Рішення

від 15.10.2015 по справі 335/2695/15-ц

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/2695/15-ц 2/335/1009/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2015 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛазерВ» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ В«ЛазерВ» про стягнення коштів, який був уточнений відповідно до заяви про уточнення та зменшення позовних вимог від 18.09.2015 року. В обгрунтування позовних вимоги Позивач зазначила наступне. У період з 25.03.2011 року по 11.12.2013 року Позивач внесла на банківський рахунок ТОВ «Лазер» грошові кошти у сумі 267 355 грн. як поворотну фінансову допомогу. Вважаючи вказані грошові кошти такими, що набуті ТОВ «Лазер» без достатньої правової підстави, а саме без укладення договору в письмовій формі, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про їх стягнення з ТОВ «Лазер» відповідно до ст.1212 ЦК України. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2014 року в задоволенні позову відмовлено. Позивач зазначає, що судовим рішенням встановлені обставини, які не підлягають повторному доказуванню, а саме факт внесення Позивачем на рахунок ТОВ «Лазер» поворотної фінансової допомоги, факт подання заяви про повернення коштів, факт неповернення коштів та факт наявності між сторонами договірних правовідносин, які, зважаючи на тотожність сторін повторному доказуванню не підлягають. Посилаючись на викладені обставини, позивач звернулась до суду та просить стягнути з Відповідача суму коштів у розмірі 267 355 грн., внесених Позивачем як поворотна фінансова допомога та судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача уточнений позов підтримав у повному обсязі, на підставах, викладених у позовній заяві та уточненому позові. Згідно раніше наданих суду пояснень, Позивач позов підтримує, пояснила суду, що в період 2011 -2013 року займала посаду директора ТОВ В«ЛАЗЕРВ» . Діючи в інтересах Товариства, за усним дорученням та розпорядженням засновників, з метою поповнення обігових коштів підприємства, вона протягом 2011- 2013 років, надавала ТОВ В«ЛазерВ» поворотну фінансову допомогу шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок підприємства через касу Банку «Райффайзен банк Аваль». Після звільнення її з посади директора ТОВ В«ЛазерВ» , засновники товариства обіцяли з нею розрахуватися та повернути надану нею допомогу. Однак, Товариством до цього часу грошові кошти не повернуті, тому просить суд стягнути внесені на рахунок ТОВ В«ЛазерВ» в якості поворотної фінансової допомоги грошові кошти.

Представники відповідача ТОВ В«ЛазерВ» у судовому засіданні проти позову заперечували у повному обсязі, на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов, вважають позовні вимоги необґрунтованими та недоведеними. Представник відповідача не заперечує, що дійсно, на рахунок Товариства надійшли грошові кошти у зазначеному згідно уточненої позовної заяви розмірі з зазначенням у квитанціях призначення платежу «поворотна фінансова допомога». Проте, вважає, що позивачем не доведено наявність між сторонами договірних відносин і виникнення зобов'язання Відповідача щодо повернення даних коштів. Просили суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу позовних вимог та заперечень на позов, оцінивши в сукупності надані сторонами докази, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін.

Згідно зі ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічним чином питання обов'язків доказування і подання доказів регулює ст. 60 ЦПК України, за якою кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що в період перебування позивача ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ В«ЛазерВ» нею впродовж 2011 -2013 року на поточний рахунок ТОВ «Лазер» було внесено грошові кошти у сумі 267 355 грн., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується представником позивача.

В графі "призначення платежу" у квитанціях про внесення коштів зазначено «поворотна фінансова допомога.»

З пояснень позивача у судовому засіданні слідує, що вона, діючи в інтересах Товариства з метою поповнення обігових коштів протягом 2011-2013 року надавала поворотну фінансову допомогу на підставі усної домовленості з власниками Товариства і вона має право на повернення внесених коштів на договірних підставах.

Частиною першою статті 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із частинами першою та другою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Пункт 14.1.257 Податкового Кодексу України встановлює, що поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Поворотній фінансовій допомозі у Цивільному кодексі України відповідає договір позики, особливості укладання якого визначені у статтях 1046 - 1053 ЦК України.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як зазначено у частині першій статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Проте, в позовній заяві Позивачем не зазначено та в судовому засіданні не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують укладення між сторонами договору поворотної фінансової допомоги, на виконання якого Позивачем були внесені грошові кошти на поточний рахунок ТОВ «Лазер».

Доводи Позивача про те, що укладення договору позики підтверджується квитанціями банку про перерахування коштів, де зазначено призначення платежу "поворотна фінансова допомога" суд вважає необґрунтованими, оскільки вказана графа в реквізитах платіжного доручення заповнюється платником на власний розсуд та не підтверджує наявність укладеного договору.

Відповідно до ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Посилання позивача на те, що судовим рішенням від 18.04.2014 року встановлені обставини щодо внесення ОСОБА_1 на рахунок Товариства грошових коштів саме в якості поворотної фінансової допомоги, суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді справи за позовом ОСОБА_1 про стягнення коштів на підставі ст. 1212 ЦК України, обставини щодо укладення між сторонами договору позики на досліджувалися, а у рішенні суду зазначені встановлені в цій частині обставини з пояснень Позивача, яка вважала, що мають місце правовідносини з надання відповідачу поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, під час розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи Позивача про наявність між сторонами договірних відносин з надання відповідачу поворотної фінансової допомоги та зобов'язання Відповідача повернути суму грошових коштів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, тому суд відмовляє у їх задоволенні.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю В«ЛазерВ» про стягнення коштів залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя: В.В.Калюжна