Постанова

від 27.03.2007 по справі 33/170-06

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

33/170-06

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

27 березня 2007 р.                                                                                   № 33/170-06  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Яценко О.В.  –головуючого (доповідач у справі)

Панової І.Ю.

Хандуріна М.І.

розглянувши касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського"

на постанову

у справі

Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р.№ 33/170-06 господарського суду Дніпропетровської області

за позовом

до

пров судовому засіданні взяли участь представники сторінвід ВАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського"від ВАТ "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"

Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського"Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Рігстягнення 14231,48грн.

Продайко О.В. дов.№9 від 11.01.2007р.

Смирного О.С. дов.№5/81 від 02.01.2007р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2006р. (суддя Разіна Т.І.) у справі № 33/170-06 в задоволені позову Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" до Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг про стягнення 14231,48грн. відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.10.2006р. у справі № 33/170-06 Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" подало апеляційну скаргу в якій просило її скасувати.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №33/170-06 (судді Голяшкіна О.В.; Білецька Л.М.; Науменко І.М.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є.Дзержинського” задоволено частково. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03 жовтня 2006 року у справі № 33/170-06 скасовано. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства “Північний гірничо–збагачувальний комбінат” на користь Відкритого акціонерного товариства “Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є.Дзержинського” 2378 грн.84 коп., витрати по сплаті держмита в сумі 23 грн.78 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 19 грн.72 коп., витрати по розгляду апеляційної скарги в сумі 51 грн.

          Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Відкрите акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського"

подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального права.

          Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, 22 листопада 2004 року між сторонами –ВАТ “Північний ГЗК” (постачальник) та ВАТ “ДМК ім. Ф.Є.Дзержинського” (покупець) укладений договір поставки № 2774/25-0022-02 /а.с.10-13/, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати у власність покупця залізорудну сировину (далі –товар) згідно додатків (специфікацій, додаткових угод) до даного договору, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар і своєчасно оплатити його на умовах, передбачених договором (п.1.1 договору).

Згідно п.2.4 договору якість товару повинна відповідати вимогам ДСТУ та технічним умовам на даний товар та підтверджуватися сертифікатом якості.

Відповідно до п.3.1 договору ціна на товар встановлюється у національній валюті і зазначається у додатках (специфікаціях, додаткових угодах), які є невід'ємною частиною цього договору.

В п.п.5.1 та 5.2 договору сторонами встановлений порядок розрахунків за договором шляхом перерахування грошових коштів покупцем на розрахунковий рахунок продавця; оплата товару здійснюється покупцем на умовах 100 % передплати.

Пунктами 6.2 та 6.3 договору сторони узгодили, що приймання товару по кількості здійснюється у відповідності з Інструкцією про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу від 15 червня 1965 року № П-6, та по якості –Інструкцією про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу від 25 квітня 1996 року № П-7 із змінами та доповненнями, а також з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Сторонами укладались додаткові угоди до договору від 22 листопада 2004 року, від 01 листопада 2005 року № 12, від 30 грудня 2005 року № 14 щодо зміни банківських реквізитів, ціни товару та продовження строку договору до 31 січня 2006 року /а.с.14-16/.

Судом попередньої інстанції зазначено, що на виконання умов договору, згідно додаткової угоди від 01 листопада 2005 року № 12 та специфікації № 17 /а.с.15/ відповідач –ВАТ “Північний ГЗК” по накладній № 45082282 /а.с.19-20/ відвантажив на адресу позивача в 46 вагонах концентрат залізорудний агломераційний, маршрут № 20, сертифікат якості від 11 листопада 2005 року № 80 /а.с.21-22/.

Вказаний вантаж прибув на станцію Дніпродзержинськ Придніпровської залізниці 11 листопада 2005 року у зазначених в накладній вагонах в справному стані, без ознак втрати, розкрадання і виданий залізницею в порядку ст.52 Статуту залізниць України без перевірки.

При прийманні позивачем товару в вагонах №№ 56134844, 56193808, 56874084 та 56038334 в залізорудному концентраті було виявлено засмічення чужорідним матеріалом, про що був повідомлений постачальник телеграмою від 12 листопада 2005 року № 119/27 з пропозицією направити компетентного представника або дати письмове розпорядження щодо поставленої продукції /а.с.23/.

14 листопада 2005 року сторонами складений Акт № 334/014р про фактичну якість (комплектність) продукції /а.с.24-25/, згідно якого в вагонах №№ 56134844, 56193808, 56874084 та 56038334 виявлено засмічення концентрату чужорідним матеріалом (глина, коріння дерев, трава, земля). За висновками комісії концентрат підлягає поверненню постачальнику. Акт підписаний представниками постачальника та отримувача продукції.  

Судом досліджено, що в липні 2006 року позивач –ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського” звернувся до господарського суду з позовом до ВАТ “Північний ГЗК” про відшкодування шкоди та стягнення грошових коштів за користування вагонами в загальній сумі 14231 грн.48 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав про недоотримання ним 5,56 т. залізорудного концентрату у зв'язку з засміченістю товару на суму 1260 грн.68 коп. та понесення з вини відповідача додаткових витрат у зв'язку із оплатою користування трьома вагонами із засміченою продукцією у період з 11 листопада 2005 року по 24 листопада 2005 року в сумі 12970 грн.80 коп.

Згідно із ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст.673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Суд апеляційної інстанції вірно дослідив, що в порушення вищевказаних вимог закону та умов договору позивач здійснив поставку неякісного товару, що підтверджується складеним сторонами актом про фактичну якість продукції від 14 листопада 2005 року № 334/014р, а також листом відповідача ВАТ “Північний ГЗК” від 22 листопада 2005 року № 16-63/108 /а.с.27/.

При цьому сторонами встановлено, що виявлена у вагонах №№ 56134844, 56193808, 56874084 та 56038334 засміченість продукції дорівнює 2 % від загального об'єму концентрату у цих вагонах.

Враховуючи, що за загальною масою у вказаних вагонах надійшло вантажу у кількості 278 т. (69 + 69 + 71 + 69), при виявленій засміченості в межах 2% позивачем недоотримано 5,56 т. залізорудного концентрату (278 х 2 : 100), а з урахуванням вартості 1 т. концентрату 188 грн.98 коп. (згідно специфікації від 01 листопада 2005 року № 17 та рахунку від 11 листопада 2005 року № 18/2304 /а.с.15, 26/) вартість недоотриманого позивачем концентрату складає 1260 грн.88 коп. (5,56 т. х 188 грн.98 коп. + 20% ПДВ).

Апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу, що позивачем –ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського”, на підставі виставленого відповідачем ВАТ “Північний ГЗК” рахунку від 11 листопада 2005 року № 18/2304 на оплату відвантаженого 11 листопада 205 року агломераційного залізорудного концентрату у кількості 3180000 кг., маршрут № 20, на суму 898648 грн.44 коп. /а.с.26/, на користь відповідача платіжним дорученням від 24 листопада 2005 року № 9266 перераховано 2000000 грн. попередньої оплати за концентрат за договором від 22 листопада 2004 року № 2774/25-0022-02 /а.с.54/.

Згідно ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються в повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Як встановлено ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору щодо якості  поставленого товару позивачу причинені збитки у вигляді вартості недоотриманого залізорудного концентрату в сумі 1260 грн.88 коп., які підлягають відшкодуванню відповідачем у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції правомірно врахував, що невірним є висновок господарського суду при відмові в задоволенні прозову про недоведеність факту порушення відповідачем зобов'язань щодо кількості поставленої продукції, господарським судом неправомірно відхилено як доказ акт про фактичну якість продукції від 14 листопада 2005 року № 334/014р.

Апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу, що отриманий позивачем за накладною № 45082282 товар відповідав за кількістю умовам договору та товаросупровідним документам, що сторонами не оспорюється і не заперечується, тому у складанні акту прийняття продукції по кількості згідно Інструкції П-6 не було підстав. Проте, у зв'язку з виявленим засміченням товару у чотирьох вагонах сторонами складено акт про фактичну якість продукції, який відповідає вимогам Інструкції про порядок прийняття продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості, затвердженої Постановою Держарбітражу від 25 квітня 1996 року № П-7, у сукупності з іншими доказами підтверджує факт порушення постачальником умов договору щодо якості товару і є належним доказом у справі.

Також, на підставі договору від 01 вересня 2005 року №25-1605-02 про організацію перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі, укладеного між позивачем ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського” та Корпорацією “Міжрегіональний Промисловий Союз” /а.с.28-32/, позивачем за актом виконаних робіт від 30 листопада 2005 року № 02120100001/64/49ПП/Э1205231 /а.с.34/ на підставі рахунку від 30 листопада 2005 року № Э1205231 /а.с.33/ на користь Корпорації “Міжрегіональний Промисловий Союз” за надані у листопаді 2005 року послуги з організації перевезення вантажів сплачено 128806 грн.03 коп.

Апеляційний суд встановив, що  позивачем при цьому також здійснено оплату за час користування трьома вагонами, в яких надійшов неякісний залізорудний концентрат, - з 23.10 год. 11 листопада 2005 року по 14.00 год. 24 листопада 2005 року, що підтверджується Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами) № 114656 /а.с.35/.

Суд попередньої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, щодо часткового задоволення позовних вимог ВАТ “ДМК ім. Ф.Е.Дзержинського” щодо стягнення з відповідача витрат, понесених у зв'язку з оплатою часу користування вказаними вагонами, оскільки затримка їх повернення відбулася у зв'язку з поставкою відповідачем товару неналежної якості.

Що стосується розміру стягнення, то апеляційний суд вірно зазначив, що понесені позивачем витрати по оплаті користування вагонами підлягають відшкодуванню відповідачем за час користування з моменту подавання вагонів (23.10 год. 11 листопада 2005 року) до моменту закінчення прийняття продукції за якістю і складання акту (14.10 год. 14 листопада 2005 року).

Згідно акту від 14 листопада 2005 року № 334/014р за висновками комісії концентрат в вагонах №№ 56134844 (який вже було розвантажено), 56193808, 56874084 та 56038334 підлягав поверненню постачальнику.

Таким чином позивач після складання акту мав можливість повернути постачальнику або іншим чином розпорядитися вказаними вагонами із неякісним залізорудним концентратом, у зв'язку з чим вина відповідача у затримці вказаних вагонів за час після закінчення прийомки до фактичного повернення вагонів відсутня, що виключає можливість покладення на останнього обов'язку по відшкодуванню понесених позивачем витрат.

Відповідно до п.3.3 укладеного між позивачем та Корпорацією “Міжрегіональний Промисловий Союз” договору від 01 вересня 2005 року №25-1605-02 про організацію перевезення вантажів у власному (орендованому) рухомому складі вартість плати за користування рухомим складом визначається як для рухомого складу парку залізниць України згідно абз.1 п.14 Розділу ІІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113, за весь час користування рухомим складом із застосуванням відповідних коригувальних коефіцієнтів. Час користування замовником рухомим складом визначається порядком, встановленим п.3 розділу ІІ Правил користування вагонами та контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25 лютого 1999 року № 113.

Отже, висновок суду апеляційної інстанції, що з відповідача підлягає стягненню сума плати за користування вагонами за період з 23.10 год. 11 листопада 2005 року по 14.10 год. 14 листопада 2005 року, тобто за 63 год. (50 хв. + 48 год. + 14 год.10 хв.), є вірним і відповідає матеріалам справи та нормам чинного законодваства.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2004 року № 706-р“Про заходи щодо підвищення ефективності використання залізничних вантажних вагонів”, яким затверджені ставки плати за користування вантажними вагонами Укрзалізниці (для усіх типів вагонів), плата за користування одним вагоном протягом 63 год. дорівнює 310 грн.60 коп., а з урахуванням ПДВ –20% складає 372 грн.72 коп., відповідно за користування трьома вагонами –1118 грн.16 коп.

Загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача, складає 2378 грн.84 коп. (1260 грн.68 коп. + 1118 грн.16 коп.).

Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.

          За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. не вбачається.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

             ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Є. Дзержинського" на постанову  Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №33/170-06 залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.11.2006р. у справі №33/170-06  залишити без змін.

Головуючий                                                   О.В. Яценко

Судді                                                                І.Ю. Панова

                                                                                   М.І. Хандурін