Ухвала

від 04.11.2015 по справі 569/22486/13-ц

МЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 569/22486/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

В« 04В» листопада 2015 року смт.Млинів, Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді - Бандури А.П.

при секретарі Мельниковій І.В.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представників відповідачів - адвоката ОСОБА_2,

розглянувши в ході відкритого судового засідання по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «ЕнергоЕко Консалтинг», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Плай» про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором №17 від 19 червня 2009 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Енерго Еко Консалтинг», ОСОБА_4, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плай» ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів - юридичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк «Львів» звернулось в Млинівський районний суд Рівненської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «ЕнергоЕко Консалтинг», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Плай» про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором №17 від 19 червня 2009 року.

В судовому засіданні, 20 липня 2015 року, представник відповідачів - адвокат ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у цивільній справі №569/22486/13-ц в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Енерго Еко Консалтинг» і Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Плай» про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 17 від 19 червня 2009 року, у зв'язку з тим, що заявлені позовні вимоги ПАТ АКБ «Львів» в частині стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 17 від 19 червня 2009 року з Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Енерго Еко Консалтинг» і Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Плай» підлягають розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Представник ПАТ АКБ «Львів» ОСОБА_1, в судовому засіданні, вказала, що при вирішенні клопотання щодо закриття провадження в частині позовних вимог до відповідачів - юридичних осіб, вона покладається на розсуд суду.

Суд, заслухавши, думку представника позивача ОСОБА_1М та представника відповідачів - адвоката ОСОБА_2, вважає, що клопотання про закриття провадження у цивільній справі №569/22486/13-ц в частині позовних вимог до відповідачів - юридичних осіб, підлягає до задоволення, так як у відповідності до ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.2 ст.118 ЦПК України позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою.

Відповідно до роз'яснень викладених в абз.1 п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» (далі - постанова Пленуму Верховного Суду України № 2), вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що згідно зі статтею 124 Конституції України юрисдикція загальних судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а за частинами 1 і 2 статті 15 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (стаття 17) або ГПК України (статті 1, 12) віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Абзацом 3 пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства.

(Правова позиція Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України викладена у постанові від 01 липня 2015 року у цивільній справі за № 6-745ц15 )

Крім цього, як вбачається з п.23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року (з послідуючими змінами від 07 лютого 2014 року) «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при вирішенні спорів за участю майнових поручителів суди мають виходити з того, що відповідно до ст.11 Закону України «Про заставу», ст.1,11 Закону України «Про іпотеку» майновий поручитель є заставодавцем або іпотекодавцем. Відповідно до ст. 546 ЦК України застава (іпотека) та порука є різними видами забезпечення, тому норми, що регулюють поруку (ст.ст. 553, 559 ЦК України) не застосовуються до правовідносин кредитора з майновим поручителем, оскільки він відповідає перед заставо/іпотекодержатилем за виконання боржником основного зобов'язання винятково в межах вартості предмета застави/іпотеки.

У зв'язку з цим солідарна відповідальність боржника та майнового поручителя нормами цивільного кодексу не передбачена.

У зв'язку з цим, оскільки згідно зі ст.16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції (між юридичною особою і фізичною особою), і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого судочинства (між юридичними особами). Якщо на стадії відкриття провадження у справі допущена помилка, то суд при розгляді справи має закрити провадження в частині вимог, які не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства (п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України).

Таким чином, поскільки ухвалою Млинівського районного суду Рівненської області від 06 листопада 2014 року провадження по цивільній справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «ЕнергоЕко Консалтинг», ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Плай» про стягнення заборгованості за Генеральним кредитним договором №17 від 19 червня 2009 року було відкрите і цивільна справа була розпочата слуханням, то, суд вважає, за необхідне закрити цивільну справу в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Енерго Еко Консалтинг» і Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Плай» про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 17 від 19 червня 2009 року, так як, на думку суду, таке вирішення процесуального питання не порушує прав жодної зі сторін процесу та відповідає вимогам процесуального закону.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.206 ЦПК України суд про закриття провадження у справі постановляє ухвалу.

Якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 205 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

На підставі наведеного,

керуючись ст.16,118,ч.1 ст.205, ч.1.2 ст. 206 ЦПК України,

п.23 Постанови №5 від 30 березня 2012 року (з послідуючими змінами від 07 лютого 2014 року) «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають із кредитних правовідносин»,

с у д , -

УХВАЛИВ :

Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Енерго Еко Консалтинг», ОСОБА_4, ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Плай» ОСОБА_2 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до відповідачів - юридичних осіб - задоволити.

Провадження по цивільній справі №569/22486/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Енерго Еко Консалтинг» і Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Плай» в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 17 від 19 червня 2009 року - закрити.

Роз'яснити ПАТ АКБ «Львів» про право на звернення з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю - фірми «Енерго Еко Консалтинг» і Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Плай» про стягнення заборгованості за генеральним кредитним договором № 17 від 19 червня 2009 року в порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду Рівненської області через Млинівський районний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура