Рішення

від 06.11.2015 по справі 626/813/15-ц

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 626/813/15-ц

Провадження № 2/626/339/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

03.11.2015 року Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючої судді: Гусар П.І.,

за участю секретаря Івашкіної Т.В.,

за участю представника позивачів ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ПАТ 'Насінневе' про поновлення порушеного права та повернення земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про поновлення порушеного права та повернення земельних ділянок.

В позовній заяві на обґрунтування позову позивачі зазначили, таке:

- відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6 ІІ-ХР № 100203 ОСОБА_3 належить земельна ділянка розташована на території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області площею 5,08 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 6323385700:09:000:0063, згідно плану меж розміщення земельної ділянки на місцевості. ПАТ «Насінневе» володіє та користується належною їй земельною ділянкою без правової підстави. В лютому 2015 року їй стало відомо, що представником відповідача по справі ПАТ «Насінневе» під час розгляду цивільної справи № 626/2886/14-ц за її позовом, яка залишена без розгляду, був наданий договір оренди землі від 01.07.2009 року укладений між нею та ВАТ «Насінневе». Відповідно до п. 6 наданого договору оренди землі строк дії договору 10 років. Згідно п. 41 договору оренди землі - договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 18 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється впродовж 5 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі. Як видно зі змісту договору оренди землі укладеного між ОСОБА_3 та ВАТ «Насінневе» державна реєстрація договору оренди не здійснена. Інших доказів на підтвердження факту реєстрації договору оренди відповідач ПАТ «Насінневе» не надав.

- відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 975121, ОСОБА_4 належить земельна ділянка розташована на території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області площею 5,0838 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 6323385700:10:000:0159, згідно плану меж розміщення земельної ділянки на місцевості. ПАТ «Насінневе» володіє та користується належною йому земельною ділянкою без правової підстави. В лютому 2015 року йому стало відомо, що представником відповідача по справі ПАТ «Насінневе» під час розгляду цивільної справи № 626/2886/14-ц за його позовом, яка залишена без розгляду, був наданий договір оренди землі від 11.05.2011 року укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «Насінневе». Відповідно до п. 6 наданого договору оренди землі строк дії договору 5 років. Згідно п. 41 Договору оренди землі - договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 18 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється впродовж 5 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі. Як видно зі змісту договору оренди землі укладеного між ОСОБА_4 та ВАТ «Насінневе» державна реєстрація договору оренди не здійснена. Інших доказів на підтвердження факту реєстрації договору оренди відповідач ПАТ «Насінневе» не надав.

- відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯМ № 950514 ОСОБА_5, належить земельна ділянка розташована та території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області площею 10,1356 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 6323385700:10:000:0120, згідно плану меж розміщення земельної ділянки на місцевості. ПАТ «Насінневе» володіє та користується належною йому земельною ділянкою без правової підстави. В лютому 2015 року йому стало відомо, що представником відповідача по справі ПАТ «Насінневе» під час розгляду цивільної справи № 626/2887/14-ц за його позовом, яка залишена без розгляду, був наданий договір оренди землі від 11.03.2013 року укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «Насінневе». Відповідно до п. 8 наданого договору оренди землі строк дії договору 10 років. Згідно п. 43 Договору оренди землі - договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 20 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється на наступний день після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі. Як видно зі змісту договору оренди землі укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «Насінневе» державна реєстрація договору оренди не здійснена. Інших доказів на підтвердження факту реєстрації договору оренди відповідач ПАТ «Насінневе» не надав.

- відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_6 ІІ-ХР № 100307 ОСОБА_6, належить земельна ділянка розташована та території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області площею 5,05 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 6323385700:10:00:039, згідно плану меж розміщення земельної ділянки на місцевості. ПАТ «Насінневе» володіє та користується належною йому земельною ділянкою без правової підстави. В лютому 2015 року йому стало відомо, що представником відповідача по справі ПАТ «Насінневе» під час розгляду цивільної справи № 626/2889/14-ц за його позовом про поновлення порушеного права, яка залишена без розгляду, був наданий договір оренди землі від 01.07.2006 року укладений між ОСОБА_6 та ВАТ «Насінневе». Відповідно до п.6 наданого договору оренди землі строк дії договору 10 років. Згідно п. 41 Договору оренди землі - договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 18 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється впродовж 5 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі. Як видно зі змісту договору оренди землі укладеного між ОСОБА_6 та ВАТ «Насінневе» державна реєстрація договору оренди не здійснена. Інших доказів на підтвердження факту реєстрації договору оренди відповідач ПАТ «Насінневе» не надав;

- відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САК № 263486 ОСОБА_7, належить земельна ділянка розташована та території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області площею 5,0676 га для ведення товарного сільськогосподарського товарного виробництва кадастровий номер земельної ділянки 6323385700:10:000:0126, згідно плану меж розміщення земельної ділянки на місцевості. ПАТ «Насінневе» володіє та користується належною йому земельною ділянкою без правової підстави. В лютому 2015 року їй стало відомо, що представником відповідача по справі ПАТ «Насінневе» під час розгляду цивільної справи № 626/2889/14-ц за її позовом про поновлення порушеного права, яка залишена без розгляду, був наданий договір оренди землі від 01.07.2009 року укладений між ОСОБА_7 та ВАТ «Насінневе». Відповідно до п.6 наданого договору оренди землі строк дії договору 10 років. Згідно п. 41 Договору оренди землі - договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 18 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється впродовж 5 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі. Як видно зі змісту договору оренди землі укладеного між ОСОБА_7 та ВАТ «Насінневе» державна реєстрація договору оренди не здійснена. Інших доказів на підтвердження факту реєстрації договору оренди відповідач ПАТ «Насінневе» не надав;

- відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЯД № 031847 ОСОБА_8, належить земельна ділянка розташована та території Попівської сільської ради Красноградського району Харківської області площею 5,0843 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер земельної ділянки 6323385700:09:000:0059, згідно плану меж розміщення земельної ділянки на місцевості. ПАТ «Насінневе» володіє та користується належною їй земельною ділянкою без правової підстави. В лютому 2015 року їй стало відомо, що представником відповідача по справі ПАТ «Насінневе» під час розгляду цивільної справи № 626/2889/14-ц за її позовом про поновлення порушеного права, яка залишена без розгляду, був наданий договір оренди землі від 01.07.2009 року укладений між ОСОБА_8 та ВАТ «Насінневе». Відповідно до п.6 наданого договору оренди землі строк дії договору 10 років. Згідно п. 41 Договору оренди землі - договір набирає чинності після його підписання сторонами та його державної реєстрації. Пунктом 18 договору оренди землі передбачено, що передача земельної ділянки здійснюється впродовж 5 календарних днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання -передачі. Як видно зі змісту договору оренди землі укладеного між ОСОБА_8 та ВАТ «Насінневе» державна реєстрація договору оренди не здійснена. Інших доказів на підтвердження факту реєстрації договору оренди відповідач ПАТ «Насінневе» не надав.

Крім того, позивачі наголошували на тому, що відповідно до ст. ст. 14, 15, 16, 18, 19, 20 ч.1 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на день укладення договору оренди землі) договір оренди землі укладається у письмовій формі, набирає чинності після досягнення домовленості з усіх істотних умов та державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Договір оренди землі підлягає державній реєстрації, і набирає чинності після його державної реєстрації. Статтями 125 та 152 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту його державної реєстрації. Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь - яких порушень його прав на землю. Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною; застосування інших, передбачених законом, способів.

В позовній заяві позивачі також вказали, що відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», визначено, що відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. Згідно зі ст.ст. 210, 640 ЦК України, не є вчиненим також правочин, у разі не здійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації. Згідно глави 38 книги п'ятої ЦК України статей 1212-1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи ( потерпілого) без достатньої правової підстави ( безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовується незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

На підставі викладеного позивачі вважають, що надані відповідачем договори оренди землі укладені між ВАТ «Насінневе» не можна вважати укладеним внаслідок їх нікчемності, тому вище вказані земельні ділянки, які належать їм на праві власності відповідно до державних актів підлягають витребуванню та поверненню.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 - ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_8 - ОСОБА_9 позов підтримала, просила його задовольнити, справу розглянути у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнала і і посилаючись на Правові висновкиВерховного Суду України, які викладені у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за I півріччя 2014 року від 01.07.2014 року, а саме до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.02.2014 по справі № 6-162/ц13 просила в задоволенні позову усім позивачам відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши наявні між ними правовідносини та надані сторонами по справі докази, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюванних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 ст. 10 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст.11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст.57 ЦПК).

У відповідності до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

В абзаці 1 пункту 27 вказаної Постанови Пленум Верховного Суду України зазначає, що виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (статті 58,59 ЦПК), в порядку, передбаченому статтями 185,187,189 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на 2006, 2009, 2011, 2013 та на даний час) відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до державних актів про право власності на землю позивачі по справі є власниками земельних ділянок, які є предметом спірних договорів (а.с. 23-24, 28-29, 33-34, 38-39, 44-45, 49-50).

Згідно положень ст. 20 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на момент укладення (підписання) договорів з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ) встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, моментом набрання чинності договором оренди землі є момент в який сторони договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують договір, надаючи згоду встановленої форми.

Крім того, суд також враховує, що норми ст.ст. 18, 20 Закону України «Про оренду землі», якими встановлювалась обов'язковість здійснення державної реєстрації договорів оренди землі були чинними до 31.12.2012. Починаючи з 01.01.2013 року норми цієї статті виключені із Закону України «Про оренду землі», і тим самим скасовано необхідність здійснення державної реєстрації договору оренди землі.

Таким чином, на момент підписання договору з позивачем ОСОБА_5, а саме станом на 14.03.2013 року державна реєстрація договорів оренди землі законодавчо не передбачена, тобто цей договір набрав чинності в момент його підписання.

З 01.01.2013 року також набрали чинності зміни до ст. 126 Земельного кодексу України, якими виключено норми щодо посвідчення права оренди договором оренди землі зареєстрованим відповідно до закону, та замінено відсилочною нормою до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України», який набрав чинності 16.03.2010 року внесено зміни до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України» якими встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, зокрема, право оренди земельної ділянки (п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ). При цьому, згідно з п. п. 2, 3 розділу ІІ Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень та інших законодавчих актів України» встановлено, що:

-державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

-до 1 січня 2013 року державна реєстрація договорів оренди земельних ділянок проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Згідно з вимогами ст.ст. 205-210 , 640 ЦК України , договір вважається укладеним, коли між двома сторонами в потрібній формі досягнуто згоди по усім істотним умовам. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін повинно бути досягнуто згоди. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією із сторін має бути досягнуто згоди.

Крім того, відповідно доВисновків Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за I півріччя 2014 року від 01.07.2014 року, а саме до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.02.2014 по справі № 6-162ц13 «… сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору. Разом із тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. В момент державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося, і така реєстрація не може змінювати моменту укладання договору.»

Таким чином, договори оренди землі з позивачами - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_4 є укладеними з моменту підписання цих договорів.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», Висновками Верховного Суду України, викладених у постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за I півріччя 2014 року від 01.07.2014 року, Правовою позицією Верховного Суду України, викладеної у постанові від 19.02.2014 по справі № 6-162ц13, ст.ст. 2, 18, 20 ЗУ «Про оренду землі», ст.ст. 205-210, 638, 640 ЦК України, 5 , 6 , 8 , 10 , 11 , 58-60 , 88 , 209 , 212-215 , 224-226 ЦПК України , суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ПАТ 'Насінневе' про поновлення порушеного права та повернення земельних ділянок відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Красноградський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя