Рішення

від 09.11.2015 по справі 920/1075/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.11.2015 Справа № 920/1075/15 Господарський суд Сумської області, у складі судді Зайцевої І.В. при секретарі судового засідання Пономаренко Т.М., розглянувши матеріали справи №920/1075/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське», с.Шалигине Глухівського району Сумської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка - транс» в особі філії «Конотопський молзавод», м. Конотоп;

про стягнення 1307916 грн. 66 коп.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 19/02-14 від 19.02.2015р.);

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 942617 грн. 38 коп. основного боргу за договорами на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02 січня 2014 року та від 01 січня 2015 року № 01/01-15, 220227 грн. 30 коп. інфляційні втрати, 136923 грн. 02 коп. пені, 8148 грн. 96 коп. 3% річних, а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 16.07.2015 року у справі № 920/1075/15 позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду, в тому числі: заяву про забезпечення позову.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 року по справі № 920/1075/15 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» задоволено та скасовано ухвалу господарського суду Сумської області від 16.07.2015 року у справі № 920/1075/15 і направлено справу до господарського суду Сумської області для розгляду в іншому складі суду.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.09.2015 року порушено провадження у справі № 920/1075/15.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні. Крім того, підтримав заяву про забезпечення позову та просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 1334074 грн. 99 коп, що знаходяться на відповідних рахунках та рахунках, що належать відповідачу. В обґрунтування своєї позиції з приводу заяви про забезпечення позову подав додаткові письмові обґрунтування.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином 13.10.2015 року про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме: ухвали господарського суду Сумської області від 07.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.11.2015 року по справі № 920/1075/15 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази, суд встановив:

02 січня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малка-транс» в особі філії «Конотопський молзавод» (покупець) було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) з протоколом розбіжностей від 22 січня 2014 року.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець (позивач) зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві (відповідачеві) сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97, надалі товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 1.3 договору приймання продукції покупцем за кількістю і якістю здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України щоденно у визначений час, окремими партіями.

Наказом Міністерства аграрної політики України № 176 від 01.07.2002 року, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 02 вересня 2002 року за № 723/7011 затверджено Інструкцію про порядок заповнення приймальної квитанції на закупівлю молочної сировини (надалі - Інструкція).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3, 2.1 цієї Інструкції визначено, що приймальна квитанція - це документ, у якому приймальник на підставі товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою N 1TH (MC) вказує кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць. Приймальна квитанція за формою N 3-ПК (MC) на закупівлю молочної сировини виписується у трьох примірниках і не пізніше 3-го числа наступного за звітним місяцем надається: 1 примірник - сільськогосподарському підприємству (продавцю молочної сировини); 2 примірник - районному відділу статистики за місцезнаходженням господарства; 3 примірник - приймальнику молочної сировини.

Документальне забезпечення записів у приймальній квитанції проводиться відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704).

На переробному підприємстві протягом поточного місяця або періоду по кожному господарству на підставі товарних накладних (форма № 1-ТН (МС) заповнюється нагромаджувальна відомість у комп'ютерному виконанні або з використанням іншої обчислювальної техніки. Дані з нагромаджувальної відомості за місяць по сільськогосподарському підприємству вносяться до приймальної квитанції.

Отже приймальна квитанція є документом, який складається щомісяця на підставі документів первинного бухгалтерського обліку (товарних накладних на перевезення молочної сировини за спеціалізованою формою № 1-ТН (МС), нагромаджувальної відомості за місяць) у якому зазначається кількість і вартість молочної сировини та розрахунки з продавцем за минулий місяць і свідчить про виконання продавцем та покупцем взятих зобов'язань за місяць в тому числі проведення розрахунку покупцем з продавцем за минулий місяць, тобто про наявність заборгованості покупця перед продавцем.

Факт поставки позивачем сільськогосподарської продукції (сировини-молоко коров'яче) за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року підтверджується приймальними квитанціями за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року.

Пунктом 2.3 договору визначено, що розрахунок за товар покупець проводить не пізніше як через 15 календарних днів із дня одержання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо своєчасної оплати поставленого товару за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року з протоколом розбіжностей від 22 січня 2014 року, у зв'язку з чим виникла у відповідача заборгованість в сумі 439152 грн. 28 коп.

05.02.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій просив відповідача погасити заборгованість за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року у семиденний строк з дня її отримання, але відповідач претензію не розглянув, відповіді на неї не надав, борг не сплатив.

01 січня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Малка-транс» в особі філії «Конотопський молзавод» (покупець) було укладено договір на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 з протоколом розбіжностей від 01 січня 2015 року.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець (позивач) зобов'язався в порядку і на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупцеві (відповідачеві) сільськогосподарську продукцію (сировину - молоко коров'яче) власного виробництва, що відповідає вимогам ДСТУ № 3662-97, надалі товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити такий товар.

Згідно п. 1.3 договору приймання продукції покупцем за кількістю і якістю здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України щоденно у визначений час, окремими партіями.

Факт поставки позивачем сільськогосподарської продукції (сировини-молоко коров'яче) за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01 січня 2015 року підтверджується приймальними квитанціями за період з 01 січня 2015 року по 15 червня 2015 року.

Пунктом 2.3 договору визначено, що розрахунок за товар покупець проводить не пізніше як через 15 календарних днів із дня одержання товару, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Відповідно до п. 3.2.1 договору покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених даним договором, оплатити товар.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, щодо своєчасної оплати поставленого товару за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року з протоколом розбіжностей від 01 січня 2015 року, у зв'язку з чим виникла у відповідача заборгованість в сумі 503465 грн. 10 коп.

Стаття 655 Цивільного кодексу України, визначено , що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні ( покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 439152грн 28 коп заборгованості за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року та 503465грн. 10 коп заборгованості за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року, суд вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 100124 грн. 71 коп. пені, 176100 грн. 06 коп. інфляційних втрат, 6027 грн 82 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року; 36798 грн. 31 коп. пені, 709 грн. 63 коп інфляційних збитків, 2121 грн 14 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року.

Пунктом 4.1 договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року визначено, що у випадку порушення зобов'язання, що виникає з даного договору, винна сторона несе відповідальність, визначену чинним законодавством України. Порушення договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом даного договору (п.п. 4.1.1).

Згідно п. 4.2 договору за несвоєчасне, понад встановлений даним договором строк, проведення розрахунків за прийнятий товар , продавець вправі вимагати від покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу.

Аналогічна відповідальність сторін за порушення умов договору передбачена і розділом 4 договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 01 січня 2015 року № 01/01-15 з протокколом розбіжностей від 01.01.2015 року.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 2921-ІІІ від 10.01.2002 року, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Згідно з поданим розрахунком, відповідачеві нарахована пеня: за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року за період з 01.01.2015 року по 16.06.2015 року в сумі 100124 грн. 71 коп., за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року за період з 01.02.2015 року по 16.06.2015 року в сумі 36798 грн. 31 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно поданого позивачем розрахунку, відповідачеві нараховано на заборгованість: за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року 176100 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 6027 грн. 82 коп. 3% річних; за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року 44127 грн. 24 коп інфляційних збитків, 2121 грн. 14 коп. 3% річних

З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати поставленого товару позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 439152 грн. 28 коп. основного боргу, 100124 грн. 71 коп. пені, 176100 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 6027 грн. 82 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року; 503465 грн. 10 коп. основного боргу, 36798 грн. 31 коп. пені, 44127 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 2121 грн. 14 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року.

Виходячи з фактичних обставин даної справи, враховуючи, що спір між сторонами виник в результаті неправомірних дій відповідача суд дійшов висновку про відшкодування позивачеві суми сплаченого судового збору в розмірі 26158 грн. 33 коп. за рахунок відповідача відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Малка-транс» в особі філії «Конотопський молзавод» (41600, Сумська область, м. Конотоп, вул М.Немолота, 4 і.к. 25568003) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шалигинське» (41470, Сумська область, Глухівський район, село Шали гине, вул Леніна, 205 і.к. 03778295) 439152 грн. 28 коп. основного боргу, 100124 грн. 71 коп. пені, 176100 грн. 06 коп. інфляційних збитків, 6027 грн. 82 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) від 02.01.2014 року; 503465 грн. 10 коп. основного боргу, 36798 грн. 31 коп. пені, 44127 грн. 24 коп. інфляційних збитків, 2121 грн. 14 коп. 3% річних за неналежне виконання умов договору на закупівлю сільськогосподарської продукції (сировини) № 01/01-15 від 01.01.2015 року; 26158 грн. 33 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.11.2015 року.

Суддя І.В. Зайцева