Постанова

від 02.11.2015 по справі 815/5305/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5305/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

секретар судового засідання - Мураховська А.І.

за участю сторін: представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю)

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001132201, №0001162201, №0001142201, №0001152201 від 16 червня 2015 року, №0000712202 від 18 червня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- №0001132201 від 16 червня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9 604 465, 00 грн.;

- №0001162201 від 16 червня 2015 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 440 671, 00 грн.;

- №0001142201 від 16 червня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 865 729, 00 грн.;

- №0001152201 від 16 червня 2015 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 43 911, 00 грн.;

- №000712202 від 18 червня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 12 571 033, 00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вцілому зазначив про те, що за результатами планової перевірки ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення, які порушують права та законні інтереси позивача, як платника податків. Так, позивач вважає, що наведені в акті перевірки висновки про порушення підприємством вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 10 342 385, 00 грн. та встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік у сумі 3 440 671, 00 грн.; п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 3 445 083, 00 грн.; п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 414 746, 00 грн., - є протиправними, ґрунтуються виключно на припущенням його посадових осіб, не підтверджуються жодними належними доказами, отже не відповідають дійсності та нормам чинного податкового законодавства, відтак податкові повідомлення-рішення, які були прийняті на підставі даних висновків акту перевірки, є повністю протиправними та підлягають скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надав заперечення відповідно до яких зазначив, що за результатами перевірки ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року встановлені порушення позивачем вимог податкового законодавства, шляхом безпідставного заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

З огляду на встановлені за результатами перевірки обставини та порушення вимог податкового законодавства, податкові повідомлення-рішення, що оскаржуються, відповідач вважає обґрунтованими та правомірними, у зв'язку із чим підстави для задоволення позову відсутні

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

У період з 30.04.2015 року по 25.05.2015 року (термін проведення перевірки продовжувався на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси №791 від 19.05.2015 року строком на 5 робочих днів з 19.05.2015 року) на підставі направлень від 24.04.2015 року №001091/646, №001092/647, №001093/648, №000465/649, від 29.04.2015 року №001112/711, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1., п. 77.2, п. 77.4 ст. 77 ПК України та плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, згідно затвердженого плану перевірки (а.с. 36-41, том 4).

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 02 червня 2015 року №3734/15-53-22-01/37947538 «Про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» , (код за ЄДРПОУ 37947538) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року, валютного та іншого законодавства за з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року» (а.с. 31-79, том 1).

Відповідно до висновків акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» :

1) пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 10 342 385, 00 грн. та встановлено зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2014 рік в сумі 3 440 671, 00 грн.;

2) п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, у загальній сумі 3 445 083, 00 грн.

Крім того, за результатами перевірки зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Податкової декларації з ПДВ за грудень 2014) в сумі 43 911, 00 грн. та р. 20.2 «зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду з ПДВ» за грудень 2014 року в сумі 3705, 0 грн.

3) п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток іноземних юридичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 414 746, 00 грн.

Позивач з висновками акту не погодився та, скориставшись своїм правом, відповідно до п. 86.7 ст. 87 ПК України, надав заперечення на акт вих. № 08/06/2015 від 08 червня 2015 року (а.с. 82-115, том 1) та доповнення до заперечень вих. №09/06/15 від 09 червня 2015 року (а.с. 137-138, том 1). До заперечень позивачем надано додаткові матеріали на підставі яких скаржник просив провести повторну перевірку.

ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області розглянуті заперечення на акт перевірки та надано відповідь від 15 червня 2015 року №17082/10/15-53-22-02, якою висновок акту перевірки від 02 червня 2015 року №3734/15-53-22-01/37947538 залишено без змін (а.с. 116-136, том 1).

На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України, ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001132201 від 16 червня 2015 року, яким ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9 604 465, 00 грн., з яких 7 683 572, 00 грн. за основним платежем та 1 920 893, 00 грн. за штрафними санкціями;

- №0001162201 від 16 червня 2015 року, яким ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 440 671, 00 грн.;

- №0001142201 від 16 червня 2015 року, яким ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 865 729, 00 грн., з яких 3 092 583, 00 грн. за основним платежем та 773 146, 00 грн. за штрафними санкціями;

- №0001152201 від 16 червня 2015 року, яким ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198 ПК України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 43 911, 00 грн.;

- №000712202 від 18 червня 2015 року, яким ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за порушення п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 12 571 033, 00 грн., з яких 7 368 623, 00 грн за основним платежем та 5 202 410, 00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 23-28, том 1).

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивачем було подано первинну скаргу до Головного управління ДФС в Одеській області №30/06/15 від 30 червня 2015 року з додатками документів, в якій, зокрема, платник податків просив провести повторну перевірку ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» з питань, що стали предметом оскарження за даною скаргою за участі представника ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» (а.с. 139-180, том 1).

З огляду на зазначене, не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування з підстав наведених у позові та додаткових поясненнях.

Як вбачається з акту планової перевірки, на формування висновків податкової про порушення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на 10 342 385, 00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 3 440 671, 00 грн. мали вплив наступні обставини, а саме завищення задекларованих показників у рядку 06.1 Декларації з податку на прибуток «Адміністративні витрати», шляхом включення до адміністративних витрат сум роялті, що нараховані та сплачені на користь I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Кіпр) в сумі 54 800 030, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді підприємство здійснювало операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України «Про кінематографію», виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання.

Судом встановлено, що між I.C.Inter-Cinema L.T.D., юридична особа по законодавству Республіки Кіпр, та ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» (Україна) укладено Ліцензійну угоду №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року.

I.C.Inter-Cinema L.T.D. - Ліцензіар, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» - Ліцензіат.

Згідно вказаної угоди, Ліцензіар надає Ліцензіату на ліцензійний строк в межах ліцензійної території Право (виключне право на використання Фільму в межах ліцензійної території протягом відповідного ліцензійного строку шляхом демонстрації у кінотеатрах кожного з фільмів, вказаних у відповідних додатках до вказаного договору), а Ліцензіат зобов'язується сплатити Ліцензіару винагороду за надане Право.

Пунктом 6 Ліцензійної угоди визначені фінансові умови угоди, а саме передбачено, що у якості винагороди за надані Права, Ліцензіат зобов'язується сплатити Ліцензіару винагороду, вказану для кожного з фільмів у відповідних додатках до вказаного договору. Сума винагороди перераховується Ліцензіатом на розрахунковий рахунок Ліцензіара. Валютою платежу визначено долар США.

Додатками до Ліцензійної угоди №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року визначені права на використання ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» конкретних фільмів (а.с. 1-115, том 3).

Як вбачається з матеріалів справи, винагороду, яку Ліцензіат, тобто ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» , виплачував Ліцензіару, тобто I.C.Inter-Cinema L.T.D., позивач включав до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, як роялті.

Відповідно до тверджень в акті, до перевірки не було надано будь-якого документу, що підтверджує фактичне право I.C.Inter-Cinema L.T.D (Кіпр) на одержання такого доходу засвідчене відповідним чином і, відповідно, документально підтверджене ліцензією, патентом, офіційно оформленим торговим знаком тощо.

Перевіряючими вказано на відсутність документів, підтверджуючих взаємовідносини з I.C.Inter-Cinema L.T.D, зокрема, прокатних посвідчень на кінофільми, які не надані до перевірки на запит від 18.05.2015 року.

З огляду на зазначене, відповідачем не визнано підтвердженими витратами, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, кошти, сплачені ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» на користь I.C.Inter-Cinema L.T.D, у якості винагороди за надані права, згідно Ліцензійної угоди №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року, - роялті.

Натомість, позивач з такими висновками податкової не погоджується, вказуючи на те, що документом, який підтверджує, що роялті виплачується нерезиденту - бенефіціарному (фактичному) отримувачу (власнику) об'єктів права інтелектуальної власності, є договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, у даному випадку Ліцензійна угода №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року.

На підставі викладеного, судом встановлено, що предметом спору між сторонами стало визнання права нерезидента на отримання роялті, яке позивач відносив до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПК України, роялті - будь-який платіж, отриманий як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським та суміжним правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, будь-яким патентом, зареєстрованим знаком на товари і послуги чи торгівельною маркою, дизайном, секретним кресленням, моделлю, формулою, процесом, правом на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

У відповідності з пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, при визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення, зокрема, витрати з нарахування роялті.

До складу витрат не включаються нарахування роялті у звітному періоді на користь нерезидента у випадках, якщо виконується будь-яка з умов, зокрема, якщо особа, на користь якої нараховується плата за такі послуги, не є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) такої плати за послуги за виключенням випадків, коли бенефіціар (фактичний власник) надав право отримувати таку винагороду іншим особам.

В свою чергу, згідно з п. 103.3 ст. 103 ПК України, бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.

При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.

На підтвердження взаємовідносин з I.C.Inter-Cinema L.T.D. позивачем до перевірки та до суду було надано Ліцензійну угоду №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року, додатки до вказаної Ліцензійної угоди (а.с. 1-115, том 3), акти приймання-передачі.

Додатково на підтвердження права I.C.Inter-Cinema L.T.D. на отримання роялті, як бенефіціарним власником об'єктів права інтелектуальної власності, позивачем надано до суду юридичний висновок компанії A.G. FRANGOS&CO LLC (Кіпр), про те, що за законами Республіки Кіпр, згідно з умовами та додатками Ліцензійної угоди №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року, I.C.Inter-Cinema L.T.D. є бенефіціаром винагороди, яку ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» зобов'язане сплатити, у зв'язку з предметом угоди (а.с. 50-71, том 5).

Дослідивши Ліцензійну угоду №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року, судом встановлено, що відповідно до підпункту 5.1.3, Ліцензіар (I.C.Inter-Cinema L.T.D.) гарантує, що він є законним власником усіх прав, які надаються Ліцензіату (ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» ) за даним договором (Ліцензійною угодою), та дані права вільні від будь-яких зобов'язань перед третіми особами.

Тобто, Ліцензіар (I.C.Inter-Cinema L.T.D.), як власник прав, які надаються Ліцензіату (ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» ), за надання останньому цих прав, має право на отримання доходу, отже, у розмінні п. 103.3 ст. 103 ПК України, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.

Таким чином, при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» , у відповідності з пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, враховано витрати з нарахування роялті на користь I.C.Inter-Cinema L.T.D.

Відтак, висновки податкового органу про порушення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету, на 10 342 385, 00 грн. та зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2014 рік на 3 440 671, 00 грн., не знайшли свого нормативного та документального підтвердження.

Щодо тверджень податкового органу про ненадання позивачем до перевірки на підтвердження взаємовідносин з I.C.Inter-Cinema L.T.D. прокатних посвідчень на кінофільми, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. N 1315 затверджено Положення про державне посвідчення на право розповсюдження і демонстрування фільмів.

Відповідно до пунктів 3, 4 вказаного Положення, прокатне посвідчення видається Держкіно юридичній або фізичній особі, яка відповідно до законодавства є суб'єктом підприємницької діяльності, за формою згідно з додатком 1.

Прокатне посвідчення дає право розповсюджувати і демонструвати на території України всі види фільмів, вироблених в Україні та за її межами (далі - фільми), будь-яким кінотеатрам, кіноустановкам, відеоустановкам (далі - кіновидовищні заклади), прокатним пунктам відеокасет, торговельним підприємствам, підприємствам з тиражування, а також телеорганізаціям, у тому числі кабельному телебаченню (далі - відеотелезаклади), незалежно від форми власності.

Тобто, прокатне посвідчення видається суб'єктам підприємницької діяльності - резидентам, державним органом - Держкіно, як дозвільний документ, який дає право на розповсюдження та демонстрування на території України фільмів.

Однак, саме по собі прокатне посвідчення не підтверджує реалізацію такого права, а в даному випадку не може підтверджувати взаємовідносини позивача з I.C.Inter-Cinema L.T.D.

При цьому, судом встановлено, що у ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» наявні Прокатні посвідчення, видані Державною службою кінематографії України, які посвідчують його права на відповідні фільми на території України. (а.с. 92-151, том 2).

Крім того, згідно наданих прокатних посвідчень, відповідні права на зазначені в них фільми належать саме I.C.Inter-Cinema L.T.D., що ставилось під сумнів податковою.

До того ж, судом встановлено, що позивачем разом з запереченнями на акт перевірки від 15 червня 2015 року №17082/10/15-53-22-02, додатком 1 було надано копії вказаних прокатних посвідчень (а.с. 114, том 1).

Проте, як вбачається з відповіді податкової на заперечення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» на акт перевірки, надані прокатні посвідчення відповідачем не розглядались, оскільки, як і в акті перевірки, зазначено, що на запит від 18.05.2015 року прокатні посвідчення до перевірки надані не були (а.с. 117-118, том 1).

З наведених підстав, податкові повідомлення-рішення №0001132201 від 16 червня 2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 9 604 465, 00 грн. та №0001162201 від 16 червня 2015 року про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 3 440 671, 00 грн. підлягають скасуванню.

Як вбачається з акту планової перевірки, на формування висновків податкової про порушення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 414 746, 00 грн., мали вплив наступні обставини.

Перевіркою встановлено, що у період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 року ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» (Ліцензіат) перераховувало кошти в іноземній валюті на користь нерезидентів у вигляді роялті, у тому числі за Ліцензійною угодою №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року, укладеною з нерезидентом I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Ліцензіар) на загальну суму 6 277 500, 00 дол. США, що еквівалентно 50 772 252, 00 грн. (за винятком 21 222, 22 дол. США (що еквівалентно 236 578, 48 грн.) - податку на дохід нерезидента із джерелом його походження з України, що складає 10% від суми отриманого доходу).

