Ухвала

від 03.11.2015 по справі 803/1296/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2015 р. Справа № СК-876/7652/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Кузьмича С. М.,

суддів Гулида Р. М., Улицького В. З.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Аріва Архітект Груп" на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі № 803/1296/14 за позовом Волинського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю" Аріва Архітект Груп" про стягнення адміністративно-господарської санкції та пені,

ВСТАНОВИВ:

27 червня 2014 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю" Аріва Архітект Груп", яким просить стягнути адміністративно-господарські санкції в сумі 8027,78 грн та пеню в сумі 175,93 грн, усього на зальну суму 8203,71 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем у 2013 році не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості 1 робочого місця, чим порушено вимоги частини першої статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". У звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, самостійно поданому Волинському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів відповідачем зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу становить 9 осіб, тому норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році становить 1 осіб. Проте такий норматив не був виконаний, оскільки відповідач не працевлаштував жодного інваліда, що згідно із статтею 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" є підставою для сплати товариством адміністративно-господарських санкцій в розмірі 8027,78 грн. Оскільки відповідач не сплатив зазначену суму адміністративно-господарських санкцій, тому вона підлягає до примусового стягнення в судовому порядку. Крім того, підприємство порушило строки сплати суми адміністративно-господарських санкцій, що є підставою для нарахування та стягнення з останнього пені в сумі 175,93 грн. На підставі вищевикладеного фонд просить суд стягнути з ТзОВ "Аріва Архітект Груп" в дохід Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції у розмірі 8027,78 грн та пені в сумі 175,93 грн, усього на зальну суму 8203,71 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріва Архітект Груп" до Державного бюджету України адміністративно господарські санкції у розмірі 8027,78 грн та пені в сумі 175,93 грн, усього на зальну суму 8203,71 грн.

З таким рішенням суду не погодився відповідач. Подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги той факт, що відповідачем вжито усіх, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», заходів для працевлаштування інвалідів, а відтак не вчиняли господарського правопорушення, за яке на відповідача накладено штрафні санкції.

Сторони явку своїх представників в судове засідання не забезпечили, хоч і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, що не перешкоджає слухати справу в їх відсутності в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Вивчивши матеріали справи судом апеляційної інстанції встановлено, що в ході перевірки було встановлено, що відповідачем було подано звіт форми 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік. Відповідно до якого середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у фізичної особи-підприємця становить 9 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ, становить 1 особа, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становить 0 осіб.

Протягом 2013 року позивачу від ТзОВ "Аріва Архітект Груп", надійшли 2 звіти за формою № 3-ПН від 12 серпня 2013 року з інформацією про вільні робочі місця та вакантні посади "інженер-конструктор" та "архітектор", на яких може використовуватись праця інвалідів, що підтверджується листом Луцького міського центру зайнятості №4695/05-18 від 7 липня 2014 року. Тобто, щомісячно протягом 2013 року відповідачем до органу державної служби зайнятості не надавалася інформація про відповідні створені робочі місця для інвалідів

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-ХІІ - підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості 1 робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць відповідно до змісту ч. 5 статті 19 Закону, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Статтею 20 Закону України № 875-ХІІ встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Відповідно до частини другої статті 20 зазначеного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, що ТзОВ "Аріва Архітект Груп" вживались додаткові заходи додатково щодо пошуку інвалідів для працевлаштування шляхом розміщення у засобах масової інформації оголошень про працевлаштування інвалідів на своєму підприємстві.

Проаналізувавши матеріали справи та наведені вище законодавчі положення суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити, що подані апелянтом докази самостійного пошуку працівників, зокрема газети, підтверджують покупку відповідачем газет, а не здійснення пошуку працівників-інвалідів на вільні робочі місця.

Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що на відповідача не покладений обов'язок пошуку працівників на створені робочі місця для інвалідів. Такий обов'язок покладено на відповідну службу зайнятості. Водночас для виконання останньою такого обов'язку роботодавець зобов'язаний щомісячно подавати відповідні звіти з кількістю створених і вільних робочих місць для інвалідів. Саме подання таких звітів є вжиттям передбачений законодавством заходів для працевлаштування інвалідів та є підтвердження створення відповідного робочого місця.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю" Аріва Архітект Груп" залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11 липня 2014 року по справі № 803/1296/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий Кузьмич С. М.

Судді Гулид Р. М.

Улицький В. З.