Постанова

від 28.10.2015 по справі 2а-4865/12/1470

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 р.м.ОдесаСправа № 2а-4865/12/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Яковлева Ю.В.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року по справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про часткове визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2012 року публічне акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, з урахуванням уточнень (т. 2 а.с. 15-16) просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000382301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 763 415,50 грн. (за основним платежем 627 181 грн., за штрафними санкціями - 136 234,5 грн.), в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 624 912,47 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 136 235,50 грн.

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000392301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року всього в розмірі 3 071 113 грн., в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 39 455 грн.

Постановою від 30 листопада 2012 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Миколаївський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду публічне акціонерне товариство «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову ту ухвалити нову про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права, правомірність формування податкового кредиту підтверджена наданими до суду первинними бухгалтерськими та податковими документами, в той час як висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, ґрунтуються на припущеннях та актах щодо неможливості проведення перевірок контрагентів, відсутністю контрагентів за місцезнаходженням та скасування реєстрації платників ПДВ після закінчення господарських правовідносин.

Державна податкова інспекція у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.

Ухвалою від 27 травня 2015 року Одеський апеляційний адміністративний суд замінив відповідача - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на процесуального правонаступника - Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області

Ухвалюючи постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, з посиланням на приписи ст. 42, ст. 62 ГК України, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, ст. ст. 1, 4, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.4., п. 2.15, п. 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 за №168/704, враховуючи фактичні обставини здійснення позивачем господарської діяльності з контрагентами ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Агропортторг», ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» які зафіксовані актом перевірки від 16.05.12р. за №1007/22-100/00952114, суд першої інстанції встановив правильність висновків податкового органу про порушення позивачем пп.7.4.1. п. 7.4, пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.1. ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до необґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ДПВ, сплачених в складі вартості товарів (послуг), придбаних у підприємств ТОВ «Укрвторметагро», ТОВ «Де-Лонга», ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» та ТОВ «Агропортторг», внаслідок того, що господарські операція з цими контрагентами є безтоварними.

Також суд першої інстанції, на підставі висновків акту перевірки, погодився з податковим органом про порушення позивачем вимог п.5.1, пп.5.2.1. п.5.2, пп.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок віднесення до складу валових витрат суми вартості товарів, придбаних у ТОВ «Де-Лонга», господарські операції з яким є безтоварними.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника податкового органу, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що предметом позову є

- податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000382301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 763 415,50 грн. (за основним платежем 627 181 грн., за штрафними санкціями - 136 234,5 грн.), в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 624 912,47 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 136 235,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000392301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ-IV квартали 2011 року всього в розмірі 3 071 113 грн., в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 39 455 грн.

Оскаржені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акту від 16 травня 2012 року № 1007/22-100/00952114 «Про результати документальної планової виїзної перевірки ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2010 року по 31 грудня 2011 року (т. 1 а.с. 17-80).

Перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000392301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 39 455 грн. апеляційний суд встановив, що підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 39 455 грн. є висновки акту перевірки від 16 травня 2012 року № 1007/22-100/00952114 відповідно до яких позивач неправомірно відніс до складу валових витрат оплати товарів постачальнику ТОВ «Де-Лонга» у четвертому кварталі 2010 року.

Такий висновок податкового органу в акті перевірки (т. 1 а.с. 26) ґрунтується лише на посиланні:

- на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25 травня 2011 року № 692/23-420/36622606 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Де-Лонга» щодо підтвердження господарських правовідносин з платником податків ПП «Агропрайд» за період жовтень-листопад 2010 року, відповідно до якого ТОВ «Де-Лонга» відсутнє за місцезнаходженням;

- на податкові декларації ТОВ «Де-Лонга» з податку на прибуток за 2010 рік, в якій зазначено кількість працюючих осіб - 0, та відсутність основних засобів;

При розгляді скарги позивача податковий орган додаткового послався на інформацію надану СВ ПМ ДПА у Миколаївській області щодо кримінальної справи № 11800032, порушеної за фактом незаконного створення фіктивного підприємства ТОВ «Де-Лонга» (т. 1 а.с. 95), а до суду першої інстанції податковий орган надав незасвідчену ксерокопію постанови про порушення кримінальної справи від 02 серпня 2011 року (т. 1 а.с. 306).

Між тим відповідно до матеріалів справи господарські правовідносини між ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Де-Лонга» відбулись в період з серпня по жовтень 2010 року, на підтвердження чого позивач надав договір № «к»-3/50 від 09.08.2010 р., договір № К-4/81-1 від 05.07.2010 р., специфікації до договорів, реєстри накладних на прийняте насіневе зерно, складські квитанції на зерно, видаткові та податкові накладні, товарно-транспорті накладні, банківські виписки по сплаті отриманого від ТОВ «Де-Лонга» товару (т. 1 а.с. 109-132).

Самостійне дослідження податковим органом зазначених документів в акті перевірки відсутнє, а тому висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції ґрунтуються на припущеннях.

Враховуючи викладене апеляційний суд дійшов висновку про відсутність порушень позивачем приписів п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

Перевіряючи правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000382301 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 624 912,47 грн. та в частині застосованих штрафних санкцій в розмірі 136 235,50 грн., апеляційний суд встановив, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість збільшено внаслідок неправомірного завищення позивачем, на думку податкового органу, податкового кредиту сум ПДВ за результатами здійснення операцій з контрагентами, які не декларували суми ПДВ по взаємовідносинах з ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів».

Так відповідно до акту перевірки від 16 травня 2012 року № 1007/22-100/00952114 ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» неправомірно відніс до складу податкового кредиту суми ПДВ по наступним контрагентам:

- ТОВ «Укрвтормедагро» у лютому 2011 року в розмірі 46 706 грн., у березні 2011 року в сумі 17 108 грн., оскільки свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Укрвтормедагро» анульоване 03 березня 2011 року. Проте, апеляційний суд встановив та матеріалами справи підтверджено, до податкові накладні виписані ТОВ «Укрвтормедагро» адресу ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» 01.02.2011 р., 11.02.2011 р. та 02.03.2011 р. (т. 1 а.с. 167, 170, 179), про, що також зазначено і в акті перевірки (т. 1 а.с. 37), а тому є протиправним посилання податкового органу як на підставу для визнання неправомірним формування податкового кредиту саме на анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Укрвтормедагро».

Окрім іншого позивач надав як до перевірки, так і до суду першої інстанції договір організації експедиції вантажів № 159 (12/81) від 06.12.2010 р. (т. 1 а.с. 164-165), акти виконаних робіт від 01.02.2011 р., від 11.02.2011 р., від 14.03.2011 р. (т. 1 а.с. 166, 169, 173), платіжні доручення про оплату отриманих послуг № 474, № 475 від 11.02.2011 р., № 888 від 15.03.2011 р. (т. 1 а.с. 168, 171, 174), податкові накладні № 18 від 01.02.2011 р., № 53 від 11.02.2011 р., № 54 від 02.03.2011 р. (т. 1 а.с. 167, 170, 179).

При цьому відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис № 15561170012019049 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Укрвтормедагро», внесений 15 листопада 2011 року.

Самостійне дослідження податковим органом господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Укрвтормедагро» відсутнє як в акті перевірки, так і в рішенні про результати розгляду скарги.

- ТОВ «Де-Лонга» у жовтні 2010 року в розмірі 7 897 грн., оскільки стан платника - відсутній за місцезнаходженням, свідоцтво платника ПДВ анульоване 23 березня 2011 року. Також в акті перевірки в розділі 3.2.1 Правильність визначення податкових зобов'язань з ПДВ (т. 1 а.с. 40-46) податковий орган посилається на не включення ТОВ «Де-Лонга» податкових зобов'язань по позивачу, на аналіз ланцюга формування податкового кредиту з ПДВ за жовтень 2010 року по ТОВ «Де-Лонга», на наявність кримінальної справи за фактом створення фіктивного підприємства ТОВ «Де-Лонга», на висновки експерта судової почеркознавчої експертизи № 6466 від 07.10.2011 р., на акт ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 25 травня 2011 року № 692/23-420/36622606 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Де-Лонга», на акти перевірок контрагентів ТОВ «Де-Лонга».

Проте апеляційний суд встановив, матеріалами справи підтверджено та податковим органом не спростовано належними та допустимими доказами, що господарські правовідносини між ПАТ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Де-Лонга» відбулись в період з серпня по жовтень 2010 року, на підтвердження чого надано договір № «к»-3/50 від 09.08.2010 р., договір № К-4/81-1 від 05.07.2010 р., специфікації до договорів, реєстри накладних на прийняте насіневе зерно, складські квитанції на зерно, видаткові та податкові накладні, товарно-транспорті накладні, банківські виписки по сплаті отриманого від ТОВ «Де-Лонга» товару (т. 1 а.с. 109-132).

Самостійне дослідження податковим органом господарських правовідносин між позивачем та ТОВ «Де-Лонга» відсутнє як в акті перевірки так і в рішенні про результати розгляду скарги. Ні в суді першої інстанції, ні при запереченнях на апеляційну скаргу, податковий орган, всупереч приписів ст.. 69-71 КАС України, не надав обвинувального вироку по кримінальній справі, на яку посилався в акті перевірки.

- ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» у жовтні 2010 року в сумі 457 786 грн., у грудні 2010 року в сумі 79 257 грн., оскільки ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» визнано банкрутом свідоцтво платника ПДВ анульовано 11.10.2011 р.

Апеляційний суд встановив, що в акті перевірки в розділі 3.2.1 Правильність визначення податкових зобов'язань з ПДВ (т. 1 а.с 46-50 зворот) зазначено про надання податковому органу податкових накладених виписаних позивачу ТОВ «Перлина Півдня ЛТД», договору поставки від 29.10.2010 р. № К-7/179, товарно-транспортних накладних на перевезення товару вантажовідправником якого є ТОВ «Перлина Півдня ЛТД», накладних на переоформлення товару, складських квитанцій, документів щодо відображення операції у бухгалтерському обліку (т. 1 а.с. 175-270). Не зважаючи на наявність належним чином оформлених первинних бухгалтерських та податкових документів, податковий орган протиправно, з посиланням на несплату ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» податкових зобов'язань по операціям з позивачем, та на їх подальшу несплату у зв'язку з визнанням ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» банкрутом, дійшов висновку про відсутність правових підстав для формування позивачем податкового кредиту по господарським взаємовідносинам з ТОВ «Перлина Півдня ЛТД».

При цьому відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис № 15221170006021522 про державну реєстрацію припинення юридичної особи - ТОВ «Перлина Півдня ЛТД», внесений 16 лютого 2012 року. Інші доводи податкового органу щодо протиправності віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні товару ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» ґрунтуються на аналізі діяльності не позивача, а ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» та на виявлених податковими органами порушень ТОВ «Перлина Півдня ЛТД» податкового законодавства, що є неприпустимим, оскільки Верховний Суд України, рішення якого є обов'язковими для всіх, неодноразово зазначав, що порушення податкової дисципліни мають наслідком відповідальність саме для тих осіб, які допустили ці порушення.

Окрім іншого податковий орган, всупереч приписам ст.. 69-71 КАС України, не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази (судове рішення, яке набрало законної сили), на підтвердження своїх доводів щодо нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Перлина Півдня ЛТД».

- ТОВ «Агропортторг» у січні 2011 року в сумі 1 648 грн., у лютому 2011 року в сумі 6 403 грн., у березні 2011 року в сумі 2 044 грн., у квітні 2011 року в сумі 6 070 грн., оскільки ТОВ «Агропортторг» не декларувало податкові зобов'язання з ПДВ по позивачу. Також в акті перевірки в розділі 3.2.1 Правильність визначення податкових зобов'язань з ПДВ (т. 1 а.с. 50 зворот - 55 зворот) зазначено про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Агропортторг» з 20.09.2011 р., про надання на перевірки податкових накладних виписаних позивачу ТОВ «Агропортторг» з січня по квітень 2011 року, та про наявність акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 11 листопада 2011 року № 302/23-214/36675291 про неможливість проведення документальної перевірки з дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «Агропортторг» за період з 01.01.2011 р. по 30.04.2011 р., на якому в подальшому і ґрунтуються всі доводи податкового органу, щодо ознак нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Агропортторг».

Апеляційний суд зазначає, що податковий орган, всупереч приписам ст.. 69-71 КАС України, не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції належні та допустимі докази (судове рішення, яке набрало законної сили), на підтвердження своїх доводів щодо нікчемності правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Агропортторг», в той час як позивач надав належні та допустимі докази придбання у ТОВ «Агропортторг» запчастин на підставі рахунків виставлених ТОВ «Агропортторг», видаткових накладних, податкових накладних, доказів оплати придбаного товару - платіжних доручень (т. 1 а.с. 133-163).

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства, які б призвели до протиправного завищення податкового кредиту з ПДВ за період, який перевірявся податковим органом, про невідповідність висновків акту перевірки фактичним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, що підтверджено первинними бухгалтерськими та податковими документами позивача.

Таким чином, висновки податкового органу, з якими погодився суд першої інстанції, ґрунтуються на припущеннях, та спростовані матеріалами справи, у зв'язку з чим позовні вимоги мають бути задоволені в повному обсязі.

За таких обставин, враховуючи наявні у матеріалах справи докази, апеляційний суд дійшов висновку, що факти, викладені в акті перевірки, про порушення позивачем норм податкового законодавства, не підтверджені документально та ґрунтуються на припущеннях податкового органу, а наявні у матеріалах справи первинні документи свідчать про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами та з дотриманням приписів ст. ст. 183, 188, 197, 198, 201 ПК України та п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час формування податкового кредиту та здійснення господарської діяльності у 2010 році.

Таким чином, апеляційний суд встановив невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам, які мають значення для справи, що призвело до порушення норм матеріального права та неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, це є підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскарженої постанови та ухвалення нового судового рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд, відповідно до приписів ст.. 94 КАС України, в редакції чинній на час апеляційного перегляду справи, вважає, що судові витрати понесенні апелянтом при сплаті судового збору за подання позову в сумі 2 146 грн. (т. 1 а.с 3), та при поданні апеляційної скарги в сумі 1 073 грн. (т. 2 а.с. 44) мають бути відшкодовані апелянту шляхом їх стягнення з відповідача на користь апелянта, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 19 Конституції України, 2, 11, 69-71, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 3, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 05 червня 2012 року № 0000382301 в частині збільшення публічному акціонерному товариству «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 624 913 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 136 233,5 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 05 червня 2012 року № 0000392301 в частині зменшення публічному акціонерному товариству «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 39 455 грн.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ідентифікаційний код юридичної особи: 38694709, місцезнаходження юридичної особи : 54029, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Галини Петрової, будинок 2А) на користь публічного акціонерного товариства «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» (ЄДРПОУ: 00952114; місцезнаходження юридичної особи : 54034, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця 1-А Слобідська, будинок 122) у відшкодування судових витрат 3 219 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Повний текст судового рішення складений 30.10.2015 р.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Ю.В.Яковлев