Ухвала

від 30.11.2016 по справі 335/2695/15-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2016 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів : Гулька Б.І., Журавель В.І.,

Закропивного О.В., Хопти С.Ф.,

розглянувши в судовому засіданні справуза позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» про стягнення коштів за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» на рішення апеляційного суду Запорізької області від 8 грудня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що з 25 березня 2011 року по 11 грудня 2013 року працюючи директором товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» (далі - ТОВ «Лазер»), вона внесла на його депозитний рахунок грошові кошти у сумі 267 355 грн як поворотну фінансову допомогу. Вважала, що вказані кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року у задоволенні її позову до ТОВ «Лазер» про стягнення безпідставно набутих коштів відмовлено. Вказувала, що цим судовим рішенням встановлені обставини, які не підлягають повторному доказуванню, а саме: факти внесення нею на рахунок товариства поворотної фінансової допомоги, подання заяви про повернення цих коштів, їх неповернення, наявності між сторонами договірних правовідносин.

З огляду на викладене, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила стягнути з ТОВ «Лазер» на свою користь 267 355 грн як поворотну фінансову допомогу.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 жовтня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 8 грудня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Стягнуто з ТОВ «Лазер» на користь ОСОБА_3 267 355 грн, отриманих в якості поворотної фінансової допомоги. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ «Лазер», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до п. 6 розд. XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402- VIII«Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із недоведеності наявності між ОСОБА_3 та ТОВ «Лазер» договірних правовідносин з надання поворотної фінансової допомоги.

Скасовуючи рішення районного суду та задовольняючи позов, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги у письмовій формі без зазначення конкретної дати її повернення, що підтверджується копіями квитанцій про надходження на поточний рахунок товариства грошових коштів від ОСОБА_3, банківських виписок з призначенням «поворотна фінансова допомога» на загальну суму 325 955 грн. Крім того, отримання такої допомоги визнано відповідачем, який частково повернув допомогу. При цьому суд застосував норми ЦК України, які регулюють позику.

Такі висновки є правильними, ґрунтуються на фактичних обставинах, установлених судом, на доказах, поданих сторонами, які судом належним чином оцінені і відповідають вимогам закону, який правильно застосовано.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що у період перебування ОСОБА_3 на посаді директора ТОВ «Лазер» впродовж 2011-2013 рр. нею внесено на поточний рахунок товариства грошові кошти у розмірі 325 955 грн по квитанціях, у графі яких «призначення платежу» зазначалося «поворотна фінансова допомога». Фактичні обставини сторонами не оспорюються (ч. 1 ст. 61 ЦПК України).

Звітом аудиторської фірми «Злагода» від 31 березня 2014 року підтверджено, та не оспорювалось відповідачем, виплату ОСОБА_3 готівки з призначенням «поворотна фінансова допомога» у розмірі 58 600 грн.

Відповідно до п. 14.1.257 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення, щодо якої внаслідок врегульовування подібних за змістом правовідносин в порядку ч. 8 ст. 8 ЦПК України підлягають застосуванню (аналогія закону) вимоги норм ЦК України щодо договору позики (Глава 71, параграф 1 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 2 ст. 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлено строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Апеляційний суд наведене врахував та вірно вважав, що між сторонами було укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги у письмовій формі без зазначення конкретної дати її повернення, тому строк для її повернення встановлюється моментом пред'явлення вимоги про повернення такої отриманої допомоги, що відповідачем у повній мірі виконано не було, оскільки поворотна фінансова допомога у розмірі 267 355 грн ОСОБА_3 на її нотаріально завірену вимогу від 13 січня 2014 року повернута не була.

Договірні відносини між сторонами підтверджуються і змістом ч. 1 ст. 207 ЦК України, згідно з якою правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, що підтверджено відповідними письмовими квитанціями.

При цьому договірний характер позикових відносин між сторонами встановлено і рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18 квітня 2014 року, що згідно з ч. 3 ст. 61 ПК України не підлягає доведенню.

Під час розгляду справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків судів не спростовують, тому колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лазер» відхилити.

Рішення апеляційного суду Запорізької області від 8 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Д.Д. Луспеник

Судді: Б.І. Гулько

О.В. Закропинвий

В.І. Журавель

С.Ф. Хопта