Ухвала

від 13.10.2015 по справі 2а-12624/11/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2015 року м. Київ К/800/54776/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

при секретарі: Бруй О.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 травня 2014 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року

по справі №2а-12624/11/2670

за позовом ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1)

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (надалі - ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом, в якому поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві №000001710 від 22.07.2011р.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.05.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2014р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, контролюючим органом проведено камеральну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб громадянина ОСОБА_1 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., за результатами якої складено акт від 01.07.2011р. №1/17-10/НОМЕР_1.

За наслідками проведеної перевірки, на думку податкового органу, встановлено порушення п.9.6 ст.9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині неправильного розрахунку суми інвестиційного прибутку та суми його оподаткування.

На підставі названого акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м.Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №0000011710 від 21.07.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у відповідному розмірі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Судами також встановлено, позивачем в декларації про доходи (вх. №1486 від 04.05.2011р. за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р) було відображено такі доходи: за основним місцем роботи; дохід, одержаний від продажу земельної ділянки; дохід, одержаний від продажу житлового будинку; дохід, одержаний від продажу майнового паю СТОВ «Стебне» відповідно до п. 1 Додаткової угоди №1 до договору купівлі-продажу майнового паю №041010 від 04.10.2010р.

Відповідно до п.1 договору купівлі-продажу майнового паю №041010 від 04.10.2010р., предметом якого є майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства КСП ім.

Горького (СТОВ «Стебне») с. Стебне, Звенигородського району, Черкаської області, номінальною вартістю 246,00 грн., що становить 0,00644 відсотки, який отриманий продавцем в процесі приватизації, вартість продажу майнового паю визначається сторонами в додатковій угоді, яка є невід'ємного частиною даного договору.

Майновий пай, що був предметом договору купівлі-продажу, отриманий позивачем у власність у процесі приватизації, внаслідок реорганізації КСП ім. Горького, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серії ЧЕ-ІІ №004397, виданим Стебнівською сільською радою 11.08.2010р.

На виконання умов п.4.1 договору купівлі-продажу майнового паю №041010 від 04.10.2010р. продавець передав, а покупець прийняв оригінал свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серії ЧЕ-ІІ №004397, виданим Стебнівською сільською радою 11.08.2010р., що підтверджується актом приймання-передачі від 04.10.2010р. до договору купівлі-продажу майнового паю №0410010 від 04.10.2010р.

Відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду, як на території України, так і за її межами, починаючи з дня набрання чинності цим Законом (п. 1.2 ст. 1 Закону), до складу якого, зокрема, включаються доходи у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах (п. 1.3 «в» ст. 1 Закону).

Підпунктом 4.3.18 п. 4.3. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), як сума доходу, отриманого платником податку внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати, отримані ним відповідно до закону, а також сума доходу, отриманого таким платником податку внаслідок відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв), майнових паїв, безпосередньо отриманих ним у власність у процесі приватизації згідно з нормами земельного законодавства.

Законом України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» визначено, що колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Статтею 7 вищезазначеного Закону передбачено, що об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Частина 2 статті 7 цього ж Закону визначає, що суб'єктом права власності у підприємстві є підприємство як юридична особа, а його члени - в частині майна, яку вони одержують при виході з підприємства.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску.

Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства.

Відповідно до ч.2 та ч.3 ст.9 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2001р. №177 «Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки», затверджені Методика уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих, Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення та Типове положення про комісію з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, закріплено, що майновий пай - частка майна члена підприємства у пайовому фонді, виражена у грошовій формі та у відсотках розміру пайового фонду.

Відповідно до абз.1 п. 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком.

Згідно з п.14 цього ж Порядку свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства.

Як встановлено судами, частка майна позивача у пайовому фонді, як члена такого підприємства, підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновим сертифікатом) серії ЧЕ-ІІ №004397, виданим Стебнівською сільською радою 11.08.2010 року.

Доказів на підтвердження того, що вказане свідоцтво визнано недійсним у встановленому порядку, або містить недостовірні відомості, відповідачем до суду не надано.

Враховуючи викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками попередніх судових інстанцій, що оскільки майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства, яке є у наявності у позивача, то правомірним є застосування положень п.п.4.3.18. п.4.3 ст.4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та безпідставне нарахування податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб згідно спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 26 травня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

Ю.І. Цвіркун