Рішення

від 02.11.2015 по справі 910/23995/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа № 910/23995/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Біла Ірина Володимирівна до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» про стягнення 700233,56 грн, за участю представників сторін:

від позивача: Герасимчук І.А. (довіреність від 01.11.2015 № 101);

від відповідача: Антощук Е.І. (довіреність від 06.10.2015 № б/н),

ВСТАНОВИВ :

У вересні 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулося ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Біла Ірина Володимирівна до ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» про стягнення 700233,56 грн, з яких: 653681,72 грн - заборгованість за кредитом (148961,16 грн - прострочена заборгованість за кредитом); 23695,86 грн - заборгованість за процентами (16614,26 грн - прострочена заборгованість); 19876,76 грн - пеня (17232,39 грн - за прострочення зобов'язання щодо повернення кредиту; 2644,37 - за прострочення сплати процентів за користування кредитними коштами); 2979,22 грн - штраф.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором від 15.07.2013 № 184/Ю.

До господарського суду 29 жовтня 2015 року надійшло клопотання представника відповідача від 28.10.2015 № 1761 про зупинення провадження у даній справі у зв'язку із розглядом Господарським судом Донецької області позову ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» до ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» про визнання пунктів кредитного договору від 15.07.2013 № 184/Ю.

Представник позивача у судовому засіданні 02 листопада 2015 року надав суду усні пояснення, якими заперечив проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Суд, дослідивши клопотання відповідача від 28.10.2015 № 1761 та матеріали даної справи, дійшов висновку про його безпідставність, оскільки не вбачає обставин, які б унеможливлювали подальший розгляд даної справи до вирішення іншої справи. Враховуючи наведене, клопотання відповідача від 28.10.2015 № 1761 судом відхилено у судовому засіданні 02 листопада 2015 року.

Суд також зазначає, що відповідач правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 02 листопада 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, заслухавши повноважних представників сторін у справі, судом встановлено таке.

Між ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК», як кредитодавцем, та ТОВ «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ», як позичальником, укладено кредитний договір від 15.07.2013 № 184/Ю та додаткові угоди до нього від 15.10.2014 № 1 та від 04.12.2014 № 2 (далі - договір).

Відповідно до предмету договору (п. 1.1 у редакції, викладеній у п. 1 додаткової угоди від 15.10.2014 № 1) банк за наявності вільних грошових коштів надає позичальникові у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом користування у сумі 1495314,00 грн на придбання транспортного засобу строком до 14 липня 2016 року зі сплатою:

- у період з 15 липня 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 21 % річних;

- у період з 01 жовтня 2014 року до 14 липня 2015 року включно - 15 % річних.

Ліміт кредитування зменшується відповідно до графіку погашення (додаток № 1).

Проценти за користування кредитом нараховуються за кожен календарний день за методом «факт/360», тобто для розрахунку застосовується умовно 360 днів у році.

Згідно з п. 4.2 договору позичальник зобов'язується щомісячно, не пізніше 7 (сьомого) числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на рахунок № 37397032197385 суму процентів за користування кредитом у відповідності до договору (4.2 договору).

Позичальник зобов'язується погашати наданий банком кредит згідно з графіком погашення, наведеним у додатку № 1, який є невід'ємною частиною договору. Сплачувати суму кредиту на рахунок № 37397032197385 з призначенням платежу «Погашення заборгованості за кредитним договором від 15.07.2013 № 184/Ю без ПДВ» (п. 4.5 договору).

Як передбачено в п. 4.6 договору (у редакції, викладеній у п. 1 додаткової угоди від 15.10.2014 № 1), у разі невиконання зобов'язань відповідно до п. 4.5 договору, а саме- невиконання зобов'язання щодо зменшення суми ліміту кредиту згідно з графіком погашення та/або невиконання зобов'язання щодо повного остаточного погашення кредиту до 14 липня 2016 року включно. Позичальник сплачує банку проценти у розмірі:

- у період з 15 липня 2013 року до 30 вересня 2014 року включно - 50 % річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення;

- починаючи з 01 жовтня 2014 року - 15 % річних на суму простроченої заборгованості до моменту її погашення.

У відповідності до п. 4.7 договору кошти у погашення будь-якої заборгованості за договором направляти на рахунок № 37397032197385 для розподілу у наступній послідовності: прострочена заборгованість за комісіями; прострочена заборгованість за процентами; прострочена заборгованість за кредитом; комісії, строк сплати яких настав; проценти, строк сплати яких настав; поточна заборгованість за кредитом.

Згідно з п. 5.3 договору банк має право вимагати від позичальника дострокового розірвання кредитного договору та/або дострокового погашення суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків у разі, зокрема, непогашення позичальником процентів та/або щомісячного внеску за кредитом згідно з графіком впродовж двох місяців. Про намір достроково розірвати кредитний договір та/або вимогу достроково погасити суми кредиту, процентів, комісій, неустойок та збитків, банк письмово повідомляє позичальника. Позичальник зобов'язаний впродовж 30 днів з моменту отримання письмової вимоги банку достроково повернути кредит, проценти, комісії, неустойку, передбачені договором.

Пунктом 8.12 договору визначено, що строк дії договору встановлюється з дня надання кредиту і до повного погашення позичальником зобов'язань за цим договором.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем, на виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, надано відповідачеві кредит у сумі 1495314,00 грн, що підтверджується меморіальним ордером від 16.07.2013 № 260_1 та випискою з поточного рахунку за 16.07.2013. Вказані документи містяться у матеріалах справи.

