Ухвала

від 02.11.2015 по справі 906/411/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 листопада 2015 року Справа № 906/411/15

Вищий господарський суд у складі колегії суддів: головуючого суддіЄвсікова О.О., суддівКролевець О.А., Попікової О.В., розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства фірми "Фаворит" на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 (головуючий суддя Бучинська Г.Б., судді Василишин А.Р., Гудак А.В.) на рішенняГосподарського суду Житомирської області від 09.06.2015 (суддя - Вельмакіна Т.М.) у справі№ 906/411/15 Господарського суду Житомирської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Арис-Юг" доПриватного підприємства фірма "Фаворит" простягнення 92474,02 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Житомирської області від 09.06.2015 у справі №906/411/15, залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015, позов задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 68706,08 грн. основного боргу; 10307,02 грн. пені; 13648,34 грн. інфляційних; 505,97 грн. 3% річних. В частині стягнення 1130,28 грн. пені, 5,79 грн. 3% річних, 2476,64 грн. інфляційних відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого суду та постанову суду апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши касаційну скаргу та додані до неї документи, встановила наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок і розмір сплати судового збору в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".

Положенням ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (з урахуванням змін та доповнень) визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати; за подання касаційної скарги на рішення суду, - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Скаржник звернувся з касаційною скаргою, в якій оскаржує рішення та постанову за результатами розгляду майнових позовних вимог, а отже мінімальний розмір судового збору, що підлягає сплаті у 2015 році складає 1461,60 грн.

Між тим, із доданого до касаційної скарги платіжного доручення № 175 від 14.09.2015 вбачається, що скаржником судовий збір сплачено у сумі 1260,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено Законом України "Про судовий збір", що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги.

Отже, в порушення частини 4 статті 111 ГПК України, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 111-3Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111 5 та ч. ч. 1, 2 ст. 111 7 ГПК України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили, що судом при розгляді спору не застосований Закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судами неправильно витлумачена норма Закону.

Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено та неправильно застосовано норми матеріального права. При цьому, як вбачається з касаційної скарги, остання не містить посилань на конкретні норми матеріального права, скаржником не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального права судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених попередніми судами фактичних обставин справи.

Натомість, заявник в касаційній скарзі стверджує, що при вирішенні даного спору судами не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи договорам 01.11.2007, від 24.03.2009, 01.09.2011 та фактично просить суд касаційної інстанції додатково перевірити такі докази.

Судова колегія відзначає, що касаційна інстанція в силу наданих їй повноважень не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Як визначено у п. 6 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

За таких обставин подана касаційна скарга та додані до неї документи підлягають поверненню заявнику.

Керуючись статтями 86, 111, пунктами 4, 6 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Повернути Приватному підприємству фірма "Фаворит" касаційну скаргу на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.08.2015 та на рішення Господарського суду Житомирської області від 09.06.2015 у справі № 906/411/15 та додані до неї документи без розгляду.

Головуючий суддя О.О. Євсіков суддіО.А. Кролевець О.В. Попікова