Постанова

від 03.11.2015 по справі 816/4394/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/4394/15

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Колодяжного Д.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватної агрофірми "Подоляка" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2015 року Приватна агрофірма "Подоляка" (надалі - позивач, ПАФ "Подоляка") звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі- відповідач, Полтавська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 01.10.2015 №0001712202.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилались на незгоду із висновками позапланової невиїзної перевірки відповідача, що набрала форму акту від 17.09.2015 № 77/16-24-22/24389586, зазначали, що підприємством не було допущено порушень податкового законодавства, зафіксованих вищевказаним актом, господарські операції з контрагентом ТОВ "ОРЦ" мали реальний характер, оформлені належними первинними документами та в повному обсязі відображені в бухгалтерському та податковому обліках. Пояснювали, що транспортні засоби, на які було встановлено придбані запчастини, перебувають на балансі ПАФ "Подоляка" та використовуються і беруть участь у сільському господарстві ПАФ "Подоляка".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на висновки акту перевірки.

Заслухавши представників позивача та відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватна агрофірма "Подоляка" (ідентифікаційний код 24389586) 18.03.2002 зареєстроване як юридична особа, перебуває на податковому обліку у Диканському відділенні Полтавської ОДПІ та є, зокрема, платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 200054333, виданого Диканським відділенням Полтавської ОДПІ, індивідуальний податковий номер 243895816104.

В період з 04.09.2015 по 10.09.2015 Полтавською ОДПІ відповідно до наказу від 03.09.2015 №128, на підставі службового посвідчення РО №000221, виданого 12.08.2015, довідки від 24.06.2015 №225/16-24-04 проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ПАФ "Подоляка" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ "ОРЦ" за березень 2015 року, які задекларовані в податковій декларації з ПДВ за звітний період: березень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки складений акт від 17.09.2015 № 77/16-24-22/24389586, яким зафіксовані порушення п. 198.6 ст. 198, п. 209.2, пп.209.15.1 п. 209.15 ст. 209 Податкового кодексу України, в частині завищення податкового кредиту по податковій декларації з ПДВ (скорочена) за березень 2015 року на суму 94375 грн., що призвело до заниження рядка 25.2 податкової декларації з ПДВ (скорочена) за червень 2015 року (а.с. 7-13).

У зв'язку із встановленням в ході перевірки порушень вимог податкового законодавства, Полтавською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 01.10.2015 №0001712202., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 94 375 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47187,50 грн.(а.с. 16).

Із даним рішенням позивач не погодився та оскаржив податкове повідомлення - рішення до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню, суд виходить із наступного.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка повинна містити обов'язкові реквізити, визначені цією ж нормою.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця.

У пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України вказано, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З огляду на викладене, необхідною умовою для виникнення у платника податків права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг) є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, за наявності належно оформлених податкових накладних.

Нормами статті 209 Податкового кодексу України врегульовано спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Відповідно до п.209.13 зазначеної статті, сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування подає податкову декларацію у строки та в порядку, що встановлені для інших платників податку. Форма податкової декларації, яка подається сільськогосподарським підприємством - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, затверджується відповідно до пункту 201.15 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 209.3 ст.209 Податкового кодексу України визначено, якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану за операціями з постачання сільськогосподарських товарів/послуг, то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню та зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом встановлено, що Приватною агрофірмою "Подоляка" віднесено до податкового кредиту березня 2015 року ПДВ у розмірі 94 375 грн, в результаті господарських операцій з придбання у вказаному періоді у ТОВ "ОРЦ" запасних частин до автомобілів загальною вартістю 566 250 грн, на підставі усної домовленості.

На підтвердження реальності здійснення господарської операції з придбання у ТОВ "ОРЦ" товарів, позивачем надано до матеріалів справи належним чином завірені копії: рахунків-фактури від 03.03.2015 №304188, №304707, видаткових накладних від 24.03.2015т №304188, №304707, №305632 та податкових накладних від 05.03.2015 №5, №4, від 23.03.2015 №12, від 30.03.2015 №18.

Як встановлено перевіркою, на підставі вищезазначених податкових накладних позивачем було включено до складу податкового кредиту за березень 2015 року суму 94 375 грн.

Розрахунки між позивачем та його контрагентом ТОВ "ОРЦ" за придбані у березні 2015 року товари проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями.

Згідно наданого позивачем до матеріалів справи витягу з книги реєстрації доручень, вбачається, що придбані у ТОВ "ОРЦ" товари отримувалися уповноваженим представником ПАФ "Подоляка" ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_5 на підставі довіреностей.

Представником позивача до матеріалів справи надано журнали-ордера по рахунку 20.7 за березень 2015 року та картки складського обліку, з яких вбачається оприбуткування товару, придбаного у ТОВ "ОРЦ" за перевіряємий період, згідно яких відображено прихід та розхід товару по вказаних постачальниках, а операції по поставці в повному обсязі відображені в бухгалтерському обліку позивача, що не заперечується відповідачем.

Щодо умов поставки представник позивача пояснював в судовому засіданні, що фактична поставка здійснювалась автотранспортом та за рахунок ПАФ "Подоляка", на підтвердження чого останнім до матеріалів справи долучено копію подорожнього листа службового легкового автомобіля від 05-31 березня 2015 року.

Як слідує зі змісту наданих в ході судового розгляду представником позивача пояснень, запасні частини до автомобілів придбавалися позивачем у ТОВ "ОРЦ" з метою використання у своїй господарській діяльності для ремонту автомобілів марки TOYOTA та VOLSWAGEN, які належать позивачу на праві власності.

Щодо посилання Полтавської ОДПІ на відсутність підтвердження використання цих запчастин для техніки, яка бере участь у виробництві сільськогосподарської продукції, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.209.15.1 п.209.15 ст.209 Податкового кодексу України, виробничі фактори, за рахунок яких сформовано податковий кредит: а) товари/послуги, які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі якщо товари/послуги, основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів/послуг, то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг у загальній вартості усіх товарів/послуг, поставлених за 12 попередніх послідовних звітних (податкових) періодів.

У разі зміни напряму використання товарів/робіт, основних фондів платник податку проводить коригування податкового кредиту виходячи з вартості придбання товарів/послуг, балансової (залишкової) вартості основних фондів, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснено зміну напряму використання.

З пояснень представника позивача вбачається, що вищевказані транспортні засоби використовуються позивачем у сільськогосподарській діяльності агрофірми, а саме: здійснюється доставка запасних частин до сільськогосподарської техніки, об'їзд посівних площ, полів агрофірми, вивезення на поля працівників агрофірми, зокрема, агронома, інженера, бригадирів. Вищевказані транспортні засоби використовуються для вивезення працівників охорони, які здійснюються охорону як сільськогосподарської продукції на полях агрофірми так і техніки, для здачі звітності як до податкових органів так і інших державних органів та інше.

Оскільки метою використання переліченої техніки є використання її у виробництві сільськогосподарської продукції, а відтак не позбавляє сільгоспвиробника права на податковий кредит із сум ПДВ від придбання запчастин для ремонту вказаної техніки, зворотного відповідачем доведено не було.

Стосовно посилань Полтавської ОДП на не підтвердження операцій фактичного придбання, реалізації продукції в ланцюгу постачання ТОВ "ОРЦ" суд зазначає, що відповідальність платника податку має індивідуальний характер, тому він не несе відповідальності за дії інших осіб. Якщо контрагент порушив податкове законодавство, не забезпечив належне ведення бухгалтерського обліку, збереження первинних бухгалтерських документів, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Така відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній має необхідні документальні підтвердження їх розміру.

Таким чином, висновки перевірки позивача по взаємовідносинам із ТОВ "ОРЦ" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Інших порушень правил формування податкового кредиту відповідачем не наведено, а судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що висновки акту не відповідають дійсним обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах закону, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення було винесено відповідачем без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватної агрофірми "Подоляка" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2015 №0001712202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 94 375 грн. (дев'яносто чотири тисячі триста сімдесят п'ять гривень), за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 47 187,50 грн. (сорок сім тисяч сто вісімдесят сім гривень п'ятдесят копійок).

Стягнути на користь Приватної агрофірми "Подоляка" (ідентифікаційний код 24389586) за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (ідентифікаційний код 39756650) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 123,43 грн. (дві тисячі сто двадцять три гривні сорок три копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 09 листопада 2015 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко