ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
04.11.15р. Справа № 904/8795/13
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Цеоліт", м. Бровари
до товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро", с. Горького
про стягнення 397 726,74 грн.
За зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро", с. Горького
до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Цеоліт", м. Бровари
про стягнення 400 000,00 грн.
Головуючий колегії ОСОБА_1
Суддя Петренко Н.Е.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники:
від позивача (відповідач за зустрічним позовом): ОСОБА_2, дов. від 03.06.2015 року, представник;
від відповідача (позивача за зустрічним позовом): не з'явився;
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Цеоліт" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро" про стягнення 348 590,00грн., пені в розмірі 11613,29 грн., штраф в розмірі 34859,00 грн., 3% річних в розмірі 2664,45 грн.
24.12.2013 року ТОВ фірма "Цеоліт" подало заяву про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ "Оліекс - Агро".
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд у відповідності із постановою пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Згідно з п. 3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Приймаючи до уваги те, що позивач не надав документального підтвердження обставин, які б дали можливість зробити обґрунтоване припущення, що грошові кошти або майно відповідача можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, суд відмовляє в задоволенні даної заяви.
Позовні вимоги за первісним позовом мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі - продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.
13.01.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Цеоліт" 2 632750,00 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду від 15.01.2014 року зустрічну позовну заяву повернуто на підставі п.п. 4,6 ст. 63 ГПК України.
15.01.2014 року до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро" про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Цеоліт" 400 000 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду від 16.01.2014 року зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Оліекс-Агро" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом позивач посилається на те, що у зв'язку з використанням неякісних рідких комплексних добрив, які були придбані у ТОВ фірма "Цеоліт" на підставі договору купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року позивачем не отримано прибуток, що спричинило збитковість підприємства
13.01.2014 року надійшло клопотання відповідача (позивач за зустрічним позовом) про призначення експертизи.
Ухвалою господарського суду від 13.01.2014 року строк розгляду вирішення спору продовжено до 28.01.2014 року.
Ухвалою господарського суду від 23.01.2014 року призначено судову експертизу, провадження по справі було зупинено, справу направлено до Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.
24.02.2014 року до господарського суду надійшла справа №904/8795/13 без виконання експертизи у зв'язку з тим, що в Дніпропетровському науково-дослідному інституті судових експертиз відсутні фахівці відповідної галузі знань.
У зв'язку з надходженням апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Цеоліт" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 року, після повернення з Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз справу було направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
12.03.2014 року справа надійшла до господарського суду Дніпропетровської області.
Ухвалою господарського суду від 17.03.2014 року було поновлено провадження по справі з 15.04.2014 року.
27.03.2014 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов електронний запит Дніпропетровського апеляційного господарського суду про направлення справи №904/8795/13 на його адресу у зв'язку з надходженням касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Цеоліт" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23.01.2014 року та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2014 року для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.
Ухвалою господарського суду від 27.03.2014 року провадження по справі було зупинено, справу направлено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для подальшого направлення до Вищого господарського суду України.
Після повернення справи до господарського суду, ухвалою від 13.05.2014 року поновлено провадження по справі.
23.05.2014 року від відповідача за первісним позовом надійшло клопотання про призначення експертизи.
27.05.2014 року від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення позовних вимог якою останній просить стягнути 348 590 грн. суму основного боргу, 34 859 грн. штрафу, 22 787, 28 грн. пені, 8 194, 25 грн. 3% річних та 26 457, 98 грн. інфляційних збитків.
Ухвалою господарського суду від 05.06.2014 року провадження по справі було зупинено, справу направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення експертизи.
24.06.2014 року справа надійшла на адресу господарського суду Дніпропетровської області, ухвала господарського суду від 05.06.2014 року залишена Київським НДІСЕ без виконання.
Ухвалою господарського суду від 28.07.14р. провадження по справі поновлено з 12.08.2014 року.
12.08.14р. позивач за первісним позовом збільшив позовні вимоги та просить стягнути 348 590 грн. суму основного боргу, 34 859 грн. штрафу, 22 787, 28 грн. пені, 10 457, 70 грн. 3% річних та 44 584, 66 грн. інфляційних збитків.
Ухвалою господарського суду від 12.08.14р. справу №904/8795/13 вирішено розглядати колегіально у складі трьох суддів.
Ухвалою господарського суду від 14.08.2014 року справу прийнято до провадження в колегіальному складі: головуючий суддя - Мартинюк С.В., судді - Петренко Н.Е., Ліпинський О.В.
27.08.14р. відповідач за первісним позовом звернувся до суду із клопотанням про призначення експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду від 03.09.2014 року по справі призначено експертизу. Цією ж ухвалою провадження по справі зупинено, справу направлено ло Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
28.10.2014 року до господарського суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи, а саме: зразки добрів мінеральних рідких, що визначені у постанові: «ОСОБА_3 Бобові», «ОСОБА_3 Марганець», «ОСОБА_3 Старт Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальцій Плюс Мікро», «ОСОБА_3 Бор+Молібден», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», «ОСОБА_3 Цвітіння», які були придбані ТОВ «Оліекс-Агро» у ТОВ «Цеоліт» за договором купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року у непошкодженій упаковці виробника; технічні умови ТУ У 24.1 .-19417174-001:2007; технологічні карти вирощування рослин.
Крім того експерт просить надати дозвіл на пошкодження (часткове знищення) об'єктів та погодити строк виконання експертизи.
Ухвалою господарського суду від 11.11.2014 року провадження по справі поновлено, клопотання експерта задоволено, справу вирішено повернути для проведення експертизи Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду від 12.11.2014 року провадження по справі - зупинено.
29.09.2015 року до господарського суду надійшла справа разом з висновком експерта.
Ухвалою господарського суду від 30.09.2015 року провадження по справі № 904/8795/13 поновлено та призначено до розгляду в судовому засіданні.
15.10.205 року позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог з урахуванням якої просить стягнути з відповідача за первісним позовом основний борг з урахуванням інфляції в сумі 617 770,35 грн., пеню в розмірі 11613,29грн., штраф в розмірі 34859 грн. та 3% річних в розмірі 23064,13 грн.
04.11.2015 року позивачем за первісним позовом подано заяву про збільшення позовних вимог, з урахуванням якої просить стягнути з відповідача за первісним позовом основний борг з урахуванням інфляції в сумі 617 770,35 грн., пеню в розмірі 22 787,28 грн., штраф в розмірі 34 859,00 грн. та 3% річних в розмірі 23493,9 грн.
У судових засіданнях оголошувались перерви з 13.01.2014 року до 16.01.2014 року, з 27.08.2014 року до 03.09.2014 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.
У судовому засіданні 04.11.2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
14.05.2013 року ТОВ Фірма «ЦЕОЛІТ» (Продавець) уклало з ТОВ «Оліекс -Агро» (Покупець) договір купівлі - продажу № К/36/13. Згідно умов якого договору та Додатку № 1, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця рідкі комплексні добрива власного виробництва на загальну суму 348590,00 гривень.
Оплата здійснюється покупцем у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно отриманого рахунку-фактури. Покупець здійснює 100% розрахунок з врожаю ріпаку, але до 01.08.2013 року згідно рахунку-фактури, що становить 348590,00 грн. День оплати вважається день в який кошти надійшли на розрахунковий рахунок продавця (п.2.2.,2.3 договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 348590грн., що підтверджується видатковими накладними, які містяться в матеріалах справи.
Проаналізувавши матеріали справи, умови договору господарський суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову з огляду на наступне.
В результаті проведеної експертизи, на вирішення якої було поставлено наступні питання:
- Чи відповідають фактичні фізичні показники добрив мінеральних рідких серії «ОСОБА_4 ві», «ОСОБА_3 Марганець», «ОСОБА_3 Старт Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальций Плюс Мікро», «ОСОБА_3 Бор+Молібден», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», «ОСОБА_3 Цвітіння», які були придбані ТОВ «Оліекс-Агро» у ТОВ «Цеоліт» за договором купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року, значенням показників за ТУ У 24.1-19417174-001:2007, ГОСТ та ДСТУ?
- Чи відповідають фактичний хімічний склад та фактичні значення показників хімічних речовин добрив мінеральних рідких серії «ОСОБА_3 Бобові», «ОСОБА_3 Марганець», «ОСОБА_3 Старт Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальций Плюс Мікро», «ОСОБА_3 Бор+Молібден», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», «ОСОБА_3 Цвітіння», які були придбані ТОВ «Оліекс-Агро» у ТОВ «Цеоліт» за договором купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року, значенням показників за ТУ У 24.1-19417174-001:2007, ГОСТ та ДСТУ?
- Яким чином невідповідності фактичних значень фізичних та/чи хімічних показників добрив мінеральних рідких серії «ОСОБА_3 Бобові», «ОСОБА_3 Марганець», «ОСОБА_3 Старт Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальций Плюс Мікро», «ОСОБА_3 Бор+Молібден», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», «ОСОБА_3 Цвітіння», які були придбані ТОВ «Оліекс-Агро» у ТОВ «Цеоліт» за договором купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року, значенням показників за ТУ У 24.1-19417174-001:2007, ГОСТ та ДСТУ, впливають на зростання рослин та відповідно на отримання врожаю? експертом було встановлено наступне.
Фактичні фізичні показники (фізичний стан, колір, запах) добрив мінеральних рідких серії «ОСОБА_3 Бобові», «ОСОБА_3 Старт Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальций Плюс Мікро», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», що надані на дослідження (які були придбані ТОВ «Оліекс-Агро» у ТОВ «Цеоліт» за договором купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року) відповідають показникам за ТУ 24.1-19417174-001:2007, що наведені у відповідних сертифікатах якості.
Показник «запах» добрива мінерального рідкого серії «ОСОБА_3 Цвітіння», наданий на дослідження не відповідає показникам за ТУ У 24.1-19417174-001:2007, що наведені у відповідному сертифікаті якості. За іншими показниками (фізичний стан, лір) добрива мінерального рідкого серії «ОСОБА_3 Цвітіння», що наданий на слідження відповідає показникам за ТУ У 24.1-19417174-001:2007, наведеним у відповідному сертифікаті якості.
Фактичний хімічний склад добрив рідких мінеральних серії «ОСОБА_3 Бобові», «ОСОБА_3 Старт Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальний Плюс Мікро», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», «ОСОБА_3 Цвітіння» що надані на дослідження добрива не відповідають показникам за ТУ У 24.1-19417174-001:2007, що наведені у відповідних сертифікатах якості указниками.
Фактична нестача вмісту поживних речовин (макро- та мікроелементів) у складі мінеральних добрив серії «ОСОБА_3 Бобові», «ОСОБА_3 Плюс», «ОСОБА_3 Ріпак, Буряк», «ОСОБА_3 Полісульфід Натрію», «ОСОБА_3 Плодоношення», «ОСОБА_3 Кальций Плюс Мікро», «ОСОБА_3 ОСОБА_4», «ОСОБА_3 Цвітіння» що надані на дослідження добрива не забезпечуватимуть прогнозованої прибавки врожаю сільськогосподарських культур через низьку ефективність удобрювальної та рістактивуючої дії на рослини.
Результати експертного дослідження фактично свідчать про те, що спірний товар не придатний для мети з якою використовують рідкі добрива, оскільки експерт зазначає, що надані на дослідження рідкі комплексні добрива не забезпечуватимуть прогнозованої прибавки врожаю сільськогосподарських культур через низьку ефективність удобрювальної та рістактивуючої дії на рослини.
Приписами статті 673 Цивільного кодексу України передбачено, що Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.
У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Як зазначено вище, в результаті проведеної експертизи було встановлено, що придбані на підставі договору купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року добрива не забезпечуватимуть прогнозованої прибавки врожаю сільськогосподарських культур через низьку ефективність удобрювальної та рістактивуючої дії на рослини, а відтак суд доходить висновку, що позивачем на підставі спірного договору було поставлено відповідачу товар неналежної якості.
Відповідно до ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Частиною 5 ст. 268 ГК України передбачено, що у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.
Таким чином, господарський суд доходить висновку, що позивачем за первісним позовом порушено вимоги щодо поставки товару належної якості, виявлені недоліки товару фактично неможливо усунути, а відтак враховуючи приписи ст. 673, ч.2 ст. 675 ЦК України, ст. 268 ГК України відповідач має право відмовитись від прийняття і не оплачувати неякісний товар.
Зважаючи на специфіку товару, який було поставлено позивачем за первісним позовом відповідачу, якість даного товару можна визначити лише в результаті його використання та після проведення відповідних досліджень його фізичних та хімічних властивостей. Таким чином в момент прийняття товару відповідач за первісним позовом не міг встановити його якість і відмовитись від його прийняття, що на думку суду не позбавляє його у спірній ситуації права не оплачувати товар, який не придатний для мети з якою використовуються рідкі комплексні добрива.
Щодо позовних вимог за зустрічним позовом господарський суд зазначає наступне.
Як вже було зазначено, в обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом позивач посилається на те, що у зв'язку з використанням неякісних рідких комплексних добрив, які були придбані у ТОВ фірма "Цеоліт" на підставі договору купівлі-продажу №К/36/13 від 14.05.2013 року позивачем не доотримано прибуток, що спричинило збитковість підприємства.
Слід зазначити, що для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).
Відповідно до вимог статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Отже, відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позовних вимог за зустрічним позов зважаючи на те, що позивачем на зустрічним позовом не доведено належними та допустимим доказами розміру збитків та причинно-наслідкового зв'язку між поставкою неякісних добрив і недоотриманням врожаю в заявлених об'ємах, оскільки на врожайність окрім якості добрив впливає ще безліч чинників таких як строк посівів, родючість ґрунтів, погодні умови, якість насіння, тощо.
Враховуючи викладене, за відсутності хоча б одного з чотирьох обов'язкових елементів цивільна відповідальність не настає, а відтак в задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за первісним позовом покладаються на позивача за первісним позовом, судові витрати за зустрічним позовом покладаються на позивача за зустрічним позовом.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
В задоволенні первісного позову відмовити.
В задоволенні зустрічного позову відмовити.
В задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складно 09.11.2015року.
Головуючий колегії ОСОБА_1
Суддя Н.Е.Петренко
Суддя О.В.Ліпинський
Суд | Господарський суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 09.11.2015 |
Оприлюднено | 13.11.2015 |
Номер документу | 53307901 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Парусніков Юрій Борисович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Парусніков Юрій Борисович
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Герасименко Ірина Миколаївна
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Мартинюк Сергій Віталійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні