Постанова

від 29.10.2015 по справі 904/4267/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015 року Справа № 904/4267/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),

суддів: Євстигнеєва О.С., Кощеєва І.М.

секретар судового засідання : Ковзиков В.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Бондаренко О.В. (дов. № 42 від 07.05.15 р.);

від відповідача : представник у судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015р. по справі № 904/4267/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТАН" в особі філії "Кривий Ріг Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТАН", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015р. по справі №904/4267/15, яке підписано 22.07.2015 р. і оформлено відповідно до вимог ст.. 84 ГПК України (суддя Ярошенко В.І.), задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТАН" в особі філії "Кривий Ріг Плюс" товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТАН", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область до публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область про зобов'язання виконати умови договору та стягнення пені.

Вказаним рішенням зобов'язано публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" м. Кривий Ріг виконати платіжні доручення, ініційовані товариством з обмеженою відповідальністю "ОРТАН" м. Вінниця, здійснивши переказ грошових коштів за наступними платіжними дорученнями:

1) № 136 від 25.02.2015 на суму 57 461 грн. з призначенням платежу „101; 39222051; 1102100; Податок на прибуток за 2014р." для перерахування до Державного бюджету України податку на прибуток за 2014 р. на поточний рахунок УДКС у Центрально-Міському районі (код 38322222) №33117318700026 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

2) № 149 від 25.02.2015 на суму 23 448 грн. з призначенням платежу „101; 39222051; 14040001; Акцизний збір за січень 2015р." на поточний рахунок УДКС у Жовтневому районі (код 38031627) №33215872700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

3) № 145 від 20.03.2015 на суму 19 365 грн. з призначенням платежу „101; 39222051; 14040001; Акцизний збір за лютий 2015р." на поточний рахунок УДКС у Жовтневому районі (код 38031627) №33215872700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

4) № 148 від 21.04.2015 на суму 40 004 грн. з призначенням платежу „101; 39222051; 14040001; Акцизний збір за березень 2015р." на поточний рахунок УДКС у Жовтневому районі (код 38031627) №33215872700022 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;

№ 149 від 22.04.2015 на суму 149 222 грн. з призначенням платежу „Перерахування вільних коштів, Без ПДВ" на поточний рахунок Філія "Кривий Ріг Плюс" ТОВ "ОРТАН" (код 39222051) №26002550565100 в АТ "УКРСИББАНК", МФО 351005.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" м. Київ в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та кредит" м. Кривий Ріг на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОРТАН" м. Вінниця в особі філії "Кривий Ріг Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортан" м.Кривий Ріг 10 710, 45 грн. - пені та 3 045 грн. - витрат зі сплати судового збору.

04.08.2015 р. на примусове виконання рішення видано накази.

Відповідач не погодився з вказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.08.2015 р., колегією суддів у складі: головуючого судді Сизько І.А. (доповідач), суддів Герасименко І.М., Кузнецової І.Л. апеляційну скаргу прийнято та призначено до розгляду на 06.10.15 р. на 10 год. 40 хвилн.

06.10.2015 р., згідно повторного автоматичного розподілу справ, у зв'язку з перебуванням судді Сизько І.А. на лікарняному, суддею-доповідачем з розгляду справи № 904/4267/15 призначено суддю Бахмат Р.М.

Розпорядженням секретаря судової палати від 07.10.2015 р., у зв'язку з перебуванням судді Кощеєва І.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, у відпустці, визначено для розгляду справи № 904/4267/15 колегію суддів у складі: головуючого судді Бахмат Р.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Науменка І.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.10.2015 р. справу прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Бахмат Р.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Науменка І.М.

Скаржник не згоден з ухваленим рішенням, вважає його прийнятим на підставі не повністю досліджених доказів. з порушенням норм матеріального права, при недотриманні процесуального права, виходячи з наступного.

Представник відповідача зауважує, що не був присутній при розгляді справи через зайнятість у інших судових процесах, участь у яких є обов'язковою для відповідача. Відповідачем був поданий відзив на позов, проте наведені у ньому доводи не були взяті до уваги судом першої інстанції при прийнятті рішення.

Згідно з пунктом 3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 30 календарних днів з дати його виписки.

Скаржник зазначає у скарзі, що позовні вимоги, які полягають у зобов'язанні Банку здійснити переказ коштів за платіжними дорученнями, строк виконання яких закінчився, суперечать вимогам вищезазначених нормативно-правових актів чинного законодавства України.

Відповідач звертає увагу суду, що на момент постановлення рішення судом першої інстанції та станом на теперішній час електронні доручення, про які йдеться в позовній заяві, на виконанні в Банку не перебувають.

Скаржник вважає, що доводи позивача про направлення до банку для виконання платіжних доручень за допомогою системи «Клієнт-банк» не підтверджено належними доказами.

Крім того, умовами укладеного між сторонами договору № 4250 від 30.05.2014 р. (п.2.4 Договору) передбачено, що умови та порядок роботи за системою «Клієнт-банк» регламентуються окремим договором, який є невід'ємною частиною договору № 4250 від 30.05.2015 р. Копії зазначеного окремого договору позивачем до позовної заяви не було долучено.

Скаржник в судове засідання не з'явився, про час і місце засідання повідомлений належним чином, не повідомив суд про поважні причини неявки. Неявка представника скаржника не перешкоджає перегляду справи за наявними в ній доказами.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки вважає рішення таким, що прийняте при повному та всебічному з'ясуванні всіх обставин по справі та з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Позивач не згоден з твердженням скаржника, що на момент прийняття рішення у відповідача не перебували на виконанні електронні доручення, зазначені в позові, а тому він не міг їх виконати.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме як видно з платіжних доручень, невиконання яких з боку відповідача є предметом даної справи, всі вони містять вхідні штампи відповідача про прийняття даних платіжних доручень до виконання.

Жодних повідомлень про те, що дані платіжні доручення були повернуті позивачу без виконання з зазначенням законних підстав для їх повернення відповідач не надав суду першої інстанції, хоча мав достатньо часу для цього.

Позивач вважає, що не можуть братися до уваги і посилання відповідача на нібито порушення судом першої інстанції вимог п.3.5 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджені постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. « 22, оскільки у даній нормі йдеться мова про строк для прийняття банком платіжного доручення, а не про строк його виконання.

Стосовно надання суду окремого договору до договору № 4250 від 30.05.2014 р., який регламентує умови та порядок роботи за системою «Клієнт-банк», позивач зазначає, що даний договір був укладений між сторонами одночасно з укладанням Договору на розрахунково-касове обслуговування № 4250 від 30.05.14 р., проте підписаний примірник даного Додаткового договору залишився у відповідача, а тому позивач не може надати суду примірник даного Додаткового договору.

Розпорядження секретаря судової палати від 28.10.2015 р. № 1055, у зв'язку з закінченням відпустки Кощеєва І.М., змінено склад колегії суддів.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила, що між Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Відділення № 2 Криворізької філії Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (Банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "ОРТАН" в особі філії "Кривий Ріг Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Ортан" (Клієнт) було укладено договір на розрахунково-касове обслуговування № 4250 від 30.05.2014 р.

Відповідно до пункту 1.1 договору банк відкриває клієнту поточний рахунок №26008162928980 в гривнях та зобов'язується здійснювати його розрахунково-касове обслуговування, а клієнт зобов'язується оплачувати послуги банку відповідно до тарифів банку на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором.

Пунктом 2.1 договору сторони встнаовили, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку та на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.

Пунктом 3.2.1 договору встановлено, що клієнт має право самостійно розпоряджатись грошовими коштами на рахунку, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 3.3.2 договору банк зобов'язується вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові і інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.

Згідно пункту 3.3.3 договору банк зобов'язаний здійснювати розрахунково-касове обслуговування рахунків у визначений внутрішніми документами банка робочий час, крім суботи, неділі та святкових і неробочих днів.

Позивач, на підставі вищезазначеного договору, доручив банку перерахувати в межах коштів на рахунку № 26008162928980 грошові кошти для сплати податку на прибуток за 2014 рік до бюджету на загальну суму 57 461 грн., що підтверджується платіжним дорученням №136 від 25.02.2015; грошові кошти для сплати акцизного збору за січень 2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №147 від 21.04.2015; грошові кошти для сплати акцизного збору за лютий 2015 року у розмірі 19365 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 145 від 20.03.15; грошові кошти для сплати акцизного збору за березень 2015 року у розмірі 40004 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 148 від 21.04.15; також грошові кошти для в сумі 149 222 грн. для перерахування вільних платежів в сумі 149222 грн., що підтверджується платіжним дорученням №149 від 22.04.2015, всього на суму 289500 грн. Дані платіжні доручення були прийняті банком до виконання, що підтверджується матеріалами справи (арк. с. 102-106).

Станом на момент звернення позивача із позовом до суду (13.05.2015), Банк вищезазначені платіжні доручення №136 від 25.02.2015, №145 від 20.03.2015, №№147, 148 від 21.04.2015, №149 від 22.04.2015 не виконав, грошові кошти у сумі 289 500 грн. не перерахував, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вимогою про зобов'язання відповідача виконати вищезазначені платіжні доручення.

На день звернення позивача до відповідача щодо виконання зазначених платіжних доручень, на рахунку позивача було достатньо коштів для його виконання, що підтверджується копіями банківських виписок за 25.02.2015, 20.03.2015, 21.04.2015, 22.04.2015, які містяться у матеріалах справи (а.с. 20-23), але Банк платіжні доручення позивача не виконав та не надав жодного документу, який би підтверджував повноваження банка не виконувати доручення позивача на перерахування коштів в межах рахунку, що і є причиною виникнення спору.

За договором банківського рахунка Банк, відповідно до статті 1066 Цивільного кодексу України, зобов'язався приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Стаття 1068 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок банку за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом

Відповідно до пункту 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Згідно з пунктом 1.12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004, банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку зобов'язаний:

- узяти розрахунковий документ платника/стягувача на облікування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувану про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Немає/недостатньо коштів на кореспондентському рахунку банку";

- ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник / стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Відповідно до пункту 2.19 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня.

Операційний час, згідно з пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, - це частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до вимог статті 629 Цивільного кодексу України

Аналогічні положення містяться в ч. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, в яких визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 1073 Цивільного кодексу України встановлено, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно статті 1074 Цивільного кодексу України, обмеження прав клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли господарські зобов'язання, підставою яких є письмовий договір на розрахунково-касове обслуговування № 4250 від 30.05.2014.

Позивач звернувся до відповідача з претензією № 17 від 30.04.2015, в якій вимагав від останнього виконати умови договору в частині здійснення переказу грошових коштів за вказаними вище платіжними дорученнями (а.с. 27, 28).

Відповідач відповіді на претензію не надав, на час розгляду справи доказів виконання вищевказаних платіжних доручень позивача №136 від 25.02.2015, №145 від 20.03.2015, №№147, 148 від 21.04.2015, №149 від 22.04.2015 на суму 289 500,00 грн. відповідачем не надано.

Заперечення відповідача щодо суті позовних вимог і підстав для їх задоволення, спростовуються матеріалами справи.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за Договором, сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 32.2 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення з відповідача пені в розмірі 10 710, 45 грн., розрахованої за період з 26.02.2015 по 12.05.2015.

Зважаючи на вище викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно задовольнив позовні вимоги, які підтверджені матеріалами справи.

При винесенні рішення суд першої інстанції належним чином оцінив надані позивачем докази.

Рішення суду відповідає обставинам та матеріалам справи, нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для скасування оскаржуваного рішення.

На підставі зазначеного доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними.

Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" в особі Криворізької філії публічного акціонерного товариства "БАНК "ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.07.2015 р. у справі №904/4267/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів, з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили, до Вищого Господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови виготовлено 02.11.2015 р.

Головуючий Р.М. Бахмат

Судді О.С. Євстигнеєв

І.М. Кощеєв