Постанова

від 03.11.2015 по справі 918/899/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року Справа № 918/899/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. , суддя Крейбух О.Г.

при секретарі судового засідання: Лелех І.Ю.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник ОСОБА_1 (довіреність №б/н від 23.03.2015р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача - Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.09.15р. за заявою Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" що діє від імені ДП "Енергоатом" №001/7964 від 08.09.2015р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013р. у справі № 918/899/13 (суддя Пашкевич І.О.)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Управління будівництва Рівненської АЕС"

до відповідача Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння

ВСТАНОВИВ :

Розпорядженням керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2015 р. у справі №918/899/13 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ", оскільки останнім днем строку, встановленого ГПК України для розгляду апеляційної скарги у даній справі є 04 листопада 2015 р. у зв'язку із перебуванням головуючого судді (суддя - доповідач) Олексюк Г.Є. у відрядженні з 02 листопада 2015р. по 06 листопада 2015р. включно, відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №918/899/13.

Розпорядження в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.10.2015 р. у справі №918/899/13 автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В. , суддя Сініцина Л.М. У зв'язку із перебуванням у відрядженні судді Сініциної Л.М. та відповідно до п. 6.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі № 918/899/13 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Розізнана І.В., суддя Крейбух О.Г.

Ухвалою господарського суду Рівненської області у справі №918/899/13 від 29.09.15р. відмовлено в задоволенні заяви Відокремленого підрозділу "Рівненська АЕС" що діє від імені ДП "Енергоатом" №001/7964 від 08.09.2015р. про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013р. у справі № 918/899/13.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що наведені в заяві ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013р. у справі № 918/899/13 мотиви та подані докази не підтверджують існування виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Суд вказані заявником обставини, а саме необхідність повної та належної ідентифікації вказаного у рішенні майна серед іншого, подібного майна, та завершення у встановленому законом порядку розпочатого Кузнецовським МВ УМВС України у Рівненській області кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180050000525 від 14.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, не вважає такими, що свідчать про існування виняткових обставин, необхідних для відстрочення прийнятого у справі судового рішення. Крім того зазначає, що ідентифікація (виявлення) нерухомого майна належить до компетенції державного виконавця та стосується саме порядку виконання судового рішення, який визначений нормами Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції від 29.09.15р. у справі 918/899/13 та прийняти нове рішення, яким заяву Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" про відстрочку виконання рішення задоволити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята при неповному з'ясуванні обставин справи, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції, посилається на те, що місцевим господарським судом не визнано винятковими обставинами, обставини щодо необхідності ідентифікації (виявлення) нерухомого майна та розпочате Кузнецовським МВ УМВС України у Рівненській області кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180050000525 від 14.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, відносно дій ліквідатора ЗАТ «Управління будівництва Рівненської АЕС» - ОСОБА_2 щодо заволодіння державним майном, а саме об'єктами нерухомості - чотирма резервуарами складу ПММ, що перебуває на балансі ВП «Рівненська АЕС» ДП «НАЕК «Енергоатом», які слід визнати винятковими. Зазначає, що в процесі проведення виконавчих дій, а саме виявлення майна, на яке визнано право власності за ЗАТ «Управління будівництва Рівненської АЕС» відповідно до рішення суду першої інстанції від 12.08.2013р. у справі №918/899/13, виникли труднощі з його виконанням, у зв'язку із знаходженням великої кількості подібних об'єктів на території підприємства, оскільки в даному рішенні не вказані індивідуальні ознаки майна. Крім того, зі змісту рішення незрозуміло, де саме розташоване майно (металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С) та не визначено склад, розміри, вага та інші ідентифікуючі ознаки, що робить виконання рішення в частині витребування металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С вартістю 2635,06 грн. неможливим.

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судових актів.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду, а. с. 69).

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п. 3.9.1., 3.9.2. Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Норма статті 22 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що брати участь в господарських засіданнях - це право, а не обов'язок сторін.

Відповідно до п. 3. 9. 2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представник позивача належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представника позивача.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в ній.

Поряд з цим, наголосив, що рішення господарського Рівненської області від 12.08.2013р. у справі №918/899/13 не може бути вчасно виконано, оскільки існує необхідність належної ідентифікації вказаного у рішенні майна та завершення у встановленому законом порядку розпочатого Кузнецовським МВ УМВС України у Рівненській області кримінального провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015180050000525 від 14.07.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, тому апелянт просив про відстрочку виконання даного рішення, оскільки дані обставини ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника відповідача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що ухвалу господарського суду Рівненської області від 29.09.15р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі (ч.2 ст. 101 ГПК України).

