Постанова

від 22.10.2015 по справі 804/8355/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2015 р. м. Київ К/800/15299/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Карася О.В., Рибченка А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-комунальне підприємство «Техпроменерго» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-комунальне підприємство «Техпроменерго» на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробнично-комунальне підприємство «Техпроменерго» (далі - позивач, ТОВ «ВКП «Техпроменерго») звернулось до суду із позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000321503 від 13.02.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року адміністративний позов задоволено.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками в порядку та у спосіб, встановлений нормативними актами України, не може здійснюватися іншим способом, ніж способом внесення змін в договір оренди земельної ділянки.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, мотивував своє рішення тим, що з набранням чинності Податковим кодексом України (далі - ПК України) річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати, до моменту внесення до договору відповідних змін. Тобто, розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про його скасування, як такого, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, рішення суду першої інстанції залишити в силі, як скасованого помилково. У доводах касаційної скарги зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення про сплату суми податкового зобов'язання з орендної плата з юридичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою в порядку та у спосіб, встановлений нормативними актами України, не може здійснюватися іншим способом, ніж способом внесення змін в договір оренди земельної ділянки

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

ТОВ «ВКП «Техпроменерго», зареєстроване рішенням Дніпропетровського міського управління юстиції 24.09.2002 року та перебуває на податковому обліку Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, або відповідач) з 07.09.2010 року за № 6684.

Завідувачем сектору ресурсних та неподаткових платежів управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, на підставі повідомлення від 13.01.2014 року № 8, виданого ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, згідно з п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78, п. 79.1 та п.79.2 ст. 79 ПК України та відповідно до наказу ДПІ у Бабушкінському районі № 26 від 13.01.2014 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ВКП «Техпроменерго» (код за ЄДРПОУ 32176120) з питань повноти нарахування з орендної плати за землю за період з 01.01.2013 року по 30.11.2013 року.

Відповідачем не доведено, що копія наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату, час та місце проведення такої вручено позивачу відповідно до вимог ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України.

За результатами перевірки складено акт № 189/1503/32176120 від 28.01.2014 року, в якому зазначено про порушення позивачем п.п. 16.1.4. п. 16.1. ст. 16 та п. 276.3. ст. 276 ПК України, внаслідок чого встановлено заниження орендної плати за земельні ділянки, розташовані на території Бабушкінського району за січень - листопад 2013 року у загальному розмірі 112081,42 грн.

На підставі акту перевірки, 13.02.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення Форми «Р» за № 0000321503, яким ТОВ «ВКП «Техпроменерго» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб, за основним платежем на суму 112081,42 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 56040,71 грн.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності обставин, зокрема у разі якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України).

Згідно з п. 78.4 ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Стаття 79 ПК України визначає особливості проведення документальної невиїзної перевірки, п. 79.2 якої передбачено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що аналізованими нормами ПК України встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою для проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог п. 78.1 ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Право платника оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього не залежить від виду такої. Реалізація такого права за відсутності обов'язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою.

Окрім того, незважаючи на проголошену пп. 79.3 ст. 79 ПК України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім. Такий висновок узгоджується з приписами пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 ПК України.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27.01.2015 року у справі № 21-425а14.

Як вбачається із наявного в матеріалах справи акту перевірки від 28.01.2014 року № 189/1503/32176/20 (а.с. 12-17) перевірка позивача проводилась з 16.01.2014 року по 22.01.2014 року. В свою чергу, копія наказу про проведення перевірки та повідомлення про дату, час та місце проведення такої надіслані позивачу поштою 14.01.2013 року та докази вручення позивачу таких відсутні.

Тобто, дії відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача є протиправними, оскільки відповідачем не було належним чином повідомлено позивача за 10 календарних днів до початку проведення такої, а тому невиконання відповідачем вимог ст. 78 та п. 79.2 ст. 79 ПК України призводить до визнання перевірки протиправною та, як наслідок, відсутності правових наслідків такої.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм матеріального права та з урахуванням вказаної правової позиції Верховного Суду України, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000321503 від 13.02.2014 року підлягає скасуванню.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 223 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення.

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини встановлені повно та правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі ст. 229 КАС України, скасовує рішення судів першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 222, 223, 229, 232, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-комунальне підприємство «Техпроменерго» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 3 липня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі № 804/8355/14 скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробнично-комунальне підприємство «Техпроменерго» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0000321503 від 13.02.2014 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго» (код ЄДРПОУ 32176120) суму судового збору в розмірі 2689 грн. 97 коп., сплачену згідно банківських квитанцій № 10627.452.1 від 18 червня 2014 року та № 185064071 від 31 березня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235-244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

О.В. Карась

А.О. Рибченко