Ухвала

від 31.01.2012 по справі 2а-1189/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

31 січня 2012 року № 2а-1189/12/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Дегтярьова О.В., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Закритого акціонерного товариства «Українська юридична спілка» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва про визнання неправомірним нарахування, скасування податкових повідомлень рішень від 31 жовтня 2011 року № НОМЕР_1, № 00075662312, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ЗАТ «Українська юридична спілка»з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання неправомірним нарахування, скасування податкових повідомлень рішень від 31 жовтня 2011 року № НОМЕР_1, № 00075662312.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В силу п. 1, ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Реалізація рішень, прийнятих суб'єктом владних повноважень, може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження таких рішень спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна. Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010р. у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, вимога про визнання протиправним (скасування) рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо є майновою, на чому наголошується у листі Вищого адміністративного суду України № 165/11/13-12 від 18.01.2012р .

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень (вимог) про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, зверненні до суду вимоги про скасування рішення відповідача -суб'єкта владних повноважень, без посереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобовязання, а відтак з урахуванням вищенаведеного заявлена позивачем позовна вимога є майновою.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»від 06.10.2011р. № 3828, ставка судового збору за подання адміністративного позову майнового характеру становить 1% розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік»від 22.12.2011 № 4282, з 01 січня 2012 року мінімальна заробітна плата становить 1073,00 грн.

З аналізу викладеного вбачається, що додане до матеріалів справи платіжне доручення не є належним документом про сплату судового збору, оскільки сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2 146, 00 грн., оскільки 1% від грошового зобов'язання визначеного спірними податковими повідомленнями-рішеннями перевищує 2 мінімальні заробітні плати.

Частиною четвертою ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання.

В силу ч. 5 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Частиною першою ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Згідно із ч. 3 ст. 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації.

Як вбачається з позовної заяви, вона підписана представником за довіреністю ОСОБА_1, та до позовної заяви додано довіреність від 01.07.2011р. № б/н, яка підписана Головою Правління ЗАТ «Українська юридична спілка»ОСОБА_2, однак в порушення вищевказаних вимог позивачем не надано доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала довіреність, зокрема наказу про призначення Головою правління, протоколу Загальних зборів, Статуту.

Згідно з ч. 4 п. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить, зокрема визнати неправомірним нарахування здійснене ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, однак заявлена позовна вимога не відповідає способу захисту, та фактично зводиться до вимоги про скасування спірних податкових повідомлень-рішень встановленої в ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, та у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають уточненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків до 10 лютого 2012 року.

Керуючись ст. 106, п. 3 ч. 1 ст. 107, ч. 1 ст. 108, ст. 160, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Закритого акціонерного товариства «Українська юридична спілка»залишити без руху.

2. Встановити Закритому акціонерному товариству «Українська юридична спілка»строк для усунення недоліків до 10 лютого 2012 року.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена у порядку, встановленому в ст. 254 та ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно .

Суддя О.В. Дегтярьова