Постанова

від 26.10.2015 по справі 804/14157/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

копія ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2015 р. Справа № 804/14157/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Віхрова В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську у порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Атланта-Агро» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ :

08.09.2015 р. Приватне підприємство «Атланта-Агро» (надалі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.07.2015 р. №0001792201.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2015 р. провадження у справі зупинено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2015 р. провадження у справі поновлено.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки не ґрунтується на законі та прийняте податковим органом без достатніх на те правових підстав.

Позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Відповідач у судове засідання не з'явився.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Повноваження, компетенція контролюючих органів, обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Державні податкові інспекції є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів. Податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах: загальність оподаткування; рівність усіх платників перед законом; невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства; презумпція правомірності рішень платника податку; фіскальна достатність; соціальна справедливість; економічність оподаткування; нейтральність оподаткування; стабільність; рівномірність та зручність сплати; єдиний підхід до встановлення податків та зборів. Зазначені принципи спрямовані на недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації.

Порядок проведення документальних перевірок залежить від способу організації та місця проведення. Методика проведення перевірок контролюючими органами передбачена главою 8 Податкового кодексу України, а саме види перевірок, порядок та особливості проведення, умови та порядок допуску посадових осіб, строки їх проведення, оформлення перевірок.

У відповідності п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що у період з 22.06.2015 р. по 23.06.2015 р. податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України в частині податку на додану вартість та іншого законодавства ПП «Атланта-Агро» (код за ЄДРПОУ 32150080) по взаємовідносинах із ПП «Абсолют Транс» (код за ЄДРПОУ 39290886), ПП «Комерцбуд-Д» (код за ЄДРПОУ 39065657), ТОВ «Веста Метаопт» (код за ЄДРПОУ 39065552) за період березень 2015 р., за результатами якої складено Акт № 619/04-67-22-04/32150080 від 24.06.2015 р. (надалі - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення ПП «Аталанта-Агро» операцій по ланцюгу з постачальниками ПП «Абсолют Транс» (код за ЄДРПОУ 39290886) за березень 2015 р. на суму ПДВ 199078,67 грн., ТОВ «Веста Метаопт» (код за ЄДРПОУ 39065552) за березень 2015 р. на суму ПДВ 162512,00 грн., ПП «Комерцбуд-Д» (код за ЄДРПОУ 39065657) за березень 2015 р. на суму ПДВ 203867,23 грн.; порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у березні 2015 р. на суму 565458,00 грн.

За поясненнями позивача, не погоджуючись з висновками Акту перевірки позивач 14.07.2015 р. надав податковому органу заперечення. Результати розгляду заперечення до матеріалів справи не долучені.

27.07.2015 р. податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0001792201, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 848187,00 грн. (в тому числі за основним платежем - 565458,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 282729,00 грн.);

Доказів адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення до податкового органу вищого рівня позивачем до суду не надано.

Акт перевірки містить наступний виклад порушень.

Для проведення перевірки по господарських відносинах з ПП «Абсолют Транс», ПП «Комерцбуд-Д», ТОВ «Веста Метаопт» за період березень 2015 р. суб'єктом господарювання надано оригінали первинних документів: договори, акти надання послуг, податкові накладні, картки рахунку 631, платіжні доручення, реєстри отриманих та виданих податкових накладних.

Також використано бази даних ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська: «Єдиний реєстр податкових накладних», АІС «Податковий блок» підсистеми: «Обробка ПЗ та платежів», «Реєстрація ПП», «Аналітична система».

У періоді, що перевірявся, ПП «Атланта-Агро» здійснювало придбання товарів (робіт, послуг) у наступних підприємств:

1. ПП «Абсолют Транс» (код за ЄДРПОУ 39290886) згідно Договору від 01.10.2014 р. №1/10/10-2014, згідно якого замовник (ПП «Атланта-Агро») доручає виконавцю (ПП «Абсолют Транс»), а виконавець приймає на себе виконання замовником роботи по організації сертифікації вантажу, організації завантаження і відправки залізничних вагонів, оформленню усіх необхідних документів у відповідності із заявками замовника (п.1.1).

На виконання умов вищезазначеного Договору ПП «Абсолют Транс» виписано (оформлено) податкову накладну №2382 від 30.03.2015 р., акт надання послуг №2382 від 30.03.2015 р.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ включено до податкового кредиту за березень 2015 р. на суму 199078,67 грн.

Розрахунки з постачальником здійснювались в безготівковій формі згідно платіжних доручень №3336 від 07.04.2015 р., №3340 від 08.04.2015 р.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 27.03.2015 р. - 08.04.2015 р. по розрахункам з постачальником ПП «Абсолют Транс» станом на 27.03.2015 р. дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня; оборот за період дебету 1194472,00 грн., оборот за період по кредиту 1194472,00 грн.; станом на 08.04.2015 р. дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

В ході аналізу наданих первинних документів встановлено надання ПП «Абсолют Транс» у березні 2015 р. в адресу ПП «Атланта-Агро» комплексу заходів по організації оформлення відправки вантажу.

Згідно з інформаційними базами даних ДПІ встановлено, що ПП «Абсолют Транс» має стан платка - 9 «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням»; основний вид діяльності «неспеціалізована оптова торгівля»; додаток «АМ» до декларації з податку на прибуток за 2014 р. до податкового органу не надавався.

Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг «комплексу заходів по організації оформлення відправки вантажу» в адресу ПП «Атланта-Агро».

Згідно з базою даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ПП «Абсолют Транс» протягом березня 2015 р. придбавались наступні групи товарів: термопрес для приклеювання аплікацій на тканину, тканина дубльована EVA, каталізатор, компонент поліуретану А «Поліол», компонент поліуретану В «Діізоционат», гранат, лимон, банан, апельсин, круг відрізний для дискових пилок, картон з целюлозних волокон, покритий шаром поліетилену, матеріал текстильний нетканий, тканина синтетична пофарбована, машина для загинання деталей взуття мод.SD-802(Z), машина швейна електрична мод.SD-7506, шнур плетений декоративний, шкіра штучна ПВХ, шкіра ВРХ, EVA у вигляді гранул - (товари за кодами УКТЗЕД), а також продукти харчування (молоковмісний сирний продукт, кетчуп, майонез, гірчиця, заправка, соус), цукор білий в мішках (ДСТУ 4623:2006), а реалізовувались в адресу ПП «Атланта-Агро» послуги «комплекс заходів по організації оформлення по відправки вантажу».

Аналізом інформаційних баз даних ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, а саме підсистеми «Перегляд результатів співставлення. Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» АІС «Податковий блок» встановлено, що основними постачальниками ПП «Абсолют Транс» у березні 2015 р. були:

- ТОВ «Камілла С» (код за ЄДРПОУ 39227751) (вид діяльності «неспеціалізована оптова торгівля», кількість працівників - 3 особи; додаток «АМ» до декларації з податку на прибуток до податкового органу не надавався);

- ТОВ «Дісста» (код за ЄДРПОУ 24430372) (вид діяльності «неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»);

- ПП «Тюльпан» (код за ЄДРПОУ 30316696) (вид діяльності «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»);

- ТОВ «Гадячсир» (код за ЄДРПОУ 33460268) (вид діяльності «перероблення молока, виробництва масла та сиру»).

Виходячи з вищевикладеного неможливо простежити ланцюг придбання послуг, наданих в адресу ПП «Атланта-Агро» у березні 2015 р. у зв'язку з відсутністю постачальників даного виду послуг.

Отже, неможливо підтвердити факт придбання та подальшої реалізації в адресу ПП «Атланта-Агро» платником податків ПП «Абсолют Транс» вищезазначених послуг та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції.

Враховуючи наведене встановлено, що постачальник ПП «Абсолют Транс» має ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена до досягнення реальних економічних результатів;

2. ТОВ «Веста Метаопт» (код за ЄДРПОУ 39065552) згідно Договору від 01.09.2014 р. №01/09/10-2014, згідно якого замовник (ПП «Атланта-Агро») доручає виконавцю (ТОВ «Веста Метаопт»), а виконавець приймає на себе виконання замовником роботи по організації сертифікації вантажу, організації завантаження і відправки залізничних вагонів, оформленню усіх необхідних документів у відповідності із заявками замовника (п.1.1).

На виконання умов вищезазначеного Договору ТОВ «Веста Метаопт» виписано (оформлено) податкову накладну №5334 від 27.03.2015 р., акт надання послуг №5334 від 27.03.2015 р.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ включено до податкового кредиту за березень 2015 р. на суму 162512,00 грн.

Розрахунки з постачальником здійснювались в безготівковій формі згідно платіжного доручення №3287 від 03.04.2015 р.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 01.03.2015 р. - 03.04.2015 р. по розрахункам з постачальником ТОВ «Веста Метаопт» станом на 01.03.2015 р. кредиторська заборгованість становить 1796628,00 грн.; оборот за період дебету 2771700,00 грн., оборот за період по кредиту 975072,00 грн.; станом на 03.04.2015 р. дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Згідно з інформаційними базами даних ДПІ встановлено, що ТОВ «Веста Метаопт» має стан платка - 28 «триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС»; основний вид діяльності «оптова торгівля іншими товарами господарського призначення»; додаток «АМ» до декларації з податку на прибуток за 2014 р. до податкового органу не надавався.

Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг «комплексу заходів по організації оформлення відправки вантажу» в адресу ПП «Атланта-Агро».

В ході аналізу наданих первинних документів встановлено надання ТОВ «Веста Метаопт» у березні 2015 р. в адресу ПП «Атланта-Агро» комплексу заходів по організації оформлення відправки вантажу.

Згідно з базою даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ТОВ «Веста Метаопт» протягом березня 2015 р. придбавались наступні групи товарів: пиво, жито 4 кл., кисень рідкий, долбяк, продукти харчування (рис, пшоно, крупа пшенична, крупа ячна, горох шліфований, крупа гречана, макарони), послуги з виготовлення чавунного чану 04-00-12-4, а також товари з кодами УКТЗЕД - салака 13-16+с/м 1/22, сайра №1 60-80 вагова, оптич. передавач WТ1550, банан, а реалізовувались в адресу ПП «Атланта-Агро» послуги «комплекс заходів по організації оформлення по відправки вантажу».

Аналізом інформаційних баз даних ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, а саме підсистеми «Перегляд результатів співставлення. Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» АІС «Податковий блок» встановлено, що основними постачальниками ТОВ «Веста Метаопт» у березні 2015 р. були:

- ТОВ «Айсберг-Фіш» (код за ЄДРПОУ 35863179) (вид діяльності «перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків»);

- ПП «Тюльпан» (код за ЄДРПОУ 30316696) (вид діяльності «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»);

- ТОВ «Щедрий Млин» (код за ЄДРПОУ 38113442) (вид діяльності «виробництво продуктів борошно - круп'яної промисловості»).

Виходячи з вищевикладеного неможливо простежити ланцюг придбання послуг, наданих в адресу ПП «Атланта-Агро» у березні 2015 р. у зв'язку з відсутністю постачальників даного виду послуг.

Отже, неможливо підтвердити факт придбання та подальшої реалізації в адресу ПП «Атланта-Агро» платником податків ТОВ «Веста Метаопт» вищезазначених послуг та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції.

Враховуючи наведене встановлено, що постачальник ТОВ «Веста Метаопт» має ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена до досягнення реальних економічних результатів.

3. ПП «Комерцбуд-Д» (код за ЄДРПОУ 39065657) згідно Договору від 01.09.2014 р. №1/09/02-2014, згідно якого замовник (ПП «Атланта-Агро») доручає виконавцю (ПП «Комерцбуд-Д»), а виконавець приймає на себе виконання замовником роботи по організації сертифікації вантажу, організації завантаження і відправки залізничних вагонів, оформленню усіх необхідних документів у відповідності із заявками замовника (п.1.1).

На виконання умов вищезазначеного Договору ПП «Комерцбуд-Д» виписано (оформлено) податкову накладну №4351 від 27.03.2015 р., акт надання послуг №4351 від 27.03.2015 р.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з ПДВ, даним декларації з ПДВ включено до податкового кредиту за березень 2015 р. на суму 203867,00 грн.

Розрахунки з постачальником здійснювались в безготівковій формі згідно платіжного доручення №3228 від 01.04.2015 р.

Згідно картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період 27.03.2015 р. - 03.04.2015 р. по розрахункам з постачальником ПП «Комерцбуд-Д» станом на 27.03.2015 р. кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня; оборот за період дебету 1223203,40 грн., оборот за період по кредиту 1223203,40 грн.; станом на 03.04.2015 р. дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Згідно з інформаційними базами даних ДПІ встановлено, що ПП «Комерцбуд-Д» має стан платка - 28 «триває процедура припинення (направлені заперечення органу ДФС»; основний вид діяльності «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням»; додаток «АМ» до декларації з податку на прибуток за 2014 р. до податкового органу не надавався.

Це свідчить про відсутність у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині надання послуг «комплексу заходів по організації оформлення відправки вантажу» в адресу ПП «Атланта-Агро».

В ході аналізу наданих первинних документів встановлено надання ПП «Комерцбуд-Д» у березні 2015 р. в адресу ПП «Атланта-Агро» комплексу заходів по організації оформлення відправки вантажу.

Згідно з базою даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що підприємством ПП «Комерцбуд-Д» протягом березня 2015 р. придбавались наступні групи товарів: вазелінова олія 15 (кг), олива PRISTA UTTO 80W (210 л), олива Statoil Maxway 10W-40 (208 л), олива Statoil Lazerway LL 5W-30 (4 л), сардина 175+Иваси св./м 1/10, оселедець св/мор 350, салака св/мор вагова, риба, морепродукти та ін. - (товари з кодами УКТЗЕД), плита бронефутеровочна гребінчаста, кр. ПМН.000.04.004, кондитерські вироби, індик тушка охол.1-ї категорії, нескафе Голд д/п 16х140 г та ін., а реалізовувались в адресу ПП «Атланта-Агро» послуги «комплекс заходів по організації оформлення по відправки вантажу».

Аналізом інформаційних баз даних ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, а саме підсистеми «Перегляд результатів співставлення. Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» АІС «Податковий блок» встановлено, що основними постачальниками ПП «Комерцбуд-Д» у березні 2015 р. були:

- ТОВ «Айсберг-Фіш» (код за ЄДРПОУ 35863179) (вид діяльності «перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків»);

- ТОВ «УПГ-Інвест» (код за ЄДРПОУ 33418719) (вид діяльності «розведення свійської птиці»);

- ПП «Тюльпан» (код за ЄДРПОУ 30316696) (вид діяльності «надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна»);

- ТОВ «Дісста» (код за ЄДРПОУ 24430372) (вид діяльності «неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами»);

- ТОВ «Олександрійський Цукровий Завод» (вид діяльності «виробництво цукру»);

- ПАТ «ПРМЗ» (вид діяльності «виробництво парових котлів, крім котлів центрального опалення»).

Виходячи з вищевикладеного неможливо простежити ланцюг придбання послуг, наданих в адресу ПП «Атланта-Агро» у березні 2015 р. у зв'язку з відсутністю постачальників даного виду послуг.

Отже, неможливо підтвердити факт придбання та подальшої реалізації в адресу ПП «Атланта-Агро» платником податків ПП «Комерцбуд-Д» вищезазначених послуг та взагалі підтвердити реальність здійснення господарської операції.

Враховуючи наведене встановлено, що постачальник ПП «Комерцбуд-Д» має ознаки фіктивності, діяльність підприємства спрямована на отримання податкової вигоди третіх осіб та не направлена до досягнення реальних економічних результатів.

У ході проведення перевірки встановлено, що ПП «Атланта-Агро» отримувало від постачальників ПП «Абсолют Транс», ПП «Комерцбуд-Д», ТОВ «Веста Метаопт» послуги, а саме «комплекс заходів по організації оформлення відправки вантажу», однак у платника податків відсутні належним чином оформлені звіти про виконання робіт (надані послуги) та акти здачі-приймання робіт, де було б зазначено, які саме роботи/послуги було виконано, ким саме, місця надання даних послуг інше. Також не надано плану проведених робіт чи інші підтверджуючі документи з доказом використання цих послуг (робіт) в господарській діяльності підприємства.

Вищезазначене доводить неможливість реального здійснення ПП «Атланта-Агро» задекларованих господарських операцій з постачальниками ПП «Абсолют Транс», ПП «Комерцбуд-Д», ТОВ «Веста Метаопт» за відповідний період з придбання вищезазначених послуг.

Отже, зазначені операції не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів, надання робіт/послуг.

Основний вид діяльності ПП «Атланта-Агро» 52.29 «інша допоміжна діяльність у сфері транспорту». Згідно з наданим до перевірки ПП «Атланта-Агро» штатним розкладом на підприємстві рахується 61 особа, з яких 49 - менеджери з транспортно-експедиторської діяльності.

Тобто, усі вищезазначені трудові ресурси підприємства та послуги придбані у постачальників (комплекс заходів по організації оформлення відправки вантажу) є складовими для здійснення суб'єктом господарювання ПП «Атланта-Агро» своєї господарської діяльності.

Позивач не погоджується з вказаними доводами податкового органу з огляду на таке.

Для якісного, повного та швидкого виконання замовлень від експортерів або зернотрейдів, через виробничу необхідність та обсяги замовлень, позивач для виконання частини таких робіт залучає третіх осіб. Посилання контролюючого органу на відсутність у деяких виконавців кодів КВЕД, необхідних для здійснення певних видів господарської діяльності є недоречним, оскільки відповідно до ст.6 Господарського кодексу України та ст.3 Цивільного кодексу України загальним принципом господарювання є свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом. Факт надання послуг вказаними контрагентами а адресу ПП «Аталанта-Агро» підтверджується необхідними первинними документами (договорами, актами виконаних робіт/наданих послуг, податковими накладними, платіжними дорученнями, сертифікатами якості, карантинними сертифікатами, ветеринарними свідоцтвами). В Аті перевірки ДПІ не спростовує факт використання ПП «Атланта-Агро» отриманих послуг від вказаних контрагентів. Контрагенти ПП «Атланта-Агро» на час укладання договорів та під час виконання сторонами своїх зобов'язань мали необхідний обсяг правосуб'єктності. Позивач провадить свою господарську діяльність на всій території України, саме цим обумовлювалась кількість залучених третіх осіб до частини таких робіт, частина вказаних підприємств знаходиться в інших областях, з огляду на вказані обставини та специфіку правовідносин, місце укладання договорів, місце складання і місце підписання актів надання послуг та фактичне місце надання таких послуг нерідко різнилися, саме тому такі дані в актах не зазначалися. У Акті перевірки податковим органом не наведено жодних доказів відсутності об'єктів оподаткування та неможливості реального здійснення ПП «Атланта-Агро» господарських операцій з контрагентами, так і факту порушення позивачем податкового законодавства.

З огляду на викладені обставини суд виходить з наступного.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Стаття 201 Податкового кодексу України встановлює вимоги до складання податкових накладних.

Відповідно до підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (у відповідній редакції) реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Суд звертає увагу, що усі доводи позивача ґрунтуються виключно на наявності усіх первинних документів підприємства та відсутності правового регулювання нести відповідальність зі дії контрагентів.

Разом з тим, порушення виявлені під час перевірки позивачем належним чином не обґрунтовуються.

Недоліки оформлення актів виконаних робіт/послуг позивачем визнано.

На підтвердження належної правосуб'єктності контрагентів на час укладання договорів та під час виконання сторонами своїх зобов'язань не долучено жодного доказу.

Також позивачем не пояснюється яким чином спірними контрагентами із видами діяльності, не пов'язаними з наданням будь-яких послуг, такі надавалися. Адже, згідно заявок до укладених Договорів, позивач просив надати послуги: вивіз інспектора служби держветконтролю на кордоні та транспорті на пункт відвантаження, до завантаження вагонів та після завантаження з пункту завантаження; вивіз інспектора держветлікарні на пункт навантаження для відбору зразків; супровід відібраних зразків в држветлабораторію, в карантинну лабораторію; контроль за кількістю та якістю вантажу, який прибув, вантажоотримувачу. Основні види діяльності контрагентів «неспеціалізована оптова торгівля» (ПП «АбсолютТранс»), «оптова торгівля іншими товарами господарського призначення» (ТОВ «Веста Метаопт»), «оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням» (ПП «Комерцбуд-Д»).

З наданої первинної документації підприємства не вбачається можливим дослідити:

постачальників послуг за укладеними Договорами;

економічну доцільність (ділову мету) отриманих послуг, враховуючи основний вид діяльності позивача, який дає можливість самостійно здійснювати обсяг робіт; невідповідність видів діяльності контрагентів фактично наданим послугам;

доцільність використання послуг третіх осіб;

використання отриманих послуг у власній господарській діяльності;

отримання позивачем економічного ефекту в результаті провадження господарської діяльності.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство не встановлює конкретного переліку первинних документів, складенням яких має оформлюватися господарська операція, та не визначає ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі, втім умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити однозначний висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту.

Таким чином, надані первинні документи підприємства мають знеособлений характер та не містять конкретної інформації про переміщення/ отримання товару, а тому не можуть бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій, з урахуванням заявлених видів діяльності, специфіки наданих/отриманих послуг.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак; юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи.

Чинне законодавство не оперує поняттям типового чи нетипового виду діяльності підприємства. Підприємство має право здійснювати будь-яку господарську діяльність, яка не суперечить законодавству.

Згідно пп. 14.1.231 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, Податковим кодексом України встановлено, що тільки у межах господарської діяльності платника податку, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг, платник податку, має право на віднесення таких сум до податкового кредиту звітного періоду.

Господарським Кодексом України визначено наступне:

Підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарюванні у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовленим та реалізацію продукції, виконання робіт та надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Податковим кодексом України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Виходячи з вищевикладених норм Господарського Кодексу та Податкового кодексу України, що надають визначення господарської (підприємницької) діяльності, межами господарської діяльності встановлюються:

доходи в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах отримані таким платником податків у зв'язку з продажем (поставкою) товарів (робіт, послуг);

діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку.

Правовий аналіз норм чинного законодавства свідчить про те, що приписи Податкового кодексу України ставлять в залежність право платника податків на формування валових витрат та податкового кредиту підприємства від наявності чи відсутності прибутку по окремим господарським операціям.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 203 ЦК України наведено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Законом закріплено презумпцію правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК). З наведеного випливає, що правочин (договір) є правомірним, а отже й дійсним. Неправомірність (недійсність) правочину повинна бути прямо передбачена законом або встановлена рішенням суду, що набрало законної сили.

Відповідно до Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлений перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Згідно ч. 2, 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена ЦК, законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Недійсними правочини можуть вважатися лише за умови доведеності фактів, що свідчать про нікчемність даного правочину.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

У п. 24 Постанови Пленуму від 06.11.2009 № 9 Верховний Суд України відзначив, що для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків. У разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Під час перевірки податковий орган встановив обставини, які свідчать про укладення договорів з контрагентами (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами.

Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими під час судового розгляду справи.

Крім того, керуючись ОСОБА_1 Адміністративного Суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини.

1. Рух активів у процесі здійснення господарської операції.

2. Установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції.

3. Установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

Позивач під час розгляду справи не навів суду жодних обставин та доказів, які б свідчили про відповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності сторін цих операцій, звичність цих операцій для цих осіб, їх прибутковість, та/або інших обставин, які б в сукупності могли свідчити про реальність вчинених операцій, наявність факту отримання послу, а також того, що вчинення зазначених операцій було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання обґрунтованої податкової вигоди.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що в спірних правовідносинах відповідач зробив висновок щодо неможливості фактичного здійснення платником податків операцій під час встановлення певних фактів та обставин в порядку виконання покладених на неї обов'язків, а саме: документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Атланта-Агро». По суті зазначений висновок відповідача не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії в розумінні положень ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, та не виходить за рамки компетенції податкового органу.

У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.2 ст. 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

У статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, можливість використання відповідачем інформаційних баз даних прямо передбачене Податковим кодексом України.

Враховуючи, що в контексті позовних вимог не оскаржуються дії податкового органу щодо проведення перевірки та формування висновків Акту перевірки, висновки позивача щодо неналежності використання податковим органом інформаційних баз даних при проведенні перевірки, не спростовують виявлених під час такої перевірки порушень платника податків.

Відповідно до положень ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Відповідачем належним чином доведено правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які б могли свідчити про обґрунтованість позовних вимог.

За наведених обставин у сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у відповідній редакції) під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи те, що під час звернення до адміністративного суду позивач сплатив судовий збір за майнові вимоги у розмірі 487,20 грн., із необхідних 4872,00 грн. то з нього підлягає стягнення до Державного бюджету України судовий збір у розмірі 4384,80 грн.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Атланта-Агро» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, - відмовити.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з Приватного підприємства «Атланта-Агро» судовий збір в розмірі 4384,80 грн. (чотири тисячі триста вісімдесят чотири грн. 80 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 26.10.15 Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3