Постанова

від 04.11.2015 по справі 8269/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

04 листопада 2015 р. Справа № 2а-8269/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Цибульник Г.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Зодіак Плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та скасування акту перевірки, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Зодіак Плюс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області в якому просить суд з урахуванням уточнюючих позовних вимог скасувати акт від 27.01.2012 року №370/2302/33675641 та визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 24.02.2012 року №0000132302 та від 10.12.2012 року №0009772202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що контролюючим органом було проведено перевірку ПП "Зодіак Плюс", за результатами якої складено Акт № 370/2302/33675641 від 27.01.2012 року. На підставі даного акту, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що приймаючи спірні рішення, контролюючий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, оскільки висновки акту перевірки є неправомірними, надуманими, юридично не вмотивованими, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні заперечував проти позову, посилаючись на те, що встановлені за наслідком перевірки порушення позивачем вимоги діючого законодавства є обґрунтованими, та як наслідок, прийняті на їх підставі спірні податкові - повідомлення рішення є законними, а тому позов не підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство "Зодіак Плюс" зареєстровано як юридична особа 19.05.2005 року за № 14801020000014818 та взято на податковий облік до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області 27.09.2005 року за № 15658, код ЄДРПОУ 33675641.

Судом встановлено, фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП "Зодіак Плюс" з питань господарських взаємовідносин з Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво пан Україна" за період з 01.06.2011 року по 30.09.2011 року за результатами якої складено акт перевірки від 27.01.2012 року №370/2302/33675641.

Відповідно до висновків акту перевірки зазначено про порушення позивачем норм податкового законодавства, а саме: пп.138.1.1 п.138.1, пп.138.5.1 п.138.5 ст.138, ст.139, п.152.1 ст.152, п.198.1, 198.2, ст.198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено: податковий кредит з ПДВ на загальну суму 46645,00 грн. т.ч по періодах за червень 2011 року на суму 28733,00 грн., липень 2011 року на суму 17912,00 грн.; витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємства на загальну суму 53641,00 грн., в т.ч. по періодах за ІІ квартал 2011 року у сумі 33043,00 грн., ІІ квартал 2011 року у сумі 20598,00 грн..

За результатами проведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 року № НОМЕР_1 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 53641,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 24.02.2012 року № НОМЕР_2 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46645,00 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 23322,50 грн.

За результатами адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, податкове повідомлення-рішення №0000132302 було залишено без змін, податкове повідомлення-рішення від 24.02.2012 року №0000142302 - скасовано та прийнято нове - від 10.12.2012 року №0009772202, яким донараховано позивачу суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість у загальній сумі 55602,00 грн., з яких 46645,00 грн. - основного платежу та 8957,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

Перевіряючи обґрунтованість висновків податкового органу, та як наслідок правомірність визначення позивачу суми грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Однією з ознак рішень, діянь суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і носять обов'язковий характер, а тому можуть порушувати права, свободи та інтереси відповідної особи.

Вимоги позивача щодо скасування акта перевірки суд вважає безпідставними, оскільки, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Вказаний акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача. Також, слід зазначити, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки акт перевірки не носить обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків.

У зв'язку з вищевикладеним, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Перевіряючи правомірність віднесення позивачем сум по вищезазначеним господарським операціям до складу витрат, які підлягають оподаткуванню та формування податкового кредиту ПДВ, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до вимог п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Зодіак Плюс" укладено договори підряду з Мерефянською міською радою № 75 від 03.05.2011 року з виконання поточного ремонту школи № 3 в м. Мерефа та визначено договірну ціну робіт у розмірі 52397,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 8733,00 грн.; з Васищевською селищною радою від 25.05.2011 року з виконання капітального ремонту коридору приміщення Васищевської селищної ради та визначено договірну ціну робіт у розмірі 94996,00 грн., у т.ч. ПДВ 15833,00 грн.; з відділом освіти Харківської РДА № 25/05-зп від 25.05.2011 року з виконання робіт по поточному ремонту частини систем водопостачання та водовідведення Коротичанського ліцею та визначено договірну ціну робіт у розмірі 27625,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 4604,00 грн.; з Рокітянською сільрадою № 1 від 03.05.2011 року на виконання робіт по ремонту центру розвитку громади в с. Рокитне та визначено договірну ціну робіт у розмірі 67485,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 11250,00 грн., з Покотилівською селищною радою від 27.05.2011 року на виконання робіт по капітальному ремонту Покотилівського ДНЗ та визначено договірну ціну робіт у розмірі 102725,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 17121,00 грн..

В подальшому, між ПП "Зодіак Плюс" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" були укладені договори субпідряду на виконання будівельних робіт, відповідно до договорів підряду, а саме: № 3/05/11ПР від 03.05.2011 року, відповідно що якого виконавець зобов'язується виконати, а замовник оплатити капільний ремонт дитячого садка в сел. Покотилівка та укладено додаткову угоду № 1 від 03.05.2011 року до зазначеного договору, де зазначено, що договір № 3/05/11ПР від 03.05.2011 року набирає чинності з 25.05.2011 року; № 03/05/11 від 03.05.2011 року, де виконавець зобов'язується виконати, а замовник оплатити капітальний ремонт коридору Васищевської селищної ради та укладено додаткову угоду від 03.05.2011 року; № 04/05/11 від 04.05.2011 року, де виконавець зобов'язується виконати, а замовник оплатити поточний ремонт покрівлі Мерефянської школи № 3 та укладено додаткову угоду від 04.05.2011 року; № 25/05/11 від 25.05.2011 року, де виконавець зобов'язується виконати, а замовник оплатити поточний ремонт систем водопостачання та водовідведення Коротичанського ліцею Харківського району та укладено додаткову угоду до зазначеного договору від 25.05.2011 року; № 1/06/11 Рок від 01.06.2011 року, де виконавець зобов'язується виконати, а замовник оплатити ремонт дома культури в сел. Рокитне Нововодолажського району та укладено додаткову угоду від 01.06.2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що реальність вчинення господарських відносин контрагентом з ТОВ "Будівництво Пан-Україна" підтверджується Актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за червень- липень 2011 року, податковою накладною від 22.07.2011 року № 77, від 22.07.2011 року № 1, Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, податковою накладною від 02.06.2011 року № 5, від 02.06.2011 року № 2, Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, податковою накладною від 02.06.2011 року № 4, Актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, податковою накладною від 30.06.2011 року № 150, від 01.06.2011 року № 1, Актом здачі-приймання виконаних будівельних робіт за червень 2011 року, Актом здачі-приймання робіт № ОУ-0000007 від 12.07.2011 року, податковою накладною від 29.07.2011 року № 129, від 12.07.2011 року № 2 та реєстром отриманих та виданих накладних.

З матеріалів справи вбачається, що між ПП "Зодіак Плюс" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" було укладено Акт безкоштовної передачі частини будматеріалів від 01.06.2011 року, виписано прибуткову накладну від 01.06.2011 року про безоплатну передачу будівельних товарів та складено акт списання будівельних товарів № СпТ-1 від 30.06.2011 року.

Також, матеріалами справи підтверджено, що акти приймання виконаних робіт зареєстровані у відповідному журналі реєстрації договорів та актів виконаних робіт вхідної та вихідної кореспонденції, де відображено дати реєстрації та підписання актів виконаних робіт.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків станом на 02.08.2011 року між ПП "Зодіак Плюс" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" зазначено про відсутність заборгованості.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Будівництво Пан-Україна" та ФОП ОСОБА_3 укладено договори відступлення права вимоги, відповідно до яких ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (первісний кредитор) відступає, а ФОП ОСОБА_3 (новий кредитор) набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності із договорами, укладеними між первісним кредитором та ПП "Зодіак Плюс", а саме від 02.06.2011 року на суму 75040,00 грн., від 02.06.2011 року на суму 41280,00 грн., від 01.08.2011 року на суму 89700,00 грн., від 01.08.2011 року на суму 27770,00 грн.

Також, відповідно до угод про залік зустрічної однорідної вимоги від 30.06.2011 року, 01.08.2011 року, 03.10.2011 року та 04.10.2011 року, укладених між ПП "Зодіак Плюс" та ФОП ОСОБА_3 зазначено, що ПП "Зодіак Плюс" має заборгованість перед ФОП ОСОБА_3 по договорам відступлення права вимоги, а ФОП ОСОБА_3 має заборгованість перед ПП "ЗодіакПлюс" по договору без відсоткової фінансової допомоги, тому у відповідності ст. 60 ГК України, зобов'язання сторін припиняються на суму зустрічної вимоги.

Відповідно до Акту звірки взаєморозрахунків станом на 13.12.2012 року між ПП "Зодіак Плюс" та ФОП ОСОБА_3 зазначено про відсутність заборгованості.

Також матеріали справи містять банківські виписки про оплату виконання договорів підряду замовниками на рахунок ПП "Зодіак Плюс", які містяться в матеріалах справи.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14, п.198.3, п. 198.6. ст.19 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Законом передбачено чіткий перелік підстав, які дають право на податковий кредит. Ці підстави дотримані позивачем в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що висновки податкового органу про можливі порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів позивача, не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства та про відсутність у покупця права на формування податкового кредиту з ПДВ з фактом оплати.

Таким чином, виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставиться у залежність від дотримання вимог податкового законодавства та сплатою податку до бюджету іншими суб'єктами господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо декларування чи сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Оскільки, позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

Окрім того, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Виходячи з наведеного, фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та контрагентам і правомірність визначення позивачем складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту з податку на додану вартість з урахуванням первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані відповідно до положень податкового законодавства.

Суд, також вважає за необхідне зазначити, що відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту поставки товару.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів)

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування сум по господарським операціям із контрагентом - ТОВ "Будівництво Пан-Україна"" та формування на їх підставі податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення податку на прибуток підприємства, в зв'язку з чим, спірні податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Зодіак Плюс" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та скасування акту перевірки - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 24.02.2012 року №0000132302.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 10.12.2012 року №0009772202.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Зодіак Плюс" (код ЄДРПОУ 336756412) судовий збір у розмірі 125 (сто двадцять п'ять) гривень 84 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 10 листопада 2015 року.

Суддя Р.В. Мельников