Рішення

від 03.11.2015 по справі 911/235/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2015 р. Справа № 911/235/15

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства В«КиївобленергоВ» , Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе

до Сільськогосподарського виробничого кооперативу В«ГорбаніВ» , Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Горбані

про стягнення 11405,90 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 20.05.2015 р. №117);

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство В«КиївобленергоВ» (далі - позивач) звернулось господарського суду Київської області з позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу В«ГорбаніВ» (далі - відповідач) про стягнення 11405,90 грн. вартості не облікованої електричної електроенергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 28.04.2011 р. представниками позивача було проведено перевірку стану електроспоживання електроустановок відповідача, а саме, здійснено огляд трифазного лічильника типу СА 4Е-5030 №21916083, який встановлено на водонапірній башті відповідача, під час проведення якої було виявлено, що не працює котушка напруги, дві фази не працюють, спожита електроенергія не обліковується та відповідно не оплачується. За наслідками проведення перевірки представниками позивача у присутності працівника відповідача було складено акт про виявлене порушення правил користування електричною енергією №к014482 від 28.04.2011 р. На підставі зазначеного акта, висновку експертного дослідження №742/13-33/1896/13-37 від 27.05.2013 р. та рішення комісії по розгляду актів, оформленого протоколом №0113 від 24.07.2013 р., комісією з розгляду актів порушень ПКЕЕ прийнято рішення провести нарахування суми збитків за згаданим актом. Відповідно до розрахунку відповідачу нараховано до оплати 11405,90 грн. збитків.

09.02.2015 р. до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив від 09.02.2015 р. на позовну заяву, у якому відповідач просить прийняти рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю; вважати заперечення в частині обґрунтування пропуску позовної давності - заявою про застосування позовної давності. Обґрунтовуючи заперечення проти позову, відповідач зазначає, що в порушення п. 6.41 Правил користування електричною енергією контролерами Переяслав-Хмельницького районного підрозділу ПАТ «Київобленерго» було складено акт, в якому взагалі не вказано на виявлені порушення з посиланням на відповідні пункти Правил користування електричною енергією та не зазначено повну адресу розташування даного лічильника. Також відповідач зазначає, що позивач довідався про порушення свого права у момент виявлення порушення Правил користування електричною енергією та складання акта про виявлене порушення правил користування електричною енергією №к014482 від 28.04.2011 р., тобто 28.04.2011 р., у зв'язку з чим позивачем пропущено строк загальної позовної давності.

04.03.2015 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові пояснення від 04.03.2015 р., у яких позивач зазначає, зокрема, що позивач довідався про порушення його права у момент отримання висновку експертного дослідження №742/13-33/1896/13-37 від 27.05.2013 р., а тому саме з 27.05.2013 р. і розпочинається початок перебігу позовної давності.

Рішенням господарського суду Київської області від 24.03.2015 р. позовні вимоги задоволено повністю; стягнуто з сільськогосподарського виробничого кооперативу В«ГорбаніВ» на користь публічного акціонерного товариства В«КиївобленергоВ» 11405 грн. 90 коп. вартості не облікованої електроенергії та 1827 грн. 00 коп. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 р. апеляційну скаргу сільськогосподарського виробничого кооперативу В«ГорбаніВ» залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 24.03.2015 р. у справі №911/235/15 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.08.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.06.2015 у справі №911/235/15 та рішення господарського суду Київської області від 24.03.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Рябцеву О.О. для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.09.2015 р. прийнято справу № 911/235/15 до провадження судді Рябцевої О.О.; розгляд справи призначено на 29.09.2015 р.

Представник позивача у судове засідання 29.09.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, а у судовому засіданні 03.11.2015 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.09.2015 р. заперечував проти позову. У судове засідання 03.11.2015 р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, що підтверджується відомостями про явку представників сторін у протоколі судового засідання від 29.09.2015 р. та підписом представника відповідача на бланку про відкладення розгляду справи від 29.09.2015 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд

Встановив:

01.03.2000 р. між відкритим акціонерним товариством В«КиївобленергоВ» (правонаступником якого є публічне акціонерне товариство В«КиївобленергоВ» ) (електропостачальник) та сільськогосподарським виробничим кооперативом В«ГорбаніВ» (споживач) було укладено договір на користування електричною енергією №26 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору електропостачальник зобов'язується постачати електричну енергію у відповідності з умовами договору, а споживач своєчасно проводити оплату за електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.

Згідно з п. 4.1 договору споживач зобов'язаний своєчасно сплачувати поточну плату за електроенергію банківськими коштами, а також вносити інші платежі за розрахунковий період згідно з діючими в цей період тарифами та умовами цього договору.

Пунктом 15 договору визначено, що цей договір укладається на термін до 31.12.2000 р., набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору, або його перегляд.

Частиною 3 ст. 205 ЦК України визначено, що у випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.

Судом встановлено, що у визначений п. 15 договору місячний строк до закінчення терміну дії договору жодна із сторін останнього не заявляла про припинення договору, внаслідок чого строк дії договору було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно з п.п. 2, 5, 9 п. 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. №28 (далі - правила), споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих правил та умов договору; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку.

Підпунктом 15 п. 8.1 правил визначено, що постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право контролювати додержання споживачами та субспоживачами вимог цих правил відповідно до умов укладених договорів.

28.04.2011 р. контролерами Переяслав-Хмельницького районного підрозділу ПАТ В«КиївобленергоВ» ОСОБА_2, ОСОБА_3 та інженером ОСОБА_4 у присутності електрика СВК В«ГорбаніВ» ОСОБА_5 (факт перебування у трудових відносинах з відповідачем станом на 28.04.2011 р. підтверджується копіями сторінок трудової книжки ОСОБА_5 серії ХМ№334208) проводилась перевірка стану електропостачання електричних установок СВК В«ГорбаніВ» , с. Горбані, Переяслав-Хмельницького району.

Згідно з абз. 1 п. 6.41 правил, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих правил або умов договору, на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Під час проведення перевірки було виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме: В«не працює котушка напруги, електроенергія яка споживається недовраховуєтьсяВ» , про що складено акт про виявлене порушення правил користування електричною енергією №К014482 від 28.04.2011 р.

Відповідно до абз.абз. 1, 4 п. 6.42 правил, на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

18.05.2011 р. комісією позивача по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією прийнято рішення повернутись до розгляду акта після повернення лічильника з експертизи, що підтверджується протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №0028 від 18.05.2011 року, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Згідно копії протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №0235 від 27.06.2012 р., у зв'язку з тим, що відповідачем не було вчинено дій щодо заміни несправного лічильника №21916083 комісією позивача по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією прийнято рішення щодо направлення лічильника на експертизу та наголошено споживачу про необхідність замінити прилад обліку.

Відповідно до пункту 6.38 правил, за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Наявними в матеріалах справи доказами, зокрема нарядом на роботу підтверджується те, що лічильник Росток типу СА4Е серійний №21916083 було замінено на лічильник НІК-2301АП2 серійний №0864484 лише 18.12.2012 р.

В матеріалах справи наявна копія висновку експертного дослідження за результатами проведення комплексного трасологічного та електротехнічного дослідження від 27.05.2013 року №742/13-33/1896/13-37, згідно якого за результатами проведення експертного дослідження встановлено, що сліди, що свідчили б про втручання в бітумні пломби лічильника Росток типу СА4Е серійний №21916083, відсутні. На корпусі, кришці та деталях внутрішнього механізму лічильника Росток типу СА4Е серійний №21916083 відсутні пошкодження та сліди впливу сторонніми предметами з метою впливу на облік електроенергії. Причиною несправності наданого на дослідження лічильника Росток типу СА4Е заводський №21916083, є вихід з ладу резисторів та діодів у колах живлення від фаз В«А та СВ» , що при від'єднанні ввідного приводу фази В«ВВ» дає змогу безобліково споживати електричну енергію .

Таким чином, висновком експертного дослідження від 27.05.2013 р. №742/13-33/1896/13-37 встановлено, що лічильник Росток типу СА4Е серійний №21916083 не обліковував спожиту відповідачем електричну енергію.

Згідно копії протоколу №0113 від 24.07.2013 р. засідання комісії по розгляду акта №014482 від 28.04.2011 р. про порушення Правил користування електроенергією (том 1, а.с. 20), комісією кваліфіковано порушення, що сталося, як В«з вини споживачаВ» , вчинене В«відкритим способомВ» та прийнято рішення щодо проведення розрахунку згідно п. 6.20 ПКЕЕ за період 613 днів з 16 квітня 2011 року по 18 грудня 2012 року по тарифах, що діяли протягом періоду порушення.

Однак, 04.03.2015 р. позивачем до суду подано більш якісну копію протоколу №0113 від 24.07.2013 р. засідання комісії по розгляду акта №014482 від 28.04.2011 р. про порушення Правил користування електроенергією (том 2, а.с. 4), з якої вбачається, що порушення, що сталося, кваліфіковано як В«без вини споживачаВ» , вчинене В«відкритим способомВ» .

Згідно копії протоколу №0298 від 20.08.2014 р. засідання комісії по розгляду акта №014482 від 28.04.2011 р. про порушення Правил користування електроенергією, комісією кваліфіковано порушення, що сталося, як В«без вини споживачаВ» , вчинене В«відкритим способомВ» та прийнято рішення щодо проведення розрахунку згідно п. 6.20 ПКЕЕ.

Відповідно до абз. 1 п. 6.20 правил у разі тимчасового порушення розрахункового обліку електричної енергії не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення розрахункового обліку до дня відновлення розрахункового обліку, за згодою сторін, може бути визначений на підставі показів технічних (контрольних) засобів обліку або розрахований постачальником електричної енергії за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду до порушення розрахункового обліку або наступного після відновлення розрахункового обліку періоду. Датою початку періоду порушення розрахункового обліку вважається перший день поточного розрахункового періоду, у якому було виявлено порушення обліку, або час та день, зафіксовані засобом обліку (автоматизованою системою обліку). За день відновлення обліку приймається день складення спільного акта про покази засобів обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт схеми обліку. Розрахунковий період, який використовується для визначення середньодобового обсягу постачання електричної енергії, визначається за згодою сторін. У разі заміни та/або повірки приладів обліку електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду.

Відповідно до розрахунку вартості електроенергії, спожитої та не облікованої за актом порушень Правил користування електричною енергією від 28 квітня 2011 року за №К014482, вартість спожитої та не облікованої енергії становить 11405,90 грн.

Розрахунок вартості електроенергії, спожитої та не облікованої за актом порушень Правил користування електричною енергією від 28 квітня 2011 року за №К014482 було надіслано відповідачу 21.08.2014 р., що підтверджується фіскальним чеком №5920 від 21.08.2014 року та повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 27 Закону України В«Про електроенергетикуВ» правопорушеннями в електроенергетиці є пошкодження приладів обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 235 ГК України визначено, що за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 236 ГК України у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо.

Таким чином, зі змісту вказаних положень чинного законодавства України вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недорахованої спожитої електричної енергії є оперативно-господарською санкцією.

Пунктом 6.42 правил встановлено, що споживач має право оскаржити рішення комісії в суді. У разі звернення до суду впродовж 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу останній має право не оплачувати виставлені рахунки до вирішення спірних питань у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що відповідачем не надано суду жодних доказів оскарження рішень комісії публічного акціонерного товариства В«КиївобленергоВ» по розгляду акта про порушення Правил користування електроенергією, які оформлені протоколами №0028 від 18.05.2011 р., №0235 від 27.06.2012 р., №0113 від 24.07.2013 р. та №0298 від 20.08.2014 р.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що в акті №014482 про виявлене порушення ПКЕЕ не вказано на виявлені порушення з посиланням на відповідні пункти Правил користування електричною енергією та не зазначено повну адресу розташування даного лічильника.

Проте, з вказаними твердженнями відповідача суд не погоджується, оскільки в акті №014482 від 28.04.2011 р. зазначено, що при обстеженні електроустановок, розташованих в ТП №404 виявлено, що не працює котушка напруги, електроенергія що споживається недораховується; лічильник знаходиться на водонапірній башті споживача - СВК «Горбані» у с. Горбані.

Станом на поточну дату відповідачем не надано суду доказів оплати вартості спожитої (у період з 16 квітня 2011 року по 18 грудня 2012 року) та не облікованої енергії у розмірі 11405,90 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими за допомогою належних доказів.

Скеровуючи справу на новий розгляд до господарського суду Київської області, Вищий господарський суд України в постанові від 11.08.2015 р. зазначив, що задовольняючи позовні вимоги суди не врахували та не встановили початок перебігу позовної давності відповідно до положень частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 6.20 Правил користування електричною енергією, у сукупності всіх обставин, які стали підставою для подання позову про стягнення вартості безобліково спожитої енергії.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Відповідачем у відзиві від 09.02.2015 р. на позовну заяву заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 1 ст. 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила .

Як встановлено судом позивач дізнався про порушення свого права на отримання оплати вартості всієї фактично одержаної відповідачем електроенергії і особу, яка його порушила, в день проведення перевірки стану електропостачання електричних установок СВК В«ГорбаніВ» , с. Горбані, Переяслав-Хмельницького району та складання акта про виявлене порушення правил користування електричною енергією №К014482 від 28.04.2011 р.

Верховний Суд України у постанові від 23.12.2014 р. у справі №3-193гс14 зазначив, що висновок суду касаційної інстанції про початок перебігу строку позовної давності з 29 жовтня 2009 року є правильним, оскільки позивач довідався про порушення свого права і про особу, яка його порушила, в день проведення перевірки і складання акта про порушення .

Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Отже, днем початку перебігу строку позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної електроенергії (у період з 16.04.2011 р. по 18.12.2012 р.) у зв'язку з порушенням відповідачем розрахункового обліку електричної енергії внаслідок виходу з ладу катушки напруги електролічильника Росток типу СА4Е серійний №21916083 не з вини відповідача є 28.04.2011 р.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, на засіданні комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, що відбулось 18 травня 2011 року, був присутній керівник відповідача - ОСОБА_6, який з фактом вчинення правопорушення погодився, про що свідчить напис «погоджуюся» та підпис ОСОБА_6 у графі протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №0028 від 18.05.2011 року «З фактом правопорушення погоджується (не погоджується). Причинами незгоди є:».

Разом з тим, у графі протоколу №0113 від 24.07.2013 р. засідання комісії по розгляду акта №014482 від 28.04.2011 р. про порушення Правил користування електроенергією «Споживач (представник споживача) з рішенням комісії» міститься напис, вчинений електриком відповідача - ОСОБА_5 про те, що останній згоден з рішенням комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку .

Згідно з п. 4.4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» від 29.05.2013 р. № 10 у дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу. До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати: визнання пред'явленої претензії; зміна договору, з якої вбачається, що боржник визнає існування боргу, а так само прохання боржника про таку зміну договору; письмове прохання відстрочити сплату боргу; підписання уповноваженою на це посадовою особою боржника разом з кредитором акта звірки взаєморозрахунків, який підтверджує наявність заборгованості в сумі, щодо якої виник спір; письмове звернення боржника до кредитора щодо гарантування сплати суми боргу; часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. При цьому якщо виконання зобов'язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема, копії протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією №0028 від 18.05.2011 р. та протоколу засідання комісії по розгляду акта №014482 від 28.04.2011 р. про порушення Правил користування електроенергією №0113 від 24.07.2013 р., судом встановлено, що вказані дії керівника та електрика відповідача щодо погодження керівником відповідача факту вчинення правопорушення та згодою електрика відповідача з протоколом не є діями відповідача щодо визнання боргу за використану електроенергію у конкретному розмірі або визнання обов'язку зі сплати такого боргу, а лише вказують на визнання відповідачем вини у вчиненому порушенні користування електоренергією та згоду з відповідністю відомостей, внесених до протоколу, обставинам вчиненого правопорушення.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідача вартості не облікованої електричної електроенергії не переривався, а перебіг позовної давності почався 28.04.2011 р. та згідно з положеннями ст. 257 ЦК України останнім днем строку є 28.04.2014 р.

Як встановлено судом, позивачем позовну заяву здано до поштового відділення 22.01.2015 р., що підтверджується відтиском календарного штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті, у якому надійшла позовна заява з доданими документами до господарського суду Київської області.

Отже, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права після спливу строку позовної давності.

Позивачем не доведено за допомогою належних доказів поважності причин пропуску строку позовної давності, передбаченого ст. 257 ЦК України.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права після спливу строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачем у справі, позов задоволенню не підлягає.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України покладається судом на позивача.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 11.11.2015 р.