Постанова

від 29.10.2015 по справі 910/28297/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2015 р. Справа№ 910/28297/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Куксова В.В.

Шаптали Є.Ю.

при секретарі судового засідання Котовський С.О.

за участю представників:

від позивача: Смосюк С.М. - за належним чином оформленою довіреністю; Петровський О.М. - директор;

від відповідача-1: не з`явились;

від відповідача-2: не з`явились;

від відповідача-3: не з`явились;

від третьої особи: Шумелда Р.Р. за належним чином оформленою довіреністю; Могінська Т.А. - за належним чином оформленою довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівської міської ради

на рішення Господарського суду м. Києва від 19.05.2015 року

у справі № 910/28297/14 (Головуючий суддя Підченко Ю.О., судді: Літвінова М.Є., Нечай О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи"

до відповідач-1: Львівської міської ради

до відповідач-2: Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

до відповідач-3: Львівської обласної державної адміністрації

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу

про визнання договорів недійсними, застосування наслідків недійсності правочину та відшкодування збитків у розмірі 197 478 061,25 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівської обласної державної адміністрації про стягнення з Львівської міської ради на користь позивача за наслідками визнання правочинів недійсними грошові кошти у розмірі 39 891 291,69 грн. (з урахуванням інфляції і процентів за користування чужими коштами), у тому числі 38 763 652,89 грн. - за Договором купівлі - продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року № 4830, 1 127 638,80 грн. - за Договорами оренди землі від 28.11.2007 року №№Г-481 і Г-482, стягнути солідарно з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівської міської ради на користь ТОВ "Українські інвестиційні системи" за наслідками визнання правочинів недійсними грошові кошти у розмірі 18 776 574,89 грн. (з урахуванням інфляції і процентів за користування чужими коштами), у тому числі 14 260 552,45 грн. - за Договором купівлі - продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року № 4830, 4 516 022,44 грн. - за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7, стягнути з Львівської міської ради на користь позивача у зв'язку із вчиненням недійсного правочину збитки у розмірі 138 810 194,67 грн. (з урахування заяв про збільшення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 визнані недійсними Ухвала Львівської міської ради 14-ї сесії 4-го скликання від 14.04.2005 року за №2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" в частині включення до переліку земельної ділянки та погодження її місця розташування, а також надання дозволу управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511 га, Ухвала Львівської міської ради 5-ї сесії 5-го скликання від 24.05.2007 року за №885 "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 14.04.2005 року №2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах"" та Ухвала Львівської міської ради 6-ї сесії 5-го скликання від 05.07.2007 року за №1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. І.Федорова, 23, 28 у м. Львові" в частині надання дозволу на продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури: земельних ділянок площею 0,0900 га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661 на вул. Федорова, 23 та затвердження ціни продажу права оренди; укладення з переможцем договору купівлі-продажу земельних ділянок у зв'язку із чим позивач вказує на наявність підстав для визнання Договорів №№4830, Г-481, Г-482, Г-5874-7, укладених на підставі вказаних Ухвал Львівської міської ради недійсними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/28297/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" задоволено частково. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівською міською радою, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. за реєстровим №4830. Визнано недійсним на майбутнє Договір оренди землі №Г-481 від 28.11.2007 року загальною площею 0,0661 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 23, кадастровий номер 4610136600:01:002:0013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівською міською радою. визнано недійсним на майбутнє Договір оренди землі №Г-482 від 28.11.2007 року загальною площею 0,0909 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 28, кадастровий номер 4610136600:01:002:0014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівською міською радою. Визнано недійсним на майбутнє Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року, загальною площею 600,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 28, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради. Стягнуто з Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" судовий збір у розмірі 2436,00 грн. Стягнуто з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" судовий збір у розмірі 2436,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення у даній справі в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд в порушення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України відмовив в застосуванні наслідків визнання недійсності спірних договорів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2015 року у складі головуючого судді Суліма В.В., суддів Гаврилюка О.М., Коротун О.М. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" було прийнято до провадження, розгляд справи призначено 07.07.2015 року.

Львівська міська рада, згідно з поданим до апеляційного суду 03.07.2015 року відзивом проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" заперечила, посилаючись на те, що об'єкт нерухомого майна належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, а також зазначає, що позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними витратами та прийняттям Львівською міською радою ухвал від 14.04.2005 року №2241, від 24.05.2007 року №885, від 05.07.2007 року №1003.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 року розгляд справи відкладено на 11.08.2015 року.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Львівська міська рада звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року, загальною площею 600,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 28, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та про визнання недійсним договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року (в частині об'єкту комунальної власності), укладеного між ТзОВ "Українські інвестиційні системи" та Львівською міською радою та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в вищенаведених частинах.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвали Львівської міської ради визнанні лише в частині земельних ділянок, але не об'єкта комунальної власності площею 600,3 кв.м. на вул. Федорова, 28. Крім того, скаржник зазначає, що зазначений об'єкт нерухомого майна належить на праві комунальної власності територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради, а не відноситься до державної власності.

У зв'язку з перебуванням суддів Гаврилюка О.М. та Коротун О.М. на лікарняному, розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя: Сулім В.В.; судді Яковлєв М.Л., Тарасенко К.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2015 року апеляційну скаргу Львівської міської ради було прийнято до провадження у визначеному складі суддів, розгляд справи призначено на 11.08.2015 року.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Суліма В.В. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ, відповідно з яким, для розгляду справи визначено головуючого суддю Гончарова С.А.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року, для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі головуючого судді: Гончаров С.А., суддів: Сітайло Л.Г., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2015 року апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівської міської ради було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 16.09.2015 року.

Позивач, згідно з поданими до апеляційного суду 07.09.2015 року письмовими поясненнями, проти доводів апеляційної скарги Львівської міської ради заперечив, посилаючись на те, що відповідач 1 не мав повноважень укладати спірні договори, однак ввів Товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" в оману щодо своїх прав та обов'язків, а тому грошові кошти сплачені останнім за такими договорами підлягають стягненню з урахуванням інфляційних втрат та процентів за користування чужими коштами.

Також, 07.09.2015 року позивачем подано заяву про уточнення вимог апеляційної скарги, в якій просить визнати спірні договори недійсними з моменту укладення, застосувати наслідки недійсності правочинів та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року у зв'язку з відпусткою суддів Сітайло Л.Г., Пономаренка Є.Ю., сформовано судову колегію у складі: Гончаров С.А., Куксов В.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівської міської ради відкладено на 22.10.2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2015 залучено до участі у справі № 910/28297/14 в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Представництво Американського Об`єднання Комітетів для Євреїв Бувшого Радянського Союзу та відкладено розгляд справи на 29.10.2015 року.

Відповідач 2, згідно з поданими до суду 26.10.2015 року запереченнями на апеляційну скаргу, просить скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа, згідно з поданими до апеляційного суду 27.10.2015 року поясненнями, просить рішення суду в частині задоволення позову залишити без змін, а щодо застосування наслідків недійсності правочинів та відшкодування збитків у розмірі 197478061,25 грн. покладається на розсуд суду.

Відповідачі до судового засідання, що відбулось 29.10.2015 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності відповідачів є можливим.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга Львівської міської ради не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст.101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

14.04.2005 року ухвалою Львівської міської ради 14 сесії 4-го скликання №2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" визначено перелік таких земельних ділянок та погоджено їх місце розташування, а також надано дозвіл управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проектів відведення земельних ділянок серед яких земельна ділянка за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511 га.

24.05.2007 року ухвалою Львівської міської ради 5 сесії 5 скликання №885 внесено зміни у попередню ухвалу №2241 від 14.04.2005 року та збільшено площу земельної ділянки, що підлягає наданню в користування на вул. Федорова, 28 до 0,0900 га та доповнено перелік включивши земельну ділянку, що на вул. Федорова, 23, площею 0,0700 га.

Ухвалою Львівської міської ради 6 сесії 5 скликання №1003 від 05.07.2007 року "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23, 28 у м. Львові" дозволено продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури земельних ділянок площею 0,0900 га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661 га на вул. Федорова, 23, а також права оренди об'єкта нерухомого майна, площею 600,3 кв.м на вул. Федорова, 28. Затверджено стартову ціну продажу права оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності. Вирішено після проведення аукціону та визначення переможця укласти з ним відповідні договори.

Рішенням Львівської міської ради №738 від 14.09.2007 року (із доповненнями, внесеними рішенням №815 від 28.09.2007 року) затверджено істотні умови для укладення договору купівлі-продажу права оренди, договорів оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23, 28 призначених для будівництва готелю.

05.10.2007 року відбувся аукціон, переможцем якого визначено ТОВ "Українські інвестиційні системи" відповідно до протоколу №05 аукціону з продажу права оренди земельних ділянок від 05.10.2007 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

15.10.2007 року між Львівською міською радою (продавець) та TOB "Українські інвестиційні системи" (покупець) на підставі Положення "Про організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення у м. Львові", затвердженого ухвалою Львівської міської ради 5-ї сесії 5-го скликання від 07.06.2007 року за №899, ухвали Львівської міської ради 14-ї сесії 4-го скликання від 14.04.2005 року за №2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах", ухвали Львівської міської ради 5-ї сесії 5-го скликання від 24.05.2007 року за №885 "Про внесення змін та доповнень до ухвали міської ради від 14.04.2005 року №2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах"", ухвали Львівської міської ради 6-ї сесії 5-го скликання від 05.07.2007 року за №1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. І.Федорова, 23, 28 у м. Львові", рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 14.09.2007 року за №738 "Про ствердження істотних умов для укладення договору купівлі-продажу права оренди, договорів оренди земельних ділянок та об'єкта комунальної власності на вул. I. Федорова, 23, 28, призначених для будівництва і обслуговування готелю" було укладено Договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності, який посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Пелех О.З. та зареєстровано в реєстрі за №4830 (надалі - Договір 1).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору продавець при умові повної сплати вартості придбаного права оренди земельної ділянки та об'єкту комунальної власності зобов'язується передати в оренду, а покупець зобов'язується прийняти в оренду з усіма обмеженнями земельну ділянку за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 23, загальною площею 0,0661 га, вул. І. Федорова, 28, загальною площею 0,0909 га, та об'єкт комунальної власності, а саме будинок №28 по вул. І. Федорова у м. Львові, загальною тацею 600,3 кв. м., надалі - "предмет договору", сплатити суму коштів, яка вказана в п. 2.1 цього Договору.

Об'єктом договору є:

- право оренди земельної ділянки по вул. І. Федорова, 23, категорія якої за цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови. Кадастровий номер земельної ділянки - 4610136600:01:002:0013.

- право оренди земельної ділянки по вул. І. Федорова, 28, категорія якої за цільовим призначенням: землі житлової та громадської забудови. Кадастровий номер земельної ділянки - 4610136600:01:002:0014.

- право оренди об'єкту комунальної власності - будинку №28 по вул. Федорова у м. Львові, який належить територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 04.02.2000 року за №27 "Про передачу на баланс управлінню земельних ресурсів м. Львова аварійного будинку №28 по вул. Федорова" (п. 1.2 Договору 1).

Відповідно до п. 2.1 Договору 1 продаж права оренди предмету договору вчиняється за 19 000 000,00 грн. на підставі протоколу №05 аукціону з продажу права оренди земельних ділянок по вул. І. Федорова, 23, 28 у м. Львові та об'єкта комунальної власності по вул. І. Федорова, 28 у м. Львові від 05.10.2007 року, в тому числі:

- земельна ділянка площею 00661 га вул. І. Федорова, 23 у м. Львові, продажна ціна 5 839 881,00 грн.;

- земельна ділянка площею 0,909 га по вул. І. Федорова, 28 у м. Львові, продажна ціна 8 030 942,00 грн.;

- об'єкт комунальної власності, площею 600,3 кв.м., будинок №28 вул. І. Федорова у м. Львові, продажна ціна 5 129 177,00 грн. В тому числі ПДВ 20% - 854 862,83 грн.

Згідно із п. 3.2 Договору 1 право користування земельними ділянками виникає у покупця після посвідчення договору оренди земельних ділянок та їх державної реєстрації. Право користування об'єктом комунальної власності виникає у покупця після посвідчення договору оренди об'єкту комунальної власності та його державної реєстрації.

28.11.2007 року між Львівською міською радою та ТОВ "Українські інвестиційні системи" із врахуванням результатів аукціону та на підставі ухвал Львівської міської ради №2241 від 14.04.2005 року, №885 від 24.05.2007 року, №1003 від 05.07.2007 року, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №738 від 14.09.2007 року та Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року були укладені Договори оренди землі №Г-481, №Г-482 для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури терміном на 49 років та Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) на будинок на вул. І. Федорова, 28, №Г-5874-7 від 18.12.2007 року

Так відповідно до п. 1 Договорів №Г-481 та №Г-482 орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки, які знаходяться у м. Львові на вул. І. Федорова, 23, 28 для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури.

Згідно із п. 2 Договорів №Г-481 та №Г-482 в оренду передаються земельна ділянка, кадастровий номер 4610136600:01:002:0013, загальною площею 0,0661 га, у тому числі під забудовою - 0,0225 га, під твердим покриттям - 0,0436 га, а також земельна ділянка, 4610136600:01:002:0014, загальною площею 0,0909 га, у тому числі під забудовою - 0,0279 га, під твердим покриттям - 0,0036 га, під озелененням - 0,0594 га.

Пунктом 1.1 Договору №Г-5874-7 від 18.12.2007 року визначено, що орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти в строкове платне користування нерухоме майно - будівлю загальною площею 600,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 28, і є у власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, що підтверджується витягом №16859178 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" від 29.11.2007 року (реєстраційний №6934929). Дана будівля згідно рішення №27 виконкому Львівської міської ради "Про передачу на баланс управлінню земельних ресурсів м. Львова аварійного будинку №28 по вул. Федорова" від 04.02.2002 року знаходиться на балансі управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради (балансоутримувач).

Об'єкт оренди буде використовуватись орендарем для готелю з подальшим створенням (будівництвом) готелю з об'єктами інфраструктури (цілісного майнового комплексу) (розділ 2 Договору №Г-5874-7).

11.01.2008 року по акту приймання - передачі вказані земельні ділянки було передано орендарю - ТОВ "Українські інвестиційні системи".

Предметом спору у даній справі, зокрема, є визнання недійсним Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року, Договорів оренди землі №Г-481, №Г-482 від 28.11.2007 року та Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року

Згідно із ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч. 1-5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Підставою визнання недійсними спірних договорів позивач посилається на той факт, що рішення Львівської міської ради, на підставі яких укладено дані договори, визнанні в судовому порядку недійсними.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п. 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Так, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 було встановлено, що ухвали Львівської міської ради №2241, №885 та №1003 прийняті з порушенням вимог законодавства України у зв'язку із чим вказаною постановою визнано недійсними ухвалу Львівської міської ради 14 сесії 4-го скликання від 14.04.2005 року №2241 "Про визначення переліку земельних ділянок, призначених для продажу на земельних аукціонах" в частині включення до переліку земельної ділянки та погодження її місця розташування, а також надання дозволу управлінню природних ресурсів та регулювання земельних відносин на виготовлення проекту відведення земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, площею 0,0511 га, ухвалу Львівської міської ради 5 сесії 5 скликання від 24.05.2007 року №885, якою внесено зміни у попередню ухвалу та збільшено площу земельної ділянки, яка підлягає відчуженню на вул. Федорова, 28 у м. Львові до 0,0900 га та доповнено перелік із включенням земельної ділянки по вул. Федорова, 23, площею 0,0700 га та ухвалу Львівської міської ради 6 сесії 5 скликання від 05.07.2007 року №1003 "Про продаж шляхом аукціону права оренди земельної ділянки та об'єкта комунальної власності на вул. Федорова, 23/28 у м. Львові" в частині надання дозволу на продаж шляхом аукціону права оренди для будівництва готелю з об'єктами інфраструктури: земельних ділянок площею 0,0900 га, на вул. Федорова, 28 та площею 0,0661 га на вул. Федорова, 23 та затвердження ціни продажу права оренди; укладення з переможцем договору купівлі-продажу земельних ділянок.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.11.2014 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 залишено без змін.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 набрала законної сили та є чинною, то встановлені в ній факти мають обов'язкову силу для вирішення справи № 910/28297/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

У відповідності до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Таким чином, враховуючи, що спірні Договори укладені на підставі ухвали Львівської міської ради 14-ї сесії 4-го скликання №2241 від 14.04.2005 року, ухвали Львівської міської ради 5-ї сесії 5-го скликання №885 від 24.05.2007 року, ухвали Львівської міської ради 6 сесії 5 скликання №1003 від 05.07.2007 року, які визнано недійсними у встановленому чинним законодавством України порядку, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Договір купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року в частині купівлі продажу права оренди землі, Договори оренди землі №Г-481, №Г-482 від 28.11.2007 року не відповідають нормам законодавства України.

Судова колегія додатково відзначає, що встановлені постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 факти, зокрема приналежність земельних ділянок до державної власності свідчать про те, що відповідач-1 не мав повноважень на будь-яке розпорядження спірними земельними ділянками не міг бути строною у зобов'язанні (як у зобов'язанні безпосередньо оренди так і купівлі-продажу права оренди) та не мав прав на укладання договорів в якості сторони.

Зважаючи на наведене, та враховуючи приписи ч. 1 ст. 207 та ч. 1 ст. 215 ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсними з моменту вчинення Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року в частині купівлі продажу права оренди землі, Договору оренди землі №Г-481, №Г-482 від 28.11.2007 року.

Щодо Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року в частині купівлі-продажу права оренди об'єкту комунальної власності (нерухомого майна - будівлі загальною площею 600,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 28), а також Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року, то суд першої інстанції необґрунтовано у своєму рішенні послався на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 та встановлені нею факти, як на підставу визнання недійсними наведених договорів.

Так, постанова Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11 не стосувалась нерухомого майна - будівлі загальною площею 600,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 28. У цій постанові їдеться виключно про земельні ділянки державної власності на якій розташовані об'єкти архітектури віднесені до пам'яток культурної спадщини.

Між тим, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року встановлено, що на земельних ділянках за Спірними договорами оренди знаходиться частина ансамблю синагоги «Турей Загав» («Золота Роза»), що складається із будівель: синагоги (буд. 27), сакральних споруд для ритуальних потреб: кагальний будинок зі шпиталем, шхити (будинки 23,25 по вул. Федорова) та єшиви - вищої юдейської школи (будинок 28), які складають частину історичного єврейського кварталу, є пам'яткою архітектури національного та місцевого значення, входять до складу Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові..

Зазначений Державний історико-архітектурний заповідник в межах давньоруської та середньовічної частини міста Львова занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (Постанова КМУ від 27.12.2001 № 1761), що в наступному формувався відповідно до приписів Закону України "Про охорону культурної спадщини", як «Державний історико-архітектурний заповідник» за категорією національного значення.

Законом України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції, чинній на момент прийняття Кабміном України постанови від 27.12.2001 № 1761 про занесення Державного історико-архітектурного заповідника у м. Львові як пам'ятки історії національного значення та на момент укладення спірних договорів), врегульовані правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь. Об'єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, охороняються державою.

За статтею 3 вказаного Закону державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи культурної спадщини, до яких належать центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування. Органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування з питань, передбачених підпунктом 5 пункту "б" частини 1 статті 31 (організація охорони, реставрації та використання пам'яток історії та культури, архітектури та містобудування, палацо-паркових, паркових і садибних комплексів, природних заповідників) і підпунктом 10 пункту "б" статті 32 (забезпечення охорони пам'яток історії та культури, збереження та використання культурного надбання) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.

Управління в порядку, встановленому законом, історико-культурними заповідниками державного значення віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини (пункт 7 частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини"). До повноважень виконавчих органів сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить, зокрема, забезпечення виконання цьогоЗакону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території, забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження, інформування органів охорони культурної спадщини вищого рівня про пошкодження, руйнування, загрозу або можливу загрозу пошкодження, руйнування пам'яток, що знаходяться на їх території.

Статтею 33 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції на час прийняття спірних ухвал) передбачено, що ансамблі і комплекси пам'яток, які становлять виняткову антропологічну, археологічну, естетичну, етнографічну, історичну, мистецьку, наукову чи художню цінність, можуть бути оголошені рішеннями Кабінету Міністрів України державними історико-культурними (історико-архітектурними, архітектурно-історичними, історико-меморіальними, історико-археологічними, історико-етнографічними) заповідниками чи музеями-заповідниками, охорона яких здійснюється відповідно до цього Закону та інших законів.

У межах історико-культурного заповідника забороняється діяльність, що негативно впливає або може негативно вплинути на стан збереження об'єктів культурної спадщини, режим їх охорони та використання; містобудівні, архітектурні та ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи, проведення масових та видовищних заходів здійснюється у межах історико-культурного заповідника за погодженням з органом, до сфери управління якого належить історико-культурний заповідник.

Отже, здійснення управління історико-культурними заповідниками державного (національного) значення, яким і є Державний історико-архітектурний заповідник у м. Львові віднесено до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.

Таким чином, у правовідносинах відносно розпорядження нерухомим майном - будівлею загальною площею 600,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 28. Львівська міська рада була також позбавлена відповідної правосуб'єктності та не мала права бути стороною правовідносин, що з огляду на положення ч. 1 ст. 207 та ч. 1 ст. 215 ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України є підставою для визнання недійсними з моменту вчинення Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року в частині купівлі-продажу права оренди об'єкту комунальної власності (нерухомого майна - будівлі загальною площею 600,3 кв.м., яка розташована за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 28), а також Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року.

Як зазначалось, позивачем заявлені вимоги про стягнення з Львівської міської ради на користь ТОВ "Українські інвестиційні системи" за наслідками визнання правочинів недійсними грошових кошти у розмірі 39 891 291,69 грн., у тому числі 38 763 652,89 грн. - за Договором купівлі - продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року №4830, 1 127 638,80 грн. - за Договорами оренди землі від 28.11.2007 року №№Г-481 і Г-482, а також про стягнення солідарно з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Львівської міської ради на користь ТОВ "Українські інвестиційні системи" за наслідками визнання правочинів недійсними грошових коштів у розмірі 18 776 574,89 грн., у тому числі 14 260 552,45 грн. - за Договором купівлі - продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року №4830, 4 516 022,44 грн. - за Договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7.

Судом встановлено, що позивачем на виконання умов спірних договорів було сплачено грошові кошти за купівлю права оренди земельних ділянок, а також здійснено сплату орендних платежів. Зазначене підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Зокрема, на виконання Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року №4830 позивачем було сплачено до місцевого бюджету Львівської міської ради 13 870 823,00 грн. На виконання цього ж договору (п.2.2 договору), позивачем було сплачено на рахунок Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - 5 129 177,00 грн. На виконання Договору оренди об'єкту комунальної власності № Г-5874-7 від 18.12.2007 року позивачем було сплачено на рахунок Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради - 2 563 324, 53 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 216 Цивільного кодексу України правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Законом передбачені особливі наслідки, які застосовуються при визнанні недійсним договору оренди землі.

Так, ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що у разі визнання у судовому порядку договору оренди землі недійсним, отримана орендодавцем орендна плата за фактичний строк оренди землі не повертається.

З урахуванням наведених приписів законодавства судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено у стягненні з відповідачів 1,2 за договорами оренди земельних ділянок №№ Г-481 і Г-482 фактично сплаченої орендної плати, а також нарахувань у вигляді інфляційних втрат та процентів.

Що ж до застосування наслідків за договором оренди об'єкту комунальної власності № Г-5874-7 від 18.12.2007 року, то місцевий господарський суд послався зокрема на положення постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", зокрема на її пункт 2.7, у якому зазначено, що ч. 3 ст. 207 Господарського кодексу України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє. Отже, якщо зі змісту господарського договору випливає, що зобов'язання за цим договором може бути припинено лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ним (наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму (оренди), користування електроенергією, спожиті послуги, зберігання, здійснене за відповідним договором, тощо), то господарський суд одночасно з визнанням господарського договору недійсним (за наявності підстав для цього) зазначає в резолютивній частині рішення, що зобов'язання за договором припиняється лише на майбутнє.

Зазначене посилання не відповідає обставинам справи з огляду на наступне.

Як вбачається з пункту 3.3. договору оренди об'єкту комунальної власності № Г-5874-7 від 18.12.2007 року при передачі об'єкта оренди складається акт приймання-передачі, який підписується Орендарем та Орендодавцем в особі балансоутримувача.

Пунктом 3.4. цього ж договору визначено, що об'єкт оренди вважається переданим у оренду з моменту підписання акту приймання-передачі.

Матеріали справи не містять підписаного у відповідності з наведеними положеннями договору акту приймання-передачі, що свідчить про те що користування за договором майнового найму (оренди) не здійснювалось, що обумовлює неможливість застосування як наведених положень постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 так і інших положень законодавства, на які посилаються відповідачі в обґрунтування неможливості застосування до спірних правовідносин наслідків недійсності договору.

Таким чином, враховуючи встановлену судом недійсність договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року №4830 та договору оренди об'єкту комунальної власності № Г-5874-7 наявні підстави для застосування наслідку їх недійсності.

При цьому, судова колегія враховує, що Відповідач-2 відповідно до завдань та компетенції, покладених на нього Положенням про Управління комунальної власності Львівської міської ради (є юридичною особою), затвердженого рішенням Львівської міської ради від 07.12.2007 року № 1100 (із змінами і доповненнями), передає в оренду майно комунальної власності територіальної громади м. Львова (п.2.2 Положення), здійснює управління майном, що належить до комунальної власності міста, у визначених міською радою та виконавчим комітетом межах, виконує повноважень орендодавця, продавця, органу приватизації майна комунальної власності міста (п.4.2 Положення). Також, Відповідач-2 є структурним підрозділом департаменту економічної політики Львівської міської ради (п.1.1 Положення).

Пунктами 23, 27 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключна компетенцією сільських, селищних, міських рад (у т.ч. і Львівської міської ради) є затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету; прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

До доходів загального фонду місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать, зокрема, надходження від орендної плати за користування майновим комплексом та іншим майном, що перебуває в комунальній власності (п. 14 ч.1 ст. 69 Бюджетного кодексу України).

У відповідності до п.7.3 Положення про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м. Львова, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради № 897 від 07.06.2007 року. (із змінами і доповненнями) методика розрахунку, пропорції розподілу між міським бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати за користування об'єктами власності територіальної громади визначаються міською радою.

Тому, колегія суддів робить висновок, що відповідач-1, як власник нежитлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Федорова, 28, а також як орган, який зокрема, безпосередньо приймає рішення про порядок використання орендної плати, що надходить до місцевого бюджету, та відовідач-2, як орган, на якого покладено функції орендодавця, несуть солідарну відповідальність за наслідками визнання недійсними договорів купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності від 15.10.2007 року №4830 та оренди об'єкту комунальної власності № Г-5874-7.

Зважаючи на наведене є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача-1 на користь позивача 13870823,00 грн., а також солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача - 7 692 501,53 грн.

Позивач наполягає на наявності у нього збитків, заподіяних відповідачем-1 внаслідок неправомірних дій та вимагає їх стягнення. Так, позивач стверджує, що його збитки складають 138 810 194,67 грн. та складаються з витрат, зроблених позивачем, на виконання недійсних договорів (нотаріальне посвідчення договорів; проектні, археологічні, будівельні, інженерні, аварійні роботи; купівля буд. матеріалів; витрати на електроенергію, зв'язок; компенсація витрат за експлуатацію та інше); витрати на купівлю квартир і корпоративних прав; нараховані проценти за кредитним договором.

При цьому, на думку позивача, ці витрати повинні враховувати його втрати від інфляції, а суми, які полягають стягненню з відповідачів, в якості повернення сум сплачених за недійсними договорами повинні бути збільшені на суму нарахованих процентів за користування чужими коштами в розмірі 13 675 731,05 грн.

Судова колегія частково погоджується з твердженнями позивача та вважає частково помилковими висновки Господарського суду міста Києва по справі щодо відсутності підстав для стягнення наведених сум з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено: якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Відповідно до п. 2.14 Постанови пленуму ВГСУ № 11, відшкодування збитків та моральної шкоди, завданої у зв'язку із вчиненням недійсного правочину, здійснюється винною стороною за загальними правилами, встановленими для зобов'язань, що виникають із факту заподіяння шкоди, тобто за правилами позадоговірної деліктної) відповідальності (§ 1 глави 82 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 1192 Цивільного кодексу України існує два способи відшкодування шкоди, завданої майну потерпілого: відшкодування майнової шкоди в натурі або у вигляді збитків.

За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: (1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); (2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, збитки - це грошова оцінка майнової шкоди, яка має місце у разі неможливості відшкодування шкоди в натурі.

Юридичною підставою для застосування деліктної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: протиправність поведінки, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою і збитками, вина. Тобто, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Як зазначалось, в ході провадження по справі Львівським апеляційним господарським судом встановлено незаконність дій відповідача-1, що полягали у прийнятті протиправних рішень про передачу в оренду земельних ділянок, що правомірно визнано судом першої інстанції преюдиціальними обставинами, які не потребують доказування і призвело до визнання недійсними договорів оренди землі та Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності.

Також позивач зазначає про наявність у нього збитків, які полягають у знецінені сплачених ним відповідачам 1,2 коштів за недійсними договорами та вимагає стягнення їх солідарно з відповідачів в сумі 13605731,05 грн.

Судом апеляційної інстанції, зокрема, на підставі фактів встановлених у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 року у справі №5015/5589/11, встановлено незаконність дій відповідача-1 з розпорядження нерухомістю, яка є історико-архітектурною пам'яткою національного значення, спрямованих на протиправну передачу її у володіння та користування іншій особі, що також призвело до визнання недійсним Договору купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності у відповідній частині.

Зазначені обставини обумовлюють доведеність протиправної поведінки відповідача-1, наявність його вини в укладанні недійсних правочинів та свідчать про те, що саме відповідач-1 є стороною винною у вчиненні недійсних правочинів. При цьому відсутність вини відповідачем-1 не доведена.

Таким чином, є доведеною протиправна поведінка та вина відповідача-1, що обумовлює його обов'язок відшкодувати збитки, завдані у зв'язку із вчиненням недійсного правочину.

Щодо наявності та розміру збитків судова колегія зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що укладення спірних договорів було направлено на реалізацію позивачем проекту будівництва готельного комплексу з об'єктами інфраструктури.

З метою реалізації проекту, а саме будівництва одного з корпусів готелю, позивач отримав у користування дві земельні ділянки, які безпосередньо прилягають до земельної ділянки по вул. Федорова, 28 - по вул. Сербській, 7а і вул. Сербській, 3, у м. Львові.

Як вбачається з матеріалів справи перед отриманням вказаної земельної ділянки в оренду Позивач викупив флігель, що на ній розміщувався та дві квартири (по вул. Сербській, 7 у м. Львові) з чотирьох, до яких флігель був приєднаний. В зв'язку з чим між власниками квартир і позивачем були укладені Договір купівлі-продажу квартири № 1 від 22.05.2008 року по вул. Сербській, 7 та договір купівлі-продажу квартири № 6 від 29.05.2008 року по вул. Сербській, 7.

Власником інших двох квартири: № 2 та № 9 вул. Сербській, 7 у м. Львові, до яких був приєднаний флігель, Позивач став на підставі договорів міни від 24.12.2008 року № 5867 та № 5862 відповідно.

Для здійснення обміну квартир за вказаними вище договорами міни, Позивачем були придбані дві квартири у іншій частині міста Львова за: договором купівлі-продажу квартири № 3 від 29.08.2008 року по вул. Сковороди, 3; договором купівлі-продажу квартири № 54 від 03.09.2008 року по вул. Науковій, 19.

Таким чином, Позивач став власником флігелю, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Сербська, 7а, на підставі права власності якого було оформлене право користування земельною ділянкою за цією адресою.

Матеріалами справи підтверджується загальна сума витрат позивача по зазначеним операціям в сумі 1 902 151,01 грн.

У відповідності до Договору оренди землі від 24.11.2004 року № Г-152 ТОВ «Благовіст» мав право користування земельною ділянкою кадастрового номеру 4610136600:01:002:0009, загальною площею 0,0149 га, яка знаходиться у м. Львові на вул..Сербська, 3, для обслуговування будівлі. Строк дії Договору № Г-152 до 10.06.2014 року.

Позивачем, для отримання права користування земельною ділянкою по вул. Сербській, 3, у м. Львові, за Договорами купівлі-продажу частки статутного капіталу від 01.07.2008 року № 1419,1420 було придбано 55% від статутного капіталу ТОВ «Благовіст» у Михаляк В.П. та 45% від статутного капіталу ТОВ «Благовіст» у Михаляк В.В.

Через зазначені операції Позивач став єдиним учасником ТОВ «Благовіст», якому належало право користування земельною ділянкою по вул. Сербська, 3, у м. Львові. У 2011 році ТОВ «Благовіст» розпочав процедуру реорганізації шляхом приєднання до позивача, а Ухвалою Львівської міськради від 10.04.2014 року. № 3275 позивачу було надано дозвіл на розробку технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на вул. Сербській, 3.

Матеріалами справи підтверджується загальна сума витрат позивача по зазначеним операціям в сумі 4700000 грн.

Таким чином, матеріалами справи доводиться понесення позивачем витрат, безпосередньо пов'язаних з виконанням договорів оренди землі від 28.11.2007 року №№Г-481 і Г-482 та договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7 за визначених вище підстав в сумі 6 602 151,01 грн.

Як зазначалось, судом встановлено сплата позивачем на користь відповідачів 1 та 2 за договором купівлі-продажу права оренди земельних ділянок та об'єкту комунальної власності №4830 від 15.10.2007 року та за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року 21 563 324,53 грн. Судом також встановлено, що ці кошти підлягають поверненню позивачу внаслідок встановленої судом недійсності зазначених договорів.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, сплата за недійсними договорами зроблена позивачем у вересні-листопаді 2007 року та протягом 2008-2013 років., що на думку позивача обумовлює знецінення витрачених ним у цей період коштів.

За загальними правилами відомими у економічній науці, знеціненням визнається зниження купівельної спроможності грошей, тобто можливості придбання кількості товарів, яку можна купити на грошову одиницю.

При цьому розділяють внутрішнє знецінення, тобто можливості придбання кількості товарів, яку можна купити на грошову одиницю за цінами, що склалися на внутрішньому ринку та зовнішнє знецінення, тобто зниження їх валютного курсу. Знецінення грошей виникає у зв'язку з підвищенням цін на товари та іноземну валюту.

Судова колегія вважає, що знецінення грошей є об'єктивною складовою сучасної фінансово-економічної системи, має суттєвий вплив на економічний стан учасників господарських відносин та може враховуватись при розрахунках понесений стороною збитків.

Щодо порядку визначення розміру знецінення грошей, то позивачем обгрутновано розраховано його через застосування офіційно визначеного индексу інфляції, оскільки інфляція є показником тривалого зростання загального рівня цін, що, відповідно, є свідченням зниження купівельної спроможності грошей, а індекс інфляції, або індекс споживчих цін - показник, який характеризує зміну загального рівня цін на товари та послуги.

Дослідження судом здійсненого позивачем розрахунку свідчить про те, що він є арифметично вірним, відповідає іншим матеріалам справи та заснований на вірних вихідних даних.

Зважаючи на наведене, судова колегія вважає доведеним наявність у позивача збитків від знецінення витрачених за недійсними договорами коштів у загальному розмірі 13 675 731,05 грн.

Також, арифметично вірними є розрахунки позивача, що стосуються - нараховані проценти за кредитним договором, заявлених ним до стягнення в якості збитків за користування кредитними коштами в сумі 84 573 562,47 грн. та інфляційних витрат на які, на думку позивача повинні бути збільшені стягувані суми.

Позивачем до матеріалів справи додано 784 документа на підтвердження понесених ним фактичних витрат з реалізації проекту будівництва готельного комплексу з об'єктами інфраструктури.

Дослідження судом цих документів свідчить про те, що позивачем проведено роботи із правового забезпечення будівництва готелю, здійснено проектні роботи, проведено археологічні дослідження на спірних та прилягаючих земельних ділянках, на реалізацію проекту проведено будівництво об'єктів та споруд, проектування та будівництво інженерних мереж, здійснювались аварійні та реставраційні роботи на відповідних об'єктах, що повинні входити до готельного комплексу. Для реалізації наведених робіт позивачем здійснювалась купівля будівельних матеріалів, електроенергії, послуг зв'язку, здійснювався комплекс експлуатаційних заходів.

Співставлення та аналіз судом зазначених документів з іншими матеріалами справи підтверджує твердження позивача, що проведені роботі зроблені ним з метою реалізації проекту будівництва готельного комплексу з об'єктами інфраструктури та на виконання спірних договорів. Цими документами також підтверджуються здійснення позивачем витрат на такі роботи в загальному розмірі 30 062 433,47 грн.

Внаслідок визнання недійсними договорів оренди землі від 28.11.2007 року №№Г-481 і Г-482 та договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7 будівництво готельного комплексу стає неможливим, а позивач позбавлений можливості досягнення господарсько-економічної мети - будівництва та подальшого володіння та розпорядження готельним комплексом.

Проаналізувавши склад та характер наявних у позивача збитків, судова колегія прийшла до висновку, що причинно-наслідковий зв'язок між протиправними діями відповідача та такими збитками наявний щодо збитків по витратам на купівлю квартир і корпоративних прав в сумі 6 602 151,01 грн.; збитків по витратах на виконання робіт з проектування та будівництва в сумі 30 062 433,47 грн.; збитків від знецінення грошей в сумі 13 675 731,05 грн.

Щодо інших сум, заявлених до стягнення, то судом наявність відповідного причинно-наслідкового зв'язку - не встановлено, а тому в цій частині у задоволенні позовних вимог віро відмовлено судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи (п. 3).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 3 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/28297/14 підлягає частковому скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівської міської ради підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" та Львівської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 15.09.2015 року у справі № 910/28297/14 - задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/28297/14 - скасувати частково в частині визнання недійсними договорів та частково в частині відмови у задоволені позову і прийняти в цій частині інше рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" - задовольнити частково.

Визнати недійсним з моменту укладення Договір оренди землі №Г-481 від 28.11.2007 року загальною площею 0,0661 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 23, кадастровий номер 4610136600:01:002:0013, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) та Львівською міською радою (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896).

Визнати недійсним з моменту укладення Договір оренди землі №Г-482 від 28.11.2007 року загальною площею 0,0909 га, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 28, кадастровий номер 4610136600:01:002:0014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) та Львівською міською радою (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896).

Визнати недійсним з моменту укладення Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-5874-7 від 18.12.2007 року, загальною площею 600,3 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, 28, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) та Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, Галицька площа, 15; ідентифікаційний код 25558625).

Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) 59821376 (п'ятдесят дев'ять мільйонів вісімсот двадцять одну тисячу триста сімдесят шість) гривні 61 коп.

Стягнути солідарно з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896) та Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, Галицька площа, 15; ідентифікаційний код 25558625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) 12012263 (дванадцять мільйонів дванадцять тисяч двісті шістдесят три) гривні 45 коп.

У задоволені позовних вимог в іншій частині відмовити.

В іншій частині рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2015 року у справі № 910/28297/14- залишити без змін.

Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1; ідентифікаційний код 04055896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) 37453 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят три) гривні 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Стягнути з Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, м. Львів, Галицька площа, 15; ідентифікаційний код 25558625) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" (04053, м. Київ, Львівська площа, 8А; ідентифікаційний код 33695378) 37453 (тридцять сім тисяч чотириста п'ятдесят три) гривні 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді В.В. Куксов

Є.Ю. Шаптала