Ухвала

від 03.11.2015 по справі 908/5065/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/123/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.11.2015 Справа № 908/5065/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗІТЦ В«ПромтехВ» (69069, м. Запоріжжя, вул. Учнівська, буд. 102)

до Приватного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)

про стягнення суми

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : ОСОБА_1 - довіреність №4729 від 23.09.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ЗІТЦ В«ПромтехВ» , м. Запоріжжя звернулося в господарський суд Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» , м. Запоріжжя, заборгованості в розмірі 8848,45 грн., з яких: 4883,76 грн. - сума заборгованості за поставлений товар, 3636, 34 грн. - сума інфляційних втрат, 328,35 грн. - сума 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.09.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5065/15, розгляд якої призначено на 13.10.2015 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.10.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.11.2015 р.

Одночасно, з позовною заявою ТОВ В«ЗІТЦ В«ПромтехВ» було заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на відчуження майна відповідача та накладення арешту на поточні рахунки відповідача.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В силу приписів ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Про забезпечення позову виноситься ухвала.

У відповідності до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу до забезпечення позову.

Тобто, є обов'язковим подання позивачем доказів наявності факту, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Такими доказами повинні бути будь-які фактичні данні, що свідчать про зменшення (зникнення) грошових коштів або майна відповідача.

Як свідчить ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування - (належність та допустимість доказів).

Згідно до п. 1 постанови Пленуму ВГСУ № 16 від 26.12.2011р., у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням, у тому числі: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВГСУ № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем).

Предметом позову у справі № 908/5065/15 є вимога позивача про стягнення з відповідача суми 8848, 45 грн. Тобто вимога має суто грошовий характер.

Всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України позивачем не наведено та не надано до господарського суду належних і допустимих доказів факту, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд зауважує, що не надання позивачем доказів утруднення або неможливості виконання рішення господарського суду (в разі задоволення позову), свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони на відчуження майна відповідача та накладення арешту на поточні рахунки відповідача.

Отже, клопотання позивача про забезпечення позову слід залишити без задоволення.

Слід зазначити, що виходячи з позовної заяви позов заявлено до Публічного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» , місцезнаходження юридичної особи: 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2., код ЄДРПОУ 01056273. Проте згідно ОСОБА_1 з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наявного в матеріалах справи (а.с. 62) за кодом ЄДРПОУ 01056273 зареєстрована юридична особа - Приватне акціонерне товариство В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» . Місцезнаходження юридичної особи: 69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2

При цьому, суд зазначає, що код ЄДР - 01056273 (зазначений позивачем у позовній заяві) належить саме Приватному акціонерному товариству В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» , а не іншій юридичній особі. Тобто первісно позов було заявлено до належного відповідача (лише мала місце помилка позивача при визначенні його повного найменування).

З огляду на те, що зазначення в позовній заяві назви відповідача як Публічного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» (код ЄДР 01056273), а не як Приватного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» (код ЄДР 01056273), не впливає на сутність спору, отримання відповідного позову та ухвали суду про порушення провадження по справі № 908/5065/15 відповідачем підтверджується присутністю представника відповідача в судовому засіданні, слід на підставі ст. 89 ГПК України виправити описки, допущені в ухвалах суду від 17.09.2015р. та від 13.10.2015р., шляхом зміни найменування відповідача з Публічного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» на Приватне акціонерне товариство В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» .

Позивач - процесуальним правом на участь представника у судовому засіданні 03.11.2015р. не скористався. Натомість 02.11.2015 р. від позивача надійшла письмова заява (вих. №13 від 02.11.2015 р.) про зменшення розміру позовних вимог., в якій позивач, посилаючись на погашення відповідачем суми основного боргу (4883,76 грн.), на підставі ст. 22 ГПК України просить зменшити суму позовних вимог на 4883,76 грн.

Розглянувши заяву позивача суд зазначає наступне:

За змістом п. 3.10 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

В даному випадку, при звернення з даним позовом до суду, позивач просив стягнути з відповідача суму 4883,76 грн. - заборгованості за поставлений товар, суму 3636, 34 грн. - інфляційних втрат, суму 328,35 грн. - 3% річних.

При цьому, у своїй заяві за вих. №13 від 02.11.2015 р., позивач, посилаючись на повну сплату відповідачем суми основного боргу, зменшує суму позовних вимог - в частині стягнення основного боргу на 4883,76 грн. ( тобто фактично до 0 грн.). Суд констатує що зменшення позовної вимоги до 0 грн. не передбачено діючим ГПК України. Якщо відповідачем суму основного боргу сплачено в повному обсязі, то позивач має право на підставі ст.ст. 22, 78 ГПК України відмовитись від позову, але не зменшувати розмір вимоги. Враховуючи, що в даному випадку, позивачем не заявлено про відмову від позову - за вимогою про стягнення суми основного боргу, заява позивача за вих. .№ 13 від 02.11.2015 р. про зменшення позовних вимог не є такою за своїм процесуальним характером і носить інформаційний характер. Тобто, фактично зменшення кількісних показників за вимогою про стягнення суми 4883,76 грн. основного боргу не відбулось.

За таких обставин, заява (вих. №13 від 02.11.2015 р.) позивача про зменшення позовної вимоги про стягнення суми 4883,76 грн. основного боргу судом не приймається, як така що суперечить вимогам ст. 22 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення по суті спору та відповів на питання суду. Також, в судовому засіданні представник відповідача, в порядку ст. 69 ГПК України, звернувся до суду з письмовим клопотанням (вих. №б/н від 03.11.2015р.) про продовження строку розгляду справи на 15-ть днів для надання додаткових доказів по справі та витребування від позивача ОСОБА_2 №63 від 23.05.2015 р.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 69 ГПК України, у виняткових випадках, за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Розглянувши клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору, суд вважає за доцільне його задовольнити: на підставі ст. 69 ГПК України продовжити строк розгляду спору у справі № 908/5065/15 на п'ятнадцять днів - до 02.12.2015 р., розгляд справи відкласти та витребувати від позивача ОСОБА_3 №63 від 23.05.2015 р.

Згідно зі ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, у зв'язку із нез'явленням у судове засідання відповідача та неподанням витребуваних доказів.

З огляду на вищевикладене, з метою всебічного, повного та об'єктивного встановлення всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за доцільне розгляд справи відкласти. Зобов`язати сторони виконати вимоги суду, викладені у даній ухвалі.

Керуючись ст. ст. 66,67, 69, 77, 86, 89 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Виправити описку, допущену в ухвалах господарського суду від 17.09.2015р. та від 13.10.2015р., змінивши найменування відповідача у справі № 908/5065/15 з Публічного акціонерного товариства В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» на Приватне акціонерне товариство В«Запорізький електровозоремонтний заводВ» ,

2 .В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЗІТЦ В«ПромтехВ» про забезпечення позову відмовити.

3 .Продовжити строк розгляду справи № 908/5065/15 на 15-ть днів - до 02.12.2015р.

4. Розгляд справи № 908/5065/15 відкласти на 01.12.2015 р. о 12 год. 00 хв., в судовому засіданні, яке відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна, 4, корпус 1.

5. Зобов`язати сторони виконати наступні дії:

Позивача - надати засвідчену копію договору № 63 від 23.05.2013 р., вказаного у податковій накладній; письмове пояснення щодо правової природи виникнення грошового зобов'язання відповідача перед позивачем (щодо підстави позову) із доказами направлення копії відповідачу у справі); доручення на представника, забезпечити явку компетентного та повноважного представника.

Відповідача - надати нормативно та документально обґрунтований письмовий відзив на позовну заяву, документи в обґрунтування відзиву, заперечень; доручення на представника, забезпечити явку компетентного та повноважного представника.

Письмові пояснення, відзиви та належним чином завірені копії витребуваних документів надати до суду завчасно.

Явку уповноважених представників сторін визнати обов'язковою.

Копії ухвали направити сторонам у справі.

Попередити сторони, що у разі невиконання вимог суду, викладених в вищезазначеній ухвалі, суд має право згідно з п. 5 ст. 83 ГПК України, стягнути в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Суддя М.В. Мірошниченко