Рішення

від 28.12.2007 по справі 2-317/2007

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа №2-317/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2007 р. м. Яремче

Яремчанський міський суд І вано-Франківської області

в складі: головуючого - судд і Свирида Т.Й.

секретаря Савчук М. І.

представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ад воката ОСОБА_2

представників відповідачі в ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі су ду м. Яремча справу за позовом ОСОБА_5 до Микуличинської сільської ради, ОСОБА_6 та Яремчанського міського упра вління земельних ресурсів пр о визнання недійсними рішенн я сесії Микуличинської сільс ької ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною діля нкою та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_5 звернувся в суд з позовом до Микуличинської сільської ради, ОСОБА_6 та Яремчанського міського упра вління земельних ресурсів пр о визнання недійсними рішенн я сесії Микуличинської сільс ької ради, державного акту на право власності на земельну ділянку, усунення перешкод в користуванні земельною діля нкою та стягнення моральної шкоди.

В судовому засіданні предс тавник позивача ОСОБА_1 по зов підтримала та пояснила, щ о з 1996 року вона користувалась земельною ділянкою, площею 0 , 40 га , яка знаходиться на АД РЕСА_1. Дана земельна ділянк а була надана їй з користуван ня ОСОБА_7 , якого вона дог лядала. У 2003 році вона подарува ла цю земельну ділянку своєм у синові - позивачу по справі. Під час виготовлення технічн ої документації було встанов лено, що фактична площа земел ьної ділянки - 0, 3771 га і на дану з емельну ділянку позивач отри мав державний акт на право вл асності. На вказаній земельн ій ділянці позивач розпочав будівництво житлового будин ку. З осені 2005 року відповідачк а ОСОБА_6 почала чинити пе решкоди позивачу в користува нні його земельною ділянкою, а саме: відгородила частину його земельної ділянки дерев »яною огорожею, мотивуючи св ої дії тим, що на дану ділянку у неї є правовстановлюючі до кументи. Для вирішення даног о спору влітку цього року поз ивач звернувся в Микуличинсь ку сільську раду, де встанови в, що відповідачці передано у власність 0, 873 га землі і в дану площу входить частина його з емельної ділянки. У зв»язку з цим, позивач вважає п.п. 36, 36.1 рі шення Микуличинської сільсь кої ради № 127 від 08.09.2005 року про пе редачу земельної ділянки у в ласність ОСОБА_6 незаконн им, оскільки при прийнятті да ного рішення сільською радою не було перевірено достовір ність поданих відповідачкою документів. Так, позивач, яки й є межівником відповідачки, не погоджував їй зовнішні ме жі земельної ділянки, а в акт і встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористув ання та на земельно-кадастро вому плані стоїть не його під пис та дані не його паспорта. П озивач не міг на той час погод жувати

2

межі відповідачці, оскіль ки знаходився за кордоном. У зв»язку з цим, виданий відпов ідачці на підставі оспорюван ого рішення державний акт на право власності на земельну ділянку просить визнати нед ійсним. Протиправними діями відповідачки ОСОБА_6 пози вачу завдана моральна шкода, яка полягає в перенесених ни м переживанням у зв»язку з по рушенням його права на корис тування спірною земельною ді лянкою. Завдану моральну шко ду позивач оцінює в сумі 2000 грн , яку просить стягнути з відп овідачки ОСОБА_6

Представник відповідача - М икуличинської сільської рад и ОСОБА_3 позов визнав і су ду пояснив, що на час прийнят тя оспорюваного рішення сіль ської ради спору між позивач ем і відповідачкою відносно суміжного землекористуванн я не виникало. Відповідачкою було виготовлено технічну д окументацію, на підставі яко ї сільська рада прийняла ріш ення про передачу їй у власні сть земельної ділянки на АД РЕСА_1. На даний час комісією встановлено, що у площу прив атизованої відповідачкою зе мельної ділянки входить 0, 08 га землі, яка раніше належала п редставнику позивача ОСОБ А_1, а зараз належить позива чу. Проте, на час постановлен ия оспорюваного рішення сіль ській раді це не було відомо. У зв»язку з цим, представник в ідповідача не заперечує прот и визнання недійсними п.п. 36, 36.1 рішення Микуличинської сіль ської ради № 127 від 08.09.2005 року про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_6, а тако ж виданий на її ім»я державни й акт на право власності на да ну земельну ділянку.

Представник відповідачки ОСОБА_4 позов не визнала і пояснила, що в 1978 році її чолов ікові було надано 0, 20 га землі д ля будівництва житлового буд инку на АДРЕСА_1. На цій діл янці вони побудували житлови й будинок. У 1996 році їхній сусід ОСОБА_7 із свого землекор истування надав їй частину з емельної ділянки, площею 0, 08 г а, яку вона одразу ж відгород ила дерев»яною огорожею. З то го часу вони з чоловіком кори стувались цією земельною діл янкою і жодних претензій з бо ку позивача до них не було. У 2004 році батько позивачки перед ав їй землю із свого землекор истування і оспорюваним ріше нням сесії Микуличинської сі льської ради позивачці перед ано у приватну власність зем ельну ділянку, загальною пло щею 0, 33 га. Весною цього року по зивач вирішив продати частин у своєї земельної ділянки і з того часу між ним і відповіда чкою виник спір. Представник відповідачки не заперечила того, що спірна частина земел ьної ділянки занесена в держ авні акти як відповідачки, та к і позивача, проте про це пов инно було бути відомо сільсь кій раді. Крім цього, при виго товленні державного акту від повідачкою представник пози вача підписала акт встановле ння та узгодження меж землек ористування., а тому представ ник вважає, що відповідачка є належним власником спірної земельної ділянки.

Представник Яремчанського міського управління земельн их ресурсів в судове засідан ня не з»явився. У своїх поясне ннях, даних в судовому засіда нні 28.11.2007 року, представник О СОБА_8 позов не визнала і поя снила, що оспорюваний держав ний акт був виданий відповід ачці на законних підставах, з гідно поданих нею документів .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, свідк ів, вивчивши матеріали справ и та оцінюючи зібрані докази , вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Так, в судовому засіданні в становлено, що у 1978 році ОСОБ А_9 було виділено під будівн ицтво житлового будинку земе льну ділянку, площею 0, 20 га. Про те, що ОСОБА_9 дійсно кори стувався земельною ділянкою , площею 0, 20 га, свідчить той фа кт, що 09.02.2004 року він звернувся з заявою до сільської ради про передачу відповідачці земел ьної ділянки в цьому розмірі . Отже, як ОСОБА_9, так пізн іше і відповідачка були зако нними користувачами земельн ої ділянки, площею 0, 20 га. Незва жаючи на це, Микуличинська сі льська рада рішенням № 127 від 08. 09.2005 року затвердила технічну д окументацію та передала у пр иватну власність відповідач ці земельну ділянку площею 0, 2 5 га для будівництва та обслуг овування житлового будинку т а 0, 0873 га для ведення особистог о селянського господарства. За рахунок яких земель було з більшено розмін наданої відп овідачці земельної ділянки в оскаржуваному рішенні не за значено і будь-яких доказів п ро це відповідачка суду не пр едставила.

Пояснення представника ві дповідачки в тій частині, що ОСОБА_7 у 1996 році добровіль но передав їм з свого землеко ристування частину земельно ї ділянки суд не може взяти до уваги, бо на підтвердження ц ього ніяких доказів немає. Зо крема, відсутня заява ОСОБ А_7 та рішення сільської рад и про вилучення у нього земел ьної ділянки і

3

передачу її батькам відпо відачки, а також відсутній ак т про встановлення меж цієї з емельної ділянки в натурі. У з в»язку з цим, суд не може взят и до уваги пояснення свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСО БА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОС ОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_21. з приводу трив алості користування відпові дачкою та її батьками спірно ю земельною ділянкою.

В той же час, до матеріалів с прави долучена заява ОСОБА _7 від 29.05.1995 року, в якій він про сить зареєструвати за ОСОБ А_1- матір»ю позивача , з свог о господарства 0, 40 га землі. 24.09.199 6 року рішенням виконкому Мик уличинської сільської ради № 50 ( а.с. 18) заяву ОСОБА_7 було з адоволено і 14.04.1997 року ОСОБА_1 був виданий державний акт н а право приватної власності на цю земельну ділянку (а.с. 17).

Про те, що ОСОБА_7 дійсно передав земельну ділянку О СОБА_1 ствердила в судовому засіданні свідок ОСОБА_19

Згідно договору дарування від 10.06.2003 року ОСОБА_1 подару вала вищевказану земельну ді лянку позивачу і 24.11.2006 року йому було видано державний акт на право власності на земельну ділянку ( а.с. 11, 12). Тривалість ви готовлення державного акту п озивачу його представник О СОБА_1 пояснила тим, що її си н постійно знаходиться на ро боті за кордоном.

Суд не може взяти до уваги п ояснення представника відпо відачки в тій частині, що при оформленні державного акту на право власності на земель ну ділянку відповідачці межі земельної ділянки були пого джені з позивачем. З акту вст ановлення та узгодження зовн ішніх меж землекористування вбачається, що в ньому зазна чено прізвище суміжника ОС ОБА_5.( позивача по справі), а акт фактично підписаний його матір»ю ОСОБА_1, чого не з аперечили в судовому засідан ні представники позивача і в ідповідачки. Як пояснила в су довому засіданні представни к позивача акт встановлення та узгодження меж був дійсно підписаний нею, а не позивач ем, і зробила вона це під впли вом обману.

Отже, судом беззаперечно в становлено той факт, що части на земельної ділянки, а саме, 0, 0873 га, яка передана у приватн у власність відповідачці, фа ктично на той час належала ОСОБА_1, а пізніше - позивачу по справі.

За таких підстав рішення се сії № 127 Микуличинської сільсь кої ради від 08.09.2007 року в частин і затвердження технічної док ументації та передачі у влас ність відповідачці земельно ї ділянки площею 0, 0873 га, яка зн аходиться в АДРЕСА_1 слід визнати недійсним, а також , у зв»язку з цим, слід визнати н едійсним і державний акт на п раво власності на земельну д ілянку , виданий на ім»я відп овідачки.

З долученого до справи акту обстеження земельної ділянк и від 27.08.2007 року вбачається, що ч астину земельної ділянки пло щею 0, 0873 га відповідачка ОСОБ А_6 самовільно захопила у по зивача ОСОБА_5 та відмежув ала дерев»яною огорожею ( а.с. 27) і таким чином не дає останнь ому можливість належно корис туватись земельною ділянкою , яка належить йому на праві в ласності. Про це також стверд ив в судовому засіданні свід ок ОСОБА_20 , який пояснив, що біля 3 років тому батько від повідачки поклав дерев»яну о горожу біля будинку позивача і в зв»язку з незручностями п ри проведенні будівництва бу динку позивач просив його пе ренести цю огорожу. У зв»язку з цим, відповідачку слід зоб ов»язати не чинити та усунут и перешкоди в користуванні з емельною ділянкою, що належи ть позивачу.

Позовні вимоги в частині ст ягнення моральної шкоди до з адоволення не підлягають, ос кільки факт заподіяння такої шкоди позивачу в судовому за сіданні не доведено.

На підставі ст. ст. 131, 152, 153, 155 З К України, , ст. ст. 373, 386, 1167 ЦК Ук раїни та керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

позов задовільнити частк ово. Визнати п.п. 36 , 36.1 рішення се сії № 127 Микуличинської сільсь кої ради від 08.09.2007 року в частин і затвердження технічної док ументації та передачу у влас ність земельної ділянки площ ею 0, 0873 га, яка знаходиться в А ДРЕСА_1, ОСОБА_6 недійсни ми.

Визнати недійсним державн ий акт на право власності на з емельну ділянку серії ІФ

4

№ 105436 від 26.01.2006 року, виданий на ім»я ОСОБА_6.

Зобов»язати ОСОБА_6 не чинити перешкод ОСОБА_5 в користуванні земельною діля нкою, що знаходиться в АДРЕ СА_1 і належить останньому н а праві власності, зобов»яза вши ОСОБА_6 перенести дере в»яну огорожу.

В решті позову відмовити.

Рішення може бути оскарже не в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Фра нківської області через Ярем чанський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня п роголошення рішення заяви пр о апеляційне оскарження і по дання після цього протягом 20 д нів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.