Ухвала

від 28.10.2015 по справі 813/111/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2015 року Справа № 876/5656/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В.,

Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

представників позивача Домашковця Р.С., Ковальчук Т.Л.,

представників відповідача Паламара В.Й., Ониська З.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (надалі - ДПІ у Франківському районі м.Львова) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в адміністративній справі № 813/111/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» до ДПІ у Франківському районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Інтергал» (надалі - ТОВ «Фірма «Інтергал», Товариство) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова за №№ 0000812201, 0000822201 і 0000832201 від 16.09.2014 р., за № 0000881702 від 17.09.2014 р. та за № 0001832201 від 04.12.2014 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що попередні договори міни квартир не передбачають надання знижки фізичній особі-покупцеві; податок на додану вартість (надалі - ПДВ) було нараховано і сплачено за першою подією, якою є постачання послуг зі спорудження такого житла; крім того, наданими доказами повністю підтверджується реальність операцій Товариства з ТОВ «Драмторг».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №№ 0000812201, 0000822201, 0000832201 від 16.09.2014 р., № 0000881702 від 17.09.2014 р. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області № 0001832201 від 04.12.2014 р.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила ДПІ у Франківському районі м.Львова, яка вважає, що при її прийнятті судом невірно застосовано і порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Зазначає, що дослідженими у справі доказами підтверджено продаж квартир за ціною, нижчою від їх ринкової вартості. Крім того, наданими до перевірки первинними документами на підтвердження господарських операцій з ТОВ «Драмторг» неможливо встановити - яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені витрати, оскільки акт надання послуг не несе вичерпної інформації про характеристику послуг та їхній зв'язок з господарською діяльністю позивача. Також вказує, що операцією з першого постачання житла буде вважатися операція оформлення правовстановлюючих документів на замовника.

Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, ДПІ у Франківському районі м.Львова провело планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року, про що склало акт за № 1268/2201/31215780 від 08.07.2014 року (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фірма» Інтергал» вимог:

- пп.14.1.27, 14.1.54 та 14.1.56 п.14.1 ст.14, п.137.1 ст.137, п.172.3 ст.172, п.п.138.1 та 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого Товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 4553407 грн, в тому числі: за 2 - 4 квартали 2011 року - на суму 4010834 грн, за 2013 рік - на суму 542573 грн;

- пп.197.1.14 п.197.1 ст.197, пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого Товариством завищено залишок від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Рядок 24 Декларації з ПДВ) на загальну суму 6479194 грн, у тому числі: за травень 2011 року - на 2110434 грн, за грудень 2013 року - на 4368760 грн; встановлено заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті (рядок 25 Декларації з ПДВ) на загальну суму 23425474 грн, у тому числі: за травень 2011 року - на 1627645 грн, за травень 2012 року - на 184141 грн; за червень 2012 року - на 31021 грн; за липень 2012 року - на 14 грн; за серпень 2012 року - на 78561 грн; за листопад 2013 року - на 8285359 грн, за грудень 2013 року - на 13219733 грн;

- пп.164.2.17 п.164.2 і п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, ст.168, п.171.2 ст.171, п.п.172.3, 172.7 та 172.8 ст.172, п.176.2 ст.176 ПК України, в результаті чого встановлено порушення вимог податковою законодавства щодо питань правильності та повноти нарахування, утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету за листопад - грудень 2013 року в сумі 568758,80 грн.

На підставі Акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ДПІ у Франківському районі м.Львова прийняті податкові повідомлення-рішення:

- за № 00000812201 від 16.09.2014 р., яким для Товариства збільшено грошове зобов'язання із податку на прибуток на суму 4553407 грн та нараховано штрафну санкцію в сумі 135643,25 грн;

- за № 0000822201 від 16.09.2014 р., яким для Товариства збільшено грошове зобов'язання із ПДВ на суму 21798829 грн та нараховано штрафну санкцію в сумі 10899414,50 грн;

- за № 0000832201 від 16.09.2014 р., яким для Товариства зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за травень 2011 року на 2110434 грн і за грудень 2013 року на 4368760 грн;

- за № 0000881702 від 17.09.2014 р., яким для Товариства збільшено грошове зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб в сумі 568758,80 грн та нараховано штрафну санкцію в сумі 418529,60 грн.

За наслідками адміністративного оскарження ГУ ДФС у Львівській області надіслало Товариству рішення про результати розгляду скарги № 1283/10/13-01-10-08-05/1772 від 26.11.2014 року, яким було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м.Львова від 16.09.2014 року за № 0000822201 в частині 5449707,25 грн застосованих штрафних санкцій із ПДВ. У зв'язку із цим відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0001832201 від 04.12.2014 р. на решту суми.

При дослідженні спірних правовідносин судом встановлено, що в основі зазначених вище порушень є договори міни. Згідно з цими договорами Сторона-1 (ТОВ «Фірма «Інтергал») передає у власність Стороні-2 (фізична особа), а Сторона-2 приймає у власність Квартиру; Квартира належить Стороні-1 на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно. В обмін Сторона-2 передає у власність Стороні-1, а Сторона-1 приймає у власність Заставну з подальшим її погашенням. Заставна належить Стороні-2 на підставі Договору купівлі-продажу заставної, укладеного між Першим власником заставної (ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент») та Стороною-2. Право власності Сторони-2 на Заставну підтверджується індосаментом, вчиненим Першим власником Заставної.

У результаті обміну у власність Сторони-2 переходить Квартира, у власність Сторони-1 переходить Заставна. Відповідно до Договорів міни відповідальним за перехід прав власності на Заставну є Сторона-2. При цьому, в п.3 Договорів міни зазначено: «Вартість майна, що обмінюється - Ціна Договору». Відповідно до звіту про незалежну оцінку, виконаного суб'єктом оціночної діяльності TOB «Київське бюро оціночної вартості», TOB «Захід-Тест» та інш. сертифікованими суб'єктами оціночної діяльності, які на підставі Сертифікату виданого Фондом Держмайна України можуть здійснювати незалежну оцінку, визначено розмір ринкової вартості квартири в гривневому еквіваленті. У п.3.2 Договорів міни вказано Договірну вартість квартир, встановлену по домовленості сторін.

Перевіркою було встановлено, що ринкова вартість квартир у кількості 46 шт., визначена суб'єктами оціночної діяльності, є вищою, ніж договірна вартість цих квартир (сума, за яку вчинено їх відчуження). ТОВ Фірма «Інтергал» проводила операції з відчуження нерухомого майна (квартир) фізичним особам нижче ринкової вартості, встановленої незалежним суб'єктом оціночної діяльності, про що свідчать Договори міни, які нотаріально посвідчені приватними нотаріусами Київського міського нотаріального округу.

Також перевіркою повноти визначення витрат встановлено, що в порушення пп.14.1.27 ст.14, п.п.138.1, 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України ТОВ «Фірма Інтергал» завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування по операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю, на загальну суму 17438409 грн. Зокрема, згідно договору від 28.03.2011 р. № 28-03/11 та згідно акта надання послуг від 30.05.11 за №1/166 підприємством віднесено до складу витрат вартість послуг комерційного посередництва - послуги з пошуку продавця товару від ТОВ «Драмторг».

Відповідно до матеріалів справи ТОВ «Фірма Інтергал» є Забудовником та здійснює будівництво житлового будинку (квартир). На етапі будівництва Забудовник уклав з фізичними особами-покупцями квартир Попередні договори міни готової квартири на Заставну. В попередньому договорі визначено істотні умови основного договору міни щодо вартості квартири (ринкова вартість квартири на час укладення попереднього договору), вартість заставної, характеристики квартири, термін укладання основного договору, умови уточнення ціни у зв'язку зі зміною площі нерухомого майна та інші умови. При цьому, попередній договір не передбачає надання знижки фізичній особі покупцеві, а вартість квартири, яку в майбутньому буде поміняно на заставну, визначається Забудовником та фізичною особою-покупцем у попередньому договорі за домовленістю. Так само, визначено і вартість заставної, за якою її буде поміняно на квартиру. Вартість заставної та квартири за таким Попереднім договором міни одинакові.

Відповідно до пп.«е» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку вкчючається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1статті 165 цього Кодексу.

Приймаючи рішення про задоволення позову в частині заниження доходу від операційної діяльності на суму 2 855 649,00 грн за період з 01.04.2011 року по 31.12.2013 року та донарахування донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 568 758,80 грн і штрафної санкції в сумі 418 529,60 грн, суд першої інстанції виходив із того, що висновки податкового органу щодо порушення з боку ТОВ «Фірма «Інтергал» вимог пп.14.1.56, пп.14.1.54, п.14.1 ст.14, п.137.1 ст.137, п.172.3 ст.172 ПК України є помилковими.

Відповідно до п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Згідно із частиною першою статті 635 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у повний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.

Таким чином, якщо ціна нерухомого майна формується юридичною особою-продавцем та фізичною особою-покупцем в минулому періоді, на підставі попереднього договору і при цьому сторони використовують під час укладення основного договору аналогічний спосіб визначення ціни чи договірну ціну, що визначатись в попередньому договорі, то різниця між оціночною вартістю нерухомого майна та раніше визначеною його договірною ціною, не може вважатись знижкою для фізичної особи-покупця, якщо про це прямо не буде визначено в основному договорі.

Відповідно до частин першої та другої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно із частиною другою статті 715 ЦК України кожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

За приписами частини третьої статті 691 ЦК України якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару.

Згідно із п.14.1.71 ст.14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не с заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Статтею 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» встановлено, що вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Аналізуючи зазначені вище норми законодавства, фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про те, що ціна реалізації квартир фізичним особам, яка була визначена попередніми договорами міни, є для даних правовідносин звичайною, незалежно від результатів оцінки цього майна, яка не є для даних правовідносин обов'язковою, тому не може братися до уваги для цілей оподаткування.

Крім того, норми чинного законодавства, зокрема, пп.6 п.1 ст.1 Закону України «Про ціни і ціноутворення», ч.4. ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів», не передбачають визначення знижки на підставі оцінки майна, як різниці між оціночною та договірною ціною товару.

З приводу порушення ТОВ «Фірма «Інтергал» вимог пп.14.1.56, пп.14.1.54, п.14.1 ст.14, п.137.1 ст.137, п.172.3 ст.172 ПК України податковим органом зазначено, що на підставі наданих до перевірки первинних документів щодо надання послуг товариством «Драмторг» неможливо встановити яку економічну ефективність для підприємства та його господарської діяльності принесли понесені витрати, при тому, що згідно із інформацією Головного оперативного відділу ДПІ у Сихівському районі м.Львова у ТОВ «Драмторг» відсутні відповідні умови для здійснення господарської діяльності, що вказує на те, що діяльність ТОВ «Драмторг» спрямована на безпідставне формування податкової вигоди для ТОВ «Фірма» Інтергал» та інших суб'єктів господарської діяльності.

За результатами документальної позапланової виїзної планової перевірки ТОВ «Фірма «Інтергал» з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Драмторг» за період з 01.01.2011 р. по 14.09.2011 р., що була проведена на виконання постанови СВ ПМ СДПІ ВПП у м.Львові від 15.09.2011 р., ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області 19.10.2011 р. складено довідку за № 2683/23-2/31215780, якою не встановлено порушень зі сторони ТОВ «Драмторг» в питаннях декларування податку на прибуток за 2 квартали 2011 р. та ПДВ за травень 2011 р.; за даними АІС «Автоматизованої системи автоматизованого співставлений податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за травень 2011 р. розбіжність між сумою задекларованого ТОВ «Фірма «Інтергал» податкового кредиту від ТОВ «Драмторг» та сумою задекларованого ТОВ «Драмторг» податкового зобов'язання по ПДВ на ТОВ «Фірма «Інтергал» відсутня.

Проведеним дослідженням фінансово-господарської діяльності ТОВ «Драмторг» за період 25.11.2010 р. по 31.05.2011 р. встановлено, що це підприємство в травні 2011 року надавало посередницькі послуги ТОВ «Фірма «Інтергал»; такі послуги не потребують виробничих та значних трудових ресурсів, що вказує на можливість фактичного здійснення господарської діяльності підприємства.

Посередницькі послуги, що надавалися ТзОВ «Драмторг», полягали в пошуку продавця товару за рекомендованою ціною, яким, зокрема, є «SOLID Corporation S.А.», з яким надалі ТОВ «Фірма «Інтергал» уклало контракт на поставку нафти; факти поставки за цим контрактом підтверджено первинними документами.

У ході позапланової виїзної перевірки позивача ДПІ у Сихівському районі м.Львова було надано довідку за № 318/23-416/37398775, якою підтверджено взаєморозрахунки між вказаними контрагентами.

Відповідно до статті 102 ПК України контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки податкові зобов'язання Товариства за результатами господарських операцій з ТОВ «Драмторг» задекларовані ним більше ніж 1095 днів тому, рішення податкового органу прийняте поза межами встановлених статтею 102 ПК України строків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарські операції позивача із контрагентами підтверджуються первинними документами, які відповідають приписам цієї статті та п.п.1.2, 2.1, 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. за № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704.

За приписами пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу ( крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно із п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд вважав, що висновки податкового органу про порушення Товариством пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України та безпідставне завищення витрати по операціях, не пов'язаних з господарською діяльністю на загальну суму 17438409 грн, є протиправними.

Згідно із п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема але не виключно, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.198.3 ст.198 ПК України).

Відповідно до 11.200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.2 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відтак, помилковим є висновок відповідача про те, що Товариством завищено податковий кредит за травень 2011 року на 3487682 грн по операціях TOB «Драмторг», щодо якого встановлено відсутність фактичної господарської діяльності, а також отримання послуг та їх подальше використання у господарській діяльності Товариства.

При дослідженні повноти визначення податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні першого постачання новозбудованого житла судом встановлено, що протягом перевіреного періоду TOB «Фірма «Інтергал» здійснювало діяльність у сфері організації будівництва об'єкта «Житлово-торговельний комплекс з вбудованими приміщеннями та підземно-надземним паркінгом на вул.Дегтяренка,1 в Оболонському районі м.Києва», будучи Замовником такого будівництва. Будівництво об'єкта здійснювалось за кошти Замовника, підрядними організаціями ПАТ ЗДХ «Салюс» та TOB БК «Інтергал Буд». TOB «Фірма «Інтергал» отримало Акт готовності об'єкта до експлуатації № 11 від 12.03.2013 р., а також сертифікат Державної архітектурно-будівельної інспекції України серії ІУ № 164130880591 від 29.03.2013 р., що засвідчує відповідність закінченого будівництвом житлового будинку № 1 (після введення у експлуатацію № 33), загальною площею квартир 26559,42 кв.м та площею вбудованих нежитлових приміщень (офісів) 691,62 кв.м. Надалі позивач набув право власності на квартири у цьому будинку шляхом оформлення свідоцтв про право власності на нерухоме майно, їх подальшої реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та отримання Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України звільняються від оподаткування операції з постачання житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першого постачання, якщо інше не передбачено цим підпунктом.

У підпункті «а» цього підпункту перше постачання житла (об'єкта житлового фонду) означає, першу передачу готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника.

Ураховуючи приписи цієї норми суд дійшов висновку про те, що першим постачанням житла у спірних правовідносинах є постачання послуг із спорудження такого житла за рахунок замовника (передання результатів будівництва від Підрядника до Замовника, що оформлюється відповідними актами), тому висновки податкового органу про порушення позивачем приписів пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України, яке полягало у ненарахуванні податкових зобов'язань з ПДВ при здійсненні першого постачання новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду), яким податковий орган вважає оформлення права власності на позивача, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 26546277 грн за жовтень - грудень 2013 року, є помилковими.

Податкові зобов'язання за цими операціями виникають лише у підрядника, при цьому забудовник не має права на податковий кредит при спорудженні житла силами підрядника, а сума сплаченого ПДВ забудовником відображається на рахунку 15 разом із витратами зі спорудження об'єкта.

Щодо висновку податкового органа про порушення позивачем п.198.5 ст.198 ПК України, яке полягало у недекларуванні податкових зобов'язань за товарами/послугами, необоротними активами під час придбання або виготовлення яких суми податку на додану вартість були включені до складу податкового кредиту, у разі, якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватись в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ПК України, внаслідок чого сума податку на додану вартість, що була включена до податкового кредиту за грудень 2013 року завищена на суму 4368760,00 грн, судом зазначено, що в складі житлово-торговельного комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземно-наземним паркінгом по вул.П.Дегтяренка, 1 в Оболонському районі м.Києва, замовником будівництва якого був позивач, окрім житлових приміщень були збудовані також і нежитлові приміщення.

З огляду на зазначене, позивачем було відображено податковий кредит з ПДВ в сумі 4368760,00 грн, що отриманий останнім від генпідрядника при будівництві власне нежитлових приміщень в складі будівництва вказаного комплексу, оскільки нежитлове будівництво, відповідно до норм ПК України, оподатковується на загальних підставах, а податкове зобов'язання у ТзОВ «Фірма «Інтергал» з ПДВ виникне з моменту реалізації нежитлових приміщень в складі житлово-торговельного комплексу.

Станом на час проведення даної перевірки жодне із нежитлових приміщень не було позивачем продане, тому відсутні підстави для зменшення йому податкового кредиту, що виник у зв'язку з будівництвом цих нежитлових приміщень.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду враховує також і додатково надані позивачем пояснення (заперечення на апеляційну скаргу) та докази, що були надані ним в судовому засіданні.

Зокрема, на підтвердження реальності операцій Товариства з ТОВ «Драмторг» на підставі договору комерційного посередництва, необхідність залучення такого посередника, пов'язаність цих операцій з господарською діяльністю Товариства та отриманий внаслідок цього економічний ефект надано копії звіту про виконану роботу за договором комерційного посередництва № 28-03/11 від 28.03.2011 року, інформаційних бюлетенів про стан ринку нафтопродуктів, накладної № 06/05-000001 від 06.05.2011 р. на 33993 т нафти сирої на загальну суму 277388590,82 грн, акта приймання-передачі цієї нафти № 1 від 06.05.2011 р., розрахунку вартості нафти сирої від 06.11.2011 р., листа № 171/Н від 06.05.2011 р. про розрахунок вартості партії нафти, доповнення № 06/05/11 до договору поставки нафтопродуктів від 06.05.2011 р., паспортів нафти № 620 від 30.04.2011 р. та № 609 від 29.04.2011 р., договору поставки нафтопродуктів № 14/452/10 від 23.06.2010 р., із чого видно, що одним із зареєстрованих видів діяльності Товариства є оптова торгівля нафтопродуктами. За комерійного посередництва ТОВ «Драмторг» Товариством було закуплено у «SOLID Corporation S.А.» 133972 т нафти на суму 834176428,27 грн, яка надалі була реалізована; прибуток від реалізації нафтопродуктів становив 7455327,11 грн.

Із додаткових заперечень на апеляційну скаргу видно, що за схемою продажу квартир спочатку між ТОВ «Компанія з управління активами «Крістал Ессет Менеджмент» (як позикодавцем) та Товариством (як позичальником) укладалися договори процентної поворотної позики та іпотечні договори, після кожного з яких укладалась заставна. Надалі між фізичною особою та Товариством укладався попередній договір міни, відповідно до якого фізична особа при набутті права власності на заставну зобов'язується передати її Товариству, а останнє при завершенні будівництва об'єкта - передати у власність фізичній особі квартиру, що визначена заставною. На завершальному етапі продажу квартир укладалися договори міни на умовах, визначених попередніми договорами.

Вартість квартир було визначено на етапі укладення договорів процентної поворотної позики, іпотечних договорів, заставних та попередніх договорів міни, на підставі проведеного аналізу ринку нерухомості на цей час, на підтвердження чого надано відповідні прайси. При цьому сторони керувалися положеннями статті 632 ЦК України та статті 11 Закону України «Про ціни і ціноутворення» щодо встановлення ціни в договорі за домовленістю сторін.

Натомість, основні договори міни укладалися пізніше, коли ситуація на ринку нерухомості змінилася; при цьому сторони керувалися попереднім договором міни, в тому числі й щодо ціни-вартості квартири та не змогли змінити в односторонньому порядку суми заставної та договірної вартості на квартиру у попередньому договорі міни, оскільки це суперечило б законодавству та укладеним договорам.

Обгрунтовуючи свою правову позицію в частині того, що відповідно з приписами пп.197.1.14 п.197.1 ст.197 ПК України послуги генпідрядника із спорудження житла є першим постачанням житла і обкладаються ПДВ, Товариством додатково зазначено, що суми ПДВ сплачено в ціні вартості наданих будівельних послуг; заборгованість по цих платежах відсутня. При цьому Товариство не задекларувало податковий кредит при спорудженні житла силами підрядника, а суми сплаченого ПДВ за цими послугами були відображені на рахунку 15 разом із витратами зі спорудження об'єкта.

На підтвердження цього надано довідку «Про розшифровку операцій першої події (рух сплати ПДВ) при спорудженні об'єкта будівництва за адресою: м.Київ, вул.Дегтяренка, 1», аналіз декларацій по ПДВ рядок 10.2, копії податкових декларацій із ПДВ за перевірений період, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), реєстр податкових накладних, наданих підрядними організацями за період 2012 - 2013 р.р. при будівництві будинку № 1 по вул.Дегтяренка, з визначенням сум ПДВ, які включено в собівартість будівництва, копії податкових накладних, реєстри оплат платіжних доручень підрядникам за 2012 та 2013 р.р. з копіями платіжних доручень та довідку про відсутність заборгованості Товариства перед підрядними організаціями, що надавали послуги із спорудження житла у буд. № 1 по вул.Дегтяренка.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання про підставність позовних вимог ТОВ «Фірма «Інтергал» про визнання податкових повідомлень-рішень протиправними та їх скасування і правомірність задоволення вимог судом першої інстанції.

У відповідності до статті 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2015 року в адміністративній справі № 813/111/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Р.Й.Коваль

Судді В.В.Гуляк

Н.М.Судова-Хомюк

Ухвала в повному обсязі складена 02 листопада 2015 року.