Постанова

від 04.11.2015 по справі 819/3178/15

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3178/15

04 листопада 2015 р.м.Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Цимбал А.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

представник відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільське РБУ-4" до Тернопільськаоїоб'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання рішень нечинними, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське РБУ-4» (надалі - позивач, ТОВ «Тернопільське РБУ-4») звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області (надалі - відповідач, Тернопільська ОДПІ) про визнання нечинними рішень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що посадовими особами Тернопільської ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку позивача за період з 01.03.2013 року по 31.03.2015 року, висновки якої викладено в акті перевірки від 21.05.2015 року №3517, в якому, зокрема, відображено, що позивач приховував (занижував) об'єкт оподаткування податку з доходів фізичних осіб шляхом виплати доходів працівникам у вигляді заробітної плати в «конвертах» без утримання та перерахування в бюджет податку з доходів фізичних осіб. Такий висновок Тернопільською ОДПІ зроблено на підставі пояснень, громадянина ОСОБА_4.

На підставі акта перевірки Тернопільською ОДПІ прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.06.2015р. № НОМЕР_1 на суму 9933,67грн.; податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015р. №0003431705 про сплату податку на доходи фізичних осіб за основним платежем 6130,04 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 6167,27грн.; вимогу про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску від 22.06.2015р. № Ю-0003421705 в сумі 19867, 34грн.

Позивач вважає, що оскаржувані рішення є незаконним в силу їх необґрунтованості, оскільки, вони винесені на підставі висновків про вчинення правопорушень, що базуються на припущеннях, а не на фактичних обставинах. Так, висновки Акта перевірки щодо виплати не облікованих доходів "в конвертах" у загальній сумі 47168,43 грн. у вигляді заробітної плати, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними об'єктивними даними чи первинними документами.

В судовому засіданні, представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, проти його задоволення заперечили з мотивів наведених у письмових запереченнях, вказавши, що рішення від 22.06.2015р. № НОМЕР_1 та податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015р. №0003431705 прийняті у відповідності до вимог діючого законодавства. Додатково пояснили, що при перевірці фактів викладених у заяві ОСОБА_4 від 15 квітня 2015року, яка надійшла до Тернопільської ОДПІ, та письмових пояснень гр. ОСОБА_5П та ОСОБА_6, перевіркою зроблено висновок про порушення вимог Закону України «Про працю» в частині не відображення в повному обсязі в бухгалтерському обліку заробітної плати найманим працівникам, що призвело до неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014 р. по 31.03.2015 р. в сумі 6130,04 грн.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази по справі, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільське РБУ-4» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 05448136.

До Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області 15 квітня 2015 року надійшло звернення громадянина ОСОБА_4, згідно якого за період з 18 березня 2013 року по 27 березня 2015 року він працював автокранівником у ТОВ «Тернопільське РБУ-4», заробіток у 2013 році складав 1400,00 грн. (за березень 700,00 грн.), у 2014 році складав 1800,00 грн., у березні 2015 року складав 1500,00 грн. У відомостях про отримання заробітної плати він не розписувався, а щомісячну заробітну плату йому видавав готівкою головний механік ОСОБА_7

На підставі направлення на перевірку №014871 від 13.05.2015 року та наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №984 від 12.05.2015 р. виданих Тернопільською ОДПІ Головного управління ДФС у Тернопільській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Тернопільське РБУ-4», з питань правильності нарахування, повноти обчислення та своєчасності внесення до державного бюджету податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.03.2013 р. по 31.03.2015 р. У ході відпрацювання звернення відповідачем отримані пояснення від громадян про факти отримання щомісячно заробітної плати без оподаткування. За результатами якої складений акт перевірки від 21.05.2014 року № 3517/19-18-17-05/05448136 (надалі - Акт перевірки).

В даному Акті перевірки № 3517/19-18-17-05/05448136 від 21.05.2015р. відображено наступні порушення:

- підпункту 168.1.2 пункту 168.1, підпункту 168.4.7 пункту 168.4 статті 168 розділу IV Податкового кодексу, а саме: виплата працівникам необлікованого доходу "в конвертах" у 2013 - 2015 роках на загальну суму 47168,43 грн., що призвело до неутримання та неперерахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 6130,04 грн.;

- підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового Кодексу України, а саме: несвоєчасно сплачено податок на доходи фізичних осіб до бюджету, в результаті чого донараховано пені в сумі 109,23 грн.;

- підпункту 168.1.5 пункту168.1 ст. 168, підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 ПКУ, а саме: перевіркою встановлено несвоєчасно перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2014р. по 31.03.2015р., внаслідок чого застосовуються штрафні санкції;

- п.п. „б" п. 176.2 ст. 176 розділу IV Податкового кодексу України, п.1.1 та 1.2 розділу 1. п.3.2, 3.3, 3.6 розділу III Наказу ДПА України № 1020 від 24.12.2010 р. «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», а саме: податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум нарахованого та утриманого з них податку за І - IV квартали 2013 року та І - IV квартали 2014 року подані до Тернопільської ОДПІ з недостовірними відомостями, що призвели до зменшення податкових зобов'язань платників податків (неутриманий та неперерахований податок на доходи з фізичних осіб при виплаті заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5П.);

- частини 1 статті 6, пункт 1 частини першої статті 7, частини 2 та 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 р. з наступними змінами та доповненнями, в результаті неутримання єдиного внеску з виплати необлікованого доходу "в конвертах" на суму 47168,43 грн. у вигляді заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5П, внаслідок чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суми заробітної плати в розмірі 38,52% на суму 18169,28 грн.;

- частини 1 статті 6, пункт 1 частини першої статті 7, частини 2 та 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464 від 08.07.2010 р. з наступними змінами та доповненнями, в результаті неутримання єдиного внеску з виплати необлікованого доходу "в конвертах" на суму 47168,43 грн. у вигляді заробітної плати найманим працівникам ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5П, внаслідок чого донараховано єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із сум заробітної плати в розмірі 3,6% на суму 1698,06 грн.

ТОВ "Тернопільське РБУ-4" не погодившись із висновками перевірки, подало заперечення до Акта перевірки від 21.05.2015р. № 3517/19-18-17- 05/05448136.

У відповіді на заперечення до акта документальної позапланової виїзної перевірки від 21.05.2015р. № 3517/19-18-17-05/05448136 від 08.06.2015р. № 20925/19-18-17-05 Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області було прийнято рішення, що висновки в акті є обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України та відповідно залишено акт без змін.

На підставі порушень, вказаних в Акті перевірки, Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 22.06.2015р. № НОМЕР_1 на суму 9933,67грн., податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015р. №0003431705 яким збільшено суму грошового зобов'язання на 12297,31 грн. (6130,04 грн. - за основним платежем та 6167,27 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) та вимогу про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску від 22.06.2015р. № Ю-0003421705 в сумі 19867,34грн.

В подальшому, ТОВ «Тернопільське РБУ-4» звернулося до Державної фіскальної служби Головного управління в Тернопільській області із апеляційною скаргою.

При розгляді скарги, Державна фіскальна служба ГУ у Тернопільській області дійшла висновку, що аргументи ТОВ "Тернопільське РБУ-4", викладені в скарзі, не спростовують вчинення порушень, встановлених при проведенні документальної перевірки і прийняла рішення про результати розгляду скарг від 24.07.2015р. № 1214/10/19-00-10-01-06/7507, яким вирішено скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному внеску від 22.06.2015 року №100003241705 та рішення Тернопільської ОДПІ від 22.06.2015року № НОМЕР_1. Тернопільській ОДПІ сформувати і надіслати (вручити) ТОВ "Тернопільське РБУ-4", нову вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску та прийняття рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формами, встановленими Інструкцією №449.

Також, рішенням від 31.07.2015 року №1242/10/19-00-10-01-06/7775 Головним управлінням ДФС у Тернопільській області збільшено на 11010,44 грн. розмір штрафних санкцій визначених в податковому повідомленні-рішенні Тернопільської ОДПІ від 22.06.2015р. № НОМЕР_2 з посиланням на ст.127 Податкового Кодексу.

Не погодившись із рішеннями Державної фіскальної служби України ГУ ДФС у Тернопільській області, ТОВ "Тернопільське РБУ-4" оскаржило вищевказані рішення до ДФС України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 31.08.2015р. № 18469/6/99-99-10-01-03-15 керуючись главою 4 Податкового кодексу України, ДФС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 22.06.2015р.№ НОМЕР_2, від 11.08.2015р. № НОМЕР_3 та рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 31.07.2015р. №1242/10/19-00-10-01-06/7775.

Судом встановлено та не заперечувалось у судовому засіданні представниками обох сторін, - що предметом спору у даній справі - саме вищевказані рішення, однак, підставою їх прийняття - є акт перевірки від 21.05.2015 року №3517/19-18-17-05/05448136, в якому відображений висновок, який, на думку позивача, - не може бути достатньою правовою підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 20.1.2 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно з підпунктом 20.1.6 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи державної податкової служби мають право під час проведення перевірок запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Як вже було зазначено вище, відповідачем на підставі Акту перевірки від 21.05.2015 року №3517/19-18-17-05/05448136 прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення Тернопільської ОДПІ від 22.06.2015р.№ НОМЕР_2, від 11.08.2015р. № НОМЕР_3 та рішення ГУ ДФС у Тернопільській області від 31.07.2015р. №1242/10/19-00-10-01-06/7775.

Згідно з вимогами частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за №34/18772, - затверджений Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі - Порядок №984).

Відповідно до пункту 6 розділу І вищезазначеного Порядку №984, - факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 5.1 пункту 5 розділу ІІ Порядку №984 визначено, що результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці.

При цьому відповідно до вимог підпункту 5.2 пункту 5 розділу ІІ Порядку №984 визначено, що у встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів.

Окрім того, пунктом 6 Порядку №984 визначено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті перевірки чітко об'єктивно та в повній мірі із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до положень статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 вищезазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій (на яких ґрунтується і податкова звітність) - є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З огляду на вищезазначені положення Порядку №984 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до висновку, що підставою для податкового обліку господарських операцій є належним чином оформлені документи бухгалтерського обліку.

Таким чином, при складенні відповідного висновку та відображенні його вподальшому в акті перевірки - не допускається відображення суб'єктивних припущень та висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання, які не підтверджені належними первинними документами, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку.

При цьому, з огляду на вищезазначені положення Порядку №984 та Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», - суд приходить до висновку, що норми діючого законодавства з питань оподаткування, не передбачають права податкового органу на відображення у актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків.

Зі змісту вказаного акту перевірки слідує, що висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб за перевірений період ґрунтуються виключно на поясненнях громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_5

Перевіркою не встановлено, що за рахунок коштів ТОВ "Тернопільське РБУ-4" головним механіком виплачувалась працівникам заробітна плата, в розмірі більшому ніж суми відображені в штатному розкладі, або в платіжній відомості виплати заробітної платні. Посилання на документи первинного обліку, які б підтверджували порушення податкового законодавства позивачем, в акті перевірки відсутні. Також, як зазначено у даному акті, згідно пояснень головного механіка ОСОБА_7, заробітна плата ним не виплачувалась, так як це не входить у його обов'язки, і особисто ОСОБА_4 зарплату отримував в касі товаристві.

Суд зазначає, що у випадку отримання коштів громадянами, окрім офіційної заробітної плати, вони повинні були по результатам календарного року подати в ДПІ за місцем знаходження податкову декларацію, у якій відобразити кошти отримані не за місцем роботи як дохід, але таких обставин судом також не встановлено.

Як вбачається в наказах про прийняття на роботу ОСОБА_4 та ОСОБА_5, копії яких знаходяться в матеріалах справи, усі зазначені працівники приймались на посади з посадовим окладом згідно штатного розкладу, про що були ознайомлені під розпис, та доказів того, що були якісь інші умови оплати, або вони змінились за домовленістю сторін суду не надано.

При цьому, дослідивши надані сторонами письмові докази, суд встановив, що висновок відповідача про порушення ТОВ «Тернопільське РБУ-4» податкового законодавства шляхом неоподаткування доходу працівників та заниження податку з доходів фізичних осіб, а в подальшому - донарахування позивачу податку та застосування штрафних (фінансових) санкцій, який зроблений лише за результатом співставлень та встановлених розбіжностей між поясненнями вищезазначених громадян та відомостями, отриманими від ТОВ «Тернопільське РБУ-4»,- є необґрунтованим, оскільки жодним первинним документом достовірність заниження ТОВ «Тернопільске РБУ-4» податку з доходів фізичних осіб за спірний період, а саме: із заробітної плати громадян, пояснення від яких отримані податковим органом, - не підтверджується.

Водночас, вищезазначені письмові пояснення громадян, на підставі яких відповідач дійшов висновку про заниження податку з доходів фізичних осіб, - не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та можуть свідчити про допущення порушень податкового законодавства, - ані у розумінні Порядку №984, ані у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Про встановлення порушень податкового законодавства при нарахуванні та виплати заробітної плати можуть свідчити лише первинні бухгалтерські документи щодо нарахування та виплати цієї заробітної плати. Інші гроші, природа (власність) яких не встановлена актом перевірки, якщо вони і були надані працівникам, не відповідають визначенню заробітної плати як об'єкту оподаткування податку з доходів фізичних осіб в розумінні Закону № 889-IV та Податкового кодексу України.

Статтею 83 Податкового кодексу України затверджений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, це - документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Слід зазначити, що Податковим кодексом чітко встановлено перелік документів, необхідний для їх ведення в цілях оподаткування.

Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Відтак, пояснення ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5- не можна вважати належними і допустимими доказами податкового правопорушення, оскільки твердження вказаних осіб про нарахування та (чи) виплату їм необлікованого заробітку у ТОВ «Тернопільське РБК-4» - не підкріплені та не підтверджуються жодними належними первинними бухгалтерськими чи іншими фінансово-господарськими документами.

Варто також зазначити, що згідно з підпунктом 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

У розумінні норм Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (пп. 14.1.54 п. 14. ст. 14 цього Кодексу).

У ПК України наявні наступні поняття: «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу; (пп. 14.1.180 п. 14. ст. 14 ПК України); «працівник» - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно з підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 ст. 164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Відповідно до пункту 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку зокрема включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

При цьому, відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України «заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу» - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 ст. 168 зазначеного Кодексу встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 ст. 168 ПК України, під час виплати оподатковуваного доходу.

Одночасно згідно положень п. 51.1 ст. 51 ПК України платники податків, в тому числі податкові агенти, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків

Таким чином, з контексту вищенаведених норм податкового законодавства випливає, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом.

Відповідно до абзаців 1, 2 і 4 ст. 48 КЗпП Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Відповідно до приписів статті 21 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.95 № 108/95-ВР, працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (стаття 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV).

Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, пов'язані з веденням господарської діяльності, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій та бухгалтерській та кадровій звітності, - є достовірними, якщо податковий орган не доведе, що такі відомості не відповідають дійсності.

При цьому, обов'язок доведення таких фактів покладається на податковий орган у спосіб проведення перевірки та оформлення її результатів шляхом складення акту, який є носієм доказової інформації та повинен містити усі відомості про виявлені порушення законодавства, а також докази на їх підтвердження.

Як встановлено судом, виявлені відповідачем порушення податкового законодавства, ґрунтуються виключно на поясненнях ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, будь-яких інших посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність фактів порушення податкового законодавства в акті перевірки не зазначено.

Пояснення фізичних осіб, які послужили прийняттю спірного рішення, на думку суду є недостатніми для встановлення порушення позивачем норм податкового законодавства та збільшення сум грошового зобов'язання податку з доходів фізичних осіб чи застосування штрафних санкцій.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не було надано суду належних доказів, які б свідчили про наявність виявлених та зафіксованих у відповідному акті порушень чинного законодавства України та, як наслідок, про правомірність рішень прийнятих на підставі даного акта.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення №0003411705 від 22.06.2015 р. про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, податкове повідомлення-рішення від 22.06.2015 р. №000343170, податкове повідомлення-рішення від 11.08.2015 р. №0094851705, вимогу про сплату недоїмки по єдиному соціальному внеску від 11.08.2015 р. №Ю-0094901705.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 10.11.2015р.

Головуючий суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.