Ухвала

від 06.11.2015 по справі 2а-2619/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

з питань розстрочення виконання судового рішення

06 листопада 2015 року 2а-2619/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Шугало С.А.,

з участю представників: заявника ОСОБА_1, стягувача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву приватного підприємства «ЗахідБестБуд» про відстрочку виконання судового рішення,

в с т а н о в и в :

28.10.2015 року приватне підприємство «ЗахідБестБуд»(далі - ПП«ЗахідБестБуд») звернулося досуду з заявою про розстрочення виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 2а-2619/11/1370 за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Шевченківському районі м. Львова )про стягнення з ПП «ЗахідБестБуд» податкового боргу в сумі 72 866,92 гривень терміном на 24 місяці, починаючи з грудня 2015 по листопад 2017 року рівними частинами по 3 036,12грн щомісяця. Заява мотивована тим, що підприємство перебуває у скрутному матеріальному становищі, обсяг послуг, які надаються підприємством, а відповідно і доходи суттєво скоротились, спостерігається дефіцит обігових коштів, а також відсутність можливості погасити заборгованість в повному обсязі.

Представник заявника ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги заяви про розстрочку виконання рішення суду підтримав та просив задовольнити в повному обсязі.Додатково зазначив, що у підприємства наявна дебіторська заборгованість в сумі 146 335,94 грн. Залишок коштів на поточних рахунках підприємства не дає змоги сплатити вказаний борг в повному обсязі, тому з метою подальшого зменшення заборгованості просить розстрочити сплату даної заборгованості.

Представник ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечила проти задоволення вимог заяви про розстрочення виконання судового рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника заявника та думку представника стягувача, розглянувши заяву з документами на її обґрунтування та дослідивши матеріали адміністративної справи № 2а-2619/11/1370, дійшов висновку, що заява про розстрочку виконання судового рішення не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регулюється статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідно до положень частини першої 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що суд може змінити спосіб і порядок виконання рішення лише у виняткових випадках: за наявності обставин, що ускладнюють його виконання або роблять його неможливим та за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року у справі № 2а-2619/11/1370, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2015 року, задоволено позов ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про стягнення з ПП «ЗахідБестБуд» податкового боргу в сумі 72 866,92 гривень з рахунків у банках, обслуговуючих цього платника податків.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95- 99 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Цей механізм передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому судове рішення, на підставі якого з платника податків стягуються кошти, відповідно до пункту 12.4 зазначеної Інструкції, до банку не подається. Натомість реквізити відповідного судового рішення зазначаються в самому інкасовому дорученні.

Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу другого пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7- 95.21 статті 95 Податкового кодексу.

Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються.

З огляду на це,у суду відсутні підстави для видачі виконавчих листів про примусове виконання судових рішень у порядку статей 257 та 258 Кодексу адміністративного судочинства України, тому що процедура погашення податкового боргу є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом, а не законодавством про виконавче провадження.

Оскільки судове рішення у справі № 2а-2619/11/1370 підлягає виконанню органами державної податкової служби, виконавчий лист не видавався.

Процедура розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків, підстави для розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу визначена статтею 100 Податкового кодексу, відповідно до пункту 100.2 якої із заявою про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платник податків має право звернутися до контролюючого органу.

Відповідно до пункту 100.5 статті 100 Податкового кодексу підставою для відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу платника податків є надання ним доказів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, що свідчать про наявність дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов'язань або податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму відстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків.

У відповідності до підпункту 20.1.29 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу контролюючий орган має право приймати рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу, а також про списання безнадійного податкового боргу у порядку, передбаченому законодавством.

Системний аналіз вищевказаних норм Податкового Кодексу свідчить про те, що на податкові органи покладено обов'язок щодо контролю за своєчасною сплатою податків платниками податків. Таким чином, планування щодо надходження податків у відповідний звітний період, у тому числі відстрочених та розстрочених, належить до компетенції податкового органу.

З метою захисту інтересів бюджету питання розстрочення плати податкового боргу платником має бути узгоджено з податковим органом як суб'єктом владних повноважень, що зобов'язаний здійснювати контроль за надходженнями податків.

Доказів звернення заявника із заявою щодо надання розстрочення виконання постанови суду матеріали справи не містять, таким чином ПП «ЗахідБестБуд» не позбавлене права в установленому порядку вирішити питання розстрочення сплати податкового боргу із податковим органом із наданням відповідних доказів.

Підставою для розстрочення виконання рiшення в порядку 263 КАС України можуть бути конкретні обставини, які ускладнюють виконання рiшення або роблять його неможливим. Наявність таких обставин повинна бути належним чином доведена заявником.

З заяви ПП «ЗахідБестБуд» та долучених до неї документів судом не встановлено підстав, що ускладнюють виконання судового рішення та можуть бути віднесені до обставин, які зумовлюють розстрочення податкового боргу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заява про відстрочку виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 06.06.2013 року № 2а-2619/11/1370 є безпідставною та до задоволення не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 165,167, 263Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні заяви про відстрочку виконання судового рішення відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.