Рішення

від 29.10.2015 по справі 908/3494/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/97/13-9/12/14-13/32/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2015 Справа № 908/3494/13

За позовом: Державного підприємства В«Придніпровська залізницяВ» м. Дніпропетровськ

до відповідача: ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, м. Запоріжжя

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради, м. Запоріжжя

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент фінансів Запорізької обласної державної адміністрації, м. Запоріжжя.

про стягнення 513 090,42 грн. збитків

Головуючий суддя: Серкіз В.Г.

судді: Алейникова Т.Г.

ОСОБА_2

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 35 від 01.01.2015р.;

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № 01-18/7 від 12.01.2015р.;

ОСОБА_5, довіреність № 01-31/7 від 14.04.2015р.;

від третьої особи 1: ОСОБА_6, довіреність № 03-08.2/1-14 від 05.01.2015р.;

від третьої особи 2: ОСОБА_7, довіреність № 1 від 15.10.2015р.;

від третьої особи 3: ОСОБА_8, довіреність №16-10/2111 від 15.10.2015р.

Державне підприємство В«Придніпровська залізницяВ» звернулось до господарського суду з позовною заявою до ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради про стягнення 513 090,42 грн. збитків

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.10.2013р. позовна заява прийнята до розгляду (суддя Мойсеєнко Т.В.), порушено провадження у справі № 908/3494/13 (провадження № 2/97/13), судове засідання призначено на 20.11.2013р.

Ухвалою суду від 20.11.2013р. розгляд справи відкладено на 12.12.2013р. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (69107, м. Запоріжжя,пр. Леніна, буд. 168).

В судових засіданнях 12.12.2013р. та 24.12.2013р. оголошено перерву відповідно до 24.12.2013р. та 26.12.2013р.

Відповідно до розпорядження голови суду № 01-04/84/13 від 26.12.2013р. у зв'язку із складністю предмету спору справу № 908/3494/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Мойсеєнко Т.В., суддів Горохову І.С. та Кагітіній Л.П.

Ухвалою господарського суду від 26.12.2013р. розгляд справи прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Мойсеєнко Т.В., судді Горохов І.С. та Кагітіна Л.П. Призначено судове засідання на 23.01.2014р. Залучено в якості третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент фінансової та бюджетної політики Запорізької міської ради (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 68-А, код ЄДРПОУ 37573424). Залучено в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Департамент фінансів Запорізької обласної державної адміністрації (69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 164, код ЄДРПОУ 02313714).

В судовому засіданні 23.01.2014р. оголошено перерву до 20.02.2014р.

Відповідно до протоколу перерозподілу справи між суддями від 08.02.2014р. автоматизованою системою документообігу суду у зв'язку із довготривалою відпусткою головуючого судді Мойсеєнко Т.В. справу № 908/3494/13 (провадження 2/97/13) передано на розгляд іншій колегії суддів, а саме у складі: головуючий суддя Боєва О.С., суддів Горохова І.С. та Кагітіній Л.П.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2014р. розгляд справи прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Боєва О.С., судді Горохов І.С. та Кагітіна Л.П. Присвоєно справі номер провадження 2/97/13-9/12/14. Справу призначено до розгляду на 05.03.2014р.

В судовому засіданні 05.03.2014р. оголошено перерву до 07.04.2014р.

Відповідно до протоколу перерозподілу справи між суддями від 08.02.2014р. автоматизованою системою документообігу суду у зв'язку із відрядженням головуючого судді Боєвої О.С. справу № 908/3494/13 (провадження 2/97/13-9/12/14) передано на розгляд іншій колегії суддів, а саме у складі: головуючий суддя Серкіз В.Г., суддів Горохова І.С. та Кагітіна Л.П.

Ухвалою суду від 07.04.2014р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Серкіз В.Г., суддів Горохов І.С. та Кагітіна Л.П. прийнято справу № 908/3494/13 до розгляду, присвоєно справі номер провадження 2/97/13-9/12/14-13/28/14 та призначено судове засідання на 20.05.2014р.

Ухвалою суду від 22.04.2014р. виправлено описку, допущену при оформленні ухвали від 07.04.2014р. про прийняття справи № 908/3494/13 до провадження, а саме зазначено номер провадження справи як 2/97/13-9/12/14-13/32/14.

Розпорядженням голови господарського суду Запорізької області від 20.05.2014р. № 01-04/39/14, у зв'язку із закінченням повноважень судді Горохова І.С. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Серкіз В.Г., суддів Алейникова Т.Г. та Кагітіна Л.П.

Ухвалою суду від 20.05.2014р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Серкіз В.Г., суддів Алейникова Т.Г. та Кагітіна Л.П. прийнято справу № 908/3494/13 до розгляду та призначено судове засідання на 10.06.2014р.

Ухвалою суду від 10.06.2014р. зупинено провадження у справі № 908/3494/13 до набрання законної сили рішення Кіровського районного суду міста Дніпропетровська по справі № 203/1115/14-а.

Ухвалою суду від 07.10.2015р. поновлено провадження у справі № 908/3494/13 та призначено судове засідання на 15.10.2015р.

Ухвалою господарського суду від 15.10.2015р. розгляд справи відкладено до 29.10.2015р.

29.10.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

За усним клопотанням представника відповідача, судовий розгляд справи проводився за допомогою засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві № НЮс-1/513 від 24.10.2013р. та просять суд стягнути з ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради збитки в сумі 513 090,42 грн. Позовні вимоги засновані на приписах 9 Закону України В«Про залізничний транспортВ» ,ст..ст. 89,102 Бюджетного кодексу України, Постановою Кабінету міністрів України від 04.03.2002р. № 256 «Про затвердження порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», Постановою Кабінету міністрів України від 16.12.2009р. № 1359 «Про затвердження порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», ст..ст. 11, 509 ЦК України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», ст. 174 ГПК України та ст.ст. 2, 4, 12, 22, 54, 64, 82-85 ГПК України.

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали свої заперечення з підстав викладених у відзиві № 01-08/528 від 08.11.2013р., в додаткових поясненнях № 01-08/564 від 24.12.2013р. та в додаткових запереченнях № 01-08/564 від 14.05.2014р. та просять суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представники третіх осіб також, підтримали свої пояснення та просять суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, у липні 2013 року ДП В«Придніпровська залізницяВ» (позивачем у справі) здійснювалися перевезення пільгових категорій пасажирів приміським залізничним транспортом по станціям, розташованим в межах міста Запоріжжя: Дніпробуд-2, Запоріжжя-1, Запоріжжя -2, Запоріжжя-Ліве, ім. А.Алімова, Запорізька Січ, Передатна.

Витрати позивача за перевезення пільгових категорій пасажирів у вказаний період склали 513 090,42 грн.

Листом № ДН-3 04/836-Л від 07.08.2013р. позивачем на адресу ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради (відповідача у справі) направлено розрахунок видатків за липень 2013 року на компенсацію за пільговий проїзд громадян у приміському сполученні, згідно з яким було оформлено безкоштовний проїзд 61 582 пасажирам пільгових категорій, сума не отриманих коштів (з урахуванням ПДВ) від цих перевезень склала 513 090,42 грн.

Позивачем направлено відповідачу за липень 2013 року облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом в приміському сполученні окремих громадян на суму 513 090,42 грн. та рахунок для сплати № 48 від 07.08.2013р. на зазначену суму.

Претензією № 13-01/8 від 12.09.2013р. Державне підприємство В«Придніпровська залізницяВ» звернулося до відповідача з вимогою про сплату збитків в розмірі 513 090,42 грн. за надання послуг з пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у липні 2013 року.

Зазначену претензію залишено ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради без задоволення (відповідь № 01-08/437 від 07.10.2013р.) з посиланням на відсутність укладеного між сторонами договору.

Нездійснення ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради відшкодування Державному підприємству В«Придніпровська залізницяВ» збитків в розмірі 513 090,42 грн. за надання послуг з пільгового проїзду окремих категорій громадян залізничним транспортом в приміському сполученні у липні 2013 року стало підставою для звернення до суду.

Позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради збитків за пільговий проїзд залізницею окремих категорій громадян з приміських перевезень в розмірі 513 090,42 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін , суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного .

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, доказами в господарському судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У цій дефініції слід відрізняти два аспекти: По-перше, доказами є будь-які відомості про певні факти. По-друге, це - відомості про певні обставини, які поділяються на дві групи: 1) обставини, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення; 2) інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

У пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.1990р. № 9 В«Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді цивільних справ по першій інстанціїВ» зазначається, що при судовому розгляді предметом доказування є факти, які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.

До обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносяться обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

У предмет доказування включаються також факт приводу для позову, який являє собою обставини, що підтверджують право на звернення до суду, тобто факти порушення суб'єктивного права позивача.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що у липні 2013 року позивачем здійснювалось перевезення окремих категорій громадян в приміському залізничному сполученні за пільговими тарифами, а відповідач, як розпорядник бюджетних коштів, розрахунків за дані пільгові перевезення не здійснив, що, за твердженням позивача, призвело до спричинення йому збитків в розмірі 513 090,42 грн.

В якості доказів позивачем до матеріалів справи надані належним чином засвідчені копії зведених відомостей по типах квитків, позиційних звітів по безплатних дитячих проїзних документах, позиційних звітів по безплатних проїзних документах за період з 01.07.2013р. по 31.07.2013р. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач також посилається на рішення Запорізької міської ради від 24.12.2012р. № 9 В«Про бюджет міста на 2013 рікВ» та № 20 від 30.10.2013р. В«Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2012р. № 9 В«Про бюджет міста на 2013 рікВ» .

Свої збитки позивач вбачає в неотриманні бюджетних коштів на покриття витрат, понесених в результаті перевезення пасажирів пільгових категорій, які спричинені внаслідок невиконання відповідачем покладеного на нього обов'язку щодо подання інформації до казначейської служби.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено Законами України В«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофиВ» , В«Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захистуВ» , В«Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в УкраїніВ» , В«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців, членів їх сімейВ» , В«Про основи соціальної захищеності інвалідів в УкраїніВ» , постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.1993р. № 354 В«Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користуванняВ» , Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, та інше.

За визначенням ч. 5 ст. 9 Закону України В«Про залізничний транспортВ» , для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Відповідно до п. п. "б" п. 4 ч. 1 статті 89, ч.ч. 1, 5 ст. 102 Бюджетного кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, зокрема, здійснюються компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, щодо компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, визначається Порядком фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256.

Згідно з п. 3 вказаного Порядку головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення.

Відповідно до п.п. 1, 4, 7.27 Положення про ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради, затвердженого рішенням міської ради № 72 від 18.02.2011р. (зі змінами), управління є виконавчим органом Запорізької міської ради, що утворюється Запорізькою міською радою і в межах міста забезпечує виконання покладених на ОСОБА_1 завдань. ОСОБА_1 виступає головним розпорядником бюджетних коштів; ОСОБА_1 відповідно до визначених повноважень здійснює компенсаційні виплати за пільгове перевезення окремих категорій громадян транспортом загального користування відповідно до Законодавства України.

Пунктом 2 Порядку № 256 визначено, що фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних бюджетах, бюджеті Автономної Республіки Крим, бюджетах міст Києва та Севастополя, міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та у районних бюджетах на зазначені цілі.

Перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов'язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян. Щомісячні суми субвенцій перераховуються на рахунки місцевих бюджетів, відкриті Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у відповідних органах Державної казначейської служби, пропорційно обсягам субвенцій, передбаченим у державному бюджеті для бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, бюджетів мм. Києва та Севастополя (п. 4 Порядку № 256).

Передбачені підпунктом В«бВ» пункту 4 частини 1 статті 89 Бюджетного кодексу України видатки належать до бюджетних зобов'язань, які у пункті 7 статті 2 Бюджетного кодексу України визначені як будь - яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому.

Розпорядники бюджетних коштів, згідно з приписами частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість (ч. 3 ст. 48 Бюджетного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 49 Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, якщо інше не передбачено бюджетним законодавством, визначеним пунктом 5 частини першої статті 4 цього Кодексу.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету; 2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань (ч. 2 ст. 49 Бюджетного кодексу України).

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів, а також субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі визначається Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 р. № 1359.

Відповідно до п.п. 9 - 11 Порядку № 1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15 числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п'ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

Законом України В«Про Державний бюджет України на 2013 рікВ» обласному бюджету Запорізької області затверджено субвенцію на надання пільг з послуг зв'язку, інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків, зубопротезування, оплату електроенергії, природного і скрапленого газу на побутові потреби, твердого та рідкого пічного побутового палива, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот), на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з відміною податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів та відповідним збільшенням ставок акцизного податку з пального і на компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян у сумі 87229,4 тис. грн., про що зазначено в Додатку №7 В«Міжбюджетні трансферти (додаткові дотації та субвенції) з Державного бюджету України місцевим бюджетам на 2013 рікВ» . Міському бюджету м. Запоріжжя вищезазначених субвенцій Законом України В«Про Державний бюджет України на 2013 рікВ» не передбачено.

Рішенням Запорізької міської ради від 24.12.2012р. № 9 В«Про бюджет міста на 2013 рікВ» затверджено видатки бюджету міста на 2013 рік за тимчасовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів та до графи В«Видатки загального фондуВ» віднесено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті в сумі 2 936 756,00 грн., а після внесення змін Рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2013р. № 20 - в сумі 3 756 756,00 грн.

Проте, докази затвердження в Державному бюджеті України субвенцій міському бюджету м. Запоріжжя, фінансування видатків місцевого бюджету м. Запоріжжя за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на 2013 рік, в межах обсягів затверджених в бюджеті міста Запоріжжя на 2013 рік, та докази фактичного перерахування з державного бюджету до бюджету м. Запоріжжя та надходження на рахунки ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради сум субвенцій на компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті в матеріалах справи відсутні.

Отже, посилання позивача на рішення Запорізької міської ради № 9 від 24.12.2012р. (зі змінами від 30.10.2013р.) в якості підтвердження виділення коштів на компенсацію пільгових перевезень у липні 2013 року суд вважає безпідставними, оскільки вказане рішення свідчить лише про затвердження певного обсягу видатків міста на 2013 рік за тимчасовою класифікацією видатків та кредитування місцевих бюджетів, та не підтверджує фактичного надходження грошових коштів.

Закладення відповідної суми у місцевому бюджеті на відповідний звітний період за відсутності фактичного фінансування та надходження коштів на рахунок ОСОБА_1 соціального захисту не є достатньою підставою для виплати позивачу компенсації за пільгове перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

За наданими відповідачем поясненнями судом встановлено, що ОСОБА_1 соціального захисту населення за спірний період (липень 2013 рік) бюджетні запити (замовлення) про надання бюджетної субвенції для погашення заборгованості за відповідною державною програмою не направлялися.

У відповідь на претензію позивача ОСОБА_1 соціального захисту населення повідомило, що у зв'язку з відсутністю договору, укладання якого є обов'язковим в силу закону, відсутні підстави для здійснення компенсаційних виплат за надані послуги ДП В«Придніпровська залізницяВ» .

Отже, оскільки відповідні бюджетні запити (замовлення) про надання відповідної субвенції на перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян за липень 2013 рік відповідачем не направлялися, станом на день вирішення справи така субвенція з державного бюджету не надходила, тобто відповідне фінансування відсутнє.

Крім того, обставини справи свідчать, що станом на січень 2014 року за прийнятими судовими рішеннями з ОСОБА_1 соціального захисту населення на користь ДП В«Придніпровська залізницяВ» підлягає стягненню 2 312 456,10 грн. збитків за пільговий проїзд окремих категорій громадян на залізничному транспорті в 2013 році (рішення господарського суду Запорізької області від 07.10.2013р. по справі № 908/2682/13; рішення господарського суду Запорізької області від 31.10.2013р. по справі № 908/3247/13; постанова Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 07.06.2013р. по справі № 2-а/ЗЗ5/110/2013; рішення господарського суду Запорізької області від 23.10.2013р. по справі № 908/2966/13), отже, заявлені позивачем вимоги про відшкодування збитків в розмірі 513 090,42 грн. перевищують суму державної субвенції, передбачену Законом України В«Про державний бюджет України на 2013 рікВ» та затверджену рішенням Запорізької міської ради № 14 від 20.12.2013р. на зазначені цілі.

Слід також зазначити, що за приписами ст. 7 Закону України В«Про залізничний транспортВ» відносини залізниць з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Частиною 1 статті 18 Закону України В«Про місцеве самоврядування в УкраїніВ» передбачено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що не перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на договірній і податковій основі та на засадах підконтрольності у межах повноважень, наданих органам місцевого самоврядування законом.

ОСОБА_1 соціального захисту населення є виконавчим органом Запорізької міської ради (орган місцевого самоврядування).

Листом № 3.4-07/1021-4884 від 20.04.2007р. Державним казначейством України в надано роз'яснення щодо переліку документів, необхідних для перерахування коштів перевізникам за перевезення пільгових категорій громадян (Роз'яснення).

Відповідно до вказаних Роз'яснень, відшкодування збитків за пільгові перевезення окремих категорій громадян здійснюється одним із способів: за списком пільговиків та без складання списків пільговиків. Рішення про застосування одного із механізмів проведення розрахунків з перевізниками приймає виключно розпорядник бюджетних коштів.

