Ухвала

від 10.11.2015 по справі 480/1251/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №480/1251/15-к 10.11.2015 10.11.2015 10.11.2015

Провадження: № 11-кп/784/801/15 Головуючий суду першої інстанції:

Категорія: ч. 2 ст. 367 КК України ОСОБА_1

Доповідач апеляційного суду:

ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участю секретаря ОСОБА_5

розглянувши за матеріалами кримінального провадження №42015150260000003 апеляційну скаргу прокурора прокуратури Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2015 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт відносно

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Новий Буг Миколаївської області, зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 ч. 2 КК України,

учасники судового провадження

прокурор: ОСОБА_6

обвинувачена: ОСОБА_7

захисники: ОСОБА_8

в с т а н о в и в :

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції та вимог апеляційної скарги.

Ухвалою суду обвинувальний акт по кримінальному провадженню №42015150260000003 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, повернуто прокурору.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В запереченнях на апеляційну скаргу прокурора захисник ОСОБА_9 , посилаючись на порушення вимог ст. 291 КПК України та порушення права на захист ОСОБА_7 , просить ухвалу суду залишити без змін, а скаргу прокурора залишити без задоволення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

На думку прокурора висновок суду про неможливість призначення кримінального провадження до судового розгляду є безпідставним.

Апелянт вказує, що не погоджується з висновком суду про відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, оскільки слідчим та прокурором, при пред`явленні обвинувачення ОСОБА_7 , в повній мірі дотримані вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291, п. 13 ч. 1 ст. 3 та ч. 4 ст. 110 КПК України.

Зазначає, що при цьому, з огляду на фабулу, яка не є складною та багатоепізодною, при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення слідчим та прокурором обрано хронологічний метод, тобто обставини викладені у тій послідовності у якій вони розвивались у процесі вчиненні злочину із зазначенням часу вчинення 18.11.2014 року, та місця, що є місцем здійснення ОСОБА_7 своїх функціональних обов`язків як начальника відділу реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції (тобто адреса розташування реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції).

Вказує, що при викладенні фактичних обставин слідчим, з чим погодився прокурор, наведені вимоги діючих на час вчинення злочину нормативно-правових актів, які характеризують повноваження ОСОБА_7 як службової особи та визначають межі її правомірної діяльності.

Прокурор також вказує на те, що після викладення фактичних обставин у обвинувальному акті визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на частину статті обвинувачення.

Крім того, апелянт звертає увагу на те, що вирішуючи питання підслідності, суд вийшов за межі кола питань, які підлягають вирішенню у підготовчому судовому засіданні, визначені ч. 3 ст. 314 КПК України.

Встановлені судом першої інстанції обставини.

В підготовчому судовому засіданні при розгляді обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42015150260000003 відносно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, судом першої інстанції задовольнив клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення обвинувального акта прокурору.

Приймаючи рішення, суд послався на те, що в порушення ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не зазначено місце та час скоєння злочину, а також в чому саме обвинувачується ОСОБА_7 .

Вказано, що наявність в обвинувальному акті таких суттєвих недоліків порушує право підозрюваної ОСОБА_7 на захист від пред`явленого обвинувачення і позбавляє суд можливості ухвалити законне і обгрунтоване рішення, не виходячи при цьому за межі обвинувачення.

Крім того, судом першої інстанції зазначено, що прокурором не надано підтверджень щодо зміни встановлення підслідності за Миколаївським районом.

Встановлені судом апеляційної інстанції обставини з посиланням на докази. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку апеляційної скарги, заперечення підозрюваної ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 , дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог п. 3 ст. 314 КПК України суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.

При вивченні матеріалів провадження апеляційним судом не встановленні суттєві порушення вимог ст. 291 КПК України, які б перешкоджали призначенню провадження до судового розгляду.

Згідно вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З тексту обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 вбачається, що в ньому викладені фактичні обставини злочину, формулювання обвинувачення, із зазначенням часу, місця та способу вчинення кримінального правопорушення, яке полягає в посиланні на те, що ОСОБА_7 своїми умисними протиправними діями, які виразилися у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам у виді завдання шкоди в сумі 424717. 08 грв. вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, тобто службову недбалість (а.с. 4).

Проте, всупереч цього судом першої інстанції необґрунтовано зроблено висновок про те, що вимоги п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України порушено.

Таким чином, ухвала суду про повернення обвинувального акта прокурору є необґрунтованою, а вимоги, зазначені судом в ухвалі, не перешкоджають призначенню судового розгляду, тим більш, що прокурор, відповідно до ст.338 КПК України, під час судового розгляду має право змінити обвинувачення, конкретизувавши його з урахуванням встановлених обставин, що не порушує право підозрюваної на захист.

Крім того, апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції, що слідчим було допущено порушення підслідності. Це питання вже вирішене апеляційним судом, тому підстав для визначення підслідності повторно немає підстав.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність скасування ухвали суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 291, 314 ч.4, 405, 407, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,

У х в а л и в :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 09 вересня 2015 року відносно обвинуваченої ОСОБА_7 - скасувати, з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: