Вирок

від 26.05.2011 по справі 1-617/11

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 1-617/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Горбатовської С. А.,

при секретарі - Бурдейній М.П.,

за участю:

прокурора - Сукача В.В.,

захисника - Орла A.M.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Квасилів Здолбунівського р-ну Рівненської обл., українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, призваного на строкову військову службу у травні 2010 року Здолбунівським РВК Рівненської області, командира 2 відділення 1 взводу 3 роти охорони, молодший сержант, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В травні 2010 року Здолбунівським РВК Рівненської області підсудний ОСОБА_1 був призваний на строкову службу, яку з 19 травня 2010 року по теперішній час проходить у військовій частині НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 №224 від 26 листопада 2010 року підсудний ОСОБА_1 призначений на посаду командира 2 відділення 1 взводу 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , наказом №215 від 15 листопада 2010 року підсудному ОСОБА_1 присвоєне військове звання «молодший сержант», у зв`язку з чим він являється військовою службовою особою.

Разом з ним у військовій частині НОМЕР_1 з 10 листопада 2010 року на посаді стрільця 2 відділення 1 взводу 3 роти охорони проходить строкову службу солдат ОСОБА_2 , призваний у листопаді 2010 року Ріпкинським РВК Чернігівської області.

Під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 підсудний ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою та, відповідно до вимог ст.ст. 29, 31, 32, 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, які зобов`язують підсудного ОСОБА_1 , як начальника, додержуватись вимог Конституції України, законів України, Статутів Збройних Сил України, бути ввічливим і справедливим у ставленні до підлеглих, не принижувати їх честь і гідність, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців, проводити роботу щодо зміцнення військової дисципліни, запобігання надзвичайним подіям і злочинам серед особового складу, діючи з невірно зрозумілих інтересів служби, перевищуючи надані владу і повноваження, застосував фізичне насильство до підлеглого за посадою та військовим званням солдата ОСОБА_2 .

Так, підсудний молодший сержант ОСОБА_1 , 13.03.2011 року, близько 18 год., знаходячись у приміщенні казарми 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , що дислокується за адресою: АДРЕСА_1 , підійшов до солдата ОСОБА_2 , який перебував у добовому наряді і ніс службу на посту днювального 3 роти охорони, та, порушуючи вимоги Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, перевищуючи надані владу і повноваження, будуючи невдоволеним поданням солдатом ОСОБА_2 команди „Черговий роти на вихід!'", наніс останньому удар кулаком правої руки в праве плече та два удари кулаком правої руки в ліве плече, внаслідок чого завдав солдату ОСОБА_2 фізичний біль, заподіяв побої та легке тілесне ушкодження у вигляді синця на передньо-зовнішній поверхні правого плеча.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що 13.03.2011 року, близько 18 год., знаходячись у приміщенні казарми 3 роти охорони військової частини НОМЕР_1 , він підійшов до ОСОБА_2 , який перебував у добовому наряді і ніс службу на посту днювального 3 роти. Після цього він наніс йому удар кулаком правої руки в праве плече та два удари кулаком правої руки в ліве плече за те, що той не чітко і не голосно подав команду: «Черговий роти на вихід!». Потім він пішов далі, а ОСОБА_2 залишився на посту.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що будь яких претензій, в тому числі і матеріального характеру, до підсудного ОСОБА_1 не має, просить призначити підсудному найнижчу міру покарання.

Покази підсудного ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і учасників судового розгляду не оспорюються.

У відповідності до ч. 3 ст. 299 КПК України при дослідженні доказів по справі фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, встановивши чи не має сумніву у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вирішив обмежитись допитом підсудного та дослідженням матеріалів справи, що його характеризують.

З урахуванням зібраних по справі доказів в їх сукупності, суд вважає докази по справі належними і допустимими, а вину підсудного ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, доведеною, оскільки ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, застосував насильство щодо підлеглого.

При призначенні міри покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, раніше не судимого (а.с. 198), посередньо характеризується за місцем служби (а.с. 156, 180), на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Обставиною, що пом`якшує покарання підсудного, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

За викладеним, суд вважає, що до підсудного ОСОБА_1 необхідно застосувати міру покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, а тому обирає йому покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, у виді обмеження зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

За викладеним, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.424 КК України, і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, щомісячно з`являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - нагляд командування військової частини НОМЕР_1 .

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Солом`янський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: