Ухвала

від 04.11.2015 по справі 2-134/2011

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

04.11.15

Справа №6/489/218/15

УХВАЛА

04 листопада 2015 р. Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі: головуючого - судді Губницького Д.Г., при секретарі Наумкіній І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за поданням державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про визначення частки боржника в праві спільної сумісної власності,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 р. державний виконавець Ленінського ВДВС ММУЮ звернулася до суду з поданням про визначення ідеальної частини боржника ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язання ОСОБА_1 звернутися до органів державної реєстрації щодо реєстрації права на частину визначену судом.

В судовому засіданні державний виконавець вимоги подання підтримала.

Представник відповідачки просив вирішити подання на розсуд суду.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в справі, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини.

На підставі виконавчого листа №2-134/2011 виданим Ленінським районним судом м. Миколаєва 16 червня 2011 р. про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСиббанк» державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ постановою від 06 листопада 2013 р. відкрито виконавче провадження №40541636.

Постановою державного виконавця від 22 червня 2015 р. стягувача ПАТ «УкрСиббанк» було замінено на ТОВ «Кей-Колект»

За результатами проведених виконавчих дій було встановлено, що офіційно доходів, у т.ч. пенсії, боржниця не отримує, транспортних засобів у власності не має, єдиним зареєстрованим речовим правом є право спільної сумісної власності боржниці разом із ОСОБА_2 на квартиру№21 по вул. Олега Кошевого, 2 в м. Миколаєві.

Згідно ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

При цьому, згідно з ч. 2 ст. 370 ЦК України, у разі виділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Оскільки винятку від загального правила в даному випадку не встановлено, то суд вважає за можливе визначити частину ОСОБА_1 в праві спільної сумісної власності рівною частині другого співвласника, тобто в розмірі ?.

У задоволенні вимог подання державного виконавця про покладання зобов'язання на боржницю зареєструвати право на визначену ідеальну частину слід відмовити, оскільки покладання такого обов'язку Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України не передбачено, до того ж об'єктивна підстава потреби в цьому не зазначена.

Керуючись ст. 379 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визначити частину ОСОБА_1 в праві спільної власності на квартира АДРЕСА_2 в розмірі 1/2.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва

Суддя Д.Г. Губницький