Ухвала

від 29.10.2015 по справі 2а-2659/10/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2015 р. м. Київ К/9991/44273/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Рибченка А.О., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі судового засідання Антипенку В.В.,

за участю представника відповідача Михайлюк - Філімонової Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі № 2а-2659/10/2670

за позовом Колективного підприємства "Київтрактородеталь"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В:

Підприємством до суду заявлений позов, з урахуванням уточнень, про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності від 04.07.2006 № 0000342202/1 в частині застосування пені у сумі 1 117 320,67 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги Підприємства задоволено, оскаржуване рішення скасовано в частині застосування пені у сумі 1 117 320,67 грн.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства відмовити.

Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу, заслухавши доповідь судді, Вищий адміністративний суд України зазначає наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведена виїзна планова документальна перевірка Підприємства з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за підсумками якої складено акт від 05.04.2006 та встановлено порушення позивачем термінів розрахунків за іноземним контрактам.

Такого висновку контролюючий орган дійшов на підставці того, що оплата за товар на суму 71200,73 Євро не надійшла на валютний рахунок позивача і станом на 01.01.2006 по іноземному контракту рахується дебіторська заборгованість у сумі 71200,73 Євро.

На підставі вказаного акту перевірки, а також за результатами адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України № 185/94-ВР від 23.09.1994 "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 вказаного Закону передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону , тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Як встановлено судами попередніх інстанцій на виконання контракту від 10.01.2002 №1, укладеного між позивачем та фірмою "Jungheinrich AG" (Нмеччина), Підприємством відвантажено товар (електронавантажувачі) на загальну суму 2730926,29 Євро.

Судами попередніх інстанцій, з урахуванням висновків судово - економічної експертизи від 29.07.2011 № 41/6277/11-19, що призначалась по даній справі та підстав недовіряти висновкам якої у суду немає, було встановлено, що порушення позивачем термінів розрахунків за контрактом від 10.01.2002 №1 з фірмою "Jungheinrich AG" (Нмеччина), яке стало підставою для визначення позивачу пені у розмірі 1117320,67 грн., документально і нормативно не підтверджуються , оскільки не підтверджується заборгованість фірми "Jungheinrich AG" перед Підприємством за вказаним контрактом у розмірі 71200,73 Євро.

Так, відповідно до вантажно - митних декларацій (ВМД), які були надані на дослідження експерту, при визначені заборгованості у розмірі 71200,73 Євро станом на 01.01.2006 за контрактом від 10.01.2002 №1 в рахунок зменшення заборгованості не було враховано товарів на загальну суму 43608,90 Євро, які ввезено на територію України в режимі імпорту товарів повернення браку (рекламационний возврат) за ВМД від 21.05.03 №124923. (рекламації №200029123, 200029543, №200029693, №200030254, №200030543, №200030790, №200030791, №200030792) та в рахунок збільшення заборгованості враховано вартість товарів на загальну суму 18600,00 Євро, які раніше рекламовані (рекламації №200030789, №200030790) і згідно наданих документів знову вивезені за межі України в режимі експорту за характером угоди код 82 «Інше» повернення браку без оплати (ВМД від 14.07.2003 №300321, від 30.09.2003 №300648, від 16.10.2003. Отже, загальна сума поставленого за контрактом від 10.01.2002 товару, яка використана при розрахунку заборгованості в додатку 2В до акту перевірки, завищена на 25008,90 євро і складає не 2843858,49 Євро, а 2818849,59 Євро.

Таким чином, на підставі первинних документів встановлено завищення заборгованості на 25 008,90 Євро, а розмір початкового сальдо (залишку) у сумі 7828,01 Євро у акті перевірки документально не обґрунтовано (не підтверджено), як і вся сума оплати, що взята перевіряючими як оплата саме по контракту від 10.01.2002 № 1, в той час як у платіжних документах відсутні посилання на номери контрактів. Крім того, згідно облікових регістрів, що були досліджені судами та експертом, станом на 01.07.2002 сальдо за договором від 10.01.2002 №1 по контрагенту фірмі "Jungheinrich AG" дорівнювало 0,00 грн. (0,00 Євро).

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу ст. 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу і визнає законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій такими, що втратили законну силу та закриває провадження у справі, якщо після їх ухвалення виникли обставини, які є підставою для закриття провадження у справі, та ці судові рішення ще не виконані.

Відповідно до положень п. 5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України , суд закриває провадження у справі у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, або ліквідації підприємства, установи, організації, які були стороною у справі.

За таких обставин, провадження у справі підлягає закриттю в силу п. 5 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України , у зв'язку із ліквідацією Підприємства, яке було стороною у справі, а законні судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі № 2а-2659/10/2670 визнанню такими, що втратили законну силу.

Керуючись ст. ст. 157, 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 по справі № 2а-2659/10/2670 визнати законними та такими, що втратили законну силу, а провадження у справі закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді А.О. Рибченко

Ю.І. Цвіркун