Постанова

від 05.11.2015 по справі 904/6415/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.11.2015 року Справа № 904/6415/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач),

суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №б/н від 01.10.2014р.;

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2015р. по справі №904/6415/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» , м. Вишгород, Київська область

до товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» , м. Дніпропетровськ

про стягнення 45 490, 30 грн.

ВСТАНОВИВ:

В липні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» (далі ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» ) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» (далі ТОВ В«АДАЛІДВ» ) про стягнення 18 600, 12 грн. заборгованості за договором поставки №47 від 03.02.2014р., 18 527, 76 грн. пені, 424, 90 грн. 3% річних, 7 937, 52 грн. інфляційних втрат, 4 000, 00 грн. витрат по оплаті представництва в судовому засіданні юристами та 1 827, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2015р. по справі №904/6415/15 (суддя Дубінін І.Ю.) позов задоволено частково: стягнуто з ТОВ В«АДАЛІДВ» на користь ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» 18 600, 12 грн. основного боргу, 3 559, 65 грн. пені, 421, 60 грн. 3% річних, 7 937, 52 грн. інфляційних втрат та 1 225, 71 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №47 від 03.02.2014р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ В«АДАЛІДВ» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2015р. по справі №904/6415/15 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» відмовити повністю.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що за отриманий 29.09.2014р. від позивача товар на загальну суму 20 100, 12 грн. за видатковою накладною №2279 у зв'язку з скрутним фінансовим становищем розрахувався частково, сплативши 1 500, 00 грн. - 09.06.2015р. та 600, 12 грн. - 21.08.2015р.; сума боргу, зазначена в резолютивній частині рішення є такою, що не відповідає дійсності, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем складала 18 000, 00 грн.; господарським судом не було з'ясовано дійсну суму боргу відповідача перед позивачем, не здійснено заходів для з'ясування суми боргу відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення; суд розглянув справу без участі позивача, який не з'являвся не на одне судове засідання, тоді як згідно ч. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду; суд прийняв рішення з грубим порушенням норм процесуального права без участі сторін; в резолютивній частині рішення суду зазначено іншу юридичну особу, тоді як відповідачем по справі є ТОВ В«АДАЛІДВ» .

В відзиві на апеляційну скаргу ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2015р. по справі №904/6415/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце проведення судового засідання ТОВ В«АДАЛІДВ» було повідомлене належним чином (а.с.73).

03.11.2015р. від ТОВ В«АДАЛІДВ» надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

За положеннями ст. 22 Господарського процесуального кодексу України явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищенаведене та факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

03.02.2014р. між ТОВ В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» (постачальник) та ТОВ В«АДАЛІДВ» (покупець) укладений договір поставки №47, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця продукцію ( товар), а покупець зобов'язується прийняти у власність і оплатити товар на передбачених даним договором умовах (згідно ст. 265 Господарського кодексу України) (п. 1.1 договору).

За п. 1.2 та п. 1.3 договору, номенклатурний перелік, асортимент, кількість, ціна і вартість товару узгоджуються сторонами в додатках, що є невід'ємною частиною даного договору; під додатками до цього договору маються на увазі додаткові угоди, специфікації, додатки, узгоджені покупцем замовлення покупця, або рахунки на оплату, які видаються постачальником; всі додатки до даного договору становлять невід'ємну частину договору.

Постачання товару здійснюється партіями; асортимент і кількість товару, узгоджених до постачання партій, визначається в додатках; базисні умови постачання ЕХW - склад постачальника, відповідно до Правил В«Інкотермс-2010В» ; для конкретної партії товару сторони можуть узгоджувати інші умови постачання, про що вказується в додатках; у цьому випадку умови постачання поширюються тільки на партії, передбачені цими додатками (п. 2.1, п. 2.2. договору).

Відповідно п. 2.5, п. 2.6 договору, право власності на товар, а також усі зв'язані з ним ризики переходять від постачальника до покупця з моменту постачання товару, що підтверджується підписанням накладної (акту), уповноваженою особою покупця; момент постачання визначається у відповідності з Правилами В«Інкотермс-2010; на кожну поставлену партію товару постачальник повинен видати покупцю наступні документи: рахунок-фактура; накладна - 1 примірник (оригінал) і необхідна кількість копій у залежності від виду транспорту; сертифікат якості (паспорт) - 1 прим; податкова накладна - 1 прим.

Загальна вартість договору складає суму всіх виставлених рахунків фактур; ціна товару зазначена в додатках, які є невід'ємною частиною договору (п. 3.1, п. 3.2 договору).

В п. 4.1, п. 4.2 договору сторони визначили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються покупцем у безготівковому порядку в українській національній валюті - гривні шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок постачальника; датою оплати товару вважається дата зарахування коштів, сплачених покупцем за поставлену партію товару, на розрахунковий рахунок постачальника.

Відповідно п. 4.5. договору, умови оплати товару сторони узгоджують в специфікаціях.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і діє до 31 грудня 2014 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення (п. 12.2 договору).

В специфікації №15 від 28.08.2014р. до договору поставки №47 від 03.02.2014р. сторони обумовили поставку товару, а саме: канат ст. ф-39, 5 мм у кількості 120 м., канат ст. ф-16, 5 мм у кількості 50 м., канат ст. ф-12, 0 мм у кількості 50 м., канат ст. ф-16, 5 мм у кількості 90 м. на загальну суму 20 100, 12 грн. з ПДВ.

В п. 2 та п. 3 специфікації №15 викладено умови оплати товару (відстрочка платежу 30 календарних днів з моменту відвантаження продукції) та умови постачання (ЕХW (франко-завод), м. Кривий Ріг).

За видатковою накладною №2279 від 29.08.2014р. та по довіреності №51 від 29.08.2014р. на отримання товару позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 20 100, 12 грн.

За отриманий 29.08.2014р. товар відповідач повинен був сплатити позивачу повну вартість товару до 28.09.2014р. включно.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

19.11.2014р. позивач звернувся до відповідача з претензією, де просив відповідача протягом 7 (семи) календарних днів з дня отримання претензії сплатити суму боргу 20 100, 12 грн.

На дату звернення позивача до суду першої інстанції з позовом ТОВ В«АДАЛІДВ» здійснено 09.06.2015р. часткову оплату за договором в сумі 1 500,00 грн.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що після порушення провадження у справі за даним позовом відповідачем 21.08.2015р. здійснено оплату наявного перед позивачем боргу за договором в сумі 600, 12 грн.

Таким чином, станом на день прийняття рішення господарським судом по справі (21.09.2015р.) заборгованість відповідача перед позивачем складала 18 000, 00 грн.

Згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

В процесі розгляду даної справи відповідач сплатив основний борг за отриманий товар в сумі 600, 12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №53 від 21.08.2015р. та банківською випискою по рахунку, не заперечується позивачем, в зв'язку з чим провадження у справі в цій частині слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України через відсутність предмету спору.

Оскільки спір в цій частині до суду доведений з вини відповідача, судовий збір в цій частині покладається на відповідача.

В п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 В«Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» зазначено, що якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Заборгованість в сумі 18 000, 00 грн. відповідачем не оплачена.

Отже, рішення господарського суду слід скасувати в частині суми основного боргу, що підлягає стягненню.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 9.4 договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору протягом більше ніж 10 календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 11 дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Відповідно п. 9.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару згідно умов договору протягом більше ніж 20 календарних днів, покупець також сплачує на користь постачальника пеню, яка обчислюється з 21 дня прострочення оплати відповідної партії товару у розмірі 36% річних від суми простроченого платежу за кожен день прострочення оплати.

Статтею 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» встановлено, що розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи викладені норми законодавства та здійснивши перерахунок пені, господарський суд дійшов вірного висновку, що розмір пені має становити 3 559, 65 грн. за період з 10.10.2014р. по 09.04.2015р. включно, відмовивши в задоволенні позовних вимог про стягнення 14 968, 11 грн. пені.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом цілком вірно задоволено позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7 937, 52 грн. інфляційних втрат за період з жовтня 2014р. по травень 2015р. включно та 421, 60 грн. 3% річних за період з 29.09.2014р. по 22.06.2015р., відмовивши в позові про стягнення 3, 30 грн. 3% річних у зв'язку з допущеними позивачем арифметичними помилками при розрахунку.

З посиланням на п. 6.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 В«Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» та ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено позивачу в стягненні з відповідача 4 000, 00 грн. витрат по оплаті представництва в судовому засіданні юристами ТОВ В«ЮК В«ЛОЄРС ГРУПВ» згідно додаткової угоди №1 до договору №01/06-2015 від 01.06.2015р., оскільки позивачем не надано акт приймання-передачі на підтвердження надання адвокатських послуг та докази сплати юридичних послуг.

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на той факт, що позивач не з'являвся в судові засідання, то в підпункті 3.9.2 п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору;

по-друге, в судові засідання господарського суду 05.08.2015р. та 21.09.2015р. представники позивача та відповідача не з'явились. Рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення свідчать про отримання позивачем та відповідачем ухвал господарського суду про призначення справи до розгляду в судовому засіданні на 05.08.2015р. (а.с.48-50). В п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» зазначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали господарського суду про призначення розгляду справи на 21.09.2015р. були направлені позивачу та відповідачу на адресу, зазначену в матеріалах справи та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Поштові відправлення було повернуто підприємством поштового зв'язку з приміткою В«за закінченням терміну зберіганняВ» (а.с.51-56);

по-третє, щодо зазначеної в резолютивній частині рішення суду юридичної особи, то ідентифікаційний код, організаційно-правова форма та місцезнаходження юридичної особи відповідають відомостям відповідача по справі ТОВ В«АДАЛІДВ» . За положеннями ст. 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Під час виготовлення тексту рішення господарського суду від 21.09.2015р. в абзаці 2 резолютивної частини рішення судом було допущено описку в назві відповідача, якого помилково зазначено як В«АДАЛІНВ» замість В«АДАЛІДВ» . Зазначена обставина не є підставою для скасування рішення господарського суду, а є підставою для виправлення описки в резолютивній частини рішення господарського суду від 21.09.2015р. у справі №904/6415/15.

Керуючись ст. ст. 80, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» , м. Дніпропетровськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.09.2015р. по справі №904/6415/15 скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» 600, 12 грн. основного боргу, в зв'язку з чим резолютивну частину рішення суду викласти в наступній редакції:

В«Припинити провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» , м. Дніпропетровськ 600, 12 грн. основного боргу.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» , м.Дніпропетровськ на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» , м. Вишгород, Київська область 18 000, 00 грн. основного боргу, 3 559, 65 грн. пені, 421, 60 грн. 3% річних, 7 937, 52 грн. інфляційних втрат та 1 225, 71 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.В»

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю В«ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ В«МЕТІЗВ» , м. Вишгород, Київська область на користь товариства з обмеженою відповідальністю В«АДАЛІДВ» , м. Дніпропетровськ 26, 96 грн. витрат по сплаті судового збору за апеляційною скаргою.

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя І.Л. Кузнецова

(Повний текст постанови складений 09.11.2015р.)