Як вже було зазначено, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» було укладено Ліцензійну угоду №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року з нерезидентом I.C.Inter-Cinema L.T.D. I.C.Inter-Cinema L.T.D. - Ліцензіар, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» - Ліцензіат.

Згідно вказаної угоди, Ліцензіар надає Ліцензіату на ліцензійний строк в межах ліцензійної території Право (виключне право на використання Фільму в межах ліцензійної території протягом відповідного ліцензійного строку шляхом демонстрації у кінотеатрах кожного з фільмів, вказаних у відповідних додатках до вказаного договору), а Ліцензіат зобов'язується сплатити Ліцензіару винагороду за надане Право.

Пунктом 6 Ліцензійної угоди визначені фінансові умови угоди, а саме передбачено, що у якості винагороди за надані Права, Ліцензіат зобов'язується сплатити Ліцензіару винагороду, вказану для кожного з фільмів у відповідних додатках до вказаного договору. Сума винагороди перераховується Ліцензіатом на розрахунковий рахунок Ліцензіара. Валютою платежу визначено долар США.

До перевірки ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» було надано акти приймання-передачі прав та Додатки до ліцензійної угоди №20/12/2011 ІFІ від 20.12.2011 року, якими визначені права ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» на використання конкретних фільмів (зазначених у Додатку) (а.с. 1-115, том 3).

До перевірки ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» було надано Сертифікати на податкове резидентство (оригінали та нотаріально завірені переклади) від 11.01.2012 року №122847320 (Apostille від 16.01.2012 №13228/12); від 09.01.2013 року №122847320 (Apostille від 10.01.2013 №1749/13); від 24.01.2014 року №122847320 (Apostille від 28.01.2014 №7621/14), видані Департаментом внутрішніх доходів Міністерства фінансів Республіки Кіпр про податкове президентство у Республіці Кіпр і підтвердження, що ОСОБА_2Inter-Cinema L.T.D. є резидентом Республіки Кіпр відповідно до Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна; є суб'єктом оподаткування Республіки Кіпр стосовно доходів за 2012, 2013 рік та є резидентом Республіки Кіпр відповідно до Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи; є суб'єктом оподаткування Республіки Кіпр стосовно доходів за 2014 рік відповідно.

Згідно тверджень в акті перевірки, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за період 01.01.2012 по 31.12.2013 при виплаті винагороди (роялті) за Ліцензійною угодою №20/12/2011 ІFІ від 20.12.2011 року на рахунок компанії I.C.Inter-Cinema L.T.D. не утримувало податок на дохід нерезидента із джерелом його походження з України.

За період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» утримувало та перераховувало до бюджету податок на дохід нерезидента із джерелом його походження з України за ставкою 10% та за рахунок цього доходу у сумі 236 579 грн.

Вказані твердження податкового органу обґрунтовані наступним:

- до перевірки не надані документи, які підтверджують те, що нерезидент I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Кіпр) є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу від ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» ;

- до перевірки не надано Державні Посвідчення, видані Державним агентством України з питань кіно на право розповсюдження і демонстрацію фільмів (Прокатних посвідчень) на фільми, право на використання яких надано за Ліцензійною угодою №20/12/2011 ІFІ від 20.12.2011 року;

- в наданій до перевірці Ліцензійній угоді №20/12/2011 ІFІ від 20.12.2011 року та додатках до неї не містяться посилання на той факт, на підставі якого компанія I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Кіпр) є безпосереднім власником наданих авторських прав, а саме посилання на ліцензію, витягу з реєстру авторських прав, інших документів. Також до перевірки не надано будь-яких інших документів, якими було підтверджено, що I.C.Inter-Cinema L.T.D. має фактичне право (авторське право) на одержання доходу.

З огляду на зазначене, відповідачем зроблено висновок про те, що при виплаті компанії I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Кіпр) доходу із джерелом його походження з України, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%.

Позивач з такими висновками податкової не погоджується, вказуючи на те, що документом, який підтверджує, що роялті виплачується нерезиденту - бенефіціарному (фактичному) отримувачу (власнику) об'єктів права інтелектуальної власності, є договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності, у даному випадку Ліцензійна угода №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 160.1 ст. 160 ПК України, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, роялті.

Згідно з п. 160.2 ст. 160 ПК України, резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), крім доходів, зазначених у пунктах 160.3-160.7 цієї статті, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 160.1 цієї статті, за ставкою в розмірі 15 відсотків їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Судом встановлено, що з країною резиденції контрагента позивача - I.C.Inter-Cinema L.T.D. Кіпр, на момент виникнення спірних правовідносин діяла Угода між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 29.10.1982 року.

Відповідно до статті 6 Угоди «Доходи від авторських прав і ліцензій», платежі по авторським правам і ліцензіям, отримані з джерел в одній Договірній Державі особою з постійним місцеперебуванням в другій Договірній Державі, не підлягають оподаткуванню в першій Договірній Державі.

Термін «платежі по авторським правам та ліцензіям» в даній статті означає будь-які платежі, отримані в якості компенсації за продаж, використання або надання права використання: h) плівок та фільмів, використовуємих для радіомовлення, кіно та телебачення.

При цьому, окремо підпунктом 6.6 Ліцензійної угоди №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року між I.C.Inter-Cinema L.T.D. та ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» , визначено, що підписанням вказаного договору сторони підтверджують, що згідно ст. 6 Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна, Винагорода по даному договору, яку отримує Ліцензіар з постійним місцем перебування у Республіці Кіпр із джерела в Україні, не підлягає оподаткуванню в Україні (а.с. 193-201, том 1).

З наведених підстав ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за період 01.01.2012 по 31.12.2013 при виплаті винагороди (роялті) за Ліцензійною угодою №20/12/2011 ІFІ від 20.12.2011 року на рахунок компанії I.C.Inter-Cinema L.T.D. не утримувало податок на дохід нерезидента із джерелом його походження з України, що відповідає вищенаведеним положенням Угоди між Урядом Союзу Радянських Соціалістичних Республік та Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна.

Разом із тим, 01.01.2014 року вказаний міжнародний договір припинив свою дію для України.

За період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» утримувало та перераховувало до бюджету податок на дохід нерезидента із джерелом його походження з України за ставкою 10% за рахунок цього доходу у сумі 236 579, 00 грн.

В свою чергу, в акті перевірки зазначено, що при виплаті компанії I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Кіпр) доходу із джерелом його походження з України, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» повинно було утримати та сплатити до бюджету податок на прибуток іноземних юридичних осіб за ставкою 15%, відповідно до вимог п. 160.2 ст. 160 ПК України.

07 серпня 2013 року набрала чинності для України Конвенція між Урядом України і Урядом Республіки Кіпр про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи від 08 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, податками, на які поширюється дія цієї Конвенції в Україні, зокрема, є податок на прибуток підприємств.

Окремо статтею 12 Конвенції врегульовано порядок оподаткування роялті.

Так, роялті, які виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту іншої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій іншій Державі.

Термін "роялті" у випадку використання в цій статті означає платежі будь-якого виду, що одержуються як винагорода за користування або за надання права користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки (в тому числі кінематографічні фільми та фільми або плівки, що використовуються для телебачення чи радіомовлення), комп'ютерні програми, будь-яким патентом, торговою маркою, дизайном, або моделлю, планом, таємною формулою або процесом, або за користування чи надання права на користування промисловим, комерційним або науковим обладнанням, або за інформацію (ноу-хау) стосовно промислового, комерційного або наукового досвіду.

Однак такі роялті можуть також бути оподатковані у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо особа - фактичний власник роялті є резидентом іншої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 10 відсотків від загальної суми всіх платежів.

У відповідності з п. 3.2 ст. 3 ПК України, якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Пунктом 103.2 ст. 103 ПК України визначено право платника податків застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку у встановленому законом порядку, за умови подання нерезидентом довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.

На запит податкової від 19 травня 2015 року щодо надання документів на підтвердження того, що нерезидент - компанія I.C.Inter-Cinema L.T.D. (Кіпр) є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, позивачем надано Сертифікати на податкове резидентство (оригінали та нотаріально завірені переклади) від 11.01.2012 року №122847320 (Apostille від 16.01.2012 №13228/12); від 09.01.2013 року №122847320 (Apostille від 10.01.2013 №1749/13); від 24.01.2014 року №122847320 (Apostille від 28.01.2014 №7621/14), видані Департаментом внутрішніх доходів Міністерства фінансів Республіки Кіпр про резидентство у Республіці Кіпр (а.с. 34, 65, том 2), про що зазначено в акті перевірки (абз. 3 стор. 25 акту перевірки) (а.с. 55, том 1).

Отже, позивачем дотримано вимоги п. 103.2 ст. 103 ПК України та надано докази на підтвердження того, що компанія I.C.Inter-Cinema L.T.D. є резидентом Республіки Кіпр.

Стосовно доводів відповідача щодо відсутності доказів на підтвердження статусу I.C.Inter-Cinema L.T.D., як бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) роялті від ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» , суд зазначає наступне.

Судом при дослідженні правомірності висновків податкової щодо порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, було встановлено, що I.C.Inter-Cinema L.T.D., є власником прав, які надаються ним ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» , відтак, за надання останньому цих прав, має право на отримання винагороди - доходу, отже, у розмінні п. 103.3 ст. 103 ПК України, є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.

Зазначене підтверджується тим, що відповідно до підпункту 5.1.3 Ліцензійної угоди №20/12/2011 ІFІ від 20 грудня 2011 року, Ліцензіар (I.C.Inter-Cinema L.T.D.) гарантує, що він є законним власником усіх прав, які надаються Ліцензіату (ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» ) за даним договором (Ліцензійною угодою), та дані права вільні від будь-яких зобов'язань перед третіми особами.

Твердження відповідача в акті перевірки про відсутність документів, підтверджуючих взаємовідносини ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» з I.C.Inter-Cinema L.T.D., зокрема, прокатних посвідчень на кінофільми, які не надані до перевірки на запит від 18.05.2015 року, також не знайшли свого підтвердження, з огляду на таке.

Так, при дослідженні правомірності висновків податкової щодо порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, абз. «б» пп. 140.1.2 п. 140.1 ст. 140 ПК України, судом було встановлено, що прокатне посвідчення видається суб'єктам підприємницької діяльності - резидентам державним органом - Держкіно, як дозвільний документ, який дає право на розповсюдження та демонстрування на території України фільмів.

Однак, саме по собі прокатне посвідчення не підтверджує реалізацію такого права, а тому не може й підтверджувати взаємовідносини позивача з компанією I.C.Inter-Cinema L.T.D.

При цьому, судом встановлено, що у ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» наявні Прокатні посвідчення, видані Державною службою кінематографії України, які посвідчують його права на відповідні фільми на території України. (а.с. 92-151, том 2).

Крім того, згідно наданих прокатних посвідчень, відповідні права на зазначені в них фільми належать саме I.C.Inter-Cinema L.T.D., що ставилось під сумнів податковою.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, висновки податкового органу про порушення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб в періоді, що перевірявся, на загальну суму 7 414 746, 00 грн. не знайшли свого нормативного та документального підтвердження.

За таких обставин, податкове повідомлення-рішення №000712202 від 18 червня 2015 року, яким ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» за порушення п. 103.2, п. 103.3 ст. 103, п. 160.2 ст. 160 ПК України, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб на 12 571 033, 00 грн., з яких 7 368 623, 00 грн. за основним платежем та 5 202 410, 00 грн. за штрафними санкціями, підлягає скасуванню.

Далі згідно акту, перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 31.12.2014 року встановлено їх заниження в сумі 3 221 483, 00 грн., внаслідок порушення вимог п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 ПК України.

Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 30.11.2014 року встановлено, що у рядку 1 Декларацій «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарів» завищено, задекларовані показники на 3 221 483, 00 грн.

На формування цих показників мало вплив здійснення операцій з надання послуг реклами.

Так, у перевіряємому періоді, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» було укладено з ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн» (Республіка Казахстан) Договір №05/01/2012 від 05 січня 2012 року про надання послуг за межами Республіки Казахстан та Договір №11/01/2013 від 11 січня 2013 року про надання послуг за межами Республіки Казахстан (а.с. 173-183, 4).

За умовами Договорів, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» - Клієнт, ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн» - Виконавець. Виконавець приймає на себе зобов'язання в межах строку дії та на умовах даного Договору надати Клієнту на території України послуги узгоджені сторонами в додатках до Договору, а Клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надані на території України послуги в порядку та на умовах договору. Детальна інформація відносно послуг, які надані по даному Договору, наводиться в Додатках до даного Договору.

Так, судом встановлено, що ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» та ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн», укладено Додаткові угоди від 05 січня 2012 року до Договору №05/01/2012 про надання послуг за межами Республіки Казахстан та від 11 січня 2013 року до Договору №11/01/2013 про надання послуг за межами Республіки Казахстан (а.с. 178, 183, том 4).

Вказаними Додатковими угодами, сторони погодили, що в межах даних Договорів надаватимуться послуги букінга фільмів (консультаційні послуги, спрямовані на інформування Клієнта про можливість складання найбільш сприятливого розпису показів фільмів), послуги по складанню та затвердженню бізнес-планів для правовласників фільмів (послуги фінансового інжинірингу, спрямовані на підвищення бокс-офісів відповідних фільмів, шляхом створення стратегій їх рекламних компаній), послуги по щоденному розрахунку бокс-офісів (консультаційні послуги, спрямовані на збір та обробку даних бокс-офісів фільмів з прогнозуванням їх збільшення) та послуги зі складання щомісячних відповідей для правовласників фільму (консультаційні послуги зі збору та обробки даних показів відповідних фільмів за звітний календарний місяць).

Виконавцем за результатами наданих послуг оформлюються Акти наданих послуг.

На підтвердження надання послуг по Договорам №05/01/2012 та №11/01/2013, позивачем надано до суду акти прийому-передачі робіт (послуг) щодо надання відповідних послуг, зокрема, букінга фільмів, послуги по складанню та затвердженню бізнес-планів, послуги по щоденному розрахунку бокс-офісів і складанню щомісячної звітності (а.с. 187-229, том 4).

Вказані акти прийому-передачі робіт (послуг) надавались позивачем й до перевірки, про що зазначено в акті.

Під час офіційного з'ясування обставин справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник навколо питання щодо визначення місця постачання послуг, наданих ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» контрагенту ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн», за укладеними між ними Договорами про надання послуг, з метою застосування ст. 185 ПК України, щодо визначення об'єкту оподаткування податком на додану вартість.

Так, відповідно до акту перевірки, відповідач вважає, що на порушення п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187 ПК України, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» не нараховано податкові зобов'язання з ПДВ по послугам постачання на території України на користь ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн» послуг букінга по фільму, послуг по складанню та затвердженню бізнес-плану для правовласника фільму, послуг по щоденному розрахунку бокс-офісу та складанню щомісячного звіту для правовласника фільму, оскільки місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника.

В свою чергу, позивач з такими висновками податкової не погоджується, оскільки вважає, що ним на користь ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн» надавались консультаційні, інжинірингові послуги, місцем постачання яких, відповідно до п. 186.4 ст. 186 ПК України, є місце в якому отримувач послуг зареєстрований, як суб'єкт господарювання, а оскільки ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн» зареєстрований в Республіці Казахстан, тобто за межами митної території України, податкові зобов'язання з ПДВ по цим послугам не нараховуються.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. В«бВ» п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Місце постачання товарів та послуг визначається за правилами ст. 186 ПК України.

риписами п. 186.3 ст. 186 ПК України, визначено, що місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

Проаналізувавши вищенаведені положення п. 186.3 ст. 186 ПК України, суд зазначає, що отримувачем послуг за Договорами №05/01/2012 та №11/01/2013 є нерезидент - товарищество з обмеженою відповідальністю «Інтерфільм Дістрібьюшн» (Республіка Казахстан), за вказаними договорами останньому надавались консультаційні та інжинірингові послуги, що підпадає під пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПК України.

Тобто, у даному випадку місцем постачання за Договорами №05/01/2012 та №11/01/2013 послуг є місце, в якому отримувач послуг, тобто ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн», зареєстрований як суб'єкт господарювання. Таким місцем є Республіка Казахстан.

Отже, висновки відповідача стосовно того, що згідно з п. 186.4 ст. 186 ПК України місцем постачання наданих позивачем послуг за Договорами №05/01/2012 та №11/01/2013 з ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн» є митна територія України та постачання цих послуг є об'єктом оподаткування податком на додану вартість не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки місцем постачання наданих позивачем послуг, згідно пп. «в» п. 186.3 ст. 186 ПК України є місце реєстрації отримувача послуг, яке не є митною територією України.

За таких обставин, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» не мало обов'язку та підстав для нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОО «Інтерфільм Дістрібьюшн».

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.03.2012 року по 31.12.2014 року, відповідачем встановлено його завищення в сумі 271 216, 00 грн.

Вказані висновки в акті перевірки обґрунтовані тим, що на порушення п. 198.4 ст. 198 ПК України, послуги отримані від нерезидентів, які використовувались в операціях, що звільняються від оподаткування, відносилися до податкового кредиту.

Як встановлено судом, у періоді, що перевірявся, ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» нараховувало податок на додану вартість на вартість послуг, які постачалися нерезидентами, відповідно до наступних договорів.

14 жовтня 2013 року між ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» (Клієнт) та Deluxe Digital Cinema (ОСОБА_3) (Виконавець) було укладено Контракт на виконання комплексу робіт у сфері кінопрокату. Під роботами в даному договорі розуміється виготовлення цифрових КDМ ключів доступу до цифрових копій аудіовізуальних творів; мастеринг цифрових аудіовізуальних творів (фільмів) (а.с. 202-208, том 1).

Виконання договору підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт (а.с. 209-247, том 1).

01 грудня 2012 року між ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» (Клієнт) та індивідуальним підприємцем ОСОБА_4 (Росія) було укладено Договір №01/12/2012 про надання послуг щодо перегляду кінострічок з репертуарного плану ООО «Централ Партнершип ОСОБА_5», обговорення та поміч в дизайні аудіо роликів, обговорення та поміч в дизайні відеороликів (а.с. 249-250, том 1, 2-3, том 2).

По взаємовідносинам з LLC HOTEL HOLIDAY (Киргизтан) на користь ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» надані послуги щодо проживання в готелі, про що складено акт виконаних робіт від 21.04.2013 року (а.с. 4, том 2).

По взаємовідносинам з ООО «СОЮЗКИНОРЫНОК» (Росія) на користь ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» надані послуги щодо організації його участі в 87, 88, 89, 90, 92, 93, 94, 95 Російських Міжнародних кіноринках, про що складено акт виконаних робіт (а.с. 5-12, том 2).

По взаємовідносинам з ЗАТ «Ай Єм ОСОБА_6» (Росія) на користь ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» надані послуги щодо проживання в готелі, про що складені акти виконаних робіт (а.с. 13-15, том 2).

По взаємовідносинам з ООО «ОСОБА_7 Холдинг» (Росія) на користь ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» надані послуги щодо проживання в готелі, акредитації на форумі «Кіно ОСОБА_7» 2012, 2013, 2014, про що складені акти виконаних робіт (а.с. 16-21, том 2).

Позивач наполягає на тому, що послуги отримані ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» від вказаних контрагентів-нерезидентів не пов'язані з діяльністю із розповсюдження кіно- та відеофільмів.

Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді підприємство користувалось пільгою з ПДВ, згідно підрозділу 2 «Особливості справляння податку на додану вартість» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, отже не мало відносити податок на додану вартість від вартості цих послуг до податкового кредиту.

Згідно з п. 198.4 ст. 198 ПК України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Так, відповідно до п. 12 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання національних фільмів, визначених Законом України "Про кінематографію", виробниками, демонстраторами та розповсюджувачами національних фільмів, а також постачання робіт та послуг з виробництва, у тому числі тиражування, національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених, субтитрованих державною мовою на території України, а також постачання робіт та послуг з дублювання, озвучення та/або субтитрування державною мовою іноземних фільмів на території України.

За п. 13 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, тимчасово, до 1 січня 2016 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання послуг з демонстрування, розповсюдження та/або публічного сповіщення національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України, демонстраторами, розповсюджувачами та/або організаціями мовлення (публічними сповіщувачами).

Тобто, пільга у вигляді звільнення від оподаткування податком на додану вартість застосовується до операцій з постачання послуг з виробництва, у тому числі тиражування, демонстрування, розповсюдження національних фільмів та іноземних фільмів, дубльованих, озвучених та/або субтитрованих державною мовою на території України.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами позивача стосовно того, що послуги отримані ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» від вказаних контрагентів-нерезидентів не пов'язані з діяльністю із розповсюдження кіно- та відеофільмів, відтак у позивача не виникало право на застосування податкової пільги, передбаченої пунктами 12, 13 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, щодо звільнення цих операцій від оподаткування податком на додану вартість.

Про надані послуги покупцю - ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» були виписані податкові накладні, на підставі яких ним сформовано податковий кредит на суму 271 216, 00 грн., як суму податку на додану вартість від вартості послуг отриманих від Deluxe Digital Cinema (ОСОБА_3), ОСОБА_4 (Росія), LLC HOTEL HOLIDAY (Киргизтан), ООО «СОЮЗКИНОРЫНОК» (Росія), ЗАТ «Ай Єм ОСОБА_6» (Росія) (а.с. 230-250, том 4).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

У відповідності з п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених підстав, суд дійшов висновку про правомірність формування ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» податкового кредиту у сумі 271 216, 00 грн. та безпідставність висновків відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, з огляду на непідтвердженість висновків податкового органу про порушення ТОВ В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» вимог п. 185.1 ст. 185, п. 186.4 ст. 186, п. 187.1 ст. 187, п. 198.4 ст. 198 ПК України, податкові повідомлення-рішення №0001142201 та №0001152201 від 16 червня 2015 року, якими за порушення вказаних норм Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 865 729, 00 грн., з яких 3 092 583, 00 грн. за основним платежем та 773 146, 00 грн. за штрафними санкціями, а також зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 43 911, 00 грн., підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх рішень, щодо збільшення позивачу податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 11, 22, 69, 71, 72, 86, 94, 122, 158-163, 254 КАС України, Податковим кодексом України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛВ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001132201, №0001162201, №0001142201, №0001152201 від 16 червня 2015 року, №0000712202 від 18 червня 2015 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001132201 від 16 червня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001162201 від 16 червня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001142201 від 16 червня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №0001152201 від 16 червня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області №000712202 від 18 червня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано у строк, встановлений статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 02 листопада 2015 року.

Суддя О.В. Глуханчук

.