Постанова

від 13.12.2011 по справі 0670/5686/11

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 0670/5686/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Г.В.,

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

іменем України

"13" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

ОСОБА_2,

при секретарі Феськовій М.Ю. ,

за участю представників сторін, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Новейдж" на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" жовтня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Новейдж" до Житомирської митниці, Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області про визнання недійсною картку відмови №101000009/1/00176 від 11.04.2011р., визнання недійсним рішення про визначення митної вартості №10100006/2011/000631/1 від 11.04.2011р., визнання недійсним рішення 15/3/15.20/3205 від 19.05.2011р., зобов'язання повернути надмірно сплачену суму в розмірі 35415,12 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю „Новейдж" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про визнання недійсними картки відмови в прийнятті митної декларації від 11.04.2011 року № 101000009/1/00176, рішення про визначення митної вартості від 11.04.2011 року № 101000006/2011/000631/1, рішення Житомирської митниці від 19.05.2011 року № 15/3/15.20/3205 та зобов'язання повернути надмірно сплачені кошти в сумі 35 415, 12 грн.. Зазначали, що внаслідок укладення Контракту №4 від 01.02.2011р. ТОВ "Новейдж", отримало безкоштовно два багатофункціональні пристрої Samsung: 8СХ-804ОND, СХХ-9350 ND з відсутньою друкувальною частиною та програмним забезпеченням, в якості стендів для розробки програмного забезпечення. 08.04.2011 року підприємством подано до Житомирської митниці декларацію митної вартості № 101000009/2011/004187, якою задекларувало імпорт вище згаданих багатофункціональних пристроїв за вартістю зазначеною в комерційних інвойсах компанії постачальника "ЕМС Комп"ютерні системи". Відповідно вартість: Samsung: 8СХ-804ОND, СХХ-9350 ND становить 540.00 (USD) доларів США, Samsung СLХ-935 ND становить 586.00 (USD) доларів США, додаткового обладнання та матеріалів 220.00 (USD) доларів США.

Відповідач відмовив в прийнятті декларації митної вартості №01000009/2011/004187, та видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 000009/1/00176 від 11.04.2011 року. В обгрунтування послався на рішення Державної митної служби України Житомирської митниці від 04.07.2008 року про визначення митної вартості товарів № 101000006/2011/000631/1 від 11.04.2011 року до вантажної митної декларації N101000009/2011/004187, яким відділ контролю митної вартості Відповідача самостійно визначив вартість товару: Samsung: 8СХ-804ОND, становить 11550.81 (USD) доларів США; Samsung СLХ-935 ND становить 11550.81 (USD) доларів США; додаткового обладнання та матеріалів 440.00 (USD) доларів США.

Позивач вважаючи, що митницею порушені вимоги ст.ст.263,266 МК України, постанови КМУ №1766 від 20.12.2006 року, оскаржив зазначені рішення до суду.

03.10.2011 року постановою Житомирського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 відмовлено в задоволенні позову, а саме: визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України N 101000009/1/00176 від 11.04.2011 року; визнання недійсним рішення Державної митної служби України Житомирської митниці від 04.07.2008 року про визначення митної вартості товарів № 101000006/2011/000631/1 від 11.04.2011 року до вантажної митної декларації N 101000009/2011/004187; визнання недійсним рішення Державної митної служби України Житомирської митниці 15/3/15.20/3205 від 19.05.11р.; зобов"язання Відповідача повернути ТОВ "НОВЕЙДЖ" надмірно сплачену суму у розмірі 35415,12 грн. та судові витрати.

Позивач, вважаючи, що суд першої інстанції невірно застосував норми права та в неповній міри дослідив докази по справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати зазначену постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що Митницею законно прийнято рішення № 101000006/2011/000631/1 від 11.04.2011 року з використанням наявної інформації в ЄАІС ДМСУ на подібний товар з урахуванням параметрів, опису та ваги за методом №6.

При визначенні митної вартості товару митницею використано цінову інформацію бази даних ЄАІС ДМСУ за максимально наближений до часу експорту в Україну оцінюваних товарів (ст. 269 МК України) з урахуванням параметрів, характеристик товару, ваги одиниці товару, що заявляється до митного оформлення.

При, визначенні митної вартості Samsung: 8СХ-804ОND та Samsung СLХ-935 ND (далі товар №1) було використано за ВМД №100140001/2011/2858 від 23.03.2011 року у розмирі по 11550.81 дол. США/шт., додаткового обладнання та матеріалів (далі товар № 2) за ВМД №1250000009/11/516493 від 11.04.2011 року - 2.5 дол.. США/кг подібних (аналогічних) товарів, у відповідності до ч.2 ст. 270 МКУ, згідно якої товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою-виробником товарів, які оцінюються.

Колегія погоджується з доводами апелянта, а саме, що не вірна оцінка судом доказів по справі призвела до невірного застосування норм матеріального права які регулюють спірні правовідносини.

Так, зі змісту ст. 266 Митного Кодексу України убачається, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Так, в п. 33 оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів № 101000006/2011/000631/1 від 11.04.2011 (додаток 1, надалі - рішення про визначення митної вартості) зазначено, що 2-й метод не може бути застосований за відсутності ідентичних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ, З-й метод не може бути застосований за відсутності аналогічних товарів згідно ЦБД ЄАІС ДМСУ, а суд першої інстанції в обгрунтування рішення посилається на інформацію з ЄАІС ДМСУ та на статті 269, 270 Митного Кодексу України, які визначають застосування методів 2 та 3, тоді як рішення про визначення митної вартості прийнято за методом 6, а методи 2 і 3 не застосовувались в зв'язку з відсутністю даних з ЄАІС ДМСУ.

Зі змісту п. 33 оскаржуваного рішення про визначення митної вартості вбачається, що Відповідачем було застосовано 6-й резервний метод, який використовується за умови якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 267-272 цього Кодексу (ст. 273 Митного Кодексу України).

Але, фактично суд першої інстанції обґрунтувуючи правильність визначення митної вартості використав метод 3, а не 6 - резервний метод, зазначений в оскаржуваному рішенні про визначення митної вартості.

При цьому суд першої інстанції не звернув уваги на застереження п. 1 ст. 270 МК України де наведено, що товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються. Відповідно до п.26 рішення про визначення митної вартості Країна виробництва товару КR (Південна Корея), а за витягом з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ (ВМД №100140001/2011/2858 від 23.03.2011 року, додаток 2) Країна виробництва подібного товару СN (Китай).

Статтею 273 МК України визначено порядок застосування резервного методу (метод 6), а саме у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (падалі - ГАТТ)

Відповідачем не наведено, а судом першої інстанції не досліджено, жодного способу визначення митної вартості крім підбору подібного товару з урахуванням параметрів, опису та ваги (фактично 3-й метод ст. 266 МК України, а не метод 6 як зазначено у рішенні про визначення митної вартості). Відповідач не доказав (ч.2 ст.71 КАС України), що обраний ним товар (ВМД №100140001/2011/2858 від 23.03.2011 року) з інформаційної бази даних ЄАІС ДМСУ є подібним.

В п.2 ст.15 "Угоди про застосування статті УII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року" від 15 квітня 1994 року наведені визначення термінів "ідентичні товари", "подібні товари" та які товари не повинні вважатися такими.

З зазначеного вбачається, що задекларовані Позивачем товари Samsung: 8СХ-804ОND та Samsung СLХ-935 ND не є ідентичними чи подібними (аналогічними) товару - Коnіса Міnоltа bіzhub РRЕSS С6000 та Коnіса Міnоltа bіzhub С35Р.

Крім цього, судом першої інстанції не дана оцінка розбіжності сумарної ваги задекларованих позивачем товарів - 2 шт. 188 кг, і вазі товару оскарженого рішення - більше ніж в 2 рази, а саме - 2 шт. 440 кг., що впливає на розмір сплати Позивачем митної вартості.

Щодо додаткового обладнання та матеріалів (товар № 2) вартість якого була І визначена з розрахунку 2,5 USD за кг. за подібним товаром наведеним у ВМД №1250000009/11/516493 від 11.04.2011 року (п. ЗЗ рішення про визначення митної вартості митна вартість) то суд першої інстанції в порушення ст.ст.69, 70, ч.2 ст.71 КАС України не витребував від Відповідача відомості про подібний товар наведений в ВМД №1250000009/11/516493 від 11.04.2011 року та не дослідив.

Крім цього судом першої інстанції не надано оцінки Акту про проведення ідентифікаційного огляду товарів та інших предметів від 14.04.2011р. (додаток 4) складеному Відповідачем та ВМД від 18.04.2011р. № 101000009/2011/004572 (додаток 5) з яких вбачається, що в оскаржуваному рішенні про визначення митної вартості в п. 24 невірно визначена Вага нетто додаткового обладнання, яка становить - 176 кг, тоді як дійсна Вага нетто становить - 108.9 кг, що призвело до збільшення вартості додаткового обладнання на 167.75 USD (/176-108.9/ кг * 2.5 USD).

Суд першої інстанції також не дав оцінки тому, що Відповідач, в порушення п. 14 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов"язання при ввезенні їх на митну територію України, не перевірив надані в межах строку, визначеного законодавцем (90 днів) Позивачем відомості (документи) на підтвердження митної вартості імпортованого товару.

Зі змісту ст. 266 МК України слідує, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Якщо митна вартість не може бути визначена за цим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (вступний коментар до Багатосторонньої угоди (не СНД), Країн-учасниць "Угода про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року" від 15 квітня 1994р.) У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Разом з тим, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, обгрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати їх та прийняти нову постанову суду.

Згідно зі ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга підлягає до задоволення, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206, 212 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Новейдж" задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "03" жовтня 2011 р. скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати недійсною картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товару і транспортних засобів через митний кордон України № 101000009/1/00176 від 11.04.2011 року.

Визнати недійсним рішення Державної митної служби України Житомирської митниці від 04.07.2008 року про визнання митної вартості товарів №№10100006/2011/000631/1 від 11.04.2011 року до вантажної митної декларації №101000009/2011/004187.

Визнати недійсним рішення Державної митної служби України Житомирської митниці 15/3/15.20/3205 від 19.05.2011 року.

Зобов"язати Державну митну службу України Житомирську митницю повернути ТОВ "НОВЕЙДЖ" надмірно сплачену суму у розмірі 35415,12 грн., перераховану в якості сплати з забезпечення гарантійних зобов"язань, шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача (ТОВ "НОВЕЙДЖ", Житомирське РУ ПАТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_4 6, м. Житомир, 10014, Україна; ЄДРПОУ 6 36968489; код банку: 311744; Р/р: 26003060730070).

Відшкодувати з Державної митної служби України Житомирської митниці шляхом списання коштів з Головного управління Державного казначейства України в Житомирській області на користь ТОВ "НОВЕЙДЖ" 536,34 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2011 року.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: ОСОБА_5 ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Новейдж" АДРЕСА_1,10030

3- відповідачу Житомирська митниця вул. Перемоги, 25,Житомир,10014 Головне управління Державного казначейства України у Житомирській області вул. 1-го Травня,24,,м. Житомир,10008