Постанова

від 30.09.2015 по справі 820/5006/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

30 вересня 2015 р. №820/5006/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТ" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області про скасування наказу, скасування податкових повідомлень - рішень, скасування податкової вимоги, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області, в якому просить суд, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправними дії Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області щодо внесення інформації (змін) до електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної базі результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» внесених на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22-02/37399632, від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3739963 2;

- зобов'язати Тернопільську ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної базі результатів контрольно- перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» внесених на підставі актів від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632, від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 9963 2;

- скасувати рішення Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області у формі наказів про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» від 22.09.2014р. №2469 В«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; від 29.01.2015 року №173 В«Про проведення позапланової невиїзної перевіркиВ» ; від 17.04.2015р. №843 В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; від 05.12.2014р. №3030 В«Про проведення позапланової перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ;

- визнати протиправними дії Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ;

- визнати протиправними дії Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області зі встановлення висновків щодо порушення Позивачем вимог законодавства України, викладених в актах перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632 складених за результатами проведення перевірок ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ;

- скасувати податкове повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області №0000032202 від 06.01.2015 року; №0001052201, від 02.03.2015 року; №0004822201 від 15.10.2014 року №0003002204 від 27.05.2015 року, №0003012204 від 27.05.2015 року як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства України;

- скасувати податкову вимогу Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у тернопільській області №6130-23 від 22.04.2015 року на суму 761 453,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем були проведені перевірки, за результатами яких складено акти, в яких не наведено жодних підстав для визначення нікчемними правочинів, укладених в межах спірних правовідносин між позивачем та підприємствами - контрагентами. За результатами даних перевірок податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення. Також позивач зазначив, що відповідачем внесені відомості до В«інформаційних базВ» на підставі актів перевірок. Позивач не погоджується з: діями податкового органу щодо підстав проведення перевірок (винесення наказів на перевірки), діями щодо проведення перевірок та зроблених висновків у актах перевірок, винесеними податковими повідомленнями - рішеннями та внесенням відповідних змін до баз даних "Податковий блок", оскільки зазначені дії та прийняті рішення не відповідають чинному законодавству, через що вважає за необхідне визнати зазначені дії неправомірними, скасувати податкові повідомлення - рішення та зобов'язати податковий орган відновити суми податкового кредиту та зобов'язань ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» в електронній базі даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційній базі результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» , зміни до яких були внесені на підставі відомостей, викладених в актах перевірок від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 9963 2, а також виключити з електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» інформацію, що внесена на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача - Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області - ОСОБА_2 через канцелярію суду надійшли письмові заперечення, а також додаткові письмові пояснення, в яких представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначив, що податковий орган при винесенні наказів на проведення перевірок, визначені порушень позивачем в актах перевірок, винесенні податкових повідомлень - рішень та внесенні відповідних змін до бази даних - діяв в меж та у спосіб визначений чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та письмових поясненнях.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, долучені до матеріалів справи, встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (далі - ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ) зареєстровано як юридична особа (т.1 а.с.11), а також перебувало на час спірних правовідносин на податковому обліку у Тернопільській ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області, є платником податку на додану вартість, що не заперечується сторонами у справі.

Відповідно до виписки Головного управління статистики у Тернопільській області від 10.07.2014 року №05/3-12/248, видами діяльності ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» є роздрібна торгівля пальним; оптова торгівля твердими, рідкими, газоподібним паливом і подібними продуктами; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах (т.1 а.с.12).

Судом встановлено, що Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільською області було проведено декілька перевірок ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» , а саме:

- 30.09.2015 року позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Антарес" за період з 01.06.2014 року по 31.07.2014 року;

- 17.12.2014 року позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Нафтова компанія Партнер" за період з 01.08.2014 року по 31.08.2014р.;

- 12.02.2015 року документальна невиїзна перевірка ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Азонтес" за період з 01.09.2014р. по 30.11.2014р., з ТОВ "ОСОБА_3 Петролеум" за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р., з ТОВ "Атлантик-Гейзер" за період з 01.09.2014 р. по 30.09.2014р., з ТОВ "Нафтова компанія Партнер" за період з 01.11.2014р. по 30.11.2014р.;

- 05.05.2015 року документальна виїзна позапланова перевірка ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, зокрема правильності нарахування та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками здійснення операцій з ТОВ «Донмас» за період з 01.10.2014р.. по 31.120.2014р. та з 01.12.2014р. по 31.12.2014р., з ТОВ «Тановер» за період з 01.11.2014р. по 30.11.2014р.

За результатами зазначених перевірок Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільською області складено, відповідні акти:

- від 30.09.2015 року №7273/22-01/37399632 (т.5 а.с.87-99), у висновках якого встановлено порушення ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 676323,52 грн.

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 15.10.2014 року №0004822201 (т.5 а.с. 107-108), яким зменшено суму грошового зобов'язання ПДВ із вироблених в Україні товарів в розмірі 845405 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 676324 грн. та штрафними фінансовими санкціями в розмірі 169081 грн.

- від 17.12.2014 року №9728/22-02/37399632 (т.1 а.с.180-198), у висновках якого встановлено порушення ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за липень 2014 року у розмірі 676323,52 грн.

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 06.01.2015 року №0000032202 (т.6 а.с. 63), яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів в розмірі 7223350,50 грн., в т.ч. за основним платежем 4815567 та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2407783,50 грн.

- від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632 (т.5 а.с.140-161), у висновках якого встановлено порушення ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» податку на додану вартість, що сплачується до загального/спеціального фонду державного бюджету в сумі 11396709 грн., в т.ч. за серпень 2014р. в сумі 64638 грн., за вересень 2014р. в сумі 5034750 грн., за жовтень 2014р. в сумі 5194351 грн., за листопад 2014р. в сумі 1102970 грн.

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення від 02.03.2015 року №0001052201 (т.6 а.с. 134), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 17095063,50 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 11396709 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5698854,50 грн.

- від 05.05.2015 року №3169/22-04/37399632 ( т.7 а.с.78-), у висновках якого встановлено порушення ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податку на додану вартість всього в сумі 11177824 грн., в т.ч. за жовтень 2014р. в сумі 5236441 грн., за листопад 2014р. в сумі 3521550 грн., за грудень 2014р. в сумі 2419833 грн., а також встановлено порушення п. 22.1 ст. 22, п. 44.1 ст. 44, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податком на прибуток за 2014р. в сумі НОМЕР_1 грн.

На підставі висновків зазначеного акту податковим органом винесено податкове повідомлення - рішення: від 27.05.2015 року №0003002204 (т.7 а.с. 150), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів в розмірі 167667736 грн., в т.ч. за основним платежем в розмірі 11177824 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 5588912 грн.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільською області, викладених в акті перевірки від 30.09.2015 року №7273/22-01/37399632, суд встановив наступне.

Як вбачається з зазначеного акту перевірки, податковим органом встановлено, що у ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» відсутній об'єкт оподаткування ПДВ операцій з ТОВ "Антарес" в розумінні ст. 185 ПК України, оскільки, як встановлено з акту перевірки ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» у липні 2014 року з ТОВ "Антарес" є такими, що вчинено без наміру створених правових наслідків.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (покупець) та ТОВ "Антарес" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.07.2014 року №ДГ-0107-36 та додаткові угоди від 01.07.2014 року б/н, від 01.11.2014 року б/н (т.5 а.с.132-134). Згідно п. 1.1 зазначеного договору поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору, також п. 4.2 зазначеного договору поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). П. 5.1 зазначеного договору покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підставі п.1.1 договору зберігання від 01.07.2014 року №4213 (т.1 а.с.80) укладеного між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ "Антарес" поставив товар (бензин автомобільній підвищеної якості А-95 Євро та А-95 Євро) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів, та виписало податкову накладну (т.5 а.с.135, 137).

На підтвердження прийняття для збереження поставленого товару ПАТ "Дніпронафтопродукт" складено акт приймання - передачі наданих послуг по договору збереження (т.1 а.с.81,89), протокол узгодження ціни (т.1 а.с.82).

При цьому позивач здійснив розрахунки у безготівковій формі.

Також позивачем надано на підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку ПММ оборотно - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за липень 2014 року (т. 1 а.с.135).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ позивачем надано договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом: від 02.06.2014р. №ЗГ/ПЕ-02-06-14, укладеного між позивачем та ТОВ "Зелена Говерла" (т.1 а.с.97-99), від 08.07.2014 №92, укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" (т.1 а.с.113-114), а також надано акти виконаних робіт щодо перевезення ПММ зазначеними перевізниками (т. 1 а.с.100-102,115), товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), заповнені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів) разом з паспортами якості (т.2 а.с.16-76).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "Антарес", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Антарес" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за липень 2014р. (т.1 а.с.148-153), поданої до податкового органу.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільською області, викладених в акті перевірки від 17.12.2014 року №9728/22-02/37399632, суд встановив наступне.

Як вбачається з зазначеного акту перевірки, фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» та ТОВ "Нафтова компанія Партнер" за період з 01.08.2014р. по 31.08.2014р. є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а лише з метою отримання податкової вигоди.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (покупець) та ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР" укладено декілька договорів поставки нафтопродуктів: від 01.08.2014 року №ДГ-00044, від 21.08.2014 року №ДГ-00133 (т.1 а.с.233,234,236,240) разом з відповідними додатковими угодами. Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору, також п. 4.2 зазначеного договору поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). П. 5.1 зазначеного договору покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підставі п.1.1 договору зберігання від 01.07.2014 року №4213 (т.1 а.с.80), укладеного між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР" поставив товар (бензин автомобільній підвищеної якості А-95 Євро та А-95 Євро) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів та виписало податкові накладні (т.1 а.с.235,237,238,246-247).

На підтвердження прийняття для збереження поставленого товару ПАТ "Дніпронафтопродукт" складено акт приймання - передачі наданих послуг по договору збереження (т.1 а.с.83,91), протокол узгодження ціни (т.1 а.с.84).

При цьому позивач здійснив розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (т.1 а.с.128-130).

Також позивачем надано на підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку ПММ оборотно - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за серпень 2014 року (т. 1 а.с.136).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ позивачем надано договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом: від 02.06.2014р. №ЗГ/ПЕ-02-06-14, укладеного між позивачем та ТОВ "Зелена Говерла" (т.1 а.с.97-99), від 08.07.2014 №92, укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" (т.1 а.с.113-114,124), від 02.08.2014 року №1-0208-14, укладено між позивачем та ПП "Капрайя" (т.1 а.с. 124-125), а також надано акти виконаних робіт щодо перевезення ПММ зазначеними перевізниками (т. 1 а.с.103-105,117, 126) , товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), заповнені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів), разом з відповідними паспортами якості (т.4 а.с.34-250, т.5 а.с.1-85).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР", відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР" включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за серпень 2014р. (т.1 а.с.154-158), поданої до податкового органу.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільською області, викладених в акті перевірки від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, суд встановив наступне.

Як вбачається з зазначеного акту перевірки, фінансово - господарські взаємовідносини між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» та ТОВ «Азонтес» за період з 01.09.2014р. по 30.11.2014р. є такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, а лише з метою отримання податкової вигоди.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (покупець) та ТОВ «Азонтес» укладено декілька договорів поставки нафтопродуктів від 22.09.2014р. №НП-265, від 01.10.2014р. №НП-297, від 20.10.2014р. №НП-333, від 21.10.2014р. №НП-354 (т.5 а.с.185-192,197, 199, 201, 203,205,207) разом з відповідними додатковими угодами. Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору, також п. 4.2 зазначеного договору поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). П. 5.1 зазначеного договору покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підставі п.1.1 договору зберігання від 01.07.2014 року №4213 (т.1 а.с.80) укладеного між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ "«Азонтес» поставив товар (бензин автомобільній підвищеної якості А-95 Євро та паливо дизельне підвищеної якості (Євро)) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актами приймання - передачі нафтопродуктів та виписало податкові накладні, та розрахунок коригувань у зв'язку з поверненням ПММ (т.5 а.с.196, 198,200,202,204,206,209-219).

На підтвердження прийняття для збереження поставленого товару ПАТ "Дніпронафтопродукт" складено акт приймання - передачі наданих послуг по договору збереження (т.1 а.с.87,95), протокол узгодження ціни (т.1 а.с.88).

При цьому позивач здійснив розрахунки у безготівковій формі .

Також позивачем надано на підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку ПММ оборотно - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за жовтень 2014 року (т. 1 а.с.137,138).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ позивачем надано договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом: від 02.06.2014р. №ЗГ/ПЕ-02-06-14, укладеного між позивачем та ТОВ "Зелена Говерла" (т.1 а.с.97-99), від 08.07.2014 №92, укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" (т.1 а.с.113-114,124), від 02.08.2014 року №1-0208-14, укладено між позивачем та ПП "Капрайя" , а також надано акти виконаних робіт щодо перевезення ПММ зазначеними перевізниками (т. 1 а.с.103-105,117, 126) , товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), заповнені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів), разом з відповідними паспортами якості, товарно - транспортні накладні (т.2 а.с.77-250, т. 3 а.с. 1-250, т.4 а.с.1-33).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Азонтес», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Азонтес» включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за вересень -жовтень 2014р. (т.1 а.с.165-170), поданої до податкового органу.

Також з зазначеного акту перевірки вбачається, що встановлено завищення податкового кредиту позивачем в період за серпень 2014р. по взаємовідносинам з ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», у зв'язку з тим, що податковим органом не встановлено реальність господарських операцій з контрагентом позивача.

З матеріалів справи вбачається, між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (покупець) та ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум» укладено договір поставки нафтопродуктів від 01.07.2014р. №145/14-П (т.5 а.с.178,179,181) разом з відповідними додатковими угодами. Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору, також п. 4.2 зазначеного договору поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, партіями протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів (ІНКОТЕРМС-2010). П. 5.1 зазначеного договору покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підставі п.1.1 договору зберігання від 01.07.2014 року №4213 (т.1 а.с.80) укладеного між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум» поставив товар (газ вуглеводневий скраплений) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актом приймання - передачі нафтопродуктів та виписало податкову накладну (т.5 а.с.180, 183).

На підтвердження прийняття для збереження поставленого товару ПАТ "Дніпронафтопродукт" складено акт приймання - передачі наданих послуг по договору збереження, протокол узгодження ціни.

При цьому позивач здійснив розрахунки у безготівковій формі, що підтверджується відповідним платіжним дорученням (т.5 а.с.184).

Також позивачем надано на підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку ПММ оборотно - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за серпень 2014 року (т. 1 а.с.134).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ позивачем надано договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом: від 02.06.2014р. №ЗГ/ПЕ-02-06-14, укладеного між позивачем та ТОВ "Зелена Говерла" (т.1 а.с.97-99), від 08.07.2014 №92, укладеного між позивачем та ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС" (т.1 а.с.113-114,124), а також надано акти виконаних робіт щодо перевезення ПММ зазначеними перевізниками (т. 1 а.с.103-105,117) , товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), заповнені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів), разом з відповідними паспортами якості (т.1 а.с.248-250, т. 2 а.с. 1-76).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум» включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за липень 2014р. (т.1 а.с.154-158), поданої до податкового органу.

Перевіряючи обґрунтованість висновків Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільською області, викладених в акті перевірки від 05.05.2015 року №3169/22-04/37399632, суд встановив наступне.

Як вбачається з зазначеного акту, перевіркою не встановлено реальність здійснення господарських відносин з контрагентами - постачальниками ТОВ «Донмас» та ТОВ «Тановер» з питань формування загального обсягу податкового кредиту та визначення податку на прибуток період з 01.10.2014р. по 31.12.2014р. та з 01.11.2014 року по 11.2014р., відповідно.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (покупець) та ТОВ «Донмас» (постачальник) укладені договори поставки нафтопродуктів від 01.10.2015р. № ДГ-00022, від 20.10.2014р. № ДГ-00055, 21.10.2015р. №ДГ-00076 (т.7 а.с.154-156) разом з відповідними додатковими угодами.

Також судом встановлено з матеріалів справи, що між позивачем та ТОВ «Тановер» укладені договори поставки нафтопродуктів від 07.11.2014р. №ТА-0050, від 21.11.2014р. №ТА-0071 (т.7 а.с.157-158,160, 162,164,166, 168) разом з відповідними додатковими угодами.

Згідно п. 1.1 зазначених договорів поставки визначено, що постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, згідно умов договору, також п. 4.2 зазначених договорів поставки визначено, що товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною визначеною кожною додатковою угодою до договору, на умовах EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно - правових договорів. П. 5.1 зазначених договорів передбачено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому - передачі товару або інших документів.

На підставі п.1.1 договору зберігання від 01.07.2014 року №4213 (т.1 а.с.80) укладеного між ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» (поклажодавець) та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (зберігач) в порядку та на умовах, визначених цим договором зберігач зобов'язується прийняти та зберігати нафтопродукти та інші ТМЦ, які передаються поклажодавцем, і повернути їх поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою. ТОВ «Донмас» поставив товар (бензин автомобільній підвищеної якості А-95 Євро та А-92 Євро, а також паливо дизельне підвищеної якості (Євро)) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актом приймання - передачі нафтопродуктів, листом щодо передання нафтопродукції зберігачеві позивача та виписало податкову накладну (т.7 а.с.163, 165, 167, 169-171, 174-176).

Також на підставі зазначеного договору збереження ТОВ «Тановер» поставив товар (бензин автомобільній підвищеної якості А-95 Євро та А-92 Євро, та паливо дизельне підвищеної якості (Євро)) зберігачу позивача ПАТ "Дніпронафтопродукт", що підтверджується актом приймання - передачі нафтопродуктів та виписало податкову накладну (т.7 а.с.159,161, 173).

На підтвердження прийняття для збереження поставленого товару ПАТ "Дніпронафтопродукт" складено акт приймання - передачі наданих послуг по договору збереження, протокол узгодження ціни (т.1 а.с. 37-40).

При цьому позивач здійснив розрахунки у безготівковій формі .

Також позивачем надано на підтвердження оприбуткування у бухгалтерському обліку ПММ оборотно - сальдові відомості по бухгалтерському рахунку за жовтень, листопад 2014 року, відповідно (т. 7 а.с.54-60, т.8 а.с.48-59).

На підтвердження транспортування зазначених ПММ позивачем надано договори про перевезення вантажів автомобільним транспортом: від 02.06.2014р. №ЗГ/ПЕ-02-06-14, укладеного між позивачем та ТОВ "Зелена Говерла" (т.7 а.с.49-50), а також надано акти виконаних робіт щодо перевезення ПММ зазначеними перевізниками (т. 7 а.с.51-53, 245-250, т. 8 а.с.1-5) , товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), заповнені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів), разом з відповідними паспортами якості (т. 8 а.с.122-250, т.10 а.с.1-134).

Судом встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Донмас» та ТОВ «Тановер» відповідають вимогам ст.201 Податкового кодексу України.

Сума податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ «Донмас» та ТОВ «Тановер» включена до складу податкового кредиту та відображена в декларації з податку на додану вартість за жовтень ти листопад 2014р., відповідно (т.7 а.с.66-77), поданої до податкового органу.

Таким чином, ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», ТОВ "Нафтова компанія Партнер", ТОВ «Азонтес», ТОВ "Антарес", ТОВ «Донмас», ТОВ «Тановер», ТОВ "Зелена Говерла", ПАТ "Дніпронафтопродукт", ТОВ "ТД "КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС", ПП "Капрайя"- виконали свої зобов'язання за вказаними вище договорами, а ТОВ "Прометей Х" прийняло ПММ та послуги за цими договорами, які відображені у податковому ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» та бухгалтерському обліку позивача.

На підставі зазначених вище обставин суд дійшов висновку, що подані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем - ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» витрати у спірних правовідносинах шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару, виконаних робіт та наданих послуг) свідчить про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Також судом встановлено, що на підтвердження подальшої реалізації придбаних у ТОВ «ОСОБА_3 Петроліум», ТОВ "Нафтова компанія Партнер", ТОВ «Азонтес», ТОВ "Антарес", ТОВ «Донмас», ТОВ «Тановер» ПММ в період липень - грудень 2014 року позивачем надано договори оренди АЗС у ТОВ "Тернопіль - нафта ЛТД", ПАТ "АВІАС ПЛЮС", товарно - транспортні накладні, товарно - транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (нафти), складені відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, форма №1-ТТН (нафтопродуктів), сертифікати якості ПММ, змінні звіти по АЗС (т.1 а.с.139-147, т.7 а.с.177-188, 41-48, т.8 а.с. 60).

Також підтвердження якості придбаного товару у зазначених контрагентів - постачальників позивачем надано сертифікати відповідності на придбані ПММ (т.1 а.с.60-79, т.8 а.с.6-19).

Наявні у справі докази не містять доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Крім того, факт наявності у позивача - ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» матеріально - технічних ресурсів, що підтверджується договорами оренди автозаправних станцій, специфікаціями до договорів, актами приймання передачі (т.7 а.с.177-188, т.5 а.с.239-250, т. 6 а.с.1-4), а також наявного персоналу, що підтверджується відповідними наказами та штатним розписом (т. 7 а.с. 210-244, т. 8 а.с. 20-24), свідчить про наявність умов необхідних для здійснення основаного виду діяльності - роздрібної торгівлі паливом та здійснення позивачем зазначеного виду діяльності, що не заперечується відповідачем. Порядок формування податкового кредиту здійснювався у перевіряємому періоді відповідно Податкового кодексу України.

Згідно п.22.1 ст. 22 ПК України, об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Відповідно до п.44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст .185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з:а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Підпунктом "а" п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог п.198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналіз чинного податкового законодавства вказує на те, що законодавець не ставить в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків (позивача) і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Відповідно до ст.3 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку податку на прибуток не встановлюють особливих вимог до первинних документів і облікових регістрів, що повинні використовуватися при обчисленні даного податку, тому відповідними документами податкового обліку вважаються бухгалтерські документи і регістри обліку, складені належним чином.

Відповідно до ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до положень п. 7.5.6 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуск і обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена наказом Міністерством палива та енергетики України, Міністерством економіки України, Міністерством транспорту та зв'язку України , Державним комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 N 281/171/578/155, визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Згідно п. 7.5.7 зазначеної Інструкції, ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства.

Пунктом 7.5.8 зазначеної інструкції, відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників. У ТТН оператор зазначає номер резервуара, з якого відпущено нафту або нафтопродукт, розписується в ній і здає для оформлення. У ТТН зазначаються найменування, марка та вид нафти або нафтопродукту, об'єм, маса, густина і температура, за якої визначалась густина, а також дата і час виїзду автоцистерни з підприємства.

Також суд зазначає, що склад валових витрат та порядок їх визначення ст.ст.138, 139 ПК України.

Згідно п.138.1 ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п.138.2 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Пунктом 138.8 статті 138 ПК України встановлено, що собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загально - виробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Суд зазначає, що угоди, укладені між позивачем та його контрагентами: ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», ТОВ "Нафтова компанія Партнер", ТОВ «Азонтес», ТОВ "Антарес", ТОВ «Донмас», ТОВ «Тановер» є чинними та не визнані в установленому порядку недійсними.

Таким чином судом встановлено, що придбання позивачем ПММ у контрагентів ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», ТОВ "Нафтова компанія Партнер", ТОВ «Азонтес», ТОВ "Антарес", ТОВ «Донмас», ТОВ «Тановер» було необхідно для здійснення господарської діяльності, а саме: роздрібної торгівлі паливом на АЗС, що підтверджується первинними документами, а саме: договорами оренди автозаправної станції, акти приймання передачі, змінними звітами АЗС, оборотно - сальдовими відомостями.

Таким чином, позивачем було повністю дотримано всіх вимог Податкового кодексу України з реалізації права на податковий кредит та відображення валових витрат по операціях з ТОВ «ОСОБА_3 Петролеум», ТОВ "Нафтова компанія Партнер", ТОВ «Азонтес», ТОВ "Антарес", ТОВ «Донмас», ТОВ «Тановер», позивачем подано декларації з ПДВ, розрахунки податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування та декларації з податку на прибуток. Задекларовані позивачем суми підтверджені наявними у матеріалах справи первинними бухгалтерськими документами.

Згідно з вимогами ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Посилання відповідача в актах перевірки:

- від 17.12.2014р. №9728/22-02/37399632 на лист ДПІ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 23.09.2014р. №26772/7/223 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Нафтова компанія «Партнер» за серпень 2014р.;

- від 30.09.2014р. №7273/22-01/37399632 на акт ДПІ у Амур - Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 21.08.2014р. №175/04-61-22-2/31037491 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Антарес» з питань документального підтвердження господарських відносин за період з 01.07.2014р. по 31.07.2014р.»;

- від 12.02.2015р. №849/22-01/37399632 на лист Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.12.2014р. №39235/7/04-64-22-03-9 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Азонтес» щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2014р.;

- від 05.05.2015р.№3169/22-04/37399632 на податкову інформацію ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецьк щодо ТОВ "Донмас" від 14.01.2015р. №7/05-66/15-01/37086680, від 06.02.2015р. №3/05-66/15-01/37086680 про те, що не має можливості підтвердити реальність господарських відносин з платниками податків за жовтень 2014р. та грудень 2014р., а також на те, що подані ТОВ «Тановер» до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів м. Києва податкові декларації з ПДВ за період з червня по вересень 2014р., відсутні обсяги постачання та обсяги - суд не бере до уваги, оскільки Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів. Якщо контрагенти не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі В«БУЛВЕСВ» АД проти БолгаріїВ» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ В«Мукачівський лісокомбінатВ» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ В«Фірма «²КВ» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - постачальниками та правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат в період з липня 2014р. по грудень 2014р. та сум валових витрат в період з жовтня 2014р. по грудень 2014р., відповідно до первинних бухгалтерських документів та податковим накладним, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.01.2015 року №0000032202, від 02.03.2015 року №0001052201, від 15.10.2014 року №0004822201, від 27.05.2015 року №0003002204, від 27.05.2015 року №0003012204 прийняті необґрунтовано та не у відповідності до чинного законодавства, через що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень - підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що за результатами винесених податкових повідомлень - рішень від 06.01.2015 року №0000032202, від 02.03.2015 року №0001052201, від 15.10.2014 року №0004822201, від 27.05.2015 року №0003002204, від 27.05.2015 року №0003012204 податковим органом сформована податкова вимога від 22.04.2015 року №6130-23 в розмірі 44993,15 грн. (т. 6 а.с.71).

З огляду на те, що судом вже надано правову оцінку обставинам з приводу виникнення податкового боргу, що стали підставою для пред'явлення позивачу податкової вимоги, суд дійшов висновку про скасування податкової вимоги Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 22.04.2015 року №6130-23.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; про визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області зі встановлення висновків щодо порушення Позивачем вимог законодавства України, викладених в актах перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632 складених за результатами проведення перевірок ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» , а також про скасування наказів Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 22.09.2014р. №2469 В«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; від 29.01.2015 року №173 В«Про проведення позапланової невиїзної перевіркиВ» ; від 17.04.2015р. №843 В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; від 05.12.2014р. №3030 В«Про проведення позапланової перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» , суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 17 КАС України предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства є рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Виходячи із загальних засад адміністративного судочинства задоволенню підлягають ті вимоги, які фактично відновлюють порушене право особи у взаємовідносинах з суб'єктом владних повноважень.

Висновки, викладені в актах перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632, не можуть бути предметом в адміністративному суді, оскільки не є обов'язковими ані для платника податків, ані для керівника контролюючого органу і лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів щодо встановлених в ході перевірки порушень.

Положеннями п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.1 ПК України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб) .

Так, диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не можуть бути предметом розгляду у суді, оскільки відповідно до п.3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА від 22.12.10 №984 та зареєстрованого в Мін'юсті 12.01.11 №34/18772, акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

З аналізу зазначених норм виходить, що дії, пов'язані з включенням до акта перевірки висновків, є по суті виконанням перевіряючими обов'язків, а сам по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 10.09.2013 у справі № 21-237а13 та судових рішеннях Вищого адміністративного суду України при розгляді справ із ідентичними предметами спору (постанова від 19.12.2013 №К/800/30029/13 у справі №826/375/13-а; від 23.01.2013 №К/800/31047/13 по справі №1570/2362/12).

Також в ході розгляду справи по суті встановлено невідповідність висновків актів перевірки податкового органу фактичним обставинам справи, оскільки позивачем належними та допустимими доказами доведено реальність господарських операцій з контрагентами.

Проте, оскільки в даній справі вже надано правову оцінку та вирішено питання щодо фактичного поновлення прав позивача шляхом скасування податкових повідомлень - рішень, які винесені на підставі висновків, встановлених в актах перевірок від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632, що є належним способом захисту прав позивача в даному випадку, у задоволенні позовних вимог в цій частині належить відмовити.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області щодо внесення інформації (змін) до електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної базі результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» внесених на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 99632; про зобов'язання Тернопільську ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та ДПІ у Московському районі міста Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області вилучити з електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної базі результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» внесених на підставі актів від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 9963 2, суд зазначає наступне.

Як встановлено з роздруківки Автоматизованої системи співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної бази результатів контрольно-перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» (т. 6 а.с.26-29) відображені дані про проведення відповідачем документальних перевірок, результати яких оформлені в актах від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд зазначає, що спосіб дій органів державної податкової служби України при реалізації владної управлінської функції - контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань платників податків визначений нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п.14.1.171. п. 14.1 ст. 14 ПК України вказано, що податкова інформація - у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

Згідно ст. 16 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 р., № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2012 року № 1197 "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів".

Згідно п. 2.1. наказу Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" існуючі інформаційні системи, в тому числі АС "Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", експлуатувалися паралельно з інформаційною системою "Податковий блок" до 31.01.2013 року.

Наказом ДПС України № 1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Відповідно до п.п. 3.1.3.7 п. 3.1.3 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013, № 165 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця", з метою виявлення та упередження можливих порушень податкового законодавства при камеральній (електронній) перевірці проводиться: зіставлення даних податкової звітності з ПДВ з інформацією, отриманою від митних органів та з інших джерел. При цьому враховуються результати автоматизованого зіставлення (наказ N 85) даних додатка 5 до декларації, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, ЄРПН, баз МД (по мірі впровадження відповідного програмного забезпечення).

Таким чином, існує взаємодія податкових органів при опрацюванні розшифровок інформаційних баз даних та їх використання при проведенні перевірок та прийняття за їх результатами рішень.

Пунктом 1.1. Методичних рекомендацій № 165 визначено, що ці Методичні рекомендації запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до п.п.2.5.6. Методичних рекомендацій № 165, до впровадження у промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" за результатами проведеного аналізу та зіставлення даних автоматизованого контролю податкової звітності, інформації з інших джерел формується Висновок про наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки, які будуть підставою для прийняття рішення про проведення планової/позапланової документальної виїзної/невиїзної перевірки (далі - Висновок). Після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" Висновок формується в електронному вигляді разом з актом/довідкою про результати електронної камеральної перевірки.

З наведених положень Методичних рекомендацій № 165 випливає, що вони стосується порядку організації та проведення камеральних перевірок платників податків, і наявність значної кількості ризиків після проведеної камеральної перевірки будуть підставою для прийняття рішення про проведення саме документальної перевірки платника податків (планової чи позапланової, виїзної чи невиїзної).

Відповідно до висновків акту, та витягу з АІС "Податковий блок" встановлено, що інформацію акту відповідач вніс до інформаційної системи "Податковий блок", зокрема інформацію в частині зменшення обсягів податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість позивача.

Наведене свідчить про те, що відповідач змінив дані, задекларовані позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податку на прибуток, що суперечить загальним засадам оподаткування та нормам Податкового кодексу України.

Податковий орган, як контролюючий орган, може змінити задекларовані платником податків дані податкової звітності лише шляхом визначення суми грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, у випадках, передбачених пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Здійснена ДПІ податкова кваліфікація операцій не може бути підставою для внесення змін до Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України. Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

При цьому, самостійна зміна відповідачем показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), буде порушувати його права та інтереси, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності. Таким чином, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з ПДВ, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача, оскільки така невідповідність може мати для позивача негативні наслідки, як то: погіршення його ділової репутації, як належного платника податків, відмова його контрагентів від подальших господарських відносин з позивачем з метою уникнення негативних податкових наслідків для себе від таких операцій, тощо.

Дії податкового органу по зміні задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в базі співставлення можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків у випадку незаконності таких дій повинно бути відновлення в цій базі тих показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Тому, доводи представника відповідачів про те, що внесення змін до інформаційної системи "Податковий блок" не створюють для позивача жодних правових наслідків є безпідставними.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, в автоматизованій інформаційній системі "Податковий блок" підлягають відображенню виключно задекларовані платником податку у податкових деклараціях показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, суд дійшов висновку про протиправність дій податкового органу у вказаній частині.

З огляду викладене, а також на той факт, що в даній справі скасовано податкові повідомлення - рішення, а також той факт, що саме Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області внесена зазначена вище інформація, суд дійшов висновку про те, що належним захистом прав позивача в даному випадку також є зобов'язання Тернопільську ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області вилучити з електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної бази результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» інформацію, яка внесена на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632, від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, від 30.09.2014 року № 7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог. Позовні вимоги в частині скасування податкових повідомлень-рішень від 06.01.2015 року №0000032202, від 02.03.2015 року №0001052201, від 15.10.2014 року №0004822201, від 27.05.2015 року №0003002204, від 27.05.2015 року №0003012204, про скасування податкової вимоги від 22.04.2015 року №6130-23, а також в частині зобов'язання Тернопільську ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області вилучити з електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної бази результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» інформацію, яка внесена на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632, від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, від 30.09.2014 року № 7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 99632 - належить задовольнити.

У задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області щодо внесення інформації (змін) до електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної базі результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» внесених на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632; про зобов'язання ДПІ у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області вилучити з електронної бази даних В«Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України В«Податковий блокВ» , інформаційної бази результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ В«АудитВ» інформацію, яка внесена на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632, від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, від 30.09.2014 року № 7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 99632про визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області з проведення документальних позапланових перевірок Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; про визнання протиправними дій Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області зі встановлення висновків щодо порушення Позивачем вимог законодавства України, викладених в актах перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632; від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632; від 30.09.2014 року №7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/37399632 складених за результатами проведення перевірок ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» , а також про скасування наказів Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 22.09.2014р. №2469 В«Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; від 29.01.2015 року №173 В«Про проведення позапланової невиїзної перевіркиВ» ; від 17.04.2015р. №843 В«Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» ; від 05.12.2014р. №3030 В«Про проведення позапланової перевірки ТОВ В«ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТВ» - належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОСЕРЕДНИК-ЕЛІТ" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області, Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів в Харківській області про скасування наказу, скасування податкових повідомлень - рішень, скасування податкової вимоги, визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов'язати Тернопільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області вилучити з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів та зборів України «Податковий блок», інформаційної бази результатів контрольно - перевірочної роботи АРМ «Аудит» інформацію, яка внесена на підставі актів перевірки від 17.12.2014 року №9728/22- 02/37399632, від 12.02.2015 року №849/22-01/37399632, від 30.09.2014 року № 7273/22-01/37399632, від 05.05.2015 року №3169/02-04/3 73 99632.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 06.01.2015 року №0000032202, від 02.03.2015 року №0001052201, від 15.10.2014 року №0004822201, від 27.05.2015 року №0003002204, від 27.05.2015 року №0003012204.

Скасувати податкову вимогу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Тернопільській області від 22.04.2015 року №6130-23.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 07 жовтня 2015 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.