на адміністративний позов, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та винесення їх на підставі та на виконання норм податкового законодавства за результатами перевірки позивача, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити. Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач, Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю - підприємство "СПЕЦ", зареєстрований органами державної реєстрації як юридична особа 17.11.1992 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи №495892 (Т.1, а.с. 17).

Фахівцями Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області у період з 08.06.2015 року по 13.07.2015 року на підставі наказу №953 від 20.05.2015 року "Про проведення документальної перевірки Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" (т.1, а.с.16) проведено документальну планову виїзну перевірку Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ", результати якої оформлені Актом "Про результати планової виїзної перевірки УРА ТОВ підприємства "СПЕЦ" (код за ЄДРПОУ 05837085) з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013р. по 31.12.2014р." №1/20-33-22-01-07/05837085 від 20.07.2015 року (далі по тексту - акт перевірки, т.1, а.с.26-111) .

На підставі акту перевірки відповідачем 03.08.2015 року винесено податкові повідомлення - рішення №0000482211 та №0000472211 (т.1, а.с.13, 14).

Судом на підставі письмових пояснень представника відповідача (т.6, а.с.96) встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000482211 помилково датовано 03.08.2014 р., у той час як правильною датою є 03.08.2015 р.

28 серпня 2015 року директору УРА ТОВ підприємства "СПЕЦ" вручено супровідний лист № 12619/10/20-33-22-01-13 від 28.08.2015 року (т.5, а.с.179), відповідно до змісту якого податковий орган повідомляє позивача про те, що в ході проведення інвентаризації податкових повідомлень-рішень встановлено, що ІС "Податковий блок" в день внесення до бази податкових повідомлень-рішень №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року мало технічні проблеми та не було прораховано суми пені до них, на підставі чого винесено податкові повідомлення - рішення №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року на відповідні суми пені (т.5, а.с.180-181).

Судом на підставі письмових пояснень представника відповідача (т.6, а.с.96) встановлено, що податкове повідомлення-рішення №0000542211 помилково датовано 28.08.2014 р., у той час як правильною датою є 28.08.2015 р.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Судом з матеріалів справи встановлено, що УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Поліс-Трейд", ТОВ "Макролоджик", ТОВ "Вінхор", ТОВ "Розробка Рішень Сучасності", ТОВ "Науково Виробнича Компанія Автоматизовані Системи", ТОВ "Онікс-ЛТД", ТОВ "Юрполіс-Компані", ТОВ "General engineering Company", ТОВ "Лікон Трейд", ТОВ "Рокфор Маркет".

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (покупець) та ТОВ "Поліс-Трейд" (постачальник) укладено договір поставки №ПТ/1306/1 від 13.06.2012 року (т.1, а.с. 112-113).

За умовами договору поставки №ПТ/1306/1 від 13.06.2012 року Постачальник, відповідно до умов цього Договору, зобов'язується передати в погоджені строки (строк) другій стороні - Покупцеві Товар (товари) у власність, а Покупець зобов'язується прийняти товар (товари) і здійснити оплату за нього у повному обсязі згідно з умовами цього Договору. Постачальник відвантажує товар Покупцеві за договірними цінами, які зазначені в замовленнях (заявках) Покупця та узгоджені з Постачальником шляхом виставлення відповідних рахунків до сплати, що є підтвердженням заявки Покупця. Поставка товару від Постачальника Покупцеві здійснюється за видатково-прибутковою накладною та оформленою Покупцем відповідним чином довіреністю на одержання товару. Поставка товару від Постачальника Покупцеві здійснюється на складі Постачальника за адресою м.. Київ, вул. Волинська, 57. Ціна товару остаточно узгоджується та вказується Сторонами у видатково-прибутковій накладній на поставку товару.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з поставки товару судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: прибутковими ордерами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, вантажними квитанціями, подорожніми листами, а також виписаними ТОВ "Поліс-Трейд" на адресу позивача податковими накладними (т.1, а.с.114 217).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Поліс-Трейд", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що приєднані до справи платіжні доручення засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на користь ТОВ "Поліс-Трейд", що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

Судом встановлено, що ТОВ "Макролоджик" поставляло на адресу позивача товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: прибутковими ордерами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, транспортними накладними, подорожніми листами, а також виписаними ТОВ "Макролоджик" на адресу позивача податковими накладними (т.1, а.с.219-250, т.2, а.с.1-17).

Суд зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Макролоджик", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ТОВ "Розробка Рішень Сучасності" поставляло на адресу позивача товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: прибутковими ордерами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, а також виписаними ТОВ "Розробка Рішень Сучасності" на адресу позивача податковими накладними (т.2, а.с.18-23).

Суд зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Розробка Рішень Сучасності", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ТОВ "Науково Виробнича Компанія Автоматизовані Системи" поставляло на адресу позивача товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: прибутковим ордером, видатковою накладною, випискою з банківського рахунку, а також виписаною ТОВ "Науково Виробнича Компанія Автоматизовані Системи" на адресу позивача податковою накладною (т.2, а.с.24-26).

Суд зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Науково Виробнича Компанія Автоматизовані Системи", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що ТОВ "Онікс-ЛТД" поставляло на адресу позивача товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: прибутковими ордерами, видатковими накладними, платіжними дорученнями, виписками з банківського рахунку, а також виписаними ТОВ "Онікс-ЛТД" на адресу позивача податковими накладними (т.2, а.с.27-43).

Суд зазначає, що податкові накладні, виписані ТОВ "Онікс-ЛТД", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що право працівників УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" на отримання товарно-матеріальних цінностей за вищевказаними видатковими накладними підтверджується журналом видачі довіреностей (т.5, а.с.190-211).

Отримані за вищевказаними правочинами товарно-матеріальні цінності реалізовано контрагентам позивача, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями (т.2, а.с.140-166).

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "General engineering Company" (виконавець) укладено договір про надання послуг №01/141001-9 від 01.10.2014 року (т.2, а.с.49-51).

За умовами вищевказаного договору Виконавець зобов'язується за завданням Замовника надавати комплекс послуг, що включає: установку та налагодження серверного, комп'ютерного, офісного та мережного устаткування (далі Устаткування), налагодження програмного забезпечення (надалі - послуги). Замовник приймає та сплачує за надані послуги Виконавцю у відповідності до умов цього Договору. Здавання - приймання послуг здійснюється у відповідності з чинним порядком та оформлюється актом наданих по Договору послуг. Оплата провадиться Замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця в погоджений сторонами строк з моменту підписання ними акту здачі-приймання наданих послуг.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами здачі-приймання наданих послуг за договором, калькуляціями до актів, платіжними дорученнями, а також виписаними ТОВ "General engineering Company" на адресу позивача податковими накладними (т.2, а.с.51-56).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "General engineering Company", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Рокфор Маркет" (виконавець) укладено договір про надання послуг №30/10-13 від 28.10.2013 року (т.2, а.с.57-59).

За умовами вищевказаного договору Виконавець зобов'язується надати послуги зі створення програмного забезпечення з обробки результатів вимірів параметрів вуглеводної сировини при її транспортуванні (далі - послуги), а Замовник прийняти та оплатити такі послуги. Після завершення надання послуг Виконавець протягом 3 робочих днів надає Замовнику підписаний Виконавцем акт приймання-передачі наданих послуг та рахунок на оплату. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником протягом 30 банківських днів після підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом приймання-передачі наданих послуг, протоколом узгодження ціни на надання послуг, випискою банку, а також виписаною ТОВ "Рокфор Маркет" на адресу позивача податковою накладною (т.2, а.с.60-63).

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Рокфор Маркет" (виконавець) укладено договір про надання послуг №31/11-13 від 11.11.2013 року (т.2, а.с.64-66).

За умовами вищевказаного договору Виконавець зобов'язується надати послуги з виготовлення макета пристрою виміру параметрів вуглеводної сировини при її транспортуванні, а Замовник прийняти та сплатити такі послуги. Оплата за надані послуги здійснюється Замовником протягом 30 банківських днів після оформлення Сторонами витратної накладної на передавання макета шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Виконавця.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: протоколом узгодження ціни на надання послуг, прибутковим ордером, видатковою накладною, товарно-транспортною накладною, а також виписаною ТОВ "Рокфор Маркет" на адресу позивача податковою накладною (т.2, а.с.67-70).

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Рокфор Маркет" (виконавець) укладено договір про надання послуг №25/08-13 від 18.08.2013 року (т.2, а.с.77).

За умовами вищевказаного договору Виконавець зобов'язується надати послуги по темі "Аналіз балансу мас по даним параметричних вимирів". Після завершення надання послуг Виконавець надає Замовнику акт наданих послуг. Замовник здійснює 100% передплату.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом приймання-передачі наданих послуг, випискою банку, а також виписаною ТОВ "Рокфор Маркет" на адресу позивача податковою накладною (т.2, а.с.78-80).

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Рокфор Маркет" (виконавець) укладено договір про надання послуг №27/09-13 від 22.10.2013 року (т.2, а.с.89).

За умовами вищевказаного договору виконавець зобов'язується надати послуги по темі "Розробка засобів обробки результатів вимірювання акустичних параметрів свердловини". Після завершення надання послуг виконавець надає замовнику акт наданих послуг. Замовник здійснює 100% передплату.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актом приймання-передачі наданих послуг, випискою банку, а також виписаною ТОВ "Рокфор Маркет" на адресу позивача податковою накладною (т.2, а.с.90-92).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Рокфор Маркет", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Юрполіс-Компані" (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №12/04-1 від 12.04.2012 року (т.2, а.с.130-131, додаткова угода від 10.04.2013 року - т.2, а.с.132).

За умовами вищевказаного договору виконавець відповідно до потреб замовника зобов'язується надавати юридичні послуги та консультації в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором на платній основі. Сума договору складає сукупність сум актів виконаних робіт. За послуги, що зазначені цим договором замовник виплачує виконавцю винагороду в безготівковому порядку на рахунок виконавця.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: протоколами встановлення договірної ціни, актами прийому-передачі виконаних послуг по договору, рахунками-фактурами, виписками банку, а також виписаними ТОВ "Юрполіс-Компані" на адресу позивача податковими накладними (т.2, а.с.133-139).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Юрполіс-Компані", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Лікон-Трейд" (виконавець) укладено договори про надання послуг №710 від 29.07.2013 року, №711 від 01.08.2013 року, №712 від 29.07.2013 року, №04/08-13 від 07.08.2013 року (т.2, а.с.101, 106, 110, 118).

Суд зазначає, що отримані від контрагентів позивача послуги щодо дослідження виміру параметрів вуглеводневої сировини при ї транспортуванні, проведення обстеження нафтогазоконденсатопроводів, аналізу балансу мас за даними параметричних вимірювань, аналізу акустичних характеристик нафтогазоконденсатопроводу при транспортування вуглеводної сировини, розробки макету пристрою вимірювання акустичних параметрів свердловини, тощо, позивачем використано з метою отримання прибутку, а саме реалізовано ПАТ "Укргазвидобування", що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Досліджуючи питання реальності зазначених операцій з надання послуг, судом встановлено наступне.

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: протоколами встановлення договірної ціни, актами прийому-передачі виконаних послуг по договору, виписками банку, а також виписаними ТОВ "Лікон-Трейд" на адресу позивача податковими накладними (т.2, а.с.107-109, 111-116, 119-121).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Лікон-Трейд", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Між позивачем та ТОВ "Комп'ютери-Ю", ТОВ "Комп'ютер-Лтава", ТОВ "Комп'ютері", ТОВ "Комп'ютері", ТОВ "Комп'ютер-Київ", ТОВ "Комп'готери-Крим", ТОВ "Комп'ютери-С" укладено договори про надання посередницьких послуг.

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютери-Крим" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №04/121201-9 від 01.12.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується Замовником (далі - послуги) на умовах, передбачених даним договором. замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання Послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.2, а.с.167).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до актів, платіжними дорученнями, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.2, а.с.169-224).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютер-Лтава" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №04/121201-7 від 01.12.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується замовником (далі - Послуги) на умовах, передбачених даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.3, а.с.1).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до актів, виписками банку, платіжними дорученнями, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.3, а.с. 4-137).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютери-Ю" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №04/121201-3 від 01.12.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується замовником (далі - Послуги) на умовах, передбачених даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.3, а.с.138).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до актів, платіжними дорученнями, виписками банку, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.3, а.с.140-155).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютери-Д" (посередник) укладено договори про надання посередницьких послуг №04/121201-5 від 01.12.2012 року, №04/130430-3 від 30.04.2013 року, відповідно до умов яких замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується замовником (далі - Послуги) на умовах, передбачених даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.3, а.с.156, 158).

Реальність виконання умов укладених договорів підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до актів, платіжними дорученнями, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.3, а.с.159-213).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютери-С" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №04/7844 від 01.10.1999 року (з додатковими угодами), відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки по організації продажу продукції замовника на умовах, передбачених (Т.3, а.с.214-215, додаткові угоди - т.3, а.с.216-226).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до актів, виписками банку, платіжними дорученнями, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.3, а.с.227-234).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Прінткор" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №2011/07/04 від 04.07.2011 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки, щодо пошуку покупців продукт. Замовника (дал, - Послуги) на умовах, передбачених даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.4, а.с.1).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, виписками банку, платіжними дорученнями, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.4, а.с.2-46).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютери-З" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №04/121201-1 від 01.12.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується замовником (далі - Послуги) на умовах, передбачених даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.4, а.с.47).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до атів, платіжними дорученнями, виписками банку, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.4, а.с.48-245).

Судом встановлено, що між УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" (замовник) та ТОВ "Комп'ютери-Київ" (посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №04/121001-1 від 01.12.2012 року, відповідно до умов якого замовник доручає, а посередник приймає на себе обов'язки щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що реалізується замовником (далі - Послуги) на умовах, передбачених даним договором. Замовник зобов'язується прийняти та сплатити надані послуги на умовах даного договору. Датою надання послуг вважається дата, що вказана в актах здачі-приймання наданих послуг (Т.5, а.с.1).

Реальність виконання умов укладеного договору підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку, а саме: актами прийому-передачі наданих послуг за договором, додатками до актів, звітами до актів, платіжними дорученнями, виписками банку, виписаними на адресу позивача податковими накладними (Т.5, а.с.2-169).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Комп'ютери-Ю", ТОВ "Комп'ютер-Лтава", ТОВ "Комп'ютері", ТОВ "Комп'ютері", ТОВ "Комп'ютер-Київ", ТОВ "Комп'готери-Крим", ТОВ "Комп'ютери-С", відповідають вимогам ст. 201 Податкового кодексу України.

Оцінивши зазначені правочини за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.

Таким чином, дані договори визнаються судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентами позивача факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України. Суд також зазначає, що згідно ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд зазначає, що про фактичне виконання умов договорів свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів. Суд зазначає, що приєднані до справи документи, засвідчують факт виконання позивачем своїх обов'язків за спірними зобов'язаннями.

Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, видатковим накладним, податковим накладним, товарно-транспортним накладним та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарських операцій, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку та його контрагентів, на підставі яких позивачем були сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ст.198.6 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, позивачем виконані всі умови для формування податкового кредиту. Суд звертає увагу на те, що податкові накладні відповідають вимогам закріпленими в ст.201 Податкового кодексу України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Разом з тим, у ході судового розгляду судом встановлено, що висновки податкового органу щодо нереальності правочинів ґрунтуються на наявній податковій інформації стосовно контрагентів позивача, а саме: фахівцями Васильківської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області складено акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Поліс-Трейд" з питань дотримання податкового законодавства з ТОВ "Сервіс люкс" за період 01.02.2013 р. по 28.02.2013 р. та ТОВ "Континентмаш" за період з 01.02.2013 р. по 30.11.2013 р. щодо їх реальності та повноти відображення в обліку (акт вгд~48.04.2014 р. № 50/10-07-22-01 -12/37397656); фахівцями ДПІ у Подільському ГУ Міндоходів у м. Києві було складено акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Макролоджик" з питань дотримання своєчасності та повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ "Вітал-Тех", ТОВ "Альфа-Київбуд" за період 01.01.2014 р. по 30.04.2014 р. (акт від 30.07.2014 р. № 3926/26-56-22-01-03/3587881); фахівцями Мелітопольської ОДП1 ГУ ДФС у Запорізькій області було складно податкову інформацію від 27.02.2015 р. № 4490/08-32-22-02 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Вінхор" по взаємовідносинам з ТОВ "ГК "Форкіада", ТОВ "Техно-Торг", ТОВ "Блафтон", ТОВ "Консоль Інвест", ТОВ "Редінг" ТОВ "Пром схід", ТОВ "Союз-Лед НВП", ТОВ "Мікром", ТОВ "А.С.Г.-інформ". Зустрічну звірку не проведено у зв'язку з тим, що ТОВ "Вінхор" перебуває у стані 9-направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження; фахівцями ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві було складено податкову інформацію від 29.09.2014 р. № 3021/7/26-54-22-03-17 щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ "Розробка рішень сучасності" за питань підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014; фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було складено податкову інформацію від 24.11.2014 р. № 7323/7/20-30-22-03/33606321 щодо підтвердження господарських відносин із ПП "Сіті-М ТОРГ" за серпень 2014 року. Зустрічну звірку не проведеному зв'язку з тим, що ТОВ "Науково Виробнича Компанія Автоматизовані Системи" перебуває у стані 9-направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням; фахівцями ДПІ у Шевченківському району ГУ Міндоходів у м. Києві було складено податкову інформацію від 29.01.2015 р. № 79/26-59-22-10 щодо неможливості проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ "Онікс-ЛТД" по взаємовідносинам з ТОВ "ГК.С. Ко ЛТД". Аналізом баз даних ТОВ "Онікс ЛТД" не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за серпень-вересень 2014 року; фахівцями ДПІ у Київському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було складено акт від 02.12.2014 р. № 7282/20-31-22-03-07/33901201 документальної позапланової виїзної перевірки про результати проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Юрполіс Компані" за період з 10.11.2011 р. по 10.11.2014 р. Даним актом встановлено завищення ТОВ "Юрполіс Компані" податкових зобов'язань з податку на додану вартість; фахівцями ДШ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів Харківської області було складено податкову інформацію від 30.04.2015 р. № 4078/20-30-22-03/32760147 ТОВ " General engineering Company " здійснювало діяльність спрямовану на отримання податкової вигоди від операцій, реальність здійснення яких не підтверджено; фахівцями Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було складено податкову інформацію від 04.01.2015 р. № 132/7/20-33-22-03 щодо спектру фінансово-господарської діяльності ТОВ "Лікон-Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період січень 2013 року - серпень 2013 року, жовтень 2013 року - липень 2014 року. ТОВ "Лікон-Трейд" здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; фахівцями ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було складено податкову інформацію від 13.01.2015 р. № 75/7/20-30-22-01/37658078 щодо суб'єкта господарювання ТОВ "Рокфор Маркет" з питань формування загального обсягу податкового кредиту та податкових зобов'язань за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. Аналізом баз даних ТОВ "Рокфор Маркет" не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків (т.6, а.с. 2-58).

Суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Крім того, слід враховувати правозастосовчу практику Європейського Суду з прав людини (рішення від 22.01.2009р. у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03), а також слід практику Верховного Суду України (постанова від 09.09.2008р. у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010р. у справі №21-573во10, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "ВІК" до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень), врахування якої при відправленні правосуддя є обов'язковим в силу приписів ст.244-2 КАС України.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні письмових доказів, пояснень представників сторін, судом встановлено відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з його контрагентами за перевіряємий період.

Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідач не надав належних доказів правомірності висновків акту перевірки в частині визначення порушення позивачем вимог щодо формування податкового кредиту та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000482211 від 03.08.2014 року, оскільки факт вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшов свого підтвердження при судовому розгляді справи.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення - рішення, яким позивачу донараховано грошові зобовязання з податку на прибуток, на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до акту перевірки №1/20-33-22-01-07/05837085 від 20.07.2015 року податковим органом зафіксовано наступні порушення позивачем податкового законодавства, а саме: в розділі 3.1 "податок на прибуток", на думку ревізорів, встановлено завищення підприємством "СПЕЦ" задекларованих показників у рядку 05.1 Декларацій "Витрати операційної діяльності, в тому числі: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) всього в сумі 1 556 390 грн. при взаємовідносинах з ТОВ "Поліс Трейд" по придбанню комп'ютерних комплектуючих, з ТОВ "Макролоджик" по придбанню комп'ютерних комплектуючих, з ТОВ "Розробка рішень сучасності" по придбанню маршрутних заторів, з ТОВ "Науково-виробнича компанія автоматизовані системи" по придбанню відеодомофонів. з ТОВ "Онікс-ЛТД" по придбанню комп'ютерних комплектуючих, з ТОВ "General engineering Company" по наданню послуг з встановлення та налаштування програмного забезпечення, ТОВ "Рокфор Маркет" по придбанню послуг з вимірювання балансу мас, з ТОВ "Лікон-Трейд" по придбаним послугам з дослідження існуючих методів вимірювання параметрів температури, об'єму та маси багатофазних потоків вуглеводної сировини при її транспортуванні та дослідженні існуючих методів акустичної характеристики свердловин; за результатом перевірки рядку 06.1 Декларацій "Адміністративні витрати" встановлено завищення показників на суму 33 838 грн. по взаємовідносинам з ТОВ "Юрполіс-Компані" по придбаним юридичним послугам.

З огляду на визначення, наведене в пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Відповідно до пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу. Згідно з п.10 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, собівартість реалізованих товарів визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Відповідно до п. 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246, для цілей бухгалтерського обліку запаси, зокрема, включають товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством/установою з метою подальшого продажу.

Згідно з п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Відповідно до пунктів 138.2, 138.4, 138.8, 138.9 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, у тому числі внески на соціальні заходи, визначені статтею 143 цього Кодексу, плата за оренду земельних і майнових паїв, кооперативні виплати фізичним особам - членам виробничого сільськогосподарського кооперативу, які не є підприємцями та які беруть трудову участь у діяльності такого сільськогосподарського кооперативу.

Як встановлено судом вище, УРА ТОВ підприємство "СПЕЦ" у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Поліс-Трейд", ТОВ "Макролоджик", ТОВ "Вінхор", ТОВ "Розробка Рішень Сучасності", ТОВ "Науково Виробнича Компанія Автоматизовані Системи", ТОВ "Онікс-ЛТД", ТОВ "Юрполіс-Компані", ТОВ "General engineering Company", ТОВ "Лікон Трейд", ТОВ "Рокфор Маркет", реальність правочинів із зазначеними контрагентами підтверджена у ході розгляду справи, позивачем оформлено первинні бухгалтерські документи відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а тому суд приходить до висновку, що позивачем належним чином підтверджено віднесення до витрат операційної діяльності, в тому числі: собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) та адміністративних витрат операцій із вищевказаними контрагентами.

Суд зазначає, що контролюючим органом в акті перевірки зафіксовано порушення позивачем податкового законодавства під час перевірки податкових декларацій "Витрати на збут", а саме в рядку 06.2, за отримання посередницьких послуг в перевіряємому періоді в сумі 2 030 617 грн. під час взаємовідносин щодо пошуку замовлень покупців на продукцію, що була реалізована підприємством "СПЕЦ" по договорам з ТОВ "Комп'ютери-Ю", ТОВ "Комп'ютер-Лтава", ТОВ "Комп'ютер-3", ТОВ "Комп'ютер-Д", ТОВ "Прінткор", ТОВ "Комп'ютер-Київ", ТОВ "Комп'ютери-Крим", ТОВ "Комп'ютери-С".

Представником позивача надано пояснення, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що під час виконання господарських договорів про надання посередницьких послуг між сторонами гонорар визначається замовником посередницьких послуг та зазначається в актах виконаних робіт, при чому даний відсоток визначається виходячи з економічної вигоди і доцільності узгодженої сторонами договору по кожному сплаченому платежу. Такий порядок визначений в п. 4.1. всіх без виключення посередницьких договорів.

Представником позивача також зазначено, що договори з покупцями, яких знаходили посередники, дійсно укладались замовником в особі підприємства "СПЕЦ", що було підтверджено належними первинними документами, наданими в ході перевірки податковим ревізорам, дії по виконанню договорів посередництва спричинили настання певних юридичних та економічних наслідків, які полягали у вигляді укладення підприємством "СПЕЦ" договорів з покупцями комп'ютерів та комп'ютерної техніки.

Згідно зі ст.ст. 1000, 1002 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов язки довірителя. Повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

Аналогічні права та обов'язки виникають між сторонами при укладенні договору комісії, диспозиція якого визначена у ст. 1011 ЦК України, а саме, за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов 'язується за дорученням другої сторони (комітенту) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

У статті 1013 ЦК України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договором комісії розмір плати не визначений, вона виплачується після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін за такі послуги.

Згідно зі ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Так само, як і при виконанні договору комісії, до обов'язків повіреного за договором доручення, визначеного п. 2 ч. 1 ст. 1006 ЦК України входить після виконання доручення або разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером, доручення.

Представником позивача вказано, що, у зв'язку з тим, що посередницькими договорами з ТОВ "Комп'ютери-Ю", ТОВ "Комп'ютер-Лтава", ТОВ "Комп'ютері", ТОВ "Комп'ютері", ТОВ "Комп'ютер-Київ", ТОВ "Комп'готери-Крим", ТОВ "Комп'ютери-С", які є абсолютно однотипними, порядок оплати винагороди посереднику чітко не врегульовано, то застосуванню підлягають звичайні ціни на такі послуги, що і було зроблено платником податку з посиланням на значний досвід та репутацію на ринку комп'ютерних технологій підприємства "СПЕЦ" з 1992 року; всі без виключення посередники, а саме ТОВ "Комп'ютери-Ю". ТОВ "Комп'ютер-Лтава", ТОВ "Комп'ютер-3", ТОВ "Комп'ютер-Д", ТОВ "Комп'ютер-Київ", ТОВ "Комп'ютери-Крим", ТОВ "Комп'ютери-С" на виконання посередницьких договорів надали відповідний звіт щодо пошуку покупців, з якими і були укладені відповідні господарські та цивільні договори.

Щодо твердження відповідача стосовно того, що посередники знаходять одних і тих же покупців протягом певного часу, представником позивача надано пояснення, що покупці, яких знаходили посередники позивача в ході своєї господарської діяльності мають право та потребу придбати нове або замінити старе обладнання, що не забороняється чинним законодавством, а відслідковує та співпрацює з такими покупцями на відповідній території саме посередник, який шляхом маркетингових операцій знаходить покупця, яким може бути і колишній покупець товарів за договором з підприємством "СПЕЦ". Представником позивача також зазначено, що ні законодавством, ні договором будь-яких обмежень щодо порядку та способів виконання посередницьких послуг не передбачено, посередник діє на власний ризик та за власною ініціативою. Представник позивача також вказав, що посилання контролюючого органу на те, що в УРА ТОВ підтприємство "СПЕЦ" при здійсненні вказаних витрат по посередницьким договорам відсутні розумні економічні або інші причини (цілі ділового характеру), які мають зв'язок із господарською діяльністю є безпідставними, оскільки економічну необхідність визначає законодавчий та виконавчий орган товариства, а саме підприємства "СПЕЦ", яке визначає свою економічну та логічну спрямованість на власний ризик та самостійно, а жодний орган державної влади не має права втручатись в економічну діяльність господарських підприємств.

Зважаючи на надані у судовому засіданні пояснення представників сторін, а також на досліджені у процесі розгляду справи докази, з урахуванням вимог ч.2 ст.71 КАС України щодо обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, суд приходить до висновку про те, що контролюючим органом не доведено правомірності висновків щодо завищення платником податків задекларованих показників витрат, що стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0000472211 від 03.08.2015 року.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість та податку на прибуток, суд приходить до висновку про відсутність підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції, передбаченої п.п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, за податковими повідомленнями-рішеннями №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року.

Щодо правомірності винесених відповідачем податкових повідомлень-рішень №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року, за якими позивачу донараховано суму штрафних санкцій, судом встановлено наступне.

Відповідно до листа №12619/10/20-33-22-01-13 від 28.08.2015 року податковий орган повідомив позивача про те, що в ході проведення інвентаризації податкових повідомлень-рішень встановлено, що ІС "Податковий блок" в день внесення до бази податкових повідомлень-рішень №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року мало технічні проблеми та не було прораховано суми пені до них, на підставі чого винесено податкові повідомлення - рішення №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року на відповідні суми пені (т.5, а.с.180-181).

Представником відповідача надано пояснення, що вищевказані податкові повідомлення-рішення винесені про донарахування пені, яка обчислюється від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання по деклараціях з податку на прибуток та податку на додану вартість до моменту винесення податкових повідомлень-рішень №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року.

Надаючи правову оцінку правомірності податкових повідомлень - рішень №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року, суд зазначає, у у зв'язку із відсутністю

Відповідно до п.129.1ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається: а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом; б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Згідно з п.131.1 ст.131 ПК України нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

Відповідно до пунктів 58.1 та 58.2 ст. 58 ПК України 58.1 у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Із системного аналізу вищенаведених норм права суд приходить до висновку про те, що Податковим кодексом України встановлений вичерпний перелік підстав для винесення податкового повідомлення-рішення, у тому числі законодавцем визначено вид пені, за якою може виноситись податкове повідомлення-рішення - пеня за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У той же час платник податків зобов'язаний сплачувати донараховану податковим органом суму пені при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом, тобто пеня за податковими повідомленнями-рішеннями №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року має нараховуватись відповідно до вимог ст.129 ПК України від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, а не з моменту граничного строку сплати зобов'язань за деклараціями, як зазначено представником відповідача.

Суд також зазначає, що форма "Р" податкового повідомлення рішення затверджена додатком 2 до Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 №1236 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2012 р. за № 2135/22447.

Відповідно до вказаного нормативно-правового акту податкове повідомлення-рішення форми "Р" обов'язково має містити посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань, що також узгоджується із вимогами ст.58 Податкового кодексу України.

При цьому судом встановлено, що у податкових повідомленнях - рішеннях №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року відсутні будь-які посилання на приписи глави 12 ПК України, що є порушенням способу прийняття рішення суб'єктом владних повноважень.

Суд також звертає увагу, що податковим органом порушено строк винесення податкових повідомлень - рішень №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року, визначений п.86.8 ст.86 ПК України, з посиланням на те, що ІС "Податковий блок" в день внесення до бази податкових повідомлень-рішень №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року мало технічні проблеми та не було прораховано суми пені до них, однак представником відповідача не надано до суду жодних доказів, які підтверджують ці обставини.

Окрім того, судовим розглядом встановлено відсутність порушення позивачем вимог податкового законодавства у спірних правовідносинах, у зв'язку з чим відсутні підстави для донарахування позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість як за основним платежем, так і за штрафними (фінансовими) санкціями, а тому підстави для нарахування пені податковими повідомленнями-рішеннями №0000482211 та №0000472211 від 03.08.2015 року також відсутні.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановлений ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України принцип прийняття суб'єктом вданих повноважень рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

Зокрема, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

З огляду на встановлені у справі обставини суд приходить до висновку про необґрунтованість суджень контролюючого органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою для винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, окрім того, відповідачем порушено спосіб прийняття податкових повідомлень - рішень №0000542211 та №0000532211 від 28.08.2015 року, що свідчить про їх протиправність, а тому податкові повідомлення-рішення №0000482211, №0000472211 від 03.08.2015 року та №0000542211, №0000532211 від 28.08.2015 року підлягають скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до вимог ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 19 Конституції України, ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області № НОМЕР_1 від 03.08.2014 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахований податок на додану вартість на суму 667214 грн. та штрафні санкції в розмірі 333607 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за № НОМЕР_2 від 03.08.2015 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахований податок на прибуток на суму 671709 грн. та штрафні санкції в розмірі 335855 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за № НОМЕР_3 від 28.08.2014 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахована пеня на суму 84557,42 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області за № НОМЕР_4 від 28.08.2015 р., яким УРА ТОВ - підприємству "СПЕЦ" нарахована пеня на суму 54572,87 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємства "СПЕЦ" (61052, вул. Полтавський шлях, 4, м. Харків, код ЄДРПОУ 05837085, інші відомості суду не відомі) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2574 (дві тисячі п'ятсот сімдесят чотири) грн 15 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2015 року.

Суддя Нуруллаєв І.С.