Рішення

від 06.11.2015 по справі 926/1461/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2015 р. справа № 926/1461/15

За позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» м. Київ в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» гр. ОСОБА_1

до товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький промінь» м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 416986,50 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, дов. від 30.09.2015 року.

від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ : публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» гр. ОСОБА_1 звернулось з позовом (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) до товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький промінь» про стягнення 451297,59 грн. заборгованості згідно договору оренди №1-1 від 20.12.2013 року, у т.ч. 191441,20 грн. боргу з орендної плати, 22783,52 грн. боргу з компенсації вартості спожитої електроенергії, 36569,13 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитого газу, 47745,73 грн. заборгованості з компенсації вартості плати за земельну ділянку за період з жовтня 2014 року по липень 2015 року, 40163,26 грн. інфляційних за листопад 2014 року - серпень 2015 року, 43824,28 грн. пені і 34459,38 грн. штрафу, що нараховані за листопад 2014 року - серпень 2015 року.

Ухвалою суду від 08.09.2015 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 22.09.2015 року за участю представників сторін.

Ухвалою суду від 22.09.2015 року задоволено заяву про зменшення позовних вимог в частині стягнення заборгованості з компенсації вартості плати за земельну ділянку за період з жовтня 2014 року по квітень 2015 року до 47745,73 грн. та відкладено розгляд справи на 06.10.2015 року.

Ухвалами суду у звязку з неявкою відповідача розгляд справи неодноразово відкладався.

05.11.2015 року від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він визнав заборгованість перед позивачем згідно договору оренди №1-1 від 20.12.2013 року, проте у зв'язку із кризовими явищами в економіці України та важким фінансовим становищем товариства просив зменшити розмір пені до 20000,00 грн. та відстрочити виконання рішення суду.

У свою чергу, відповідач у судове засідання 06.11.2015 року в черговий раз не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату і час судового слухання.

В цій площині суд зазначає, що згідно частини 3 статті 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися наданими їм процесуальними правами та вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Більш того, застосовуючи на підставі ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України і ст.17 ОСОБА_3 України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що справа в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України може бути розглянута без участі відповідача за наявними у ній документами.

Розглянувши подані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.12.2013 року між сторонами укладено договір оренди частини нежитлового приміщення № 1-1 (далі - Договір), згідно якого позивач передає, а відповідач приймає в тимчасове платне користування, на умовах оренди, частину нежитлового приміщення загальною площею 490,60 квадратних метрів на 1-му, 2-му та 3-му поверхах нежитлової будівлі за адресою м. Чернівці, вул. Університетська, буд. 20 (п.1.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору строк оренди розпочинається з дати передачі приміщення за Актом приймання-передачі приміщення та припиняється 30 квітня 2016 року.

Станом на момент вирішення спору договір є чинним, доказів його недійсності суду не надано.

25.12.2013 року сторонами підписано акт приймання-передачі нерухомого майна.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що розмір орендної плати становить 19144,12 грн. в місяць включаючи ПДВ.

Орендна плата нараховується починаючи з 121 календарного дня від дати передачі приміщення орендарю за актом приймання-передачі по день повернення приміщення орендарю за актом приймання-передачі. (п.5.3 договору)

Згідно п.5.5 договору орендна плата за п'ятий та наступні місяці оренди сплачується орендарем щомісячно в безготівковій формі на поточний рахунок орендодавця безпосередньо на підставі даного договору без виставлення окремого рахунку та без складання актів приймання-передачі послуг оренди, не пізніше 10 числа кожного місяця, за попередній місяць.

Пунктом 5.6 договору передбачено, що оплата комунальних та експлуатаційних послуг, а саме холодне і гаряче водопостачання, водовідведення, електроенергія, центральне опалення, утримання будинку і прибудинкової території, оренда земельної ділянки, охорона приміщення, інше при необхідності, не входить до розрахунку орендної плати та компенсується орендарем пропорційно займаній площі згідно встановлених тарифів на такі послуги, що підтверджуються оплачуваними орендодавцем рахунками, протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від орендодавця відповідного рахунку, або на підставі окремо укладених договорів.

Починаючи з другого року оренди від дати підписання сторонами акту приймання-передачі орендар протягом 5 (п'яти) робочих днів після отримання від орендодавця відповідного рахунку, компенсує орендодавцю частини вартості орендної плати за земельну ділянку площею 0,1091 га. Кадастровий номер 7310136300:04:001:0002. на якій розташована будівля (п.5.7 договору).

Частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. ст.530 ЦК України).

Разом з тим, як встановлено судовим слуханням та підтверджується матеріалами справи, відповідач продовжує користуватися орендованим приміщенням, проте орендну плату за жовтень 2014 року - липень 2015 року в сумі 191441,20 грн. у встановлений договором строк не сплатив, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Крім того, згідно умов договору відповідачу також правомірно нараховано компенсацію за отримані і сплачені позивачем комунальні послуги (спожита електроенергія, газ, вартість плати за земельну ділянку) починаючи з жовтня 2014 року по липень 2015 року в загальній сумі 107098,38 грн., в тому числі 22783,52 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитої електроенергії, 36569,13 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитого природного газу та 47745,73 грн. заборгованості з компенсації вартості плати за земельну ділянку.

При цьому заявлена до компенсації сума вартості комунальних послуг розрахована у відповідності до п.5.6 договору пропорційно займаній площі та згідно встановлених тарифів.

Також, як встановлено судовим слуханням, відповідачу вручались та відправлялись акти прийому-передачі і рахунки-фактури, що підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих поштових відправлень, проте у встановлений договором строк відповідач не компенсував позивачу вартість плати за землю та отриманих комунальних послуг.

Більш того, 15.07.2015 року та 27.07.2015 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 зверталась до відповідача з претензіями про сплату заборгованості по договору оренди в сумі 263523,57 грн., в тому числі 153152,96 грн. боргу з орендної плати, 14618,72 грн. компенсації по сплаті електроенергії, 36569,13 грн. компенсації по сплаті за газ та 59182,76 грн. компенсації плати за землю.Як вбачається з матеріалів справи дана претензія залишена відповідачем без відповіді і реагування.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення компенсації вартості плати за земельну ділянку і комунальні послуги також підлягають задоволенню.

Згідно п. 10.2.1 договору у випадку прострочення оплати платежів за договором орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період порушення, за кожен день прострочки.

Пунктом 10.2.2 договору сторони обумовили, що у випадку порушення орендарем строків оплати платежів за договором більше, ніж на 25 календарних днів, орендар сплачує орендодавцю штраф у розмірі 20 % від простроченої суми.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

У свою чергу, згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України суд дійшов висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Аналогічну позицію висловлено в Постанові Верховного суду України від 21.10.2015 року №6-2003цс15.

Відтак, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача з урахуванням встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку лише 36271,55 грн. пені, розрахунок якої проведено судом за допомогою системи Ліга: ОСОБА_3 9.4.1З розрахунку, а в частині стягнення 7552,73 грн. пені та 34459,38 грн. штрафу слід відмовити у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, з відповідача згідно проведеного судом розрахунку стягується 38769,88 грн. інфляційних за період з 11.11.2014 року по 25.08.2015 року, що узгоджується з положеннями ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

В частині стягнення 1393,38 грн. інфляційних втрат суд відмовляє у зв'язку з допущеною позивачем при здійснення розрахунку арифметичною помилкою.

Щодо поданого відповідачем клопотання про зменшення суми пені та відстрочення виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму ВГС України від 17 жовтня 2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Проте, відповідачем в порушення вимог ст. 33,34 ГПК України не надано жодних належних і допустимих доказів важкого фінансового стану товариства (річний баланс, звіт про фінансові результати, виписки з банківських рахунків, тощо) чи існування інших виняткових обставин, які зумовлюють необхідність зменшення розміру неустойки чи роблять неможливим виконання рішення суду, у зв'язку з чим у задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

При цьому суд роз'яснює відповідачу, що після усунення вищевказаних обставин він не позбавлений права звернутися до суду в порядку ст. 121 ГПК України із заявою про відстрочку/ розстрочку виконання рішення суду.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача 191441,20 грн. заборгованості з орендної плати, 22783,52 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитої електроенергії, 36569,13 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитого газу, 47745,73 грн. заборгованості з компенсації вартості плати за земельну ділянку, 38769,88 грн. інфляційного збільшення суми боргу з орендної плати, 36271,55 грн. пені.

Відповідно до п. 22ч.1 ст. 5 ОСОБА_3 України «Про судовий збір» в редакції, що діяла на день звернення позивача з позовом до суду від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Пунктом 4.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що у випадках коли позивач звільнений від сплати судового збору: якщо позов залишено без задоволення - судовий збір не стягується; у разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам) в доход Державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору.

Виходячи з вищевикладеного судовий збір слід стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам в дохід Державного бюджету з відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до вирішення в судовому порядку.

Керуючись пунктом ст.ст. 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький промінь» (58000, АДРЕСА_1, код 37722525) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15, код 20025456) - 191441,20 грн. заборгованості з орендної плати, 22783,52 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитої електроенергії, 36569,13 грн. заборгованості з компенсації вартості спожитого газу, 47745,73 грн. заборгованості з компенсації вартості плати за земельну ділянку, 38769,88 грн. інфляційного збільшення суми боргу з орендної плати та 36271,55 грн. пені.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецький промінь» (58000, АДРЕСА_1, код 37722525) в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 5603,72 грн. (отримувач коштів УДКСУ у м. Чернівці, код отримувача 37978173, банк отримувача ГУДКСУ у Чернівецькій області, код банку 856135, рахунок отримувача 31210206783002, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: судовий збір, господарський суд Чернівецької області, код 03500074).

2. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено та підписано 11.11.2015 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя ОСОБА_4