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року визнано за ЗАТ "УБ РАЕС" право власності на майно:

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4402, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4403, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4433, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- резервуар об'ємом 100 м3 заводський №4434, балансовою вартістю 9217,00 грн.;

- металоконструкції підкранових балок мостового крану 20/5С балансовою вартістю 2635,06 грн. (далі Майно). Витребувано з незаконного володіння ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" Майно.

На виконання зазначеного рішення видано наказ №918/899/13 від 24.06.2014 року про витребування з незаконного володіння Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі його відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" Майна.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року у справі №918/899/13 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.06.2014 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 09.12.2013 року у даній справі скасовано, рішення господарського суду Рівненської області від 12.08.2013 року залишено в силі.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За змістом ст. 115 Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК) України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання. Про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Пунктом 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" визначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як з'ясовано судом апеляційної інстанції, позивач у даній справі - закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" знаходиться у процедурі банкрутства (у справі №5/14 постановою господарського суду Рівненської області від 01.07.2010р. боржник - Закрите акціонерне товариство "Управління будівництва Рівненської АЕС" визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора).

В силу статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

На стадії ліквідаційної процедури ліквідатором вживаються заходи щодо виявлення дебіторської заборгованості, рухомого та нерухомого майна, інших активів банкрута з метою задоволення вимог кредиторів в межах повноважень, визначених статтею 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Саме у виконанні повноважень ліквідатора було виявлено майно, на яке судом визнано право власності за банкрутом, та яке підлягає негайній передачі позивачу з метою вчинення подальших дій на стадії ліквідаційної процедури.

До заяви про надання відстрочки виконання судового рішення відповідач не надає доказів існування виняткових обставин, не підтверджує наявність важкого матеріального чи фінансового стану.

Зазначені заявником у заяві про надання відстрочки обставини (і вони ж наведені як основні доводи апеляційної скарги) не свідчать про існування виняткових обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення суду у строк або встановленим господарським судом способом.

Відповідач винятковою обставиною визначає неможливість ідентифікації присудженого судовим рішенням, яке набрало законної сили, майна.

Однак така обставина винятковою не може вважатися в силу приписів статті 121 ГПК України.

Адже ідентифікація майна в процесі виконання рішення суду - це у першу чергу повноваження органів державної виконавчої служби.

Постановою начальника відділу державної виконавчої служби Кузнецовського міського управління юстиції ВП №48691052 від 09.09.2015 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Рівненської області від 24.06.2014 року про витребування з незаконного володіння ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "РАЕС" майна.

У судовому рішенні від 12.08.13р. господарський суд Рівненської області чітко та зрозуміло визначив найменування, місцезнаходження та характеристики майна, у тому числі навів заводські номери резервуарів, оскільки вони були однакової ємності.

Відтак, подальша ідентифікація вказаного у рішенні майна серед іншого, подібного майна не належить до компетенції суду, а можлива в межах вказаного виконавчого провадження.

Що ж до обставини (як виняткової) порушення кримінальної справи та здійснення кримінального провадження за заявою відповідача на дії ліквідатора ОСОБА_2 (вчинення протиправних дій щодо заволодіння державним майном - чотирма резервуарами складу ПММ).

Як зазначив представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначене вище державне майно - це саме те майно, яке відображене у рішенні господарського суду Рівненської області від 12.08.13р., яке набрало законної сили.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу відповідача, на те, що протиправність діяння, тобто порушення вимог правових норм (як одна із юридичних ознак правопорушення) - це або невиконання обов'язків (протиправна бездіяльність), або порушення заборон (протиправні дії).

Ліквідатор ОСОБА_2, подаючи до органу державної виконавчої служби наказ господарського суду Рівненської області у даній справі, діяв у межах, визначених Господарським процесуальним кодексом України, Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення суду, яке набрало законної сили, є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України (стаття 124 Конституції).

Будь-яких інших протиправних діянь арбітражного керуючого ОСОБА_2 відповідачем ні у апеляційній скарзі ні в усних поясненнях суду не наводиться, письмовими доказами не обґрунтовується та не підтверджується.

Згідно із ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК України , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рівненський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви відповідача від 08.09.15р. «Про відстрочку виконання рішення господарського суду Рівненської обл. від 12.08.13р. у справі №918/899/13, що набрало законної (юридичної) сили 05.06.14р.» слід відмовити. До аналогічного правового висновку прийшов і місцевий господарський суд.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 , 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" від 07.10.15р. залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2015 року у справі №918/899/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Матеріали оскарження у справі №918/899/13 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Крейбух О.Г.