Спір між сторонами судового процесу виник, як стверджує позивач, внаслідок порушення відповідачем грошових зобов'язань за договором.

Судом встановлено, що позивач 17 липня 2015 року надіслав відповідачеві лист від 17.07.2015 № 3778 (копія наявна у матеріалах справи), у якому ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» зазначило, що внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором в останнього виникла заборгованість, а тому, з урахуванням умов договору, передбачених у п. 5.3, позивач вимагав від відповідача дострокового повернення суми кредиту, сплати процентів, штрафних санкцій та пені. Виконати вказані вимоги позивач просив відповідача протягом 30 (тридцяти) днів.

Вказану вище вимогу позивача відповідач отримав 28 липня 2015 року, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку про вручення поштового відправлення, однак, доказів реагування на неї з боку відповідач матеріали справи не містять. (копія вказаного поштового повідомлення міститься у матеріалах справи)

У зв'язку із наведеними обставинами позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача кредиту і процентів, а також пеню за порушення договірних зобов'язань.

За результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи, та виходячи з викладених вище фактичних обставин, суд зазначає таке.

Частинами 1 і 3 статтями 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, судом встановлено, що станом на момент звернення позивача до відповідача із вимогою, останній прострочив графік повернення кредиту, узгодженого сторонами у додатку № 1 до договору, на чотири місяці, а саме: з квітня по липень 2015 року.

Наявні у матеріалах справи виписки з поточного рахунку № 37397032197385 за період з 15 липня 2013 року по 26 серпня 2015 року свідчать про часткове повернення відповідачем кредиту у розмірі 841632,28 грн.

Суд відзначає, будь-яких доказів щодо дотримання відповідачем графіку повернення кредиту, передбаченого у додатку № 1 до договору, матеріали справи не містять, а тому суд дійшов висновку, що позивач правомірно скористався своїм правом, передбаченим п. 5.3 договору, на дострокове повернення суми кредиту та сплати процентів, неустойки та штрафу, оскільки відповідачем прострочено зобов'язання більше ніж на два місяці.

Також матеріли справи не містять доказів відсутності спору у даній справі.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Відтак, підсумовуючи сукупність фактичних обставин даної справи і норм матеріального права, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача кредиту в сумі 653681,72 грн (у тому числі прострочена сума кредиту - 148961,16 грн) та процентів за користування кредитними коштами в сумі 23695,86 грн (у тому числі прострочена сума процентів - 16614,26 грн) є правомірними та такими, що підлягають задоволенню, з тих підстав, що факт надання кредиту на підставі кредитного договору та прострочення відповідачем грошового зобов'язання належним чином доведено, документально підтверджено і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано. При цьому суд зазначає, що розрахунок процентів за користування кредитом судом перевірено і визнано вірним.

Крім того, з огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за договором (ст. 610 ЦК України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 ЦК України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Як зазначено вище, позивачем заявлені вимоги про застосування до відповідача господарської санкції шляхом стягнення пені і штрафу.

Відповідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приписами частин 1 і 3 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 5.4 договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту у строки, вказані у п. 4.5 договору, банк має право вимагати від позичальника сплатити банку штраф у розмірі 2 % від суми заборгованості за основним боргом на дату пред'явлення вимоги.

Як передбачено сторонами у п. 5.10 договору, при порушенні строків погашення кредиту, нарахованих за ним процентів, комісій (п. 4.2, п. 4.3, п. 4.5) вимагати від позичальника за кожен день прострочення сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Отже, з урахуванням наведених норм права і умов договору, та враховуючи, що у правовідносинах сторін спору має місце допущене відповідачем порушення грошового зобов'язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у загальному розмірі 19791,47 грн (за невчасне повернення кредиту в сумі 17232,39 грн та за прострочення сплати процентів за користування кредитом в сумі 2559,08 грн) та штрафу в сумі 2979,22 грн є такими, що правомірно заявлені, а тому підлягають задоволенню, за розрахунками позивача, які перевірені та визнані судом вірними.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.04.2015 № 87 вирішено розпочати з 24 квітня 2015 року процедуру ліквідації ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК». Також вказаним рішенням призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» Білу І.В. із терміном до 23 квітня 2016 року включно.

Судом встановлено, що із позовом у даній справі зверталася вказана вище уповноважена особа Фонду, яка у розумінні п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» (чинного, на момент подання позову у даній справі до суду) звільнена від сплати судового збору.

Таким чином, з огляду на те, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне покласти судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру на відповідача, сума якого складає 14004,67 грн, що становить 2 % від суми позову.

Наведене узгоджується з приписами підпунктів 2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного, на момент подання позову у даній справі до суду) та роз'ясненнями Пленуму Вищого господарського суду України, які викладені у п. 4.5 постанови від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, офіс 211; ідентифікаційний код 38291386, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь публічного акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКИЙ БІЗНЕС БАНК» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд. 125; ідентифікаційний код 19388768, на рахунок № 32070420601 у головному управлінні Національного банку України по місту Києву і Київській області, МФО 321024) кредит в сумі 653681,72 (шістсот п'ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят одна) грн 72 коп.; проценти за користування кредитом в сумі 23695,86 (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн 86 коп.; пеня в сумі 19876,76 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 76 коп.; штраф в сумі 2979,22 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн 22 коп.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКИЙ ЛІЗИНГ» (03680, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 13, офіс 211; ідентифікаційний код 38291386) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 14004,67 (чотирнадцять тисяч чотири) грн 67 коп. за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09 листопада 2015 року.

Cуддя Я.А. Карабань