Рішення

від 13.10.2015 по справі 522/9032/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/2244/15

Головуючий у першій інстанції Турецький О. С.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, треті особи - Одеська міська рада, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Буракова Олександра Ігорівна, про визнання договору недійсним, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельну ділянку та позовом Одеської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, третя особа - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння,-

встановила:

Представник Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар» (далі - ОСББ «Бульвар») звернувся до суду із позовом до відповідачів про визнання договору недійсним, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

В процесі розгляду справи ОСББ «Бульвар» уточнило свої позовні вимоги і просило суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0300 га, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.07.2013 року; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на вказану земельну ділянку; зобов'язати ОСОБА_2 на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0300 га забезпечити постійний безперешкодний доступ до комунікаційних вузлів каналізаційних мереж, високовольтних(6 кВ) електромереж ТП № 724 - ТП № 6021, ТП - 903, від якої здійснюється електроживлення будинків ОСББ «Бульвар», ОСББ «Ланжерон», ОСББ «Одесит», консульства Туреччини, компанії «Шабо» (ПП «Міхаель компані»); забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту ОСББ «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні, які потребують проведення щорічних лабораторних випробувань та обслуговування; зобов'язати ОСОБА_2 відремонтувати та виконати відновлення пошкодженого майна ОСББ «Бульвар», а саме: огорожі та пожарного виїзду; визнати, що земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0300 га є такою, що знаходиться у користуванні та володінні ОСББ «Бульвар», яке не може бути позбавлено права користування та володіння вказаною земельною ділянкою (т. 1 а. с. 3-8, 143-145).

В обґрунтування свого позову посилалось на те, що рішенням Одеської міської ради від 11.07.2003 року № 1482-XXIV було затверджено проект відведення та зміни цільового призначення земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ «БУЛЬВАР», загальною площею 1,2740 га, за адресами: АДРЕСА_2, для будівництва 13-16-поверхового жилого будинку з підземним гаражем-стоянкою. Після закінчення будівництва власниками житлових та нежитлових приміщень для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їх майнових прав на будинок та прибудинкову територію було створено ОСББ «Бульвар», яке здійснює управлінські функції.

Відповідно до Порядку передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс, ТОВ «Бульвар» згідно з актом прийому-передачі житлового будинку передав на баланс ОСББ «Бульвар» багатоквартирний житловий будинок, до прибудинкової території якого, на думку позивача, відноситься земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1.

Наприкінці січня 2014 року на території ОСББ «Бульвар» невідомі особи розпочали самовільно, без будь-яких документів дозвільного характеру, встановлювати двоповерховий дерев'яний павільйон. ОСББ «Бульвар» були надіслані скарги до органів влади, що відповідають за контроль у сфері будівництва, однак, з отриманих відповідей, стало відомо, що зазначена земельна ділянка площею 0,0300 га за адресою: АДРЕСА_1, вже не відноситься до меж території ОСББ «Бульвар» на підставі постанови Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2008 року у справі № 2а-424/08 за позовом ОСОБА_5 про визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень та визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2012 року по справі № 2-2037/11 за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ДП «Центр Державного земельного кадастру» в особі Одеської регіональної філії, позов Одеської міської ради задоволено, визнано незаконним державний акт про право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0300 га, на ім'я ОСОБА_5, визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3; визнано незаконним державний акт про право власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, витребувано від ОСОБА_3 вказану земельну ділянку на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

Проте, не зважаючи на вищевказане рішення, між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2013 року, реєстровий № 1785, за яким ОСОБА_3 передала, а ОСОБА_2 прийняла у власність земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. В подальшому право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Крім цього, представник позивача посилається на інші порушення прав ОСББ «Бульвар» протиправними діями відповідачів, а саме: проведенням будівельних робіт на спірній земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ОСББ «Бульвар» перешкоджає доступу до комунікаційних вузлів каналізаційних мереж, до розташованої там високовольтної електромережі, від якої здійснюється електроживлення будинків ОСББ «Бульвар», на даній ділянці розташований основний контур заземлення та блискавкозахисту будинку ОСББ «Бульвар», який потребує щорічних лабораторних випробувань та обслуговування, відповідно до правил електробезпеки та пожежної безпеки.

Таким чином, як зазначає позивач, на момент укладення договору купівлі-продажу від 26.07.2013 року, було скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданий на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Другою Одеською державною нотаріальною конторою 27 грудня 2008 року за реєстровим № 3-3617, який був визнаний судом недійсним, тобто, на момент укладення договору від 26.07.2013 року, ОСОБА_3 не була власником спірної земельної ділянки, яка була предметом договору, що дає підстави для звернення з відповідним позовом.

11.06.2014 року до суду надійшов позов Одеської міської ради, який в подальшому був уточнений, до ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа - ОСББ «Бульвар», про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, площею 0,0300 га, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.07.2013 року, витребування у ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради вищевказаної земельної ділянки; скасування запису в Державному реєстру речових прав на земельну ділянку за ОСОБА_2; стягнення з відповідачів судових витрат; зобов'язання ОСОБА_2 власними силами і за свій рахунок привести до попереднього стану самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник Одеської міської ради посилався на те, що рішенням Одеської міської ради від 11.07.2003 року № 1482-XXIV було затверджено проект відведення та зміни цільового призначення земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ «Бульвар», загальною площею 1,2740 га, за адресами: АДРЕСА_2, для будівництва 13-16-поверхового жилого будинку з підземним гаражем-стоянкою. 19.07.2003 року між Одеською міською радою та ТОВ «Бульвар» був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно якого Одеська міська рада надає, а ТОВ «Бульвар» приймає у строкове, платне володіння і користування земельні ділянки, загальною площею 12 740,00 кв.м., що знаходяться у АДРЕСА_2.

23.07.2008 року постановою Київського районного суду м. Одеси по справі № 2-а-424/2008 року за ОСОБА_5 було визнано право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, яка перебувала у власності територіальної громади м. Одеси. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2009 року було задоволено заяву Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Постанову Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2008 року скасовано, провадження по справі закрито.

В подальшому рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2012 року по справі № 2-2037/11 було задоволено позов Одеської міської ради та визнано незаконним державний акт про право власності на спірну земельну ділянку площею 0,0300 га, на ім'я ОСОБА_5, визнано недійсним договір купівлі-продажу цієї земельної ділянки від 27.12.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_3; визнано незаконним державний акт про право власності на спірну земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3, витребувано від ОСОБА_3 та передано цю земельну ділянку у власність територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради.

27.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі за № 1785.

Таким чином, ОСОБА_3 не маючи права власності на вказану вище земельну ділянку, яка належить територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради, розпорядилась нею як своєю власністю, у зв'язку з чим Одеська міська рада звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів (т. 1 а. с. 189-195).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 09.09.2014 року об'єднано в одне провадження справу № 522/10546/14-ц за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_3 та ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСББ «Бульвар» про визнання договору купівлі-продажу недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, із справою № 522/9032/14-ц за позовом ОСББ «Бульвар» до ОСОБА_3, ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці позивача - Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідачів - Приватного нотаріусу Одеського міського нотаріального округу Буракова О.І., про визнання договору недійсним, скасування державного акту про право власності на земельну ділянку та державної реєстрації права власності на земельну ділянку (т. 1 а. с. 182-183).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року позов ОСББ «Бульвар» - задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, забезпечити постійний безперешкодний доступ до комунікаційних вузлів каналізаційних мереж, високовольтної (6 кВ) електромережі ТП № 724 - ТП № 6021, ТП - 903, від якої здійснюється електроживлення будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту ОСББ «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні, який потребує проведення щорічних лабораторних випробувань та обслуговування. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Бульвар» судовий збір у розмірі 243,60 гривень. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Позов Одеської міської ради - задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 1785. Витребувано у ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2. Скасовано запис Державного реєстру речових прав на земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2 за ОСОБА_2 Стягнено солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Одеської міської ради судові витрати в розмірі 487,20 гривень. В задоволенні іншої частини позову відмовлено (т. 1 а. с. 232-239).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати судове рішення з ухваленням нового рішення, яким у задоволенні позову ОСББ «Бульвар» та Одеської міської ради відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (т. 1 а. с. 248-252).

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що Рішенням Одеської міської ради від 11.07.2003 року № 1482-ХХІV було затверджено проект відведення земельних ділянок. Змінено цільового призначення земельних ділянок, наданих в оренду ТОВ «Бульвар», загальною площею 12740 га, за адресами: АДРЕСА_2, для будівництва 13-16 поверхового житлового будинку з підземним гаражем - стоянкою (землі житлової та громадської забудови).

19.07.2003 року між Одеською міською радою та ТОВ «Бульвар» був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого Одеська міська рада на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради № 1482-ХХІV від 11.07.2003 року надає, а ТОВ «Бульвар» приймає у строкове, платне володіння і користування земельні ділянки, загальною площею 12740 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, за рахунок земель міста (землі житлової та громадської забудови міста), та згідно з планом земельної ділянки (Додаток № 1), для будівництва (завершення будівництва 4-й квартал 2006 року) 13-16 поверхового житлового будинку з підземним гаражем - стоянкою (т. 1 а. с. 16-18).

Після закінчення будівництва власниками житлових та нежитлових приміщень для спільного користування, утримання та управління своїм будинком та прибудинковою територією, а також для юридичного оформлення їх майнових прав на будинок було створено ОСББ «Бульвар».

18.12.2006 року комісією у складі директора ТОВ «Бульвар» та Голови правління ОСББ «Бульвар» проведено обстеження активів 13-16 поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудованим підземним гаражем - стоянкою за адресою: АДРЕСА_2 та передано житловий комплекс з балансу ТОВ «Бульвар» на баланс ОСББ «Бульвар», про що був складений акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс. Зі змісту акту вбачається, що ТОВ «Бульвар» було передано площа газонів та квітників 2 110 кв.м., площа асфальтованих покрить - 5 520 кв.м., площа прибудинкової території - 7 630 кв.м. (т. 1 а. с. 134-138).

В судовому засіданні в апеляційної інстанції представник ОСББ «Бульвар» пояснила, що крім акту приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 18.12.2006 року та договору оренди від 19.07.2003 року, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Бульвар» інших визначених законом документів на право користування земельною ділянкою у ОСББ «Бульвар» немає. Територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради рішення щодо передачі вказаної земельної ділянки (або її частини) у власність або в оренду (користування) не приймалось. На теперішній час вирішення питання про відведення земельної ділянки в Одеській міській раді зупинено у зв'язку з наявністю спору щодо меж земельної ділянки з ОСОБА_2

Пункт 3.4.9. договору оренди від 19.07.2003 року визначає, що орендар (ТОВ «Бульвар») зобов'язаний після завершення будівництва, у місячний термін оформити в управлінні земельних ресурсів відновлення меж земельної ділянки, проте вказані умови договору виконані не були, межі земельної ділянки не відновлені, документи на користування землею не оформлені, що дає підстави для висновку про недоведеність тверджень представника ОСББ «Бульвар» про те, що земельна ділянка площею 0,030 га, яка належить ОСОБА_2, входить до прибудинкової території ОСББ «Бульвар».

Питання, пов'язані з встановленням меж земельних ділянок знаходяться у виключної компетенції органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із частинами першою, другою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як передбачено частиною першою статті 122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до статті 21 Закону України від 16 листопада 1992 року N 2780-XII «Про основи містобудування» (у редакції, яка була чинною на час закінчення будівництва та створення ОСББ «Бульвар»), визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб здійснюється відповідно до затвердженої містобудівної документації місцевих правил забудови з урахуванням планів земельно-господарського устрою.

Згідно із частиною другою статті 12 Закону України від 20 квітня 2000 року N 1699-III «Про планування і забудову територій» (який був чинним на час прийняття рішення селищною радою) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи в межах повноважень, визначених законом, відповідно до генеральних планів населених пунктів, зокрема, вирішують питання вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи в користування земельних ділянок, надання дозволу на будівництво об'єктів містобудування.

Установивши у справі, яка переглядається, факт відсутності на час укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки від 27.07.2013 року будь-якої містобудівної чи іншої, передбаченої законом, документації, яка б встановлювала межі ОСББ «Бульвар», право користування земельною ділянкою певної площі, суд на підставі статей 116, 122 ЗК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову ОСББ «Бульвар» про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0300 га, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 27.07.2013 року та скасування державної реєстрації права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_2

Відповідно до частин другої, третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Позивач просив суд визнати, що земельна ділянка, яка розташована по АДРЕСА_1, площею 0,0300 га є такою, що знаходиться у користуванні та володінні ОСББ «Бульвар», та ОСББ «Бульвар» не може бути позбавлено права користування та володіння вказаною земельною ділянкою.

Згідно ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначений ст. 123 ЗК України.

За правилами ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Аналіз наведених норм права, а також іншого законодавства України свідчать про відсутність можливості набуття права оренди чи користування земельною ділянкою за рішенням суду.

Це означає, що застосований позивачем спосіб захисту порушеного права, а саме: вимога про визнання земельної ділянки такою, що знаходиться у користуванні та володінні ОСББ «Бульвар», та ОСББ «Бульвар» не може бути позбавлено права користування та володіння земельною ділянкою, не є в даному випадку належним способом захисту порушеного права, оскільки позивач фактично просить визнати за ним право на земельну ділянку, проте у такий спосіб, як визнання права, може бути захищене лише наявне у особи право. Однак фактичні обставини, що встановлені судом свідчать про те, що спірна земельна ділянка на праві оренди або на праві користування у позивача не перебуває, він лише прагне до оформлення цього права.

При зазначених обставинах суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення в цій частині позову ОСББ «Бульвар».

Крім цього, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСББ «Бульвар» про зобов'язання ОСОБА_2 відремонтувати та виконати відновлення пошкодженого майна ОСББ «Бульвар», а саме огорожі та пожарного виїзду, при цьому суд не мотивував своє рішення

Так, при вирішенні спорів про відшкодування шкоди доказуванню підлягають: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача і його вина, причинний зв'язок між протиправною дію і негативними наслідками.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що не доведений факт руйнування огорожі та пожежного виїзду, не доведено неправомірності дій відповідача по справі, порушення ОСОБА_2 прав позивача та заподіяння внаслідок цього матеріальної шкоди, правових підстав для зобов'язання ОСОБА_2 відремонтувати та виконати відновлення пошкодженого майна ОСББ «Бульвар» немає.

В цій частині рішення суду не оскаржується, у зв'язку з чим судова колегія не перевіряє правильність висновків суду в цій частині.

Судом першої інстанції задоволений позов ОСББ «Бульвар» в частині зобов'язання ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, забезпечити постійний безперешкодний доступ до комунікаційних вузлів каналізаційних мереж, високовольтної (6 кВ) електромережі ТП № 724 - ТП № 6021, ТП - 903, від якої здійснюється електроживлення будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», від якої здійснюється електроживлення будинків ОСББ «Бульвар», забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту ОСББ «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні, який потребує проведення щорічних лабораторних випробувань та обслуговування.

Проте, повністю погодитись з таким висновком суду не можна.

В обґрунтування позову в цій частині представник ОСББ «Бульвар» посилався на те, що земельна ділянка, площею 0,0300 га входить до складу прибудинкової території ОСББ «Бульвар», на ній розташовані електромережі 6кВ ТП 6021 - ТП 724, ТП 6021 - ТП 903, від якої здійснюється електроживлення будинків ОСББ «Бульвар», крім того на даній земельній ділянці розташовані комунікаційні вузли каналізаційних мереж, а також основний контур заземлення та блискавкозахисту ОСББ «Бульвар», у тому числі дахової газової котельні, які потребують обслуговування, відповідно до правил електробезпеки та пожежної безпеки та щорічних лабораторних випробувань.

Так, зі змісту листа ПАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго» № 110/03-2151 від 12.06.2015 року вбачається, що кабельні лінії електромережі 6кВ ТП 6021 - ТП 724, ТП 6021 - ТП 903 знаходяться на балансі ПАТ «Одесаобленерго». ТП - 903 знаходяться на балансі КП «Одесміськсвітло». Відповідальність за робочий стан даних об'єктів та їх обслуговування несе те підприємство, на балансі якого воно перебуває. Зміст вказаного листа спростовує твердження представника ОСББ «Бульвар», про те, що працівники ОСББ «Бульвар» здійснюють обслуговування кабельних ліній, несуть за них відповідальність, а тому повинні мати до них безперешкодний доступ.

Зі змісту листа Філії «Інфоксводоканал» ТОВ «Інфокс» № 3773-04/5197 від 19.06.2015 року вбачається, що зовнішні мережі каналізації від приватного жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_1 (власник - ОСОБА_2.) на балансі (в оренді) Філії «Інфоксводоканал» не перебувають. Дані мережі були запроектовані та побудовані силами та за рахунок коштів власника даного будинку на підставі ТУ № 1298-29/2342 від 26.09.2014 року та проектно-технічної документації та знаходяться на його обслуговуванні (межа балансової відповідальності - колодязь на підключення до міського колектора Д = 600 мм по АДРЕСА_1). Мережі каналізації від житлового будинку АДРЕСА_1 були введені в експлуатацію в квітні 2015 року. Зовнішні мережі каналізації від багатоповерхового жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_2 (замовник по будівництву будинку - ТОВ «Бульвар») також на балансі (в оренді) Філії «Інфоксводоканал» не знаходяться. Дані мережі були запроектовані та побудовані на підставі ТУ № 115 від 10.02.2003 року та проектно-технічної документації та знаходяться на обслуговуванні ОСББ «Бульвар» (межа балансової відповідальності - колодязь на підключення до міського колектора Д = 600 мм, що проходить в районі розташування даного будинку). Мережі каналізації від багатоповерхового жилого будинку, розташованого по АДРЕСА_2 були введені в експлуатацію в серпні 2006 року (т. 2 а. с. 114).

Схемою з зазначенням балансової приналежності мереж каналізації по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 визначена межа балансової відповідальності, вбачається, що мережі каналізації від житлового будинку АДРЕСА_2 проходять через земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2

При указаних обставинах судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність зобов'язання ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, забезпечити постійний безперешкодний доступ до комунікаційних вузлів каналізаційних мереж ОСББ «Бульвар» у випадку необхідності їх ремонту та обслуговування.

Що стосується позовних вимог ОСББ «Бульвар» про зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту ОСББ «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні колегія судді виходить із наступного.

Блискавковідвід - це прилад, який сприймає удар блискавками та відводить її напругу в землю. Заземлення - провідна частина або сукупність з'єднаних між собою провідних частин, які знаходяться в електричному контакті із землею безпосередньо або через проміжкові провідне середовище. При розробці проектів приміщень, споруд та промислових комунікацій, крім вимог ДТСУ, враховуються вимоги до виконання блискавкозахисту, відповідно діючим нормам, правилам, інструкціям, державним стандартам. Після виготовлення проекту забудови будинку, фірмою, яка має відповідну ліцензію, проводиться виготовлення паспорту блискавкозахисту, в якому зазначається нормативні документи та стандарт, якому вона відповідає. До паспорту додається схема, де зазначається місце знаходження блискавковідводу та заземлення.

Представник ОСББ «Бульвар» вказані документи не надав, що унеможливило з'ясування знаходження блискавковідводу та заземлення, отже в матеріалах справи відсутні належні докази того, що блискавковідвід та заземлення знаходяться на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, яка перебуває у користуванні ОСОБА_2 Доказів того, що блискавковідвід стоїть окремо від об'єкту, який він захищає, матеріали справи не містять. За загальним правилом блискавковідвід, як і дахова котельня, знаходяться на даху будинку, у зв'язку з чим ОСОБА_2 позбавлена можливості чинити будь-які перешкоди для їх використання та обслуговування.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту ОСББ «Бульвар» судова колегія вважає недоведеними, а позовні вимоги про зобов'язання ОСОБА_2 забезпечити постійний безперешкодний доступ до дахової газової котельні ОСББ «Бульвар» - безпідставними, у зв'язку з чим рішення суду в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених вимог.

Судом першої інстанції задоволений позов Одеської міської ради про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладеного 27.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрованого в реєстрі за № 1785; витребування у ОСОБА_2 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2; скасування запису Державного реєстру речових прав на земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2 за ОСОБА_2

Необґрунтованим є довід апеляційної скарги про те, що при задоволенні вищевказаних вимог, заявлених Одеською міською радою суд помилково виходив з того, що на момент укладання оскаржуваного договору, земельна ділянка, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер: НОМЕР_2, знаходилась у власності територіальної громади м. Одеси і не належала ОСОБА_3, оскільки набрало законної сили рішення Приморського районного суду м. Одеси про витребування даної земельної ділянки на користь Одеської міської ради.

В апеляційній скарзі зазначається, що відсутня ухвала Київського районного суду м. Одеси від 01.10.2009 року про перегляд постанови Київського районного суду м. Одеси від 23.07.2008 року за нововиявленими обставинами та про закриття провадження по справі, а також належним чином посвідчена копія рішення Приморського районного суду м. Одеси по справі № 2-2037/11. Проте вказані неточності не змінюють змісту судового рішення, правової природи спірних правовідносин і були усунуті судом апеляційної інстанції.

Так, постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2008 року визнано дії Одеської міської ради в Особі Одеського міського управління земельних ресурсів, які полягають у відмові безоплатно передати у власність ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, противоправними та такими, що порушують права ОСОБА_5, а також визнано за ОСОБА_5 право власності на земельну ділянку площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель та споруд, та роз'яснено, що ця постанова є підставою для зобов'язання Одеської регіональної філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» зареєструвати та видати ОСОБА_5 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель і споруд.

На підставі цього судового рішення ОСОБА_5 отримав державний акт про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 від 10.11.2008 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

27.12.2008 року указана земельна ділянка ОСОБА_5 була продана ОСОБА_3, яка в подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 27.12.2008 року за реєстровим № 3-3617, отримала державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 від 10.04.2009 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

25 квітня 2012 року Одеським апеляційним адміністративним судом за підсумками розгляду апеляційної скарги Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради, ОСББ «Бульвар», постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2008 року скасовано, ухвалено нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 у справі № 2-а-424/08.

Земельна ділянка, площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 є власністю територіальної громади м. Одеси, на території якої вона знаходиться. Одеською міською радою не приймалось рішення про передачу або продаж ОСОБА_5 земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

Таким чином, підставою видачі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_5 являється скасована постанова Київського районного суду м. Одеси від 23 липня 2008 року, тому передбачених законом підстав для видачі ОСОБА_5 державного акту серії НОМЕР_3 від 10.11.2008 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, не було, а відтак цей акт підлягає визнанню незаконним, а його державна реєстрація - скасуванню.

При укладанні між ОСОБА_5 і ОСОБА_3 договору купівлі-продажу, вищевказаної земельної ділянки від 27.12.2008 року, були порушені приписи ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, додержання якої є необхідним для чинності правочину, зазначене є підставою для визнання цього правочину купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, та визнання отриманого ОСОБА_3 державного акту серії НОМЕР_1 від 10.04.2009 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 незаконним із скасуванням його державної реєстрації.

Вказані обставини встановлені рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року, що набрало законної сили, отже за правилами ч. 3 ст. 61 ЦПК України не доказуються при розгляді цієї справи.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси визнано незаконним державний акт серії НОМЕР_3 від 10.11.2008 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_5, та скасовано державну реєстрацію цього державного акту на право власності на земельну ділянку; визнано недійсним договір купівлі-продажу від 27 грудня 2008 року за реєстраційним номером 3-3617 земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнано незаконним державний акт серії НОМЕР_1 від 10.04.2009 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_3, та скасовано державну реєстрацію цього державного акту на право власності на земельну ділянку; витребувано у ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та передано цю земельну ділянку у власність Одеській міській територіальній громаді в особі Одеської міської ради.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17 травня 2012 року не виконано. Судова колегія погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що Одеська міська рада була зобов'язана вчинити дії щодо виконання рішення суду, що унеможливило б подальше вибуття даного об'єкту з власності територіальної громади. Між тим, жодних дій для виконання судового рішення Одеською міською радою зроблено не було, що надало можливість ОСОБА_3 продати спірну земельну ділянку ОСОБА_2

26.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, зареєстрований в реєстрі за № 1785, за яким ОСОБА_3 передає у власність, а ОСОБА_2 приймає у власність земельну ділянку площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки: НОМЕР_2. Право власності на зазначену земельну ділянку, було зареєстроване за ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Одеська міська рада в обґрунтування свого позову посилалась на те, що ОСОБА_3 не маючи права власності на спірну земельну ділянку, розпорядилась нею, як своєю власністю, чим порушила права територіальної громади м. Одеси.

Судова колегія погоджується з такими доводами Одеської міської ради.

Судом встановлено, що земельна ділянка, площею 0,0300 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 80 ЗК України є власністю територіальної громади м. Одеси, на території якої вона знаходиться, від імені якої повноваження власника реалізуються Одеською міською радою.

Відповідно до ст. 144 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності.

Згідно до ст. 12 ЗК України, п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення питань у сфері регулювання земельних відносин є винятковою компетенцією Одеської міської ради, вони вирішуються виключно на її пленарних засіданнях, в тому числі питання щодо розпорядження землями територіальної громади і передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадянам та юридичним особам.

Крім того, Одеська міська рада здійснює контроль за використанням та охороною земель комунальної власності.

Отже, оскільки, спірна земельна ділянка ОСОБА_3 у встановленому законом порядку не надавалась, договір купівлі-продажу за яким вона набула право власності на вказану земельну ділянку визнаний недійсним, державний акт скасований судовим рішенням, яке набрало законної сили, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,0300 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, укладений 27.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, зареєстрований в реєстрі за № 1785 не відповідає приписам ч. 1 ст. 203 ЦК України, згідно з якою зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, додержання якої є необхідним для чинності правочину, зазначене є підставою для визнання цього правочину недійсним, відповідно до вимог ст. ст. 215, 216 ЦК України.

Довід апеляційної скарги про те, що спірна земельна ділянка вибула з власності Одеської міської ради з їхньої волі, у зв'язку з чим не може бути витребувана у ОСОБА_2, є неспроможним.

Відповідно до статті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Згідно із частиною першою статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року в справі N 6- 348цс15, які, відповідно до ст. 360-7 ЦПК України, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Отже, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст. ст. 330, 388 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що право власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 набула за договором купівлі-продажу, проте дійсний власник не був стороною зазначеного правочину, майно відчужено поза волею власника, тому право власності на майно не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презумується і не припиняється із втратою ним цього майна.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Одеської міської ради про зобов'язання ОСОБА_2 власними силами і за свій рахунок привести до попереднього стану самовільно зайняту земельну ділянку, шляхом знесення індивідуального житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, оскільки будівництво відбувалось у встановленому законом порядку, будинок введений в експлуатацію, 13.11.2014 року ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на вказаний будинок, право власності ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 6180110, що унеможливлює його знесення.

При зазначених обставинах, рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, забезпечити постійний безперешкодний доступ до високовольтної (6 кВ) електромережі ТП № 724 - ТП № 6021, ТП - 903, від якої здійснюється електроживлення будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог. В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись п. 3 ч.1 ст. 307, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,-

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 02 грудня 2014 року в частині зобов'язання ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, забезпечити постійний безперешкодний доступ до високовольтної (6 кВ) електромережі ТП № 724 - ТП № 6021, ТП - 903, від якої здійснюється електроживлення будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», забезпечити постійний безперешкодний доступ до основного контуру заземлення та блискавкозахисту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні - скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар» в частині зобов'язання ОСОБА_2 на земельній ділянці площею 0,0300 га, за адресою: АДРЕСА_1, забезпечити постійний безперешкодний доступ до високовольтної (6 кВ) електромережі ТП № 724 - ТП № 6021, ТП - 903, від якої здійснюється електроживлення будинків Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар» та забезпечення постійного безперешкодного доступу до основного контуру заземлення та блискавкозахисту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар», у тому числі, дахової газової котельні - відмовити.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.