В даному випадку ОСОБА_1 визначено механізм відшкодування збитків без складання списків пільговиків. У такому разі розпорядник бюджетних коштів включає підприємство-перевізник у свою мережу як одержувача бюджетних коштів. Бюджетні асигнування повинні виділятись на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства. Одержувачі бюджетних коштів здійснюють видатки у загальновстановленому порядку на підставі затверджених планів використання бюджетних коштів, а також підтвердних документів. У такому випадку кошти, що надаються на покриття збитків, з рахунків одержувачів, відкритих в органах Державного казначейства, на рахунки в банківських установах не перераховуються. При здійсненні такого способу розрахунку з перевізником підтвердні документи подаються в залежності від економічної сутності видатків, що здійснюються одержувачем згідно плану використання бюджетних коштів. У разі, коли підприємство-перевізник надає транспортні послуги (в т.ч. із перевезення учнів чи інших категорій населення) розрахунки за надані послуги здійснюються на підставі договору та актів виконаних робіт.

Відповідно до пп. В«бВ» п. 2.9 Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №309 від 02.03.2012 р., органи Казначейства не реєструють фінансові зобов'язання у разі відсутності документів, які підтверджують факт узяття бюджетного фінансового зобов'язання.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 2 Бюджетного кодексу України бюджетне зобов'язання - це будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду.

В Інформаційному листі Міністерства фінансів України № 31-07310-1024/16584 від 30.06.2011р. стосовно реєстрації згідно з частинами 5 та 6 ст. 48 Бюджетного кодексу України бюджетних зобов'язань повідомляє, що зважаючи на те, що розрахунки компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян здійснюється не з громадянами, а з підприємствами - надавачами послуг, зазначена компенсація транспортним підприємствам повинна провадитися відповідно до укладених договорів між головним розпорядником бюджетних коштів та транспортним підприємством в межах, передбачених у відповідному місцевому бюджеті коштів на зазначену мету в міру надходжень з державного бюджету.

Відповідно до статті 9 Закону України В«Про залізничний транспортВ» , ст.ст. 89, 102 Бюджетного кодексу України, Залізниця надає послуги з пільгового проїзду окремим категоріям громадян, які мають пільги на проїзд, а ОСОБА_1, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2002р. № 256 В«Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджетуВ» , проводить компенсацію пільгового проїзду за перевезення у приміському сполученні окремих пільгових категорій громадян на залізничному транспорті загального користування за рахунок субвенцій з Державного бюджету України.

За приписами ст. 9 Закону України "Про залізничний транспорт" збитки залізничного транспорту загального користування від використання окремими категоріями громадян пільгових тарифів, відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг та за умови повного дотримання передбаченого законодавством механізму їх відшкодування.

Частиною 1 ст. 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусила зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224, ч. 1 ст.225 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Аналізуючи вищевикладене, суд зазначає, що відшкодування збитків (в контексті нормативного обґрунтування заявлених вимог) є видом відповідальності за правопорушення при здійсненні господарської діяльності. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Як і будь-яка інша юридична відповідальність, господарсько-правова відповідальність ґрунтується на певних правових підставах. Це нормативні підстави, тобто сукупність норм права про відповідальність суб'єктів господарських відносин. По-друге, це правосуб'єктність правопорушника, тобто сторонами правовідносин щодо застосування відповідальності у спорі, що розглядається у рамках господарського процесу, можуть бути підприємства, установи, організації тощо. Третя підстава - це протиправні дії або бездіяльність особи (осіб), що порушують права і законні інтереси потерпілої особи. Зазначена підстава складається з чотирьох елементів (умов господарсько - правової відповідальності). До них відносяться: наявність факту порушення, тобто порушення норми закону, внаслідок чого завдаються збитки або інша майнова шкода правам та інтересам потерпілого (позивача у справі); протиправність поведінки правопорушника; причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника і завданими потерпілому збитками; вина правопорушника.

Умови відшкодування збитків передбачені статтею 226 ГК України, із якої також слідує, що головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин.

На кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язанням і завданими збитками і їх розмір, на боржника - відсутність вини (ст. ст. 614, 623 ЦК України).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Отже, відшкодування збитків за положеннями ст.ст. 224-226 Господарського кодексу України, на які посилається позивач, є відповідальністю за порушення господарського зобов'язання.

Проте, матеріали справи не містять доказів протиправності дій та вини відповідача, доказів порушення відповідачем господарського зобов'язання перед позивачем.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, порушення відповідачем господарського зобов'язання перед позивачем, а також доказів протиправності дій та вини відповідача, суд дійшов висновку, що підстави щодо стягнення з ОСОБА_1 соціального захисту населення Запорізької міської ради на користь ДП В«Придніпровська залізницяВ» збитків в сумі 513 090,42 грн. відсутні.

Обставини справи у їх сукупності свідчать про безпідставність і необґрунтованість заявленого позову. У задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Головуючий суддя В.Г. Серкіз

Суддя Т.Г. Алейникова

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 03.11.2015р.