Постанова

від 04.11.2015 по справі 826/5816/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5816/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Малого підприємства «Рокада» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року у справі за адміністративним позовом Малого підприємства «Рокада» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Мале підприємство «Рокада» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - позивач або МП «Рокада») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.04.2014 року № 0005112203 і № 0005122203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.04.2014 року № 0005112203 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 65 730,50 грн. (в тому числі 52 584,40 грн. - за основним платежем, 13 146,10 грн. - штрафів); визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 15.04.2014 року № 0005122203 в частині визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 69 190 грн. (в тому числі 55 352 грн. - за основним платежем, 13 838 грн. - штрафів). В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 липня 2015 року позивач та відповідач звернулися до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційними скаргами.

Позивач просив ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позову та постановити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач просив ухвалене у справі судове рішення скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які прибули у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка МП «Рокада» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин з ТОВ «Варгус» (ідентифікаційний код 38292767) за період з 01.09.2013 року по 31.10.2013 року, за результатами якої складений акт від 20.03.2014 року № 274/26-54-22-03/36993625 (надалі - акт перевірки).

У відповідності до змісту вказаного акту перевірки, копія якого наявна в матеріалах справи, містяться висновки працівника податкової інспекції про завищення позивачем, в порушення норм п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, показника валових витрат за 2013 рік на суму 376 760 грн., та завищення показника податкового кредиту за місяці вересень і жовтень 2013 року на загальну суму 75 352 грн., в порушення норм п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 і п. 200.2 ст. 200 цього Кодексу. Епізоди даних правопорушень відповідач пов'язує з фактом неправомірного врахування МП «Рокада» при визначенні об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість витрат на придбання товарів і послуг на загальну суму 452 112 грн. (з ПДВ) у контрагента ТОВ «Варгус» на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2013 року № 2013/95 та договору транспортної експедиції від 21.10.2013 року № 2013/67. На думку перевіряючого, ТОВ «Варгус» має ознаки фіктивності, а тому не мало реальних можливостей для здійснення зазначених господарських операцій.

За результатами проведеної документальної перевірки МП «Рокада» перевіряючий дійшов висновку про заниження позивачем податку на прибуток за 2013 рік на суму 71 584 грн. (що складає 19 відсотків від розміру заниженого об'єкта оподаткування в сумі 376 760 грн.) та податку додану вартість за вересень 2013 року на суму 55 352 грн. і за жовтень 2013 року - 20 000 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла наступні податкові повідомлення-рішення (форми «Р») від 15.04.2014 року:

- за № 0005112203, яким визначило МП «Рокада» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 89 480 грн., в т.ч. 71 584 грн. за основним платежем, 17 896 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- за № 0005122203, яким визначило МП «Рокада» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 94 190 грн., в т.ч. 75 352 грн. за основним платежем, 18 838 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вважаючи зазначені рішення податкового органу протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між МП «Рокада» та ТОВ «Варгус» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності. Водночас, суд зазначив, що позивачем не підтверджено реальне понесення ним витрат на придбання послуг з організації автомобільних перевезень належними первинними документами та зв'язок таких операцій з його господарською діяльністю, а тому висновок податкового органу щодо відсутності у позивача правових підстав для віднесення до складу валових витрат суми коштів у розмірі 100 000 та до складу податкового кредиту за звітний період жовтень 2013 суми ПДВ 20 000 грн., на підставі первинних документів (податкових накладних), виписаних згідно договору від 21.10.2013 року № 2013/67 є обґрунтованим.

Однак колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції в повній мірі з огляду на наступне.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, до складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV (надалі - Закон №996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку (який основою будь-якого іншого обліку) господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на оплату виконаних робіт до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за виконані роботи до складу податкового кредиту, необхідні первинні документи (платіжні доручення, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до ст.1 зазначеного закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ст.9 Закону №996, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, між МП «Рокада» та ТОВ «Варгус», в особі директора Невідомого Є.В., укладено договір купівлі-продажу за № 2013/95 від 09.09.2013 року, за умовами якого Продавець (ТОВ «Варгус») реалізовує, а Покупець (позивач) придбаває цистерни для зрідження газу, бувшого використання, об'ємом 46 куб.м. (надалі - товар), у кількості 4-х штук. Загальна сума Договору становить 332 112 грн., крім того ПДВ. Поставка товару здійснюється на умовах FCA Київ у відповідності до Міжнародних правил Інкотермс-2010. Організація перевезення товару здійснює Покупець. Товар надається Покупцю разом з наступними документами: рахунком-фактурою, видатковою та податковою накладними. Оплата вартості поставлених товарів здійснюється Покупцем шляхом 100% передплати коштів на розрахунковий рахунок Продавця у банку на підставі виставленого рахунку-фактури.

На підтвердження факту товарності зазначених господарських операцій з ТОВ «Варгус» та проведення розрахунків за отримані товари позивач надав до суду копії наступних документів: рахунку-фактури від 27.09.2013 року № 124; видаткової накладної від 01.10.2013 року № 124 на суму 332 112 грн. (з ПДВ); податкових накладних від 27.09.2013 року № 124 на суму 166 056 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 676 грн.) і від 30.09.2013 року № 130 на суму 166 056 грн. (в т.ч. ПДВ - 27 676 грн.), підписаних Невідомим М.Є. та скріплених печаткою ТОВ «Варгус»; оригінали виписок Відділення ПАТ «БТА Банк» (МФО 321723) по особовому рахунку МП «Рокада» № 26005001000045 за період з 27.09.2013 року та 30.09.2013 року, де наявні відомості про перерахування позивачем коштів на загальну суму 332 112 грн. (вартості товару), згідно відповідного договору та рахунку-фактури № 124 від 27.09.2013 року; роздруківку з електронного реєстру документів (довіреностей) за 2013 рік та відповідних аркушів журналу реєстрації довіреностей, що вівся у паперовій формі.

Про факт відображення позивачем даних господарських операцій в бухгалтерському обліку зазначено в акті перевірки, а саме: надходження товарів та перерахування коштів зафіксовані в кореспонденції субрахунків рахунків бухгалтерського обліку 281 «Товари на складі», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 6442 «Податковий кредит» з проводками на відповідні субрахунки.

З змісту перелічених вище первинних документів вбачається, що вони оформлені у відповідності до вимог Закону № 996-ХІV, а також у повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Згідно усних пояснень представника позивача, наданих ним під час судового розгляду справи, придбані у ТОВ «Варгус» цистерни для зберігання зріджених газів бувшого використання в кількості 4-х штук були всі реалізовані контрагенту-нерезиденту - ТОВ «Тосол-Плюс» (Республіка Таджикистан) - на підставі контракту від 09.09.2013 року № 0909/01. На підтвердження вказаного вище позивачем були надані суду копії протоколів візуального огляду ємкостей для зберігання зрідженого газу за заводськими номерами 09276, 96706, 52719 і 275200, датованих 02.10.2013 року, та актів попереднього огляду щодо відповідності зазначеного обладнання підвищеної небезпеки вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки і спроможності суб'єкта господарювання його експлуатувати від 02.10.2013 року; копії вказаного контракту купівлі-продажу від 09.09.2013 року № 0909/01, рахунків-фактур, міжнародних товарно-транспортних накладних та вантажних митних декларацій від 17.10.2014 року та 17.10.2014 року.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у позивача ділової мети на укладення з ТОВ «Варгус» договору купівлі-продажу від 09.09.2013 року № 2013/95 та, відповідно, про наявність зв'язку між спірним правочином та господарською діяльністю позивача.

Водночас, відповідачем під час судового розгляду даної справи не надано суду належних документальних доказів відсутності у названого контрагента позивача спеціальної податкової правосуб'єктності на момент укладення і виконання обов'язків за договором купівлі-продажу від 09.09.2013 року № 2013/95, зокрема, того, що ТОВ «Варгус» не було зареєстроване в якості платника податку на додану вартість або того, що його реєстрація платником податку на додану вартість була анульована у встановленому законом порядку, а відтак суд приходить до висновку, що наявні у матеріалах справи копії податкових накладних, на підставі яких позивач сформував податковий кредит за період вересень 2013 року, цілком відповідають вимогам, встановленим ст. 201 Податкового кодексу України.

Також, відповідачем не було надано до суду належних доказів, які б свідчили про відсутність у підприємства ТОВ «Варгус» умов для здійснення господарської діяльності у сфері торгівлі (відсутність майна, офісних/складських приміщень, в т.ч. орендованих, а також трудових ресурсів, тощо), в т.ч. із залученням найманих фізичних осіб, на момент укладення і вчинення спірного правочину.

Крім того, відповідачем не доведено існування обставин щодо нікчемності правочину (договір купівлі-продажу від 09.09.2013 року № 2013/95), підписання такого договору та первинних документів до нього неуповноваженими на те особами, про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб учасників спірного правочину - ТОВ «Варгус» і МП «Рокада», - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання цього Договору, оскільки, як вбачається зі змісту акта перевірки позивача, в якості підстави для висновків контролюючого органу про порушення МП «Рокада» вимог податкового законодавства, на підставі чого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині сум грошових зобов'язань, зазначається, що до ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшов вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року по справі № 761/2932/13-к, яким саме ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 205 КК України.

Таким чином, вбачається, що вказаний вирок винесений лише стосовно ОСОБА_5

Також, у матеріалах справи наявна копія постанови прокуратури Подільського району м. києві від 29.01.2014 про закриття кримінального провадження в частині (що надійшла із супровідним листом від 11.02.2015 року № 77-259вих-15 у відповідь на судовий запит від 15.01.2015 року), якою кримінальне провадження № 12013110070006449, що розпочато за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 200 КК України, закрито.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що громадянин Невідомий Є.В. пояснив, що він є директором ТОВ «Варгус», ним здійснюється фінансово-господарська діяльність товариства у відповідності до вимог чинного законодавства, всі фінансово-господарські операції є законними.

Враховуючи наведені вище обставини справи, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів податкового органу про заниження позивачем в порушення норм ПК України податку на прибуток та податку на додану вартість за перевіряємий період за наслідками господарських операцій з придбання у ТОВ «Варгус» товарів (цистерн) на загальну суму 332 112 грн. (в т.ч. ПДВ - 55 352 грн.) на підставі договору від 09.09.2013 року № 2013/95.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між МП «Рокада» та ТОВ «Варгус», в особі директора Невідомго Є.В. був укладений ще договір транспортної експедиції від 21.10.2013 року № 2013/67. За умовами цього Договору Експедитор (ТОВ «Варгус») зобов'язується за плату силами свого представника виконати для Клієнта (позивача) пов'язані з перевезенням вантажу допоміжні операції, а саме: оформлення накладних на вантаж, що відправляється; оформлення одержання вантажів, що прибувають; доставку вантажу перевізникові зі складу вантажовідправника і від перевізника - на склад вантажоодержувача; додаткові послуги (перевірка кількості і стану вантажу, його навантаження та розвантаження, сплата мита, зборів та витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних процедур, тощо).

На підтвердження фактів надання ТОВ «Варгус» допоміжних послуг з організації перевезень вантажів, проведення взаєморозрахунку позивач надав до суду копії наступних документів: рахунків-фактур від 23.10.2013 року № 78, від 25.10.2013 року № 94, від 30.10.2013 року № 107; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 23.10.2013 року № 78 на суму 48 000 грн. (з ПДВ), від 25.10.2013 року № 94 на суму 38 400 грн. (з ПДВ), від 30.10.2013 року № 107 на суму 33 600 грн. (з ПДВ), всього на загальну суму 120 000 грн. (в т.ч. ПДВ 20 000 грн.). З текстів яких вбачається, що такі акти оформлені за результатами надання послуг з «організація автоперевезень по Україні» без конкретизації переліку наданих послуг та відповідно їх кількості; податкових накладних від 23.10.2013 року № 78 на суму 48 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 000 грн.), від 25.10.2013 року № 94 на суму 38 400 грн. (в т.ч. ПДВ - 6 400 грн.), від 30.10.2013 року № 107 на суму 33 600 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 600 грн.), підписаних Невідомим М.Є. та скріплених печаткою ТОВ «Варгус»; оригіналу виписки Відділення ПАТ «БТА Банк» (МФО 321723) по особовому рахунку МП «Рокада» № 26005001000045 за 15.11.2013 року, де наявні відомості про перерахування позивачем коштів на загальну суму 120 000 грн. (вартості послуг за організацію автоперевезень з ПДВ) згідно відповідного договору.

При цьому, судом першої інстанції було зазначено, що інших первинних документів та документів організаційно-розпорядчого характеру, оформлених на підставі та на виконання договору від 21.10.2013 року № 2013/67 з ТОВ «Варгус», зокрема: завдань (заявок) на надання тих чи інших послуг відносно конкретних вантажів; доручень, виданих Замовником Експедитору на право здійснення певних дій від імені МП «Рокада», у тому числі для укладення та підписання договорів перевезень, оформлення перевізної документації, оплати митних та інших платежів; документів, що підтверджують факти передачі Замовником Експедитору певної документації на вантаж, необхідної для виконання зобов'язань за спірним договором, та вантажів під звіт; відповідних товарно-транспортних накладних, оформлених для/за результатами здійснення перевезень; розрахунку вартості спірних послуг, тощо, позивач суду не пред'явив та пояснень щодо причин їх відсутності не надав.

Разом з тим, на вимогу апеляційного суду позивачем були надані докази отримання та транспортування товару придбаного у ТОВ «Варгус», а саме: засвідчена копія витягу з журналу реєстрації довіреностей МП у формі ТОВ «РОКАДА» про видачу співробітнику підприємства ОСОБА_6 довіреності на отримання матеріально-технічних цінностей у ТОВ «ВАРГУС» (запис №000033); засвідчена копія транспортного заказу №132-АС від 4 жовтня 2013 року; засвідчена копія товарно-транспортної накладної №071013-4/4 від 7 жовтня 2013 року; засвідчена копія транспортного заказу №131-АС від 4 жовтня 2013 року; засвідчена копія товарно-транспортної накладної №071013-3/4 від 7 жовтня 2013 року; засвідчена копія транспортного заказу №130-АС від 4 жовтня 2013 року; засвідчена копія товарно-транспортної накладної №071013-2/4 від 7 жовтня 2013 року; засвідчена копія транспортного заказу №129-АС від 4 жовтня 2013 року; засвідчена копія товарно-транспортної накладної №071013-1/4 від 7 жовтня 2013 року; доповнення №1 від 10 жовтня 2013 р. до договору купівлі-продажу №2013/95 від 9 вересня 2013 р.

Також надані докази оприбуткування і обліку товару придбаного у ТОВ «Варгус» в системі бухгалтерського обліку МП ТОВ «Рокада»: реєстр документів за 01.10.08-31.12.15рр. по МП «Рокада» ТОВ та ТОВ «Варгус»; оборотно-сальдова відомість по рахунку №631. Замовлення. Контрагент: Варгус за 01.12.12-31.12.15рр.; оборотно-сальдова відомість по рахунку №281. Місця зберігання; Партій ТМЦ: Цистерна для зберігання зрідженого газу... за Жовтень 2013 р.

Крім того, надані докази декларування МП ТОВ «Рокада» фінансово-господарських операцій з ТОВ «Варгус»: податкова декларація з податку на додану вартість МП «Рокада» ТОВ від 18.10.2013 р. за вересень 2013 р. у тому числі: Квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. Києві податкової декларації з ПДВ за реєстраційним №9066278226; додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість (розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1)); квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. Києві розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ за реєстраційним №9066279781; додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)); квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. Києві розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за реєстраційним №9066279645; реєстр виданих та отриманих податкових накладних; квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. реєстр виданих та отриманих податкових накладних за реєстраційним №9066280526; податкова декларація з податку на додану вартість МП «Рокада» ТОВ від 20.11.2013 р. за жовтень 2013 р. у тому числі: квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. Києві податкової декларації з ПДВ за реєстраційним №9074759908; додаток №1 до податкової декларації з податку на додану вартість (розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1)); квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. Києві розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ (Д1) за реєстраційним №9074759924; додаток №5 до податкової декларації з податку на додану вартість (розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)); квитанція №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. Києві розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за реєстраційним №9074759925; реєстр виданих та отриманих податкових накладних №2 про прийняття ДПІ в Оболонському р-ні ГУ Міндоходів в м. реєстр виданих та отриманих податкових накладних за реєстраційним №9074759920.

Отже, з наведеного вбачається, що позивачем були надані всі необхідні документи, які підтверджують законність та реальність господарських операцій Малого підприємства «Рокада» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю та ТОВ «Варгус» за договором транспортної експедиції від 21.10.2013 року № 2013/67

В свою чергу відповідачем не зазначено жодних заперечень щодо змісту вказаних первинних документів.

Враховуючи зазначене, судова колегія вважає, що зазначені господарські операції носили реальний характер та були виконані сторонами належним чином, податковий кредит позивач сформував у повній відповідності з вимогами ПК України, а тому підстав для винесення оскаржуваних рішень не вбачається.

Отже, судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Малого підприємства «Рокада» є обґрунтованими та підлягають повному задоволенню, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати в частині відмови визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005112203 від 15 квітня 2014 року про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 23749,50 грн. та № 0005122203 від 15 квітня 2014 року про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 25000 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 196, 202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Малого підприємства «Рокада» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - задовольнити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року - скасувати в частині відмови визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005112203 від 15 квітня 2014 року про донарахування грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 23749,50 грн. та № 0005122203 від 15 квітня 2014 року про донарахування грошового зобов'язання з ПДВ на суму 25000 грн. та прийняти в цій частині нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15 квітня 2014 року № 0005112203 та № 0005122203, винесені Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2015 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Постанова суду складена у повному обсязі 05.11.2015 року.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Міщук М.С.

Бєлова Л.В.