Вирок

від 07.06.2016 по справі 480/1251/15-к

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 480/1251/15-к

Провадження № 1-кп/490/736/2015

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2016 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участі прокурора ОСОБА_3

обвинуваченої ОСОБА_4

її захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_7 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новий Буг Новобугського району Миколаївської області, є українкою, громадянином України, здобула вищу освіту, є розлученою, має сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює головним спеціалістом відділу розпорядження землями сільськогосподарського призначення Головного управління Держгеокадастру в Миколаївській області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не вчиняла злочинів та не судилась

у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

На думку органів досудового розслідування та державного обвинувачення, ОСОБА_4 вчинила злочин за таких обставин.

Згідно наказу Головного управління юстиції у Миколаївській області № 3362/03 від 09.07.2014 ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції у Миколаївській області.

Згідно п. 2 Положення про відділ державної реєстрації прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції у Миколаївській області, затвердженого Наказом реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції у Миколаївській області № 23 від 21.10.2014 (далі - Положення) відділ державної реєстрації прав у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету міністрів України, наказами Мінюсту, іншими актами законодавства, наказами Укрдержреєстру, наказами реєстраційної служби головного управління юстиції у Миколаївській області, іншими розпорядчими документами, які видані згідно вимог законодавства, та вказаним положенням.

Відповідно до п. 4.8 Положення відділ державної реєстрації прав відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень відповідно до закону.

Також, відповідно до п. 8.10 Положення, керівник відділу державної реєстрації прав здійснює повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" в редакції від 06.08.2014 (далі - Закон) обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 4 Закону права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону, державний реєстратор:

1)встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав;

2)приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Згідно частини 4 зазначеної статті державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в такій реєстрації.

При цьому згідно п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону, у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, у державній реєстрації такого права має бути відмовлено.

Вимоги до документів викладені в ч. 3 ст. 17 Закону, якою визначено, що документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Недотримуючись вищезазначених вимог Закону внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, ОСОБА_4 не здійснила належну перевірку документів, поданих 18.11.2014 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з метою державної реєстрації прав та їх обтяжень для набуття у приватну власність, відповідно двох земельних ділянок площею 11,266 га та 11,264 га, що завдало істотної шкоди інтересам держави, за наступних обставин.

Так, 18.11.2014 року до реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції в Миколаївській області, розташованої за адресою: вул. Очаківська, 142, м. Миколаїв, звернулись ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , надавши заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) на земельні ділянки площею 11,266 га та 11,264 га, копії паспортів, копії ідентифікаційних довідок, квитанцій про сплату послуг, витягів з державного земельного кадастру про земельні ділянки та копії розпорядження Миколаївської РДА № 320-р від 13.11.2014, яке не відповідає вимогам встановленим нормативно-правовими актами України.

Так, відповідно до п. 56 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17.10.2013 (далі - Порядку) для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новосформовану земельну ділянку в порядку відведення земельної ділянки із земель державної та комунальної власності заявник подає рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, який відповідно до законодавства наділений повноваженнями щодо передачі земельної ділянки у власність або користування, про затвердження документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або у користування для всіх потреб.

Пунктом 4.32 Положення про Головне управління Держземагенства в миколаївській області (далі - Головне управління), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики продовольства України від 10.05.2012 за № 852/21164 (із змінами, внесеними наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.01.2013 № 40, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.02.2013 за № 260/22792) визначено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користувння для всіх потреб в межах області.

Отже, станом на 13.11.2014 належним розпорядником земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності було Головне управління Держземагенства у Миколаївській області.

Враховуючи викладене, розпорядження Миколаївської РДА № 320-р від 13.11.2014 (Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 4824282300:01:000:0088) голові фермерського господарства "Нестеренко П.Г." ОСОБА_9 площею 11,2660 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель, раніше наданих у постійне користування, в межах території Кнриничанської сільської ради миколаївського району миколаївської області, та технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 4824282300:01:000:0089) голові фермерського господарства "Нестеренко С.В." ОСОБА_10 площею 11,2644 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель, раніше наданих у постійне користування ФГ "Нестеренко П.Г." в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області та передачі у власність ОСОБА_9 та ОСОБА_10 указаних земельних ділянок), винесено у супереч вимогам зазначених нормативно-правових актів, є незаконним і на даний час скасоване.

Таким чином враховуючи вищевикладене, начальник відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції (державний реєстратор) ОСОБА_4 внаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, у порушення вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження", Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяження, не впевнившись у відповідності поданих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 документів вимогам ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України, у ході розгляду 18.11.2014 заяв останніх про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 17294337 та № 17293006, у порушення вимог діючого законодавства внесла відомості (зареєструвала) до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та видала відповідні свідоцтва на право приватної власності на земельні ділянки площею 11,266 га та 11,264 га, відповідно, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 загальною вартістю 424.717,08 грн. на підставі незаконного розпорядження Миколаївської РДА № 320-р від 13.11.2014, до повноважень якої не належить право розпорядження вказаними земельними ділянками.

Вказані дії начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції (державного реєстратора) ОСОБА_11 призвели до незаконного вилучення зазначених земельних ділянок з державної власності та подальшої передачі їх у приватну власність, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, спричинивши тяжкі наслідки в сумі 424.717,08 грн.

На думку органів досудового розслідування та державного обвинувачення, ці дії слід кваліфікувати за частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України - як службова недбалість, а саме неналежне виконання службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, спричинивши тяжкі наслідки в сумі 424.717,08 грн.

Під час судового розгляду справи обвинувачена свою вину у вчиненні злочину за вказаних вище обставин не визнала.

Вона підтвердила, що дійсно здійснила державну реєстрацію вказаних в обвинувальному акті земельних ділянок.

В той же час вона наполягала на тому, що під час вчинення цієї дії діяла в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством, до того ж - правомірно здійснила державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, адже згадане прокурором розпорядження Миколаївської РДА було видане вказаним органом державної влади належним чином та у межах повноважень цього органу.

Захисники під час судового розгляду кримінального провадження вважали позицію їх підзахисної такою, що ґрунтується на законі та фактичних обставинах справи, через що просив визнати ОСОБА_4 невинуватою та виправдати її.

Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження вважав вину обвинуваченої доведеною.

Оцінюючи пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення, суд виходе з такого.

Відповідно до частини 2 статті 367 Кримінального Кодексу України кримінальна відповідальність настає, зокрема, у разі неналежного виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.

Об`єктивна сторона злочину, передбаченого цією статтею, характеризується, зокрема, тим, що службова особа виконує свої обов`язки неналежно, не до кінця, тобто - не вчиняє всіх очікуваних від неї дій

Суб`єктивна ж сторона цього злочину характеризується тим, що службова особа усвідомлює протиправність своїх дій та

-або передбачає можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, проте розраховує на можливість їх відвернення;

-або не передбачає можливість настання таких наслідків, хоча могла та повинна була це передбачити

При цьому суд виходе з вимог статті 337 КПК України, відповідно до якої, зокрема, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту; суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Зі змісту направленого до суду обвинувального акту вбачається, що, як на думку органів досудового розслідування та прокурора, в цьому випадку обвинувачена вчинила злочин лише тим, що не впевнилась у відповідності поданих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 документів вимогам ч. 4 ст. 122 Земельного Кодексу України.

Оцінюючи цю обставину, суд доходе такого.

По-перше, наведений вище текст обвинувального акту свідчить, що в цьому випадку органи досудового розслідування та державне обвинувачення не вказують, які саме дії ОСОБА_4 не вчинила під час розгляду вказаних в обвинувальному акті документів, або вчинила не у той спосіб /тобто - не так/, як мала їх вчинити відповідно до покладених на неї обов`язків.

За такого зміст пред`явленого обвинувачення може бути усвідомлений не інакше, як так, що обвинувачена, вчинивши усі передбачені законом дії у належний спосіб та реалізуючи надане їй повноваження щодо самостійної оцінки наданих їй документів, надала їм невірну, із точки зору прокурора, оцінку.

Але таке складу злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального Кодексу України, не утворює; правильність оцінки документів обвинуваченою, як посадовою особою, може бути оціненою лише під час розгляду відповідної справи в межах цивільного або адміністративного судочинства.

По-друге, та обставина, що обвинувачена не впевнилась у відповідності поданих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 документів вимогам частини 4 статті 122 Земельного Кодексу України не є доведеною за допомогою належних та допустимих доказів.

1. Так, з матеріалів справи вбачається, та сторони не заперечують того, що відповідно до наказу Головного управління юстиції у Миколаївській області № 3362/03 від 09 липня 2014 року ОСОБА_4 переведено на посаду начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції у Миколаївській області

2. 18 листопада 2014 року до реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції надійшла заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від ОСОБА_10 для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 4824282300:01:000:0089

Заява була отримана обвинуваченою та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18 листопада 2014 року за реєстраційним номером 9008160.

Разом з заявою до реєстраційної служби були подані такі документи:

-розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації № 320-р від 13 листопада 2014 року "Про затвердження Технічних документацій із землеустрою в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області", яким ухвалювалось, зокрема:

Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 4824282300:01:000:0089) голові фермерського господарства "Нестеренко С.В." ОСОБА_10 площею 11,2644 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель, раніше наданих у постійне користування ФГ "Нестеренко С.В." в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Передати у власність ОСОБА_10 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у відповідності до затвердженої Технічної документації із землеустрою.

-витяг з Державного земельного кадастру;

-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_10 ;

-квитанція про сплату державного мита;

-квитанція про сплату за надання інформації.

Цю заяву розглядала обвинувачена, яка прийнята рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_10 , яка була здійснена 18 листопада 2014 року.

18 листопада 2014 року до реєстраційної служби Миколаївського районного управління юстиції надійшла заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) від ОСОБА_9 для державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна - земельну ділянку за кадастровим номером 4824282300:01:000:0088

Заява була отримана обвинуваченою та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 18 листопада 2014 року за реєстраційним номером 9008938.

Разом з заявою до реєстраційної служби були подані такі документи:

-розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації № 320-р від 13 листопада 2014 року "Про затвердження Технічних документацій із землеустрою в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області", яким ухвалювалось, зокрема:

Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право власності на земельну ділянку (кадастровий номер - 4824282300:01:000:0088) голові фермерського господарства "Нестеренко П.Г." ОСОБА_9 площею 11,2660 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель, раніше наданих у постійне користування ФГ "Нестеренко П.Г." в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області.

Передати у власність ОСОБА_9 вказану земельну ділянку для ведення фермерського господарства в межах території Криничанської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області у відповідності до затвердженої Технічної документації із землеустрою.

-витяг з Державного земельного кадастру;

-паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_9 ;

-квитанція про сплату державного мита;

-квитанція про сплату за надання інформації.

Цю заяву також розглядала обвинувачена, яка прийнята рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_9 , яка була здійснена 18 листопада 2014 року.

Ці обставини підтверджуються залученими до матеріалів кримінального провадження:

-реєстраційними справами №№ 504397148242 та 504442148242;

-актом службової перевірки від 24 квітня 2015 року;

-технічною документацією на спірні земельні ділянки

та також сторонами кримінального провадження не оскаржуються.

3. З показів обвинуваченої вбачається, що, оцінивши вказані документи, вона дійшла до переконання, що вони відповідають вимогам діючого законодавства, зокрема - частини 4 статті 122 Земельного Кодексу України.

Як вказувала обвинувачена, такого переконання вона дійшла, оскільки земельні ділянки виділялись для ведення фермерського господарства, через що порядок їх виділення регулюється спеціальним Законом - Законом України "Про фермерське господарство", стаття 7 якого передбачає, що земельні ділянки для цієї мети виділяються відповідними районними державними адміністраціями.

Той факт, що обвинувачена дійсно дійшла такого переконання, підтверджується її усними та письмовими показами у суді, у яких вона докладно та змістовно обґрунтовує правильність такої позиції.

Та обставина, що таке переконання не є наслідком неналежного ставлення до своїх службових обов`язків або несумління підтверджується тим фактом, що такого ж переконання в аналогічних випадках дійшли судова палата у цивільних та адміністративних справах Верховного Суду України 3 лютого 2016 року під час розгляду справи за позовом Володимир-Волинського міжрайонного прокурора в інтересах держави до Головного управління Держземагенства у Волинській області та інших про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок, а також - Вищий адміністративний суд України під час ухвалення рішень у справах № К/800/46405/14; К/800/59205/14; К/800/64670/14; К/800/49255/14; К/800/15935/14 та інших.

4. Посилання ж прокурора про висновки службової перевірки, викладені в акті від 24 квітня 2015 року, про ніби допущені обвинуваченою порушення вимог діючого законодавства під час реєстрації права власності на вказані земельні ділянки не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення.

Так, вказані висновки були покладені в обґрунтування наказу № 633/0 від 5 червня 2015 року, яким обвинувачену було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани.

Проте, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2015 року у справі № 814/1851/15 за позовом ОСОБА_4 цей наказ був скасований; судом було зазначене, що висновки про невідповідність дій ОСОБА_4 вимогам діючого законодавства є передчасним.

5. Посилання прокурора про те, що розпорядження Миколаївської районної державної адміністрації № 320-р від 13 листопада 2014 року було скасоване розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації № 13-р від 27 січня 2015 року також не можуть бути покладеними у підґрунтя судового рішення за такого.

Перш за все, вказане розпорядження Миколаївської обласної державної адміністрації було видане більш, ніж через два місці після завершення державної реєстрації права власності на земельні ділянки.

Далі, воно містить у собі лише оцінку Миколаївською обласною державною адміністрацією дій Миколаївської районної державної адміністрації, яка /оцінка/ сама по собі не має нормативної сили під час вирішення питання про законність реєстрації права власності.

В той же час, як неодноразово наголошував Верховний Суд України, рішення якого є обов`язковими для усіх державних органів та установ, скасування вказаного рішення Миколаївської районної державної адміністрації є можливим виключно у судовому порядку в межах цивільного судочинства.

Оцінюючи наведені вище докази у їх сукупності, суд доходе висновку про те, що під час реєстрації прав власності на земельні ділянки за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обвинувачена діяла в межах її повноважень, у передбачений законом спосіб та з належним сумлінням.

Таке дозволяє прийти до висновку про те, що склад злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України, в діях ОСОБА_4 відсутній .

За такого за пред`явленим обвинуваченням її слід визнати невинуватою та виправдати.

Керуючись ст.ст. 368, 373-374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_12 визнати невинуватою у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України.

Виправдати ОСОБА_12 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України.

Вирок може бути оскарженим до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 30 днів з моменту його проголошення.

СУДДЯ = ОСОБА_13 =

07.06.2016