Ухвала

від 22.10.2015 по справі 823/2203/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2015 року м. Київ К/800/63874/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:Черпіцької Л.Т. Розваляєвої Т.С. Маслія В.І. провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Терра» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі №823/2203/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Терра» до Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Бріта Василя Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_6, Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Терра» звернулось з позовом до Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Бріта Василя Анатолійовича, треті особи: ОСОБА_6, Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» про скасування рішення від 27.06.2014 року №14076562 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, зобов'язання зареєструвати за позивачем право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 згідно заяви про державну реєстрацію від 26.06.2014 року № 7170023 по договору оренди землі від 06.06.2014 року укладеним між ОСОБА_6 та ТОВ «Агровет Атлантик Терра».

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що рішення державного реєстратора про відмову у державній реєстрації права оренди земельної ділянки є протиправним, оскільки строк договору оренди, укладеного між ОСОБА_7 та ПрАТ «Райз-Максимко», закінчився 05.06.2014 р., а ОСОБА_6, як спадкоємиця орендодавця, не бажаючи продовжувати дію договору оренди з цим товариством, 06 червня 2014 уклала договір оренди землі з позивачем.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Терра» звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05 .06.2009 р. між ОСОБА_7 та ЗАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на п'ять років.

Відповідно до п.43 договору, цей договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір зареєстровано у Монастирищенському районному відділі ЧРФ ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17.05.2010 року за № 041079100228.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого приватним нотаріусом Монастирищенського районного нотаріального округу Горбуновою М.І. та зареєстрованого в реєстрі за №2868, ОСОБА_6 є спадкоємцем померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 Спадщина складається з земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з 21.11.2013 року власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 є ОСОБА_6

11.06.2014 ОСОБА_6 надіслала ПрАТ «Райз-Максимко» заяву, в якій зазначила, що не бажає продовжувати строк дії договору оренди, укладеного 05.06.2009 року між ОСОБА_7 та ПрАТ «Райз-Максимко».

06.06.2014 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Агровет Атлантик Терра» укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

26.06.2014 року позивач подав до реєстраційної служби Монастирищенського районного управління юстиції Черкаської області заяву про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.

Рішенням від 27.06.2014 року № 14076562 відповідач відмовив у державній реєстрації права оренди земельної ділянки у зв'язку з тим, що таке право вже зареєстроване відділом Держкомзему в Монастирищенському районі 17.05.2010 року за іншим правокористувачем терміном на 5 років. Термін дії зареєстрованого раніше права станом на 27.06.2014 року не закінчився.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з наступного.

Згідно з ст.20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст.ст.125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з п.п.1, 2 ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до п.п.1, 2 ч.2 ст.9 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Пунктом 6 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Колегія суддів вважає вірним висновок судів про те, що договір оренди від 05.06.2009 р. укладений між ОСОБА_7 та ПрАТ «Райз-Максимко» був чинним станом на 27.06.2014 року, оскільки набрав чинності саме з моменту його державної реєстрації - 17.05.2010 року.

Таким чином, державний реєстратор правомірно відмовив ТОВ «Агровет Атлантик Терра» у державній реєстрації права оренди на земельну ділянку з тих підстав, що заявлене право вже зареєстроване за іншим правокористувачем.

В силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що рішення від 27.06.2014 року №14076562 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень прийняте з дотримання норм чинного законодавства.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовані до них норми матеріального права. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агровет Атлантик Терра» відхилити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: