Постанова

від 29.10.2015 по справі 813/7510/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2015 року Справа № 876/7366/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.,

при секретарі судового засідання - Ратушній М.І.

за участі представника позивача - Січеславського І.А.,

представника відповідача Шиба А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області і Дочірнього підприємства «ЛПП України» Акціонерного товариства «ЛПП» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі за позовом Дочірнього підприємства «ЛПП України» Акціонерного товариства «ЛПП» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області третя особа Управління Державної казначейської служби в Перемишлянському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

04 листопада 2014 року Дочірнє підприємство «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» звернулось в суд з позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, третя особа Управління Державної казначейської служби в Перемишлянському районі Львівської області в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000102200 від 30 вересня 2013 року; повернути з бюджету сплачену позивачем суму податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 677245грн. і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112200 від 30 вересня 2013 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000102200 від 30 вересня 2013 року. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області і Дочірнє підприємство «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» подали апеляційні скарги на неї.

Золочівська об'єднана державна податкова інспекція в своїй апеляційній скарзі просила скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги Золочівська об'єднана державна податкова інспекція зазначає, що не погоджується із постановою суду першої інстанції у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального права. Також, було зазначено, що перерахований до бюджету податок на прибуток у розмірі 677245грн. на час розгляду справи значиться переплатою на картці особового рахунку платника податків, тому твердження позивача, що у разі відмови у позові на нього неправомірно буде покладений обов'язок повторного перерахування до бюджету суми основного платежу та штрафних санкцій є безпідставними.

Дочірнє підприємство «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» в своїй апеляційній скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задоволити повністю. В обґрунтування апеляційної скарги, ним було зазначено, що суд першої інстанції приймаючи постанову у справі, неправильно застосував норми матеріального права, як в частині застосування п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України та п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, так і в застосуванні ст.61 Конституції України. В доповненні до апеляційної скарги від 26 жовтня 2015 року за №450, апелянт - ДП «ЛПП Україна» зокрема зазначив, що 13 жовтня 2015 року Вищим адміністративним судом України прийнято Ухвалу у справі за тими ж сторонами №К/800/15781/15, якою скасовано постанови адміністративних судів першої та апеляційної інстанції в зв'язку з неправильним вирішенням справи та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції і таким чином, висновки Львівського окружного адміністративного суду, на які він спирався вважаючи Постанову суду у справі №813/4046/14 такою, що набула чинності, є неправомірними.

Заслухавши суддю доповідача, проаналізувавши матеріали справи, апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції було встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 09 квітня 2013 року винесена постанова начальника ВРКС слідчого управління ДПС у Львівській області про призначення позапланової документальної перевірки Дочірнього підприємства «ЛПП України» Акціонерного товариства «ЛПП» з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2013 року.

У період з 05 травня 2013 року по 18 липня 2013 року відповідачем по справі було проведено перевірку позивача, за наслідками якої складено акт №10/22/32435513 від 24 липня 2013 року. Перевіркою було встановлено порушення ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» пункту 14.1.181 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення рядка 24 по податку на додану вартість «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за січень 2013 року всього на суму 1919014 грн., а також порушення п.44.1 ст.44, п.138.2 ст.138, п.146.1, п.146.2, п.146.3, п.146.12 ст.146 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за 2012 рік всього на суму 541796грн.

30 вересня 2013 року Золочівська об'єднана державна податкова інспекція, на підставі акта перевірки від 24 липня 2013 року за №10/22/32435513 і після отримання ухвали Перемишлянського районного суду від 23 серпня 2013 року по справі №449/672/13-к, винесла два податкові повідомлення-рішення: №0000102200, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 677245грн., в тому числі 541796грн. за основним платежем та 135449грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, і №0000112200, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за травень 2013 року на суму 1919014грн.

Задовольняючи позовну вимогу, в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0000102200 від 30 вересня 2013 року, суд першої інстанції виходив із того, що приймаючи дане рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 677245грн., в тому числі 541796грн. за основним платежем і 135449грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідач не взяв до уваги, що як основне зобов'язання так і штрафні (фінансові) санкції за названим видом платежу ДП «ЛПП Україна» вже сплатило в повному обсязі, про що зазначено в клопотанні прокурора, з покликанням на яке, ухвалою Перемишлянського районного суду від 23 серпня 2013 року було закрито кримінальне провадження. Тому, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000102200 від 30 вересня 2013 року, може мати наслідком повторну сплату позивачем того ж грошового зобов'язання з податку на прибуток, факт заниження якого відображення в акті від 24 липня 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку задовольняючи адміністративний позов в частині скасування податкового повідомлення-рішення за №0000102200 від 30 вересня 2013 року. Зокрема, колегія суддів вважає зазначити, що відповідно до п.58.4 ст.58 Податкового кодексу України, у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом. Однак, як вбачається із ухвали Перемишлянського районного суду від 23 серпня 2013 року, якою було закрито кримінальне провадження за нереабілітуючою обставиною, позивачем по справі уже було сплачено податок на прибуток в сумі 677245грн, яка була визначена на підставі акта перевірки відповідача. Щодо твердження апелянта - Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції, що судом першої інстанції не досліджено питання спрямування сплаченої суми, то колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте відповідачем належним чином не доведено, що позивач не сплатив податок на прибуток. Таким чином, не підлягає задоволенню апеляційна скарга Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції в частині скасування постанови суду першої інстанції, якою було частково задоволено позовні вимоги.

Колегія суддів, також вважає зазначити, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволені позовної вимоги, щодо повернення з бюджету сплачену Дочірнім підприємством «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» суму податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 677245грн. прийшов до вірного висновку, так як дана сума була сплачена під час кримінального провадження №32013100000000157 і на підставі зазначеної сплати було закрите кримінальне провадження щодо бухгалтера позивача. Також, апелянтом по справі - ДП «ЛПП Україна» не наведено обставин, за яких необхідно скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в поверненні суми по сплаті податку на прибуток. Окрім, цього позивач не надав доказів того, що він звертався до відповідача з вимогою повернути кошти. За таких обставин, в даній частині апеляційна скарга ДП «ЛПП Україна» АТ «ЛПП» не підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні позовної вимоги, в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0000112200 від 30 вересня 2013 року, суд першої інстанції виходив із того, що взаєморозрахунки позивача з Приватним підприємством «Електро-Сервіс-Плюс» за період травень-грудень 2012 року вже були предметом податкової перевірки, за результатами якої складено акт №6/22-32435513 від 18 лютого 2014 року та прийнято податкові повідомлення-рішення від 05 березня 2014 року №0000152200 та від 21 травня 2014 року №0000692200, які позивач оскаржив до суду. Також, суд першої інстанції зазначив, що станом на дату судового розгляду даної адміністративної справи є рішення суду в іншій адміністративній справі, яким встановлено факт безтоварності господарських операцій позивача з ПП «Електро-Сервіс-Плюс» за період травень-грудень 2012 року.

З висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовної вимоги, в частині визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0000112200 від 30 вересня 2013 року погодитися не можна. Колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції неправильними і такими, що не відповідають вимогам законодавства України та приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі ДП «ЛПП Україна» про те, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню у цій частині.

Як вбачається із матеріалів справи, при перевірці правомірності віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також правомірності визначення зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість Золочівська об'єднана державна податкова інспекція використала акти Дніпродзержинської ОДПІ №1248/4122-206/35281705 від 04 лютого 2013 року і №2631/123/22.2-07/35281705 від 03 квітня 2013року. В акті перевірки від 24.07.2013 року відповідач зазначив про безтоварність господарських операцій ДП «ЛПП Україна» і ПП «Електро-Сервіс-Плюс» за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2013 року, а відтак про відсутність об'єктів оподаткування за такими операціями.

На підтвердження реальності господарських операцій позивач по справі надав копії Договорів на виконання робіт, копії актів виконаних робіт, копії податкових накладних, а також копії інших документів, що містяться у матеріалах справи і стосуються виконавця замовлених робіт ПП «Електро-Сервіс-Плюс».

Згідно із пп.134.1.1. п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до п. 134.2 ст. 134 Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6. ст.198 Податкового кредиту України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Колегія суддів вважає зазначити, що беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази реальності господарських операцій, приходить до переконання, що висновок відповідача про безтоварність господарських операцій ДП «ЛПП Україна» і ПП «Електро-Сервіс-Плюс» за період з 01 січня 2012 року по 01 лютого 2013 року ґрунтується лише на актах перевірки Дніпродзержинської ОДПІ.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення відповідача за №0000112200 від 30 вересня 2013 року.

Відповідно до ст.202 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність таких обставин; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, то апеляційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову постанову.

Керуючись ст.ст.160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області - задоволити частково.

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ЛПП Україна» Акціонерного товариства «ЛПП» - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі №813/7510/14 скасувати в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення №0000112200 від 30 вересня 2013 року та прийняти нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000112200 від 30 вересня 2013 року.

В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2015 року по справі №813/7510/14 - залишити без змін.

Постанова апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя С.І. Богаченко

Суддя Д.М. Старунський

Суддя А.І. Рибачук

Повний текст постанови виготовлено 30 жовтня 2015 року.