Ухвала

від 21.10.2015 по справі 815/309/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/309/13-а

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірми «Одліс» про надання дозволу на погашення суми боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Постановою від 11 березня 2013 року, ухваленою в порядку письмового провадження, Одеський окружний адміністративний суд відмовив в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірми «Одліс» про надання дозволу на погашення суми боргу в розмірі 52846,10 грн. за рахунок майна підприємства, що перебуває у податковій заставі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, не повно з'ясував обставини справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого судового рішення.

Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недотримання податковим органом послідовності дій, передбачених ст.95 Податкового кодексу України, щодо стягнення з приватного підприємства фірми «Одліс» заборгованості, зокрема, в частині стягнення коштів з рахунків боржника, оскільки згідно даних Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси у підприємства відсутні розрахункові рахунки, з яких може бути здійснено стягнення суми боргу.

ПП фірма «Одліс» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив, що станом на 26.11.2012р. за приватним підприємством фірмою «Одліс» обліковується заборгованість по податку за землю в розмірі 52846,10 грн., яка виникла внаслідок несплати самостійно визначеної суми податкового зобов'язання по податку за землю у розмірі 8368,39 грн. щомісяця.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року по справі №2а/1570/8738/2011 задоволено адміністративний позов ДПІ у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби до приватного підприємства фірми «Одліс» про стягнення заборгованості в розмірі 58437,87 грн.

Суд першої інстанції встановив, що 15.09.2011р. в.о. начальника ДПІ у Київському районі м.Одеси Поповим В.Г. прийнято рішення №22/24-0038 про опис майна приватного підприємства фірми «Одліс» у податкову заставу.

19.10.2011р. податковим керуючим Шинкаренко О.М. здійснено опис активів відповідача у податкову заставу, всього на загальну суму 386960 грн., що підтверджено Актом опису майна від 19.10.2011р. №7/24-0022, на підставі якого до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис про публічне обтяження активів приватного підприємства фірми «Одліс».

Відмовляючи в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про надання дозволу на погашення суми боргу приватного підприємства фірми «Одліс» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог статті 95 Податкового кодексу України , якою передбачено, що право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості може бути реалізовано податковим органом лише за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу, яке вже знаходилось на виконанні у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника було повернуто без виконання.

Суд першої інстанції зазначив, що перед зверненням з даним позовом до суду податковим органом має бути встановлено відсутність або недостатність коштів на розрахункових рахунках платника податків для погашення податкового боргу, тоді як в матеріалах справи відсутні відомості про надходження на адресу позивача підтверджень під час виконання постанови Одеського окружного адміністративного суду від 12 березня 2012 року по справі №2а/1570/8738/2011 щодо недостатності коштів у приватного підприємства фірми «Одліс» для погашення податкового боргу.

Суд першої інстанції, також, встановив, що сума податкового боргу визначена постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/8738/2011 сформувалася станом на 12.03.2012р., тоді як сума податкового боргу, щодо якого позивач просить надати дозвіл на її погашення за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі, сформувалась станом на 26.11.2012р. Позивачем не зазначено, на яку частину заявленої у даному позові суми здійснювались заходи щодо її стягнення під час розгляду адміністративної справи №2а/1570/8738/2011, оскільки за період з 12.03.2011р. по 26.11.2012р. у відповідача виникла нова сума податкового боргу.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є наявність/відсутність підстав для надання податковому органу дозволу на погашення суми боргу в розмірі 52846,10 грн. за рахунок майна приватного підприємства фірми «Одліс», що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг (недоїмка) - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно п.87.2 ст.87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 88.1 статті 88 ПК України визначено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

У відповідності з вимогами п.п.89.1.1 п.89.1 ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Порядок застосування заходів контролюючим органом до платника податків, якій має податковий борг, щодо його погашення встановлений ст.95 ПК України.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, відповідно до ст.95 ПК України первинним заходом органу державної податкової служби в алгоритмі його заходів щодо погашення податкового боргу, є стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Податковим кодексом України встановлено, що орган податкової служби у разі недостатності коштів, приймає заходи щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна. При цьому, орган податкової служби звертається до суду не про стягнення боргу за рахунок майна, а про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, і таке рішення суду є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу, стягнутого з платника податків, та прийняття відповідних заходів щодо погашення податкового боргу шляхом продажу майна.

Тобто, право на звернення до суду про надання дозволу на погашення всієї суми заборгованості за рахунок майна боржника може бути реалізовано податковим органом за наявності рішення суду про стягнення заборгованості за вказаною сумою податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності (з розрахункових рахунків платника податків), яке уже знаходилось на виконанні у податковому органі, однак за відсутності коштів на рахунках боржника (станом на виконання саме цього рішення суду) було повернуто податковому органу без виконання.

В матеріалах справи відсутні відомості про здійснення Державною податковою інспекцією у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби заходів щодо стягнення заборгованості в розмірі 58437,87 грн. з розрахункових рахунків приватного підприємства фірми «Одліс». Тобто, право на стягнення коштів з відповідача за рішенням суду не реалізовано позивачем згідно вимог ст.95 Податкового кодексу України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на відсутність у відповідача розрахункових рахунків, з яких може бути здійснено таке стягнення. Апеляційний суд не бере до уваги такі доводи апелянта, оскільки матеріалами справи підтверджено наявність у приватного підприємства фірми «Одліс» не закритих рахунків у банках ПАТ «КБ «СКБ» (р/р 26004309177002, р/р 26006309177000, р/р 26006309177000, р/р 26062309177000) та АТ «УкрСиббанк» (р/р 26005011735603, р/р 26006011735602, р/р 26007011735601, р/р 26007011735601, р/р 26008011735600) (а.с.25 зворот).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що хоча матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 58437,87 грн. грн., проте вимоги позивача про стягнення цієї податкової заборгованості шляхом надання дозволу на погашення вказаної суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі не підлягають задоволенню, оскільки податковим органом не дотримано послідовності виконання вимог ст.95 ПК України щодо порядку застосування заходів контролюючим органом до платника податків, якій має податковий борг по його погашенню.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої про відсутність правових підстав для задоволення позову Державної податкової інспекції у Київському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 206, 211, 212, ч.5 ст